Миклашівка колишнє село пізніше куток у містечку Вереміївка Полтавщина до того як воно було переселене у зв язку із зато

Миклашівка — колишнє село, пізніше куток у містечку Вереміївка (Полтавщина до того, як воно було переселене у зв'язку із затопленням водами Кременчуцького водосховища наприкінці 1950-х років.

село Миклашівка
Країна	Україна
Область	Полтавська область
Район/міськрада	Градизький район


Основні дані
Засноване	до 1240 р.
Географічні дані
Географічні координати	49°20′00″ пн. ш. 32°33′11″ сх. д. / 49.33333° пн. ш. 32.55306° сх. д. / 49.33333; 32.55306Координати: 49°20′00″ пн. ш. 32°33′11″ сх. д. / 49.33333° пн. ш. 32.55306° сх. д. / 49.33333; 32.55306


Карта
Миклашівка
Миклашівка

З історії

В часи Київської Русі була церква на Митлашівці, коли та була центром вереміївських поселень. Вона була споруджена стараннями ченців Київського Пустинно-Миколаївського монастиря, але була знищена татарами під час одного з набігів.

За Гетьманщини як селище (тобто не мало власної церкви) входило до складу Чигирин-Дібровської сотні Лубенського полку.

З ліквідацією сотенного устрою селище Миклашівка перейшло до складу Градизького повіту Київського намісництва.

За описом Київського намісництва 1781 року в селищі Миклашівка було 19 хат. За описом 1787 року в селищі проживало 70 душ. Було у володінні «казених людей».

Селищеє на мапі 1800 року.

Від початку ХІХ ст. Миклашівка вже у складі Золотоніського повіту Полтавської губернії.

Після 1912 року, як і ще одне село (Погоріле), влилось у ближнє містечко (пізніше село) Вереміївка, ставши одним із його кутків (у південно-західній частині).

Наприкінці 1950-х років селище Вереміївка було перенесено на декілька км на північ у зв'язку зі створенням Кременчуцького водосховища. Нині територію, де знаходилась Миклашівка, затоплено водами цього водосховища.

Посилання

Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— . — С. 140, 260
Карта Малороссийской губернии из атласа Вильбрехта. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 14 листопада 2021.
Полтавский губерский статистический комитет. (1911). Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии (Російською) . Полтава: Электроная типография Д.Н. Подземского Петровская улица собственый дом, 1912. с. С. 34. — 562 с. {{}}: |pages= має зайвий текст ()

[1] Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— . — С. 140, 260

[2] Карта Малороссийской губернии из атласа Вильбрехта. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 14 листопада 2021.

[3] Полтавский губерский статистический комитет. (1911). Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии (Російською) . Полтава: Электроная типография Д.Н. Подземского Петровская улица собственый дом, 1912. с. С. 34. — 562 с. {{}}: |pages= має зайвий текст ()