Мері Егнес Чейз (англ. Mary Agnes Chase; 29 квітня 1869 — 24 вересня 1963) — американська ботанік, колекціонер рослин та науковий ілюстратор. Працювала у Міністерстві сільського господарства США та у Смітсонівському інституті. «Вважається одним з видатних світових агростологів», відома роботою з вивчення злаків та активною участю у суфражистському русі.
Мері Егнес Чейз | |
---|---|
Ім'я при народженні | англ. Mary Agnes Meara[1] |
Народилася | 29 квітня 1869[3] Іроквай, Іллінойс, США[3] |
Померла | 24 вересня 1963[2][3] (94 роки) Бетесда, Монтґомері, Мериленд, США[3] |
Поховання | d[4] |
Країна | США[5] |
Діяльність | ботанік, agrostologist, ботанічна колекціонерка, суфражистка, наукова ілюстраторка, ботанічна ілюстраторка, ілюстратор |
Галузь | ботаніка[6][7][8] і трава[d][8] |
Alma mater | Чиказький університет[9] |
Знання мов | англійська[8] |
Заклад | Смітсонівський інститут[10], Міністерство сільського господарства США, Музей природної історії ім. Філда[10] і d[12] |
Членство | d[13], Національна асоціація сприяння прогресу кольорового населення[14] і d[5] |
Magnum opus | d[15] |
Родичі | d[10] |
У шлюбі з | d[3] |
Нагороди | |
|
Біографія
Мері Егнес Чейз народилася у графстві Іроквай (округ, Іллінойс), не отримала жодної освіти, окрім гімназійної. Проте зробила значний внесок у ботаніку, є авторкою понад 70 наукових публікацій, відзначена звання почесної докторки в галузі науки в Університеті штату Іллінойс. Вона спеціалізувалася на вивченні трав та провела значні польові дослідження у Північній та Південній Америці. Її книги польових нотаток з 1897 по 1959 рік зберігаються у архівах Смітсонівського інституту.
У 1901 році Чейз стала ботанічною асистенткою у Музеї природної історії ім. Філда, де її робота була представлена у двох музейних виданнях: Plantae Utowanae (1900) та Plantae Yucatanae (1904). Два роки по тому Чейз почала працювати у Міністерстві сільського господарства США, а згодом науковою асистенткою з Агростології (1907), асистенткою-ботанікинею (1923) та асоціативною ботанікинею (1925), все під керівництвом Альберта Гічкока. Чейз працювла з Гічкоком протягом майже двадцяти років, а також видала у співавторстві з ним публікацію (The North American Species of Panicum [1910]).
Після смерті Гічкока у 1936 році Чейз зайняла його посаду старшої ботанікині з агростології та хоронителька секції трав відділу рослин у Національному музеї США. Чейз звільнилася з міністерства сільського господарства США у 1939 році, але продовжувала свою роботу як хранителька гербарію трав музею до смерті у 1963 році.
Суфражистський активізм
Мері Чейз стикнулася з дискримінацією за статтю, наприклад, її виключили із експедицій у Панаму у 1911 та 1912 роках через побоювання спонсорів експедиції, що присутність дослідниць відволікатиме чоловіків. Під час Першої світової війни Чейз разом з активісткою Еліс Пол кілька разів заарештовували за їх діяльність. У 1918 році Чейз заарештували під час пікетування Білого дому, вона відмовилася вийти під заставу та голодувала протягом 10 днів, і її примусово годували. Міністерство сільського господарства США звинуватило її у «неналежній поведінці державного службовця», але Гічкок допоміг їй зберегти посаду.
Почесті та нагороди
- 1956, Почесна грамота Ботанічного товариства Америки
- 1958, Почесна докторка Іллінойського університету
- 1959, Почесна член Смітсонівського інституту
- 1961, Член Лондонського Ліннеївського товариства
Примітки
- https://plants.jstor.org/stable/10.5555/al.ap.person.bm000001409
- FemBio database
- FamilySearch Family Tree — 2009.
- Find a Grave — 1996.
- Online Biographical Dictionary of the Woman Suffrage Movement in the United States / T. Dublin, K. K. Sklar — Alexander Street Press.
- https://siarchives.si.edu/collections/siris_arc_216793
- Harvard University Herbaria & Libraries Index of Botanists — Harvard University Herbaria and Libraries.
