Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сусанна Мкртчян вірм Սուսաննա Մկրտչյան вірменська громадська діячка вікіпедист засновниця та президент науково освітньої

Мкртчян Сусанна Мігранівна

Мкртчян Сусанна Мігранівна

Сусанна Мкртчян (вірм. Սուսաննա Մկրտչյան) — вірменська громадська діячка, вікіпедист, засновниця та президент науково-освітньої організації Вікімедіа Вірменія (2013), кандидат технічних наук. У 2014 році засновник Вікіпедії Джиммі Вейлз удостоїв Сусанну Мкртчян почесної нагороди Вікіпедист року на щорічній міжнародній конференції Вікіманія у Мехіко за реалізовані нові вікі-формати (вікі-кампанії та проекти вікі-клубів). У 2015 і 2016 роках проект Wikicamp був визнаний «Найдивнішим проектом року». У 2018 році Сусанна Мкртчян була обрана віце-президентом Всесвітньої групи Вікіпедії і навчання користувачів.

Мкртчян Сусанна Мігранівна
image
Народилася26 серпня 1949(1949-08-26) (74 роки)
Єреван, Вірменська РСР, СРСР
Країнаimage СРСР
image Вірменія
Національністьвірмени
Діяльністьнауковиця, громадська діячка, вікіпедистка
Alma materЄреванський державний університет (1971)
Закладd
d
d
Посадаголова
Науковий ступінькандидат технічних наук (1986)
Членствоd
image Мкртчян Сусанна Мігранівна у Вікісховищі

Біографія

Освіта

Сусанна Мкртчян народилася в 1949 році в Єревані. У 1956—1964 роках навчалася в єреванській школі імені Аветіка Ісаакяна. У 1964—1966 роках продовжила навчання у фізико-математичній школі імені Манука Абегяна, яку закінчила із золотою медаллю. У 1966—1971 роках навчалася на механіко-математичному факультеті Єреванського державного університету на факультеті кібернетики, в 1984—1986 роках була направлена у Всесоюзний науково-дослідний інститут системного аналізу та брала участь в розробці системи управління базами даних ІНЕС. За цей час Сусанна розробила користувальницький інтерфейс бази даних, отримавши за цю роботу кандидатський ступінь у 1986 році.

Науково-технічна діяльність

image

Професійну діяльність розпочала в Єреванському математичному науково-дослідному інституті ім. Мергеляна, потім працювала в Головному обчислювальному центрі Держплану СРСР, спочатку керівником групи, а потім керівником відділу автоматизованих банків даних. З 2010 року працює в Інституті проблем інформатики та автоматизації НАН РВ провідним науковим співробітником.

Вікі-волонтер

image
Зустріч Wikipedia з навчання і співпраці в школі Айб в Єревані, Вірменія, 2-4 червня 2017 року

У 2010 році Сусанна Мкртчян почала редагувати Вікіпедію. Будучи науковцем, помітила, що Вікіпедія може створити середовище для співпраці вірменських вчених як всередині країни, так і з їхніми зарубіжними колегами. У 2011 році вона взяла участь в щорічній Вікіманії, яка проходила в Хайфі (Ізраїль), де обговорила з представниками Фонду ідею створення відділення Вікімедіа у Вірменії. 14 травня 2013 року була заснована Громадська організація Вікімедіа Вірменія.

Сусанна Мкртчян — автор ряду нових освітніх проектів в області Вікіпедії, які отримали високу оцінку в усьому світі. Один із проектів Сусанни, Вікі-табір (Wikicamp), вперше успішно реалізований у Вірменії, був визнаний «Найдивнішим проектом року» в 2014 році. Аналогічно, в 2016 році «Найдивнішим проектом року» став проект Вікі-клуб (Wiki Club). Проекти Вікі-табір і Вікі-клуб стали вірменськими брендами руху Вікімедіа.

Завдяки ефективності заходів, спрямованих на популяризацію руху Вікімедіа у Вірменії, в серпні 2016 року було організовано та проведено у Діліжанському коледжі об'єднаного світу П'яту щорічну конференцію організацій Вікімедіа країн Східної і Центральної Європи.

Нагороди

  • Вікіпедист року — почесна нагорода, надана Джиммі Вейлзом на Вікіманії 2015 у Мехіко;
  • «Найдивовижніший проект року» — відзнака за ініціативу створення Сусанною Мкртчян «Вікі-табору» в 2015 і 2016 роках.

