Михайло I (грец. Μιχαήλ Μέγας Κομνηνός; бл. 1288 — після 1355) — імператор Трапезунда в 1341 і 1344—1349 роках.
Михайло | |
---|---|
Народився | 1285 |
Помер | не раніше 1355 Константинополь |
Країна | Трапезундська імперія Візантійська імперія |
Діяльність | монарх |
Посада | d |
Батько | Іоанн II Великий Комнін[1] |
Мати | d[1] |
Родичі | d |
Брати, сестри | Олексій II Великий Комнін |
У шлюбі з | d |
Діти | Іван III Комнін[1] |
|
Життєпис
Походив з династії Великих Комнінів. Молодший син Іоанна II, трапезундського імператора, і Євдокії Палеологіни. Народився близько 1288 року. Після смерті батька 1297 року разом з матір'ю перебрався до Константинополя. Тут здобув освіту, оженився на представниці впливового роду Акрополітів.
1341 року після смерті імператора Василя I владу в Трапезунді отримала його удова Ірина Палеологіна. За рішенням регентської ради, де значну вагу мав рід Схоларіїв, її чоловіком повинен був стати Михайло, який на той час вже втратив дружину. Втім той правив лише 1 день. За підтримки населення та мегадуки Іоанна Євнуха небога Михайла — Анна повалила останнього, захопивши трон. Михайла було відправлено до Лімнії.
У 1342 році його син Іоанн захопив трон Трапезунда, але залишив Михайла в засланні. 1344 року Микита Схоларій повалив Іоанна III, зробивши Михайла знову імператором. Втім фактична влада перейшла до Схоларія, який отримав титул мегадуки. Також ще більше посилився вплив генуезців, які 1344 і 1345 років змусили імператора заборонити зведення укріплень навколо венеційської факторії біля Трапезунда. 1345 року за підтримки повсталих трапезундців позбавив Микиту Схоларія влади, призначивши мегадукою Іоанна Кавасіта.
1346 року кордони імперії атакував Еретна-бей, який захопив Іної. 1347 року значної шкоди завдала епідемія чуми. 1348 року почався конфлікт з Генуєю. Спочатку генуезький флот захопив та сплюндрував місто Керасунду. В битві на морі загинув мегадука Кавасіта. У відповідь трапезундці знищили усі генуезькі укріплення на суходолі. Цією війною скористався Еретна-бей, який спільно з Тур-Алі, беєм Ак-Коюнлу, та огузами-чеші атакував околиці Трапезунду. Втім війська Михайла зуміли відбити напад.
За цих обставин 1349 року Михайло уклав з Генуєю нову угоду: в обмін на Керасунт віддавав важливий порт Леонкастрон, внаслідок чого фактичний контроль за торгівлею переходив за генуезців. Намагаючись подолати внутрішні складнощі, що виникли внаслідок невдоволення угодою в Генуєю, повернув на посаду мегадуки Микиту Схоларія. Втім останній невдовзі повалив імператора, звівши на трон Олексія, сина імператора Василя.
Михайла змусили стати ченцем в монастирі Св. Сави. 1351 року заслано до Константинополю. 1355 року він спробував відновитися на троні, але марно. Подальша доля невідома.
Примітки
- Lundy D. R. The Peerage
Джерела
- William Miller, Trebizond: The Last Greek Empire of the Byzantine Era (Chicago: Argonaut, 1926), p. 30
- Donald M. Nicol, «Constantine Akropolites: A Prosopographical Note», Dumbarton Oaks Papers, 19 (1965), pp. 249—256
- Kelsey Jackson Williams, «A Genealogy of the Grand Komnenoi of Trebizond», Foundations, 2 (2006), p. 178
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mihajlo I grec Mixahl Megas Komnhnos bl 1288 pislya 1355 imperator Trapezunda v 1341 i 1344 1349 rokah MihajloNarodivsya1285Pomerne ranishe 1355 KonstantinopolKrayina Trapezundska imperiya Vizantijska imperiyaDiyalnistmonarhPosadadBatkoIoann II Velikij Komnin 1 Matid 1 RodichidBrati sestriOleksij II Velikij KomninU shlyubi zdDitiIvan III Komnin 1 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z dinastiyi Velikih Komniniv Molodshij sin Ioanna II trapezundskogo imperatora i Yevdokiyi Paleologini Narodivsya blizko 1288 roku Pislya smerti batka 1297 roku razom z matir yu perebravsya do Konstantinopolya Tut zdobuv osvitu ozhenivsya na predstavnici vplivovogo rodu Akropolitiv 1341 roku pislya smerti imperatora Vasilya I vladu v Trapezundi otrimala jogo udova Irina Paleologina Za rishennyam regentskoyi radi de znachnu vagu mav rid Sholariyiv yiyi cholovikom povinen buv stati Mihajlo yakij na toj chas vzhe vtrativ druzhinu Vtim toj praviv lishe 1 den Za pidtrimki naselennya ta megaduki Ioanna Yevnuha neboga Mihajla Anna povalila ostannogo zahopivshi tron Mihajla bulo vidpravleno do Limniyi U 1342 roci jogo sin Ioann zahopiv tron Trapezunda ale zalishiv Mihajla v zaslanni 1344 roku Mikita Sholarij povaliv Ioanna III zrobivshi Mihajla znovu imperatorom Vtim faktichna vlada perejshla do Sholariya yakij otrimav titul megaduki Takozh she bilshe posilivsya vpliv genuezciv yaki 1344 i 1345 rokiv zmusili imperatora zaboroniti zvedennya ukriplen navkolo venecijskoyi faktoriyi bilya Trapezunda 1345 roku za pidtrimki povstalih trapezundciv pozbaviv Mikitu Sholariya vladi priznachivshi megadukoyu Ioanna Kavasita 1346 roku kordoni imperiyi atakuvav Eretna bej yakij zahopiv Inoyi 1347 roku znachnoyi shkodi zavdala epidemiya chumi 1348 roku pochavsya konflikt z Genuyeyu Spochatku genuezkij flot zahopiv ta splyundruvav misto Kerasundu V bitvi na mori zaginuv megaduka Kavasita U vidpovid trapezundci znishili usi genuezki ukriplennya na suhodoli Ciyeyu vijnoyu skoristavsya Eretna bej yakij spilno z Tur Ali beyem Ak Koyunlu ta oguzami cheshi atakuvav okolici Trapezundu Vtim vijska Mihajla zumili vidbiti napad Za cih obstavin 1349 roku Mihajlo uklav z Genuyeyu novu ugodu v obmin na Kerasunt viddavav vazhlivij port Leonkastron vnaslidok chogo faktichnij kontrol za torgivleyu perehodiv za genuezciv Namagayuchis podolati vnutrishni skladnoshi sho vinikli vnaslidok nevdovolennya ugodoyu v Genuyeyu povernuv na posadu megaduki Mikitu Sholariya Vtim ostannij nevdovzi povaliv imperatora zvivshi na tron Oleksiya sina imperatora Vasilya Mihajla zmusili stati chencem v monastiri Sv Savi 1351 roku zaslano do Konstantinopolyu 1355 roku vin sprobuvav vidnovitisya na troni ale marno Podalsha dolya nevidoma PrimitkiLundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824DzherelaWilliam Miller Trebizond The Last Greek Empire of the Byzantine Era Chicago Argonaut 1926 p 30 Donald M Nicol Constantine Akropolites A Prosopographical Note Dumbarton Oaks Papers 19 1965 pp 249 256 Kelsey Jackson Williams A Genealogy of the Grand Komnenoi of Trebizond Foundations 2 2006 p 178