Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мигда ль Prunus dulcis кущ або невелике дерево роду слив Prunus часто класифікується до підроду Amygdalus Також термін м

Мигдаль

Мигда́ль (Prunus dulcis) — кущ або невелике дерево роду слив (Prunus), часто класифікується до підроду (Amygdalus). Також термін «мигдаль» стосується плодів (кістянок з сухим оплоднем, що містять їстівну насінину) чи самих насінин цих рослин, заради яких вони культивуються.

Мигдаль
image
Мигдалеве дерево з плодами
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Трояндові (Rosaceae)
Рід: Слива (Prunus)
Підрід: Prunus subg. Amygdalus
Вид:
Мигдаль (P. amygdalus)
Біноміальна назва
Prunus amygdalus

Назва

кит. трад. 巴旦木, спр. 八担木, піньїнь: bādàn-mù, акад. бадан-му, «мигдаль (дерево)»
кит. трад. 巴旦杏, спр. 八担杏, піньїнь: bādàn-xìng, акад. бадан-шінг, «мигдаль (плід)»

Ботанічний опис

image
Листя мигдалю

Мигдаль росте на кам'янистих і щебнистих схилах на висоті від 800 до 1600 м над рівнем моря, надає перевагу багатим на кальцій ґрунтам. Росте невеликими групами з 3—4 дерев, що ростуть одне від одного на 5—7 метрів. Дуже світлолюбний, вельми посухостійкий завдяки добре розвиненій кореневій системі і економній транспірації.

Квітне в березні-квітні, місцями навіть в лютому, плоди визрівають в червні-липні. Починає плодоносити з 4—5 років і плодоношення продовжується до 30—50 років, живе до 130 років. Розмножується насінням, кореневими пагонами і пневою порослю. Переносить морози до −25°с, але з початком вегетації страждає від весняних заморозків.

Мигдаль росте у вигляді куща або дерева з червонуватими гілочками. У висоту досягає 3 — 8 м, з ланцетовим листям. Схожий на черешню.

Квітки складаються із злитої чашечки і рожевого або червоного віночка. Квітки одиничні, до 2,5 см в діаметрі, з білими або світло-рожевими пелюстками і одною маточкою.

Плід — шкіряста, вкрита волосинками кістянка, що розтріскується при дозріванні. Його поверхня гладка або зморшкувата. Кісточка такої ж форми, що і сам плід, покрита дрібними ямками, іноді з борозенками, 2,5—3 см завдовжки. Плід має довгасту стиснуту з боків форму, буває великий (завдовжки до 69 мм) і дрібний (завдовжки до 30 мм); буває як з товстою, так і з тонкою шкаралупою. Дуже добрий на смак, має слабкий аромат.

Поширення

image
Плоди мигдалю

Плоди дикого мигдалю були отруйними, оскільки містили амігдалін — речовину, що має ціаніди (отруту) у своєму складі. У ході первісного збиральництва людиною були відібрані та вирощені дерева-мутанти, плоди яких не містили отрути.

Батьківщина рослини — Близький Схід і прилеглі райони, включаючи Середземномор'я та Центральну Азію. У цих районах культивування мигдалю почалося за багато сторіч до нашої ери. Нині найбільші насадження мигдалю знаходяться в області Середземномор'я, Китаї, США, Центральній Азії, Криму та на Кавказі. 82 % усього мигдалю у світі походить з американського штату Каліфорнія, де він є ключовим складником експорту сільськогосподарської продукції.

Серед інших експортерів мигдалю — Австралія (близько 5 % світових врожаїв) і ЄС (в основному Іспанія, 6 %)

Меншою мірою мигдаль вирощується і в теплих областях Словаччини, найчастіше у виноградниках, а також в Південній Моравії та Чехії в околицях Літомержице.

В Україні солодкий культурний мигдаль вирощується переважно в Криму.