Примітки

  1. Zarzavatdjian R., Zarzavatdjian C. L'Arménie et les Arméniens de A à Z — Gründ, 2020. — P. 266. — 271 с. —
    d:Track:Q109271983d:Track:Q3118641
  2. . Архів оригіналу за 11 липня 2019.
  3. . Архів оригіналу за 25 червня 2020. Процитовано 16 березня 2020.
  4. . Архів оригіналу за 11 липня 2019. Процитовано 16 березня 2020.
  5. . mediamax.am (англ.). Архів оригіналу за 28 травня 2020. Процитовано 11 квітня 2019.
  6. Wikipedia & Education User Group/User Group election 2018—2020/Results
  7. (it-IT) . 3 грудня 2018. Архів оригіналу за 21 серпня 2019. Процитовано 3 грудня 2018.
  8. Wikipedia & Education User Group
  9. Wikimania 2011 • Haifa, Israel. August 4–7, 2011. Архів оригіналу за 24 грудня 2010.
  10. ՎԻՔԻՄԵԴԻԱ ՀԱՅԱՍՏԱՆ. Архів оригіналу за 7 червня 2020.
  11. Susanna Mkrtchyan is a grandmother on a mission. Архів оригіналу за 13 листопада 2017. Процитовано 16 березня 2020.
  12. . telecom.arka.am. Архів оригіналу за 11 липня 2019. Процитовано 25 жовтня 2018.
  13. . Архів оригіналу за 11 липня 2019. Процитовано 16 березня 2020.
  14. правды», Юлия ДИВЕЕВА | Сайт «Комсомольской (11 грудня 2018). . KP.RU — сайт «Комсомольской правды» (рос.). Архів оригіналу за 11 грудня 2018. Процитовано 15 грудня 2018.
  15. . www.ysu.am. Архів оригіналу за 11 липня 2019. Процитовано 25 жовтня 2018.
  16. (англ.). Архів оригіналу за 31 березня 2016. Процитовано 25 жовтня 2018.
  17. . ankakh.com (англ.). Архів оригіналу за 27 грудня 2019. Процитовано 25 жовтня 2018.
  18. Կենտրոնական և Արևելյան Եվրոպայի երկրների Վիքիմեդիա կազմակերպությունների հինգերորդ ամենամյա հավաքը կգումարվի օգոստոսի 27-29-ը UWC Dilijan քոլեջում[недоступне посилання]
  19. (вірм.). Архів оригіналу за 1 жовтня 2015. Процитовано 25 жовтня 2018.
  20. (hy-AM) . Архів оригіналу за 6 лютого 2018. Процитовано 25 жовтня 2018.

Посилання

  • Людський фактор № 167, один вірменин, одна стаття [ 28 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Роби як ми, роби краще за нас [ 25 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
  • Ніч століття, Сусанна Мкртчян, частина 1:
  • Ніч століття, Сусанна Мкртчян, частина 2
  • Ніч століття, Сусанна Мкртчян, частина 3
  • Ніч століття, Сусанна Мкртчян, частина 4
  • Вікіпедії у 18 відповідях:

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Susanna Mkrtchyan virm Սուսաննա Մկրտչյան virmenska gromadska diyachka vikipedist zasnovnicya ta prezident naukovo osvitnoyi organizaciyi Vikimedia Virmeniya 2013 kandidat tehnichnih nauk U 2014 roci zasnovnik Vikipediyi Dzhimmi Vejlz udostoyiv Susannu Mkrtchyan pochesnoyi nagorodi Vikipedist roku na shorichnij mizhnarodnij konferenciyi Vikimaniya u Mehiko za realizovani novi viki formati viki kampaniyi ta proekti viki klubiv U 2015 i 2016 rokah proekt Wikicamp buv viznanij Najdivnishim proektom roku U 2018 roci Susanna Mkrtchyan bula obrana vice prezidentom Vsesvitnoyi grupi Vikipediyi i navchannya koristuvachiv Mkrtchyan Susanna MigranivnaNarodilasya26 serpnya 1949 1949 08 26 74 roki Yerevan Virmenska RSR SRSRKrayina SRSR VirmeniyaNacionalnistvirmeniDiyalnistnaukovicya gromadska diyachka vikipedistkaAlma materYerevanskij derzhavnij universitet 1971 Zakladd d dPosadagolovaNaukovij stupinkandidat tehnichnih nauk 1986 Chlenstvod Mkrtchyan Susanna Migranivna u VikishovishiBiografiyaOsvita Susanna Mkrtchyan narodilasya v 1949 roci v Yerevani U 1956 1964 rokah navchalasya v yerevanskij shkoli imeni Avetika Isaakyana U 1964 1966 rokah prodovzhila navchannya u fiziko matematichnij shkoli imeni Manuka Abegyana yaku zakinchila iz zolotoyu medallyu U 1966 1971 rokah navchalasya na mehaniko matematichnomu fakulteti Yerevanskogo derzhavnogo universitetu na fakulteti kibernetiki v 1984 1986 rokah bula napravlena u Vsesoyuznij naukovo doslidnij institut sistemnogo analizu ta brala uchast v rozrobci sistemi upravlinnya bazami danih INES Za cej chas Susanna rozrobila koristuvalnickij interfejs bazi danih otrimavshi za cyu robotu kandidatskij stupin u 1986 roci Naukovo tehnichna diyalnistProfesijnu diyalnist rozpochala v Yerevanskomu matematichnomu naukovo doslidnomu instituti im Mergelyana potim pracyuvala v Golovnomu obchislyuvalnomu centri Derzhplanu SRSR spochatku kerivnikom grupi a potim kerivnikom viddilu avtomatizovanih bankiv danih Z 2010 roku pracyuye v Instituti problem informatiki ta avtomatizaciyi NAN RV providnim naukovim spivrobitnikom Viki volonterZustrich Wikipedia z navchannya i spivpraci v shkoli Ajb v Yerevani Virmeniya 2 4 chervnya 2017 roku U 2010 roci Susanna Mkrtchyan pochala redaguvati Vikipediyu Buduchi naukovcem pomitila sho Vikipediya mozhe stvoriti seredovishe dlya spivpraci virmenskih vchenih yak vseredini krayini tak i z yihnimi zarubizhnimi kolegami U 2011 roci vona vzyala uchast v shorichnij Vikimaniyi yaka prohodila v Hajfi Izrayil de obgovorila z predstavnikami Fondu ideyu stvorennya viddilennya Vikimedia u Virmeniyi 14 travnya 2013 roku bula zasnovana Gromadska organizaciya Vikimedia Virmeniya Susanna Mkrtchyan avtor ryadu novih osvitnih proektiv v oblasti Vikipediyi yaki otrimali visoku ocinku v usomu sviti Odin iz proektiv Susanni Viki tabir Wikicamp vpershe uspishno realizovanij u Virmeniyi buv viznanij Najdivnishim proektom roku v 2014 roci Analogichno v 2016 roci Najdivnishim proektom roku stav proekt Viki klub Wiki Club Proekti Viki tabir i Viki klub stali virmenskimi brendami ruhu Vikimedia Zavdyaki efektivnosti zahodiv spryamovanih na populyarizaciyu ruhu Vikimedia u Virmeniyi v serpni 2016 roku bulo organizovano ta provedeno u Dilizhanskomu koledzhi ob yednanogo svitu P yatu shorichnu konferenciyu organizacij Vikimedia krayin Shidnoyi i Centralnoyi Yevropi NagorodiVikipedist roku pochesna nagoroda nadana Dzhimmi Vejlzom na Vikimaniyi 2015 u Mehiko Najdivovizhnishij proekt roku vidznaka za iniciativu stvorennya Susannoyu Mkrtchyan Viki taboru v 2015 i 2016 rokah PrimitkiZarzavatdjian R Zarzavatdjian C L Armenie et les Armeniens de A a Z Grund 2020 P 266 271 s ISBN 978 2 32 402744 4 d Track Q109271983d Track Q3118641 Arhiv originalu za 11 lipnya 2019 Arhiv originalu za 25 chervnya 2020 Procitovano 16 bereznya 2020 Arhiv originalu za 11 lipnya 2019 Procitovano 16 bereznya 2020 mediamax am angl Arhiv originalu za 28 travnya 2020 Procitovano 11 kvitnya 2019 Wikipedia amp Education User Group User Group election 2018 2020 Results it IT 3 grudnya 2018 Arhiv originalu za 21 serpnya 2019 Procitovano 3 grudnya 2018 Wikipedia amp Education User Group Wikimania 2011 Haifa Israel August 4 7 2011 Arhiv originalu za 24 grudnya 2010 ՎԻՔԻՄԵԴԻԱ ՀԱՅԱՍՏԱՆ Arhiv originalu za 7 chervnya 2020 Susanna Mkrtchyan is a grandmother on a mission Arhiv originalu za 13 listopada 2017 Procitovano 16 bereznya 2020 telecom arka am Arhiv originalu za 11 lipnya 2019 Procitovano 25 zhovtnya 2018 Arhiv originalu za 11 lipnya 2019 Procitovano 16 bereznya 2020 pravdy Yuliya DIVEEVA Sajt Komsomolskoj 11 grudnya 2018 KP RU sajt Komsomolskoj pravdy ros Arhiv originalu za 11 grudnya 2018 Procitovano 15 grudnya 2018 www ysu am Arhiv originalu za 11 lipnya 2019 Procitovano 25 zhovtnya 2018 angl Arhiv originalu za 31 bereznya 2016 Procitovano 25 zhovtnya 2018 ankakh com angl Arhiv originalu za 27 grudnya 2019 Procitovano 25 zhovtnya 2018 Կենտրոնական և Արևելյան Եվրոպայի երկրների Վիքիմեդիա կազմակերպությունների հինգերորդ ամենամյա հավաքը կգումարվի օգոստոսի 27 29 ը UWC Dilijan քոլեջում nedostupne posilannya virm Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2015 Procitovano 25 zhovtnya 2018 hy AM Arhiv originalu za 6 lyutogo 2018 Procitovano 25 zhovtnya 2018 PosilannyaLyudskij faktor 167 odin virmenin odna stattya 28 bereznya 2016 u Wayback Machine Robi yak mi robi krashe za nas 25 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Nich stolittya Susanna Mkrtchyan chastina 1 Nich stolittya Susanna Mkrtchyan chastina 2 Nich stolittya Susanna Mkrtchyan chastina 3 Nich stolittya Susanna Mkrtchyan chastina 4 Vikipediyi u 18 vidpovidyah

Дата публікації:
Топ