Миткалик Володимир Сильвестрович (нар.29.7.1946 — пом.27.10.2000) — український журналіст, письменник.
Життєпис
Народився у селянській родині у смт Маневичі Маневицького району Волинської області. Закінчив середню школу у смт Маневичі у 1964 році. Після закінчення школи працював у редакції районної газети. У 1966 році вступив на факультет журналістики Львівського державного університету ім. І. Франка, який закінчив 1971 року.
Працював кореспондентом у редакціях газет: «Молодий ленінець» (1971—1974 рр.) у Луцьку, «Крымский комсомолец» (1974—1975 рр.) у Сімферополі, «Комсомольское знамя» (1975—1979 рр.) у Києві.
З 1979 до 1983 року працював в Облтелерадіокомітеті, а з 1983 до 1985 року — заступником головного редактора у республіканському книжковому видавництві «Таврія».
З 1985 року знову повернувся до газетярської роботи, спочатку в газеті «Крымская правда» (до 1992 р.), потім — у «Кримській світлиці» (1992—1993 рр.), у київському часописі «Вісті з України», котрий розповсюджувався далеко за межами України.
У травні 1995 року був обраний на посаду головного редактора газети «Кримська світлиця», де пропрацював більше 5 років, аж до раптової смерті 27 жовтня 2000 року.
За 5,5 років керівництва В. Миткаликом «Кримською світлицею», вона стала справді всеукраїнською, спрямованою на відродження в автономії української мови, духовності і культури. Почали виходити додатки до газети — «Будьмо!», «Джерельце», та «КримСпорт».
Творчість
У своєму творчому доробку, крім численних публікацій у газетах і журналах, мав кілька книг: «Я работаю на транспорте» (1984 р., «Таврія»), «Есть идея!..» (1989 р., «Таврія»), «В гостях у Диониса» (1993 р., «Таврида»). Був співавтором документальної повісті «Межиріччя» та автором документальної повісті «Село моє — моя родино…» . Рукописи обох книжок, що розповідають про складне й водночас героїчне минуле жителів Волині, пролежавши у 80-х роках тривалий час у видавництвах, так і не змогли побачити світ через протидію бюрократів і партійних функціонерів.
Громадська діяльність
Володимир Миткалик був одним з активних організаторів проведення Днів української преси і книги в Криму, що проходили у 1998 і 1999 роках.
У 1999 році розпочав роботу Всеукраїнський інформаційно-культурний центр, де В. Миткалик на громадських засадах обіймав посаду генерального директора. Хоча ВІКЦ був створений на виконання двох постанов Кабінету Міністрів України від 11.08.1995 р. № 636 і 08.09.1997 р. № 998, лише під керівництвом В. Миткалика почав активну діяльність.
Джерела
- Кононенко Данило. Пам'ятаємо тебе, друже! // Кримська світлиця. — № 31. — 28.07.2006. [ 18 червня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mitkalik Volodimir Silvestrovich nar 29 7 1946 pom 27 10 2000 ukrayinskij zhurnalist pismennik ZhittyepisNarodivsya u selyanskij rodini u smt Manevichi Manevickogo rajonu Volinskoyi oblasti Zakinchiv serednyu shkolu u smt Manevichi u 1964 roci Pislya zakinchennya shkoli pracyuvav u redakciyi rajonnoyi gazeti U 1966 roci vstupiv na fakultet zhurnalistiki Lvivskogo derzhavnogo universitetu im I Franka yakij zakinchiv 1971 roku Pracyuvav korespondentom u redakciyah gazet Molodij leninec 1971 1974 rr u Lucku Krymskij komsomolec 1974 1975 rr u Simferopoli Komsomolskoe znamya 1975 1979 rr u Kiyevi Z 1979 do 1983 roku pracyuvav v Oblteleradiokomiteti a z 1983 do 1985 roku zastupnikom golovnogo redaktora u respublikanskomu knizhkovomu vidavnictvi Tavriya Z 1985 roku znovu povernuvsya do gazetyarskoyi roboti spochatku v gazeti Krymskaya pravda do 1992 r potim u Krimskij svitlici 1992 1993 rr u kiyivskomu chasopisi Visti z Ukrayini kotrij rozpovsyudzhuvavsya daleko za mezhami Ukrayini U travni 1995 roku buv obranij na posadu golovnogo redaktora gazeti Krimska svitlicya de propracyuvav bilshe 5 rokiv azh do raptovoyi smerti 27 zhovtnya 2000 roku Za 5 5 rokiv kerivnictva V Mitkalikom Krimskoyu svitliceyu vona stala spravdi vseukrayinskoyu spryamovanoyu na vidrodzhennya v avtonomiyi ukrayinskoyi movi duhovnosti i kulturi Pochali vihoditi dodatki do gazeti Budmo Dzherelce ta KrimSport TvorchistU svoyemu tvorchomu dorobku krim chislennih publikacij u gazetah i zhurnalah mav kilka knig Ya rabotayu na transporte 1984 r Tavriya Est ideya 1989 r Tavriya V gostyah u Dionisa 1993 r Tavrida Buv spivavtorom dokumentalnoyi povisti Mezhirichchya ta avtorom dokumentalnoyi povisti Selo moye moya rodino Rukopisi oboh knizhok sho rozpovidayut pro skladne j vodnochas geroyichne minule zhiteliv Volini prolezhavshi u 80 h rokah trivalij chas u vidavnictvah tak i ne zmogli pobachiti svit cherez protidiyu byurokrativ i partijnih funkcioneriv Gromadska diyalnistVolodimir Mitkalik buv odnim z aktivnih organizatoriv provedennya Dniv ukrayinskoyi presi i knigi v Krimu sho prohodili u 1998 i 1999 rokah U 1999 roci rozpochav robotu Vseukrayinskij informacijno kulturnij centr de V Mitkalik na gromadskih zasadah obijmav posadu generalnogo direktora Hocha VIKC buv stvorenij na vikonannya dvoh postanov Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 11 08 1995 r 636 i 08 09 1997 r 998 lishe pid kerivnictvom V Mitkalika pochav aktivnu diyalnist DzherelaKononenko Danilo Pam yatayemo tebe druzhe Krimska svitlicya 31 28 07 2006 18 chervnya 2016 u Wayback Machine