Плоди

  • image
    Зелені плоди з горіхом
  • image
    Мигдалевий горіх і мигдалина
  • image
    Бланшований мигдаль
  • image
    Мигдалина — ядро мигдалевого горіха.

Харчування

Мигдаль буває двох видів: гіркий, що має сильний аромат, і солодкий — менш ароматний. Через наявність синильної кислоти і гіркий смак гіркого мигдалю рекомендується, щоб його кількість у кулінарних виробах була не більше 4 % загальної маси виробу. Ядра мигдалю використовують, не звільняючи від оболонки. Якщо виникає необхідність її видалити, то мигдаль занурюють на кілька хвилин у окріп.

Порція мигдалю вагою 28,35 г (23 цілі горішки) містить:

  • Калорії: 164
  • Жири: 14, 1 г (насичені жири: 1 г, поліненасичені жири: 3,5 г, мононенасичені жири: 9 г, інші залишкові жири у незначній кількості)
  • Холестерин: 0 мг
  • Натрій: 0 мг
  • Калій: 200 мг
  • Вуглеводи: 6 г
  • Клітковина: 3,5 г
  • Цукор: 1 г
  • Білки: 6 г

Застосування в кулінарії

Насіння мигдалю солодкого використовують в їжу свіжим, підсмаженим, підсоленим, а також як прянощі при приготуванні різних виробів з тіста, солодощів, шоколаду, лікерів, надаючи їм тонкого смаку. Смажений солоний мигдаль добре доповнює напої. Шкаралупу мигдалевих кісточок вживають для ароматизації і поліпшення кольору бренді, лікерів, вин, з неї роблять активоване вугілля. Також з мигдалю готують рослинний молочний напій орчата.

Особливе місце займає мигдаль в китайській і індонезійській кухні, в якій горіхи, мигдаль і цитруси додаються до великого числа страв, особливо до рису, смаженої птиці, різних видів м'яса тощо.

Застосування в медицині

Мигдаль — сировина для отримання жирної мигдалевої олії (лат. Oleum Amygdalarum) і насіння (Semen Amyglali dulcis). Насіння використовують для приготування насіннєвої мигдалевої емульсії, а (макуху) під назвою «мигдалеві висівки» застосовують як лікувально-косметичний засіб і для отримання «гірко-мигдалевої води».

З насіння мигдалю холодним або гарячим пресуванням отримують олію. Мигдалева олія використовується у харчовій, парфумерній, фармацевтичній промисловості. Вона служить розчинником камфори для ін'єкцій, основою для лікувальних і косметичних мазей (пом'якшує шкіру і має протизапальну дію), її призначають  внутрішньо, особливо дітям, як проносне, а у вигляді емульсій — як пом'якшувальний засіб.

Ядра солодкого мигдалю застосовували в народній медицині при анемії, цукровому діабеті, бронхіальній астмі, безсонні, мігрені, проти кашлю, при судомах; мигдалеву олію вживали внутрішньо як заспокійливе при хворобах серця, як протизапальний засіб при пневмонії і хворобах горла, при метеоризмі, як засіб, що підвищує апетит; зовнішньо — від пролежнів.[]

Декоративне застосування рослин

Мигдаль інколи вирощується як декоративна рослина: його головна чеснота — білі, рожеві, червоні і пурпурові прості або махрові квітки, що рано розпускаються.