- Czech National Authority Database
- https://archive.org/details/agneschasesfirst0000clar/page/n13/mode/2up
- https://archive.org/details/notableamericanw00sich/page/146/mode/2up
- Rudolph E. D. Women in Nineteenth Century American Botany; A Generally Unrecognized Constituency // Am. J. Bot. — Lancaster, Pa: BSA, 1982. — Vol. 69, Iss. 8. — P. 1346–1355. — ISSN 0002-9122; 1537-2197 — doi:10.1002/J.1537-2197.1982.TB13382.X
- https://www.smithsonianmag.com/science-nature/biologist-marie-fish-catalogued-sounds-ocean-world-hear-180977152/
- https://sweetgum.nybg.org/science/the-hand-lens/explore/narratives-details/?irn=7178
- https://daily.jstor.org/the-woman-agrostologist-who-held-the-earth-together/
- https://www.biodiversitylibrary.org/item/113989#page/7/mode/1up
- IPNI, Chase
- . SIA RU000229, United States National Museum Division of Grasses, Records, 1884, 1888, 1899-1965. Smithsonian Institution Archives. Архів оригіналу за 25 січня 2019. Процитовано 9 липня 2013.
- Chase, Agnes; A.S. Hitchcock (1910). The North American species of Panicum. Bulletin (United States National Museum). doi:10.5962/bhl.title.53687.
- . Smithsonian Institution Archives. Smithsonian Institution. Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 9 липня 2013.
- Carol Hurd Green, ed. (1980). Sicherman, Barbara (ред.). Notable American women: The modern period: A biographical dictionary. Harvard University Press. с. 146–148.
- Adams, Katherine H.; Michael L. Keene (2010). After the vote was won: The later achievements of fifteen suffragists. McFarland. с. 73–74.
- Henson, Pamela M. (2003). 'What holds the earth together': Agnes Chase and American agrostology. Journal of the History of Biology. 36 (3): 437—460. doi:10.1023/b:hist.0000004568.11609.2d.
- The biographical dictionary of women in science, Vol. 1. Routledge. 2000. с. 246—247.
Посилання
- Photographs from Mary Agnes Chase's field books from the Smithsonian Institution Archives
- United States National Museum Division of Grasses, Records, 1884, 1888, 1899—1965
Це незавершена стаття про біолога. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Chejz Meri Egnes Chejz angl Mary Agnes Chase 29 kvitnya 1869 24 veresnya 1963 amerikanska botanik kolekcioner roslin ta naukovij ilyustrator Pracyuvala u Ministerstvi silskogo gospodarstva SShA ta u Smitsonivskomu instituti Vvazhayetsya odnim z vidatnih svitovih agrostologiv vidoma robotoyu z vivchennya zlakiv ta aktivnoyu uchastyu u sufrazhistskomu rusi Meri Egnes ChejzIm ya pri narodzhenniangl Mary Agnes Meara 1 Narodilasya29 kvitnya 1869 1869 04 29 3 Irokvaj Illinojs SShA 3 Pomerla24 veresnya 1963 1963 09 24 2 3 94 roki Betesda Montgomeri Merilend SShA 3 Pohovannyad 4 Krayina SShA 5 Diyalnistbotanik agrostologist botanichna kolekcionerka sufrazhistka naukova ilyustratorka botanichna ilyustratorka ilyustratorGaluzbotanika 6 7 8 i trava d 8 Alma materChikazkij universitet 9 Znannya movanglijska 8 ZakladSmitsonivskij institut 10 Ministerstvo silskogo gospodarstva SShA Muzej prirodnoyi istoriyi im Filda 10 i d 12 Chlenstvod 13 Nacionalna asociaciya spriyannya progresu kolorovogo naselennya 14 i d 5 Magnum opusd 15 Rodichid 10 U shlyubi zd 3 NagorodiChlen Linneyivskogo tovaristva d 1961 d 1958 Mediafajli u Vikishovishi Chase ye mizhnarodnim naukovim skorochennyam imeni botanichnogo avtora Meri Egnes Chejz Pereglyante taksoni pripisuvani comu avtoru v International Plant Names Index IPNI BiografiyaMeri Egnes Chajz v ekspediciyi u Braziliyi 1929 Meri Egnes Chejz narodilasya u grafstvi Irokvaj okrug Illinojs ne otrimala zhodnoyi osviti okrim gimnazijnoyi Prote zrobila znachnij vnesok u botaniku ye avtorkoyu ponad 70 naukovih publikacij vidznachena zvannya pochesnoyi doktorki v galuzi nauki v Universiteti shtatu Illinojs Vona specializuvalasya na vivchenni trav ta provela znachni polovi doslidzhennya u Pivnichnij ta Pivdennij Americi Yiyi knigi polovih notatok z 1897 po 1959 rik zberigayutsya u arhivah Smitsonivskogo institutu U 1901 roci Chejz stala botanichnoyu asistentkoyu u Muzeyi prirodnoyi istoriyi im Filda de yiyi robota bula predstavlena u dvoh muzejnih vidannyah Plantae Utowanae 1900 ta Plantae Yucatanae 1904 Dva roki po tomu Chejz pochala pracyuvati u