У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Магнус Маґнус V Ерлінґссон 1156 1184 король Норвегії 1161 1184 Похо

	Магнус V
	Король Норвегії
	Король Норвегії
1161 — 1184
Народження:	1156; d, Гордаланн, Норвегія
Смерть:	15 червня 1184; Согнефіорд, Согн-ог-Ф'юране, Норвегія
Поховання:	Берґен
Країна:	Норвегія
Рід:	d
Батько:	(Ерлінг Скакке)
Мати:	d
Шлюб:	d
Діти:	d і (Інге II)
	Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Магнус.

Маґнус V Ерлінґссон (1156—1184) — король Норвегії (1161—1184). Походив з династії Інґлінґів.

Біографія

Народився у містечку Етна. Син Ерлінга Кривого, норвезького аристократа, та Христини, доньки Сіґурда I, короля Норвегії. Після загибелі Інґе I зусиллями впливового Ерлінґа Кривого було оголошено новим королем Маґнуса V. Йому протидіяв інший король Гокон II. 7 липня 1162 року останній був розбитий у битві при Секкені. У 1163 році на тінзі відбулася перша церемонія коронації норвезького короля.

Після цього Ерлінґ зміцнив владу свого сина Маґнуса V, а сам отримав титул ярла. Надалі король спирався на підтримку знаті та вищого кліру. Для цього були налагоджені стосунки з єпископатом, затверджено закон, згідно з яким королем міг стати тільки народжений у законному шлюбі.

1163/1164 р. Маґнус V став першим королем, який пройшов офіційний церковний обряд коронації в катедральному храмі Христа в Бергені.

У 1166 році було укладено договір з Вальдемаром I, королем Данії. Для цього ярл Ерлінг Кривий вирушив до данського королівства. В цей час у Норвегії повстав Олаф, онук Ейнстейна I. Його підтримали лендрмени з роду Агнхаттів. Боротьба тривала до 1168 року, навіть після повернення Ерлінга Кривого. В цьому році суперники Маґнуса V були розбиті при Стангері біля Осло. Сам претендент Олаф втік до Данії.

Після цього тривало мирне правління Маґнуса V до 1174 року, коли біркенбейнери, тобто політична група з селян, бідної шляхти, дрібного кліра, повстали проти королівської влади, висунувши претендентом (Ейнстейна), сина (Ейнстейна II), короля Норвегії. Нова війна тривала до 1177 року, коли війська на чолі з ярлом Ерлінґом розбили армію Ейнстейна III у битві при Ре.

Після цього біркенбейнери висунули нового претендента — Сверріра Сігурдсона, який у 1179 році при Калвскіннеті (біля Тронхейму) розбив Ерлінга Кривого. Після цього тривала війна до 1184 року, коли 15 червня у вирішальній битві при Фімрейті Маґнус V був розбитий та загинув.

Родина

Дружина — Естрід, донька Бьорна Бірдасвенда, норвезького аристократа

Бастарди:

Сіґурд (1180—1194)
Інґе (д/н-1202)
(Ерлінґ) (д/н — 1207)

Джерела

Finlay, Alison editor and translator Fagrskinna, a Catalogue of the Kings of Norway (Brill Academic. 2004)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Маґнус V Ерлінґссон