Виробництво

Світове виробництво

мигдалю за роками тис. тонн)

1965 615
1970 687
1975 762
1980 926
1985 1152
1990 1321
1995 1019
2000 1468
2005 1839
2006 1999
2007 2215
2008 2435
2009 2362
2010 2539
2011 2005
П'ятнадцять найбільших виробників

мигдалю (тисяч тонн)

Країна 1985 1995 2005 2009 2010 2011
image США 352 276 703 1162 1414 731
image Іспанія 287 159 218 282 221 212
image Іран 59 79 109 128 158 168
image Італія 105 90 118 114 108 105
image Марокко 30 45 70 104 102 131
image Сирія 34 34 229 97 73 130
image Туніс 51 35 43 60 52 61
image Туреччина 38 37 45 55 55 70
image Алжир 10 20 45 47 39 50
image Греція 57 57 48 44 33 30
image Афганістан 9 9 15 43 56 61
image КНР 13 19 25 35 38 42
image Ліван 7 28 28 30 28 36
image Пакистан 28 49 23 26 22 21
image Лівія 15 27 25 25 30 38
Джерело: Продовольча та сільськогосподарська організація ООН

Див. також

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 1 січня 2017. Процитовано 1 січня 2017.
  2. Українські страви (Третє видання) — Київ: Державне видавництво технічної літератури УРСР, 1960
  3. Чому мигдаль такий дорогий?. BBC News. 14 лютого 2014. Процитовано 3 червня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  4. Зайцева Г. Т., Горпинко Т. М. Технологія виготовлення борошняних кондитерських виробів: Підруч. для проф.-техн. навч. закладів. — К. : Вікторія. 2002. — 400 с.
  5. Джерело: United States Department of Agriculture

Література

  • Акліматизація й інтродукція нових рослин / редкол.: І. П. Білокінь, О. М. Бурачинський, Є. М. Кондратюк (відп. ред.). — К. : Наук. думка, 1965. — С. 125.
  • Біологічний словник : 2-е вид. / за редакцією академіка АН УРСР К. М. Ситника, члена-кореспондента АН УРСР В. О. Топачевського. — К. : Головна редакція УРЕ, 1986. — С. 352, 353.
  • Ефіроолійні рослини України / Котов М. І., Карнаух Є. Д., Морозюк С. С. – К. : Наукова думка, 1969. – 192 с.
  • Нечитайло В.А., Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. — К., 2001.
  • Рослинність УРСР. Ліси / Відпов. ред. Є. М. Брадіс. - Київ, Наукова думка, 1971. - 460 с. (djvu-файл [ 9 серпня 2020 у Wayback Machine.])
  • Флора УРСР : у 12 т. Том 6 / Зеров К.Д. (ред.) ; Опрац. Барбарич А. І., Вісюліна О. Д., Доброчаєва Д. М.; АН УРСР, Інститут ботаніки. — Київ, Видавництво академії наук УРСР 1954. — 612 с. (djvu-файл)

Посилання


image Це незавершена стаття про трояндові.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Migda l Prunus dulcis kush abo nevelike derevo rodu sliv Prunus chasto klasifikuyetsya do pidrodu Amygdalus Takozh termin migdal stosuyetsya plodiv kistyanok z suhim oplodnem sho mistyat yistivnu nasininu chi samih nasinin cih roslin zaradi yakih voni kultivuyutsya Migdal Migdaleve derevo z plodami Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Rozidi Rosids Poryadok Rozocviti Rosales Rodina Troyandovi Rosaceae Rid Sliva Prunus Pidrid Prunus subg Amygdalus Vid Migdal P amygdalus Binomialna nazva Prunus amygdalus Mill D A Webb NazvaMigdal vid grec ἀmygdalh a mygdale Badam pers badam migdal nazva migdalyu u krayinah Centralnoyi Pivdennoyi ta Pivdenno Shidnoyi Aziyi Azerbajdzhani Afganistani Indoneziyi Irani Kazahstani Malajziyi Pakistani Badama badama z perskoyi nazva migdalyu v Indiyi gudzh બદ મ gindi ब द म Badem tur badem z perskoyi nazva migdalyu u tyurkskih krayinah i krayinah sho zaznali vplivu Osmaniv Bolgariyi Bosniyi Makedoniyi Serbiyi Tatarstani Turechchini Horvatiyi Badan badan z perskoyi kitajske slovo zapozichennya dlya poznachennya migdalya kit trad 巴旦木 spr 八担木 pinyin badan mu akad badan mu migdal derevo kit trad 巴旦杏 spr 八担杏 pinyin badan xing akad badan shing migdal plid dd dd Botanichnij opisListya migdalyu Migdal roste na kam yanistih i shebnistih shilah na visoti vid 800 do 1600 m nad rivnem morya nadaye perevagu bagatim na kalcij gruntam Roste nevelikimi grupami z 3 4 derev sho rostut odne vid odnogo na 5 7 metriv Duzhe svitlolyubnij velmi posuhostijkij zavdyaki dobre rozvinenij korenevij sistemi i ekonomnij transpiraciyi Kvitne v berezni kvitni miscyami navit v lyutomu plodi vizrivayut v chervni lipni Pochinaye plodonositi z 4 5 rokiv i plodonoshennya prodovzhuyetsya do 30 50 rokiv zhive do 130 rokiv Rozmnozhuyetsya nasinnyam korenevimi pagonami i pnevoyu poroslyu Perenosit morozi do 25 s ale z pochatkom vegetaciyi strazhdaye vid vesnyanih zamorozkiv Migdal roste u viglyadi kusha abo dereva z chervonuvatimi gilochkami U visotu dosyagaye 3 8 m z lancetovim listyam Shozhij na chereshnyu Kvitki skladayutsya iz zlitoyi chashechki i rozhevogo abo chervonogo vinochka Kvitki odinichni do 2 5 sm v diametri z bilimi abo svitlo rozhevimi pelyustkami i odnoyu matochkoyu Plid shkiryasta vkrita volosinkami kistyanka sho roztriskuyetsya pri dozrivanni Jogo poverhnya gladka abo zmorshkuvata Kistochka takoyi zh formi sho i sam plid pokrita dribnimi yamkami inodi z borozenkami 2 5 3 sm zavdovzhki Plid maye dovgastu stisnutu z bokiv formu buvaye velikij zavdovzhki do 69 mm i dribnij zavdovzhki do 30 mm buvaye yak z tovstoyu tak i z tonkoyu shkaralupoyu Duzhe dobrij na smak maye slabkij aromat PoshirennyaPlodi migdalyu Plodi dikogo migdalyu buli otrujnimi oskilki mistili amigdalin rechovinu sho maye cianidi otrutu u svoyemu skladi U hodi pervisnogo zbiralnictva lyudinoyu buli vidibrani ta virosheni dereva mutanti plodi yakih ne mistili otruti Batkivshina roslini Blizkij Shid i prilegli rajoni vklyuchayuchi Seredzemnomor ya ta Centralnu Aziyu U cih rajonah kultivuvannya migdalyu pochalosya za bagato storich do nashoyi eri Nini najbilshi nasadzhennya migdalyu znahodyatsya v oblasti Seredzemnomor ya Kitayi SShA Centralnij Aziyi Krimu ta na Kavkazi 82 usogo migdalyu u sviti pohodit z amerikanskogo shtatu Kaliforniya de vin ye klyuchovim skladnikom eksportu silskogospodarskoyi produkciyi Sered inshih eksporteriv migdalyu Avstraliya blizko 5 svitovih vrozhayiv i YeS v osnovnomu Ispaniya 6 Menshoyu miroyu migdal viroshuyetsya i v teplih oblastyah Slovachchini najchastishe u vinogradnikah a takozh v Pivdennij Moraviyi ta Chehiyi v okolicyah Litomerzhice V Ukrayini solodkij kulturnij migdal viroshuyetsya perevazhno v Krimu PlodiZeleni plodi z gorihom Migdalevij gorih i migdalina Blanshovanij migdal Migdalina yadro migdalevogo goriha HarchuvannyaMigdal buvaye dvoh vidiv girkij sho maye silnij aromat i solodkij mensh aromatnij Cherez nayavnist sinilnoyi kisloti i girkij smak girkogo migdalyu rekomenduyetsya shob jogo kilkist u kulinarnih virobah bula ne bilshe 4 zagalnoyi masi virobu Yadra migdalyu vikoristovuyut ne zvilnyayuchi vid obolonki Yaksho vinikaye neobhidnist yiyi vidaliti to migdal zanuryuyut na kilka hvilin u okrip Porciya migdalyu vagoyu 28 35 g 23 cili gorishki mistit Kaloriyi 164 Zhiri 14 1 g nasicheni zhiri 1 g polinenasicheni zhiri 3 5 g mononenasicheni zhiri 9 g inshi zalishkovi zhiri u neznachnij kilkosti Holesterin 0 mg Natrij 0 mg Kalij 200 mg Vuglevodi 6 g Klitkovina 3 5 g Cukor 1 g Bilki 6 gZastosuvannya v kulinariyiNasinnya migdalyu solodkogo vikoristovuyut v yizhu svizhim pidsmazhenim pidsolenim a takozh yak pryanoshi pri prigotuvanni riznih virobiv z tista solodoshiv shokoladu likeriv nadayuchi yim tonkogo smaku Smazhenij solonij migdal dobre dopovnyuye napoyi Shkaralupu migdalevih kistochok vzhivayut dlya aromatizaciyi i polipshennya koloru brendi likeriv vin z neyi roblyat aktivovane vugillya Takozh z migdalyu gotuyut roslinnij molochnij napij orchata Osoblive misce zajmaye migdal v kitajskij i indonezijskij kuhni v yakij gorihi migdal i citrusi dodayutsya do velikogo chisla strav osoblivo do risu smazhenoyi ptici riznih vidiv m yasa tosho Zastosuvannya v mediciniMigdal sirovina dlya otrimannya zhirnoyi migdalevoyi oliyi lat Oleum Amygdalarum i nasinnya Semen Amyglali dulcis Nasinnya vikoristovuyut dlya prigotuvannya nasinnyevoyi migdalevoyi emulsiyi a makuhu pid nazvoyu migdalevi visivki zastosovuyut yak likuvalno kosmetichnij zasib i dlya otrimannya girko migdalevoyi vodi Z nasinnya migdalyu holodnim abo garyachim presuvannyam otrimuyut oliyu Migdaleva oliya vikoristovuyetsya u harchovij parfumernij farmacevtichnij promislovosti Vona sluzhit rozchinnikom kamfori dlya in yekcij osnovoyu dlya likuvalnih i kosmetichnih mazej pom yakshuye shkiru i maye protizapalnu diyu yiyi priznachayut vnutrishno osoblivo dityam yak pronosne a u viglyadi emulsij yak pom yakshuvalnij zasib Yadra solodkogo migdalyu zastosovuvali v narodnij medicini pri anemiyi cukrovomu diabeti bronhialnij astmi bezsonni migreni proti kashlyu pri sudomah migdalevu oliyu vzhivali vnutrishno yak zaspokijlive pri hvorobah sercya yak protizapalnij zasib pri pnevmoniyi i hvorobah gorla pri meteorizmi yak zasib sho pidvishuye apetit zovnishno vid prolezhniv dzherelo Dekorativne zastosuvannya roslinMigdal inkoli viroshuyetsya yak dekorativna roslina jogo golovna chesnota bili rozhevi chervoni i purpurovi prosti abo mahrovi kvitki sho rano rozpuskayutsya Virobnictvo Svitove virobnictvo migdalyu za rokami tis tonn 1965 615 1970 687 1975 762 1980 926 1985 1152 1990 1321 1995 1019 2000 1468 2005 1839 2006 1999 2007 2215 2008 2435 2009 2362 2010 2539 2011 2005 P yatnadcyat najbilshih virobnikiv migdalyu tisyach tonn Krayina 1985 1995 2005 2009 2010 2011 SShA 352 276 703 1162 1414 731 Ispaniya 287 159 218 282 221 212 Iran 59 79 109 128 158 168 Italiya 105 90 118 114 108 105 Marokko 30 45 70 104 102 131 Siriya 34 34 229 97 73 130 Tunis 51 35 43 60 52 61 Turechchina 38 37 45 55 55 70 Alzhir 10 20 45 47 39 50 Greciya 57 57 48 44 33 30 Afganistan 9 9 15 43 56 61 KNR 13 19 25 35 38 42 Livan 7 28 28 30 28 36 Pakistan 28 49 23 26 22 21 Liviya 15 27 25 25 30 38 Dzherelo Prodovolcha ta silskogospodarska organizaciya OONDiv takozhSpisok vidiv rodu slivaPrimitki Arhiv originalu za 1 sichnya 2017 Procitovano 1 sichnya 2017 Ukrayinski stravi Tretye vidannya Kiyiv Derzhavne vidavnictvo tehnichnoyi literaturi URSR 1960 Chomu migdal takij dorogij BBC News 14 lyutogo 2014 Procitovano 3 chervnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Zajceva G T Gorpinko T M Tehnologiya vigotovlennya boroshnyanih konditerskih virobiv Pidruch dlya prof tehn navch zakladiv K Viktoriya 2002 400 s ISBN 966 95870 6 9 Dzherelo United States Department of AgricultureLiteraturaAklimatizaciya j introdukciya novih roslin redkol I P Bilokin O M Burachinskij Ye M Kondratyuk vidp red K Nauk dumka 1965 S 125 Biologichnij slovnik 2 e vid za redakciyeyu akademika AN URSR K M Sitnika chlena korespondenta AN URSR V O Topachevskogo K Golovna redakciya URE 1986 S 352 353 Efiroolijni roslini Ukrayini Kotov M I Karnauh Ye D Morozyuk S S K Naukova dumka 1969 192 s Nechitajlo V A Kucheryava L F Botanika Vishi roslini K 2001 Roslinnist URSR Lisi Vidpov red Ye M Bradis Kiyiv Naukova dumka 1971 460 s djvu fajl 9 serpnya 2020 u Wayback Machine Flora URSR u 12 t Tom 6 Zerov K D red Oprac Barbarich A I Visyulina O D Dobrochayeva D M AN URSR Institut botaniki Kiyiv Vidavnictvo akademiyi nauk URSR 1954 612 s djvu fajl PosilannyaMigdal zvichajnij 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina EU II Parizh Nyu Jork 1962 T 4 Migdal zvichajnij Likarski roslini enciklopedichnij dovidnik za red A M Grodzinskogo Kiyiv Vidavnictvo Ukrayinska Enciklopediya im M P Bazhana Ukrayinskij virobnicho komercijnij centr Olimp 1992 S 275 ISBN 5 88500 055 7 Migdal 24 listopada 2016 u Wayback Machine URE MIGDAL ZVIChAJNIJ 19 kvitnya 2016 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediya OLIYa MIGDALEVA 18 kvitnya 2016 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediya Yevgeniya Tkachova Chi mozhe pivden Ukrayini stati odnim z osnovnih postachalnikiv migdalyu na vnutrishnij rinok krayini 4 lyutogo 2021 u Wayback Machine AgroYug 6 serpnya 2018 Piter Baus Chomu migdal takij dorogij 3 chervnya 2021 u Wayback Machine BBC News Los Andzheles 14 lyutogo 2014 Yak viroshuyut zbirayut i obroblyayut migdal na ostrovi La Palma Kanarski ostrovi 14 serpnya 2020 u Wayback Machine INTERNET DOVIDNIK DLYa TURISTIV MAPME CLUB Ce derevo probudzhuyetsya rano 11 bereznya 2017 u Wayback Machine pro migdal u Bibliyi Ce nezavershena stattya pro troyandovi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi
Топ