Ministerstvi silskogo gospodarstva SShA a zgodom naukovoyu asistentkoyu z Agrostologiyi 1907 asistentkoyu botanikineyu 1923 ta asociativnoyu botanikineyu 1925 vse pid kerivnictvom Alberta Gichkoka Chejz pracyuvla z Gichkokom protyagom majzhe dvadcyati rokiv a takozh vidala u spivavtorstvi z nim publikaciyu The North American Species of Panicum 1910 Pislya smerti Gichkoka u 1936 roci Chejz zajnyala jogo posadu starshoyi botanikini z agrostologiyi ta horonitelka sekciyi trav viddilu roslin u Nacionalnomu muzeyi SShA Chejz zvilnilasya z ministerstva silskogo gospodarstva SShA u 1939 roci ale prodovzhuvala svoyu robotu yak hranitelka gerbariyu trav muzeyu do smerti u 1963 roci Sufrazhistskij aktivizmMeri Chejz stiknulasya z diskriminaciyeyu za stattyu napriklad yiyi viklyuchili iz ekspedicij u Panamu u 1911 ta 1912 rokah cherez poboyuvannya sponsoriv ekspediciyi sho prisutnist doslidnic vidvolikatime cholovikiv Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Chejz razom z aktivistkoyu Elis Pol kilka raziv zaareshtovuvali za yih diyalnist U 1918 roci Chejz zaareshtuvali pid chas piketuvannya Bilogo domu vona vidmovilasya vijti pid zastavu ta goloduvala protyagom 10 dniv i yiyi primusovo goduvali Ministerstvo silskogo gospodarstva SShA zvinuvatilo yiyi u nenalezhnij povedinci derzhavnogo sluzhbovcya ale Gichkok dopomig yij zberegti posadu Pochesti ta nagorodi1956 Pochesna gramota Botanichnogo tovaristva Ameriki 1958 Pochesna doktorka Illinojskogo universitetu 1959 Pochesna chlen Smitsonivskogo institutu 1961 Chlen Londonskogo Linneyivskogo tovaristvaPrimitkihttps plants jstor org stable 10 5555 al ap person bm000001409 FemBio database d Track Q61356138 FamilySearch Family Tree 2009 d Track Q3066228d Track Q94509406 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Online Biographical Dictionary of the Woman Suffrage Movement in the United States T Dublin K K Sklar Alexander Street Press d Track Q66663817d Track Q8031363d Track Q4720170d Track Q7789072d Track Q27450539 https siarchives si edu collections siris arc 216793 Harvard University Herbaria amp Libraries Index of Botanists Harvard University Herbaria and Libraries d Track Q59611233d Track Q51926077 Czech National Authority Database d Track Q13550863 https archive org details agneschasesfirst0000clar page n13 mode 2up https archive org details notableamericanw00sich page 146 mode 2up Rudolph E D Women in Nineteenth Century American Botany A Generally Unrecognized Constituency Am J Bot Lancaster Pa BSA 1982 Vol 69 Iss 8 P 1346 1355 ISSN 0002 9122 1537 2197 doi 10 1002 J 1537 2197 1982 TB13382 X d Track Q98182035d Track Q2664693d Track Q2520244 https www smithsonianmag com science nature biologist marie fish catalogued sounds ocean world hear 180977152 https sweetgum nybg org science the hand lens explore narratives details irn 7178 https daily jstor org the woman agrostologist who held the earth together https www biodiversitylibrary org item 113989 page 7 mode 1up IPNI Chase SIA RU000229 United States National Museum Division of Grasses Records 1884 1888 1899 1965 Smithsonian Institution Archives Arhiv originalu za 25 sichnya 2019 Procitovano 9 lipnya 2013 Chase Agnes A S Hitchcock 1910 The North American species of Panicum Bulletin United States National Museum doi 10 5962 bhl title 53687 Smithsonian Institution Archives Smithsonian Institution Arhiv originalu za 27 veresnya 2013 Procitovano 9 lipnya 2013 Carol Hurd Green ed 1980 Sicherman Barbara red Notable American women The modern period A biographical dictionary Harvard University Press s 146 148 Adams Katherine H Michael L Keene 2010 After the vote was won The later achievements of fifteen suffragists McFarland s 73 74 Henson Pamela M 2003 What holds the earth together Agnes Chase and American agrostology Journal of the History of Biology 36 3 437 460 doi 10 1023 b hist 0000004568 11609 2d The biographical dictionary of women in science Vol 1 Routledge 2000 s 246 247 PosilannyaPhotographs from Mary Agnes Chase s field books from the Smithsonian Institution Archives United States National Museum Division of Grasses Records 1884 1888 1899 1965 Ce nezavershena stattya pro biologa Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi