Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Маруся рос Маруся фр Maroussia історична повість української письменниці Марко Вовчок псевдонім Марії Вілінської вперше

Маруся (повість Марка Вовчка)

Маруся (повість Марка Вовчка)

«Маруся» (рос. Маруся; фр. Maroussia) — історична повість української письменниці Марко Вовчок (псевдонім Марії Вілінської), вперше опублікована російською 1871 року. У більш патріотичному перекладі-переробці П'єра-Жуля Етцеля (псевдонім P.-J. Stahl), що вийшла в 1875—1878 роках, роман став популярним у Франції та інших країнах Європи.

Маруся
рос. Маруся, фр. Maroussia
image палітурка франкомовної версії П'єра-Жуля Етцеля (під псевдонімом P.-J. Stahl), виданої 1878 року
Жанрдитяча повість
Формароман
АвторМарко Вовчок
Моваросійська або українська (оригінал)
французька (адаптація)
Опубліковано1871
Ілюстраторd
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Маруся.

Повість розповідає про пригоди українки Марусі у часи української Руїни та її намагання допомогти визволити Україну з-під окупації Російською імперією та Польською імперією та відновити незалежність України.

Питання, якою мовою було написано «Марусю» в оригіналі, залишається відкритим. За однією версією, в оригіналі повість «Маруся» написана Вовчком в 1860-х роках українською мовою, але через появу Валуєвського циркуляру опублікована лише в російському автоперекладі Вовчок, а оригінал втрачено. За іншою версією, повість була початково написана російською, а підзаголовок «переклад з малоросійської» було додано лише для того, щоб було простіше опублікувати твір. Теперішні україномовні версії «Марусі» — це переклади з російського видання 1871 року.

Сюжет

Версія Марко Вовчок

Однієї ночі запорізький козак-січовик несподівано відвідує родину Данила Чабана. Він має передати нагальне і дуже важливе повідомлення обом гетьманам — підвладного Польщі Правобережжя і російського Лівобережжя. Дипломатична місія козака полягала в тому, щоб створити третій табір — що не підтримував би ні поляків, ні росіян, а намагався відновити незалежну українську державу. Наймолодша донька Данила Чабана, Маруся, зголошується допомогти запорожцеві в досягненні його мети. Вона успішно проводить козака, спершу заховавши його у возі з сіном, а потім — під виглядом сліпого кобзаря, через вороже військо в правобережне місто Чигирин, а згодом — на Лівий берег, у Гадяч, де перебували гетьмани-суперники. По дорозі вони зустрічають ворожих солдатів, потрапляють у табір російських військ і шпигують за ними. Цілий рік проходить у боротьбі за українську незалежність. Пізніше, під час її останнього завдання, що полягало в передачі червоної хустки селянину, Марусю застрелив проїжджий татарин. Незважаючи на це, вона виконала свою місію — селянин знайшов її тіло і забрав хустку, що слугувала умовленим сигналом для ще одного масового повстання проти російських загарбників.

Версія P.-J. Stahl

Загалом версія P.-J. Stahl повторює загальні сюжетні риси версії Марко Вовчок. Найсерйознішими змінами було додавання назв розділів та включення трьох нових розділів: 1) передмова « L'Ukraine » (Україна), де дається визначення слова «козак», пояснюється різниця між українськими (запорозькими) козаками та російськими (донськими) козаками та описуються козацькі війни за гетьманування Богдана Хмельницького і його союз із Росією; 2) розділ « L'Année heureuse » (Героїчний рік), який, крім всього іншого, підносить козацький героїзм, українську славу і схожість Марусі з Жанною д'Арк; 3) останній розділ і nota bene, яка дає читачам надію, що Маруся (чи її привид) вижила. Етцель також злив Вовчкові розділи 3, 4 і 5 в один. Крім цього, він суттєво розширив деякі діалоги таким чином, що його співрозмовники увесь час наголошують важливість обов'язку і патріотизму — це і старі жінки: «Коли треба захищати вітчизну, не вагаються» (« Quand il s'agit de la patrie, on ne marchande pas »), і селяни: «Хіба мало в Україні сміливих сердець?» (« Il ne manque pas en Ukraine de cœurs résolus »), і маленький хлопчик Тарас: «І, може, вже недалеко та година, коли я поріжу, порубаю на шматки всіх ворогів нашої України!» (« Il viendra un jour, --bientôt peut-être,--ou je taillerai en pieces tous les ennemis de notre Ukraine! »), і російські солдати: «ці українці б'ються, як герої» (« Ces paysans se battent comme des héros ») та гетьман: «усе для України!» (« Tout pour l'Ukraine »).

Історія написання

Марко Вовчок задумала повість «Маруся», ймовірно, ще 1857 року, коли просила свого чоловіка, Опанаса Марковича, надіслати їй матеріали про Петра Дорошенка та інших козацьких ватажків. Робота над повістю розпочалася, ймовірно, під час перебування Марії Вілінської за кордоном у 1859—1867 роках, коли вона проживала та працювала переважно у Парижі.

Повість з'явилася друком вперше російською мовою у 1871 році у журналі «Переклади кращих закордонних письменників» («Переводы лучших иностранных писателей») з підзаголовком «Переклад з малоросійської» (Перевод с малороссійскаго). 1872 року повість опубліковано окремою книжкою під заголовком: «Марко Вовчок. Маруся. Переклад з української з малюнками Башилова та («Марко Вовчок. Маруся. Перевод с малороссйского с рисунками Башилова и барона Клодта»).

Питання про оригінальну мову повісті

Питання, якою мовою було написано «Марусю» в оригіналі, лишається не до кінця вирішеним.

У 1900-40-их роках це питання досліджували два найвідоміші тогочасні літературознавці-дослідники творчості Марко Вовчка: Олександр Дорошкевич та Василь Доманицький. У своїй докторській дисертації на тему творів Марка Вовчка 1946 року Дорошкевич написав, що він вважає, що Вілінська написала повість початково українською, як і зазначено у прижиттєвих виданнях, але оригінал не зберігся. У розпорядженні дослідника був україномовний текст шостого розділу «Марусі», хоча і, за формулюванням самого Дорошкевича, «пізнішлого походження». Натомість Василь Доманицький, який працював із рукописами Марко Вовчок у 1900-их роках і в розпорядженні якого був україномовний текст п'ятого розділу, вважав, що «Маруся» «навряд чи була написана по українськи», і що ця україномовна версія п'ятого розділу повісті є спробою автоперекладу з російського оригіналу.

Загалом деякі критики й біографи вважають, що в оригіналі повість «Маруся» була написана саме російською, а підзаголовок «переклад з малоросійської» було додано Вілінською, аби надрукувати повість в журналі перекладної літератури та, ймовірно, обійти можливі цензурні складнощі. Зокрема, до такого висновку прийшов Мішель Кадо у своїй ґрунтовній статті «Навколо „Марусі“: Марко Вовчок, Етцель та Тургенєв» (фр. Autour de Maroussia : Marko Vovtchok, Hetzel et Tourguéniev), в якій він зазначає, що ніхто не бачив українського рукопису «Марусі», тож вона, найімовірніше, була початково написана російською.

Питання про авторство франкомовної версії, виданої П.-Ж. Етцелем

Згодом твір також вийшов у французькомовній адаптації П'єра-Жуля Етцеля (під псевдонімом P.-J. Stahl) впродовж 1875—1878 років у французькій періодиці (газета «Час» (фр. « Le Temps », 1875—1876), том XXVII часопису «Журнал освіти та відпочинку» (фр. « Magasin d'éducation et de récréation », 1878)) та окремою крижкою під заголовком Maroussia (1878). Свою «Марусю» Етцель підписував як написану «за переказом Марка Вовчка» (фр. d'après une légende de Marko Wovzok).

Оскільки Етцель не розумів російської, Вілінська надіслала йому в 1870-их французькомовний переклад свого російськомовного оригіналу «Марусі» (хоча Марко Вовчок підписала переклад своїм ім'ям, у листуванні з'ясувалося, що справжнім автором перекладу був її син Богдан). Коментуючи авторство французькомовної «Марусі», Етцель зазначав що оригінальний автопереклад «Марусі» французькою, який надіслала Вілінська, йому не сподобався, й він повністю переписав оригінальний твір, створивши фактично іншу книгу, адаптовану для французького читача тієї доби. Зазначення Етцелем себе як автора французькомовної «Марусі», створеної «за переказом Марка Вовчка» (фр. d'après une légende de Marko Wovzok) не сподобалося російському письменнику та товаришу Вілінської Івану Тургенєву, який у своєму листі до Етцеля виступив в оборону її авторства французькомовної версії «Марусі», однак ці невдоволення Тургенєва не змінили думку Етцеля у цьому питанні.

Французький літературознавець Мішель Кадо, французько-українська літературознавиця Ірина Дмитришин та американсько-українська літературознавиця Ксеня Кебузинська у 2000-их роках досліджували питання окремішності французькомовної адаптації «Марусі» П'єра-Жуль Етцеля й визнали, що версія Етцеля дійсно є абсолютно іншим твором, для якого російськомовний оригінал Марко Вовчок послужив лише як натхнення. Зокрема, Кадо відзначає, що Етцель суттєво викривив оригінальну версію, зробивши Марусю занадто патріотичною алегорією французької боротьби за Ельзас-Лотарингію. Кадо підтверджує, що в листуванні сама Марко Вовчок попросила, щоб французька версія була видана як «за переказом Марка Вовчка», оскільки вважала, що Етцель забагато додав і забагато прибрав з її твору

Після адаптованого франкомовного перекладу «Марусі» П'єром-Жулем Етцелем (Pierre-Jules Hetzel під псевдонімом P.-J. Stahl), його французьку адаптацію пізніше переклали англійською, німецькою, італійською, чеською, українською та іншими мовами. В адаптованому перекладі Етцеля повість стала однією з улюблених дитячих книжок Франції, її відзначено премією Французької академії, міністерство освіти Франції рекомендувало її для шкільних бібліотек.

Переклади українською

Переклади українською (версія Марко Вовчок)

Перший переклад українською здійснив К. Подолинський, однак станом на 2020 рік його переклад недоступний громадськості. Другий переклад українською здійснив та вперше видав у 1904 році відомий український літературознавець Василь Доманицький.

  • Марко Вовчок. Маруся. Переклад з рос. Василь Доманицький // Марко Вовчок. Народнї оповіданя у 3 томах: Т. 3. Переклав з рос.: Василь Доманицький. Львів: Накладом Укр.-Руської Видавн. Спілки. Друк. Наук. Т-ва ім. Шевченка; Під зарядом К. Беднарського, 1904. 333 стор.: С. 3-124 (Белєтристична бібліотека. Ч. 66) (Google Books) (archive.org)
    • (передрук) Марко Вовчок. Маруся. Переклад з рос. Василь Доманицький // Марко Вовчок. Народнї оповідання у 3 томах: Т ?. Переклад з рос. Василь Доманицький. Львів: Накладом Укр. Видавн. Спілки. Друк. Ставропиг. Ін-та. Підуправою Ю. Сидорака, 1918. ? стор.: С. ?-?. (5-е вид.) (Літ.-Наук. Б-ка).
    • (передрук) Марко Вовчок. Маруся. Переклад з рос. Василь Доманицький. Кам'янець-Подільський: Дністер, 1920. 132 стор.
    • (передрук) Марко Вовчок. Маруся. Переклад з рос. Василь Доманицький // Твори Марка Вовчка у 4 томах: Т. 3. Пер з рос.: Василь Доманицький; за ред. і з критич.-біогр. розвідкою Ол. Дорошкевича. Харків: Держ. вид-во України, 1928. 357 стор.: С. 218—340 (Вид. 2-ге.) (Бібліотека українських класиків). (elib.nlu.org.ua [ 30 вересня 2020 у Wayback Machine.])
    • (передрук) Марко Вовчок. Маруся. Переклад з рос. Василь Доманицький???; передмова: Євген Кирилюк. Харків-Київ: Книгоспілка, 1930. 122 стор.
    • (передрук) Марко Вовчок. Маруся. Переклад з рос. Василь Доманицький // Твори Марка Вовчка у 3 томах. З життєписом й життєписними матеріялами: Т. 2: народні оповідання. Переклад з рос. Василь Доманицький. Київ-Ляйпціґ: Українська накладня. 1930. 483 стор.: C. 245—350 (archive.org)
    • (передрук) Марко Вовчок. Маруся. Переклад з рос. Василь Доманицький // Марко Вовчок. Твори в одному томі. Пер. з рос.: Василь Доманицький; вступ. ст.: Є. Кирилюка. Харків-Київ: Літ. і мистецтво, 1933. 434 стор.: С. 339—387. (elib.nlu.org.ua [ 30 жовтня 2020 у Wayback Machine.])
    • (передрук) Марко Вовчок. Маруся. Переклад (з незначним скороченням) з рос. Василь Доманицький; малюнки: Святослав Гординський. Львів: Накладом Т-ва «Просвіта», 1937. 107 стор. (Видання товариства «Просвіта» ; ч. 842 (8–9)) (elib.nlu.org.ua [ 24 жовтня 2020 у Wayback Machine.])
    • (передрук) Марко Вовчок. Козацька дочка (Маруся). Переклад з рос. Василь Доманицький; переднє слово: Теофіль Коструба. Жовква: Видавництво Українська Книжка; З печатні О О. Василіян у Жовкві. 1938. 164 стор. (десяте видання) ()
    • (передрук) Марко Вовчок. Маруся. Переклад з рос. Василь Доманицький. Краків-Львів: Українське видавництво; З печатні «Поспішної», Краків, Райхсштрассе 34. 1943. 99 стор. (chtyvo.org)

Переклади українською (версія P.-J. Stahl)

  • Марко Вовчок; адаптував [французькою] Поль Жак Сталь. Маруся. Опрацював з французької: І. Боднарчук. Вінніпеґ: Тризуб, 1974. 56 стор.

Джерела та примітки

  1. Ksenya Kiebuzinski. // Vampirettes, Wretches, and Amazons: Western Representations of East European Women, eds. Valentina Glajar and Domnica Radulescu. New York: East European Monographs, 2005. 250 p.: 61-90. (англ.)
  2. у переробці P.-J. Stahl твір вважається романом
  3.  — Вісник Прикарпатського Університету. Філологія. Вип. 1, 1995
  4. Олександр Доманицький. Примітки: Маруся // Твори Марка Вовчка: В трьох томах: Т. 3. За редакцією, з вступною статтею і примітками Ол. Дорошкевича. Харків; Київ: ДВУ, 1928. 370 стор.: С. 349—356. (друге вид.)
  5. Б. Лобач-Жученко. До творчої історії повісті «Маруся» // Радянське літературознавство. 1983. № 12. С. 47–54.
  6. Олександр Дорошкевич. [Українська проза Марка Вовчка (докторська дисертація, рукопис)]. Москва: Институт мировой литературы имени А. М. Горького РАН. 1946. 461 стор.
  7. Богдан Лепкий. Марко Вовчок. (Біографічний нарис): Маруся // Твори Марка Вовчка з життєписом авторки й життєписними матеріялами: Том 1. Редактор: Богдан Лепкий. Київ-Ляйпціґ 1925. CCLVII
  8. станом на 2020 рік цю україномовну версію V розділу повісті не знайденого і, ймовірно, втрачено
  9. В. Доманицький. Марія Олександрівна Маркович — авторка «Народніх оповідань» (на основі нових матеріялів) // Київ-Львів: Літературно-Науковий Вісник. Січень-Березень 1908. Річник XI Том XLI. С. 48-75
  10. Василь Доманицький. . // Записки НТШ. 1908. т. 84, кн. IV. 245 стор.: С. 111—171
  11. Ксеня Кебузинська. Українська Жанна Д'Арк: адаптація «Марусі» П. Ж. Етцелем // Три долі. Марко Вовчок в українській, російській та французькій літературі. Київ: Факт, 2002. С. 201—221. (передрук: Ксеня Кебузинська. . Виднокола. No 2 (за 2002 рік))
  12. Michel Cadot. Autour de Maroussia : Marko Vovtchok, Hetzel et Tourguéniev // L'Ukraine et la France au XIXe siecle. Paris: Universite de la Sorbonne Nouvelle. 1987. p. 120-23. (фр.)
  13. прим. хоча для окремої книжної версії P.-J. Stahl і вилучив згадку що це «російська легенда», однак у журнальних публікаціях що в «Le Temps», що в «Magasin d'éducation et de récréation» ця згадка ще була, й заголовок був Maroussia. D'après une légende russe de Marko Wovzok
  14. Сергій Крашенніков. // Сучасність. 1964. No. 11. С. 116-120
  15.  — Критика, Березень 2014
  16. Marko Vovtchok, Paul-Jean Stahl. . Présentés par Iryna Dmytrychyn. Paris: L'Harmattan. 2008. 482 p. (Collection «Présence ukrainienne») (фр.)
  17. Marko Vovtchok et Pierre-Jules Hetzel: Le Voyage en glaçon, Histoires pour les enfants sages du XIXe siècle. Présentées par Iryna Dmytrychyn et Nicolas Petit. 2009. Paris: L'Harmattan. 180 p. (фр.)
  18. Азбуковник [ 30 вересня 2020 у Wayback Machine.]. Енциклопедія Української Літератури. Том 2. Редактор: Богдан Романенчук, PhD. Філадельфія: «Київ». 1973. стор. 538: 230—238
  19. Українська дитяча література. Від літописних переказів до байкарів XVII—XIX ст. [ 3 серпня 2020 у Wayback Machine.] — Д-р Богдан Гошовський. Ми і наші діти. Дитяча література, мистецтво виховання. Збірка I, 1965. Торонто; Нью-Йорк, 1965. 390 стор.: 121—227
  20. Перекладацька діяльність Марка Вовчка в контексті українсько- російських літературних взаємин (до 100 річчя з дня смерті письменниці) [ 26 серпня 2018 у Wayback Machine.] — Тамара Гаупт, Українознавчі студії № 8-9 2007—2008, стор. 203—204
  21. у самій книзі авторство Василя Доманицького україномовних перекладів російськомовних творів Вовчка («Маруся», «Пройдисвіт», «Лимерівна», «Тюлева баба», «Глухий городок») не зазначено

Посилання

  • Марко Вовчок — «Маруся» [ 5 грудня 2020 у Wayback Machine.] (український переклад Василя Доманицького) на сайті «Дівчата райської яблуні»
  • Марко Вовчок — «Маруся» [ 23 вересня 2016 у Wayback Machine.] (український переклад Василя Доманицького) на сайті е-бібліотеки «Чтиво»

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Marusya ros Marusya fr Maroussia istorichna povist ukrayinskoyi pismennici Marko Vovchok psevdonim Mariyi Vilinskoyi vpershe opublikovana rosijskoyu 1871 roku U bilsh patriotichnomu perekladi pererobci P yera Zhulya Etcelya psevdonim P J Stahl sho vijshla v 1875 1878 rokah roman stav populyarnim u Franciyi ta inshih krayinah Yevropi Marusyaros Marusya fr Maroussiapaliturka frankomovnoyi versiyi P yera Zhulya Etcelya pid psevdonimom P J Stahl vidanoyi 1878 rokuZhanrdityacha povistFormaromanAvtorMarko VovchokMovarosijska abo ukrayinska original francuzka adaptaciya Opublikovano1871Ilyustratord U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Marusya Povist rozpovidaye pro prigodi ukrayinki Marusi u chasi ukrayinskoyi Ruyini ta yiyi namagannya dopomogti vizvoliti Ukrayinu z pid okupaciyi Rosijskoyu imperiyeyu ta Polskoyu imperiyeyu ta vidnoviti nezalezhnist Ukrayini Pitannya yakoyu movoyu bulo napisano Marusyu v originali zalishayetsya vidkritim Za odniyeyu versiyeyu v originali povist Marusya napisana Vovchkom v 1860 h rokah ukrayinskoyu movoyu ale cherez poyavu Valuyevskogo cirkulyaru opublikovana lishe v rosijskomu avtoperekladi Vovchok a original vtracheno Za inshoyu versiyeyu povist bula pochatkovo napisana rosijskoyu a pidzagolovok pereklad z malorosijskoyi bulo dodano lishe dlya togo shob bulo prostishe opublikuvati tvir Teperishni ukrayinomovni versiyi Marusi ce perekladi z rosijskogo vidannya 1871 roku SyuzhetVersiya Marko Vovchok Odniyeyi nochi zaporizkij kozak sichovik nespodivano vidviduye rodinu Danila Chabana Vin maye peredati nagalne i duzhe vazhlive povidomlennya obom getmanam pidvladnogo Polshi Pravoberezhzhya i rosijskogo Livoberezhzhya Diplomatichna misiya kozaka polyagala v tomu shob stvoriti tretij tabir sho ne pidtrimuvav bi ni polyakiv ni rosiyan a namagavsya vidnoviti nezalezhnu ukrayinsku derzhavu Najmolodsha donka Danila Chabana Marusya zgoloshuyetsya dopomogti zaporozhcevi v dosyagnenni jogo meti Vona uspishno provodit kozaka spershu zahovavshi jogo u vozi z sinom a potim pid viglyadom slipogo kobzarya cherez vorozhe vijsko v pravoberezhne misto Chigirin a zgodom na Livij bereg u Gadyach de perebuvali getmani superniki Po dorozi voni zustrichayut vorozhih soldativ potraplyayut u tabir rosijskih vijsk i shpiguyut za nimi Cilij rik prohodit u borotbi za ukrayinsku nezalezhnist Piznishe pid chas yiyi ostannogo zavdannya sho polyagalo v peredachi chervonoyi hustki selyaninu Marusyu zastreliv proyizhdzhij tatarin Nezvazhayuchi na ce vona vikonala svoyu misiyu selyanin znajshov yiyi tilo i zabrav hustku sho sluguvala umovlenim signalom dlya she odnogo masovogo povstannya proti rosijskih zagarbnikiv Versiya P J Stahl Zagalom versiya P J Stahl povtoryuye zagalni syuzhetni risi versiyi Marko Vovchok Najserjoznishimi zminami bulo dodavannya nazv rozdiliv ta vklyuchennya troh novih rozdiliv 1 peredmova L Ukraine Ukrayina de dayetsya viznachennya slova kozak poyasnyuyetsya riznicya mizh ukrayinskimi zaporozkimi kozakami ta rosijskimi donskimi kozakami ta opisuyutsya kozacki vijni za getmanuvannya Bogdana Hmelnickogo i jogo soyuz iz Rosiyeyu 2 rozdil L Annee heureuse Geroyichnij rik yakij krim vsogo inshogo pidnosit kozackij geroyizm ukrayinsku slavu i shozhist Marusi z Zhannoyu d Ark 3 ostannij rozdil i nota bene yaka daye chitacham nadiyu sho Marusya chi yiyi privid vizhila Etcel takozh zliv Vovchkovi rozdili 3 4 i 5 v odin Krim cogo vin suttyevo rozshiriv deyaki dialogi takim chinom sho jogo spivrozmovniki uves chas nagoloshuyut vazhlivist obov yazku i patriotizmu ce i stari zhinki Koli treba zahishati vitchiznu ne vagayutsya Quand il s agit de la patrie on ne marchande pas i selyani Hiba malo v Ukrayini smilivih serdec Il ne manque pas en Ukraine de cœurs resolus i malenkij hlopchik Taras I mozhe vzhe nedaleko ta godina koli ya porizhu porubayu na shmatki vsih vorogiv nashoyi Ukrayini Il viendra un jour bientot peut etre ou je taillerai en pieces tous les ennemis de notre Ukraine i rosijski soldati ci ukrayinci b yutsya yak geroyi Ces paysans se battent comme des heros ta getman use dlya Ukrayini Tout pour l Ukraine Istoriya napisannyaMarko Vovchok zadumala povist Marusya jmovirno she 1857 roku koli prosila svogo cholovika Opanasa Markovicha nadislati yij materiali pro Petra Doroshenka ta inshih kozackih vatazhkiv Robota nad povistyu rozpochalasya jmovirno pid chas perebuvannya Mariyi Vilinskoyi za kordonom u 1859 1867 rokah koli vona prozhivala ta pracyuvala perevazhno u Parizhi Povist z yavilasya drukom vpershe rosijskoyu movoyu u 1871 roci u zhurnali Perekladi krashih zakordonnih pismennikiv Perevody luchshih inostrannyh pisatelej z pidzagolovkom Pereklad z malorosijskoyi Perevod s malorossijskago 1872 roku povist opublikovano okremoyu knizhkoyu pid zagolovkom Marko Vovchok Marusya Pereklad z ukrayinskoyi z malyunkami Bashilova ta Marko Vovchok Marusya Perevod s malorossjskogo s risunkami Bashilova i barona Klodta Pitannya pro originalnu movu povistiPitannya yakoyu movoyu bulo napisano Marusyu v originali lishayetsya ne do kincya virishenim U 1900 40 ih rokah ce pitannya doslidzhuvali dva najvidomishi togochasni literaturoznavci doslidniki tvorchosti Marko Vovchka Oleksandr Doroshkevich ta Vasil Domanickij U svoyij doktorskij disertaciyi na temu tvoriv Marka Vovchka 1946 roku Doroshkevich napisav sho vin vvazhaye sho Vilinska napisala povist pochatkovo ukrayinskoyu yak i zaznacheno u prizhittyevih vidannyah ale original ne zberigsya U rozporyadzhenni doslidnika buv ukrayinomovnij tekst shostogo rozdilu Marusi hocha i za formulyuvannyam samogo Doroshkevicha piznishlogo pohodzhennya Natomist Vasil Domanickij yakij pracyuvav iz rukopisami Marko Vovchok u 1900 ih rokah i v rozporyadzhenni yakogo buv ukrayinomovnij tekst p yatogo rozdilu vvazhav sho Marusya navryad chi bula napisana po ukrayinski i sho cya ukrayinomovna versiya p yatogo rozdilu povisti ye sproboyu avtoperekladu z rosijskogo originalu Zagalom deyaki kritiki j biografi vvazhayut sho v originali povist Marusya bula napisana same rosijskoyu a pidzagolovok pereklad z malorosijskoyi bulo dodano Vilinskoyu abi nadrukuvati povist v zhurnali perekladnoyi literaturi ta jmovirno obijti mozhlivi cenzurni skladnoshi Zokrema do takogo visnovku prijshov Mishel Kado u svoyij gruntovnij statti Navkolo Marusi Marko Vovchok Etcel ta Turgenyev fr Autour de Maroussia Marko Vovtchok Hetzel et Tourgueniev v yakij vin zaznachaye sho nihto ne bachiv ukrayinskogo rukopisu Marusi tozh vona najimovirnishe bula pochatkovo napisana rosijskoyu Pitannya pro avtorstvo frankomovnoyi versiyi vidanoyi P Zh EtcelemZgodom tvir takozh vijshov u francuzkomovnij adaptaciyi P yera Zhulya Etcelya pid psevdonimom P J Stahl vprodovzh 1875 1878 rokiv u francuzkij periodici gazeta Chas fr Le Temps 1875 1876 tom XXVII chasopisu Zhurnal osviti ta vidpochinku fr Magasin d education et de recreation 1878 ta okremoyu krizhkoyu pid zagolovkom Maroussia 1878 Svoyu Marusyu Etcel pidpisuvav yak napisanu za perekazom Marka Vovchka fr d apres une legende de Marko Wovzok Oskilki Etcel ne rozumiv rosijskoyi Vilinska nadislala jomu v 1870 ih francuzkomovnij pereklad svogo rosijskomovnogo originalu Marusi hocha Marko Vovchok pidpisala pereklad svoyim im yam u listuvanni z yasuvalosya sho spravzhnim avtorom perekladu buv yiyi sin Bogdan Komentuyuchi avtorstvo francuzkomovnoyi Marusi Etcel zaznachav sho originalnij avtopereklad Marusi francuzkoyu yakij nadislala Vilinska jomu ne spodobavsya j vin povnistyu perepisav originalnij tvir stvorivshi faktichno inshu knigu adaptovanu dlya francuzkogo chitacha tiyeyi dobi Zaznachennya Etcelem sebe yak avtora francuzkomovnoyi Marusi stvorenoyi za perekazom Marka Vovchka fr d apres une legende de Marko Wovzok ne spodobalosya rosijskomu pismenniku ta tovarishu Vilinskoyi Ivanu Turgenyevu yakij u svoyemu listi do Etcelya vistupiv v oboronu yiyi avtorstva francuzkomovnoyi versiyi Marusi odnak ci nevdovolennya Turgenyeva ne zminili dumku Etcelya u comu pitanni Francuzkij literaturoznavec Mishel Kado francuzko ukrayinska literaturoznavicya Irina Dmitrishin ta amerikansko ukrayinska literaturoznavicya Ksenya Kebuzinska u 2000 ih rokah doslidzhuvali pitannya okremishnosti francuzkomovnoyi adaptaciyi Marusi P yera Zhul Etcelya j viznali sho versiya Etcelya dijsno ye absolyutno inshim tvorom dlya yakogo rosijskomovnij original Marko Vovchok posluzhiv lishe yak nathnennya Zokrema Kado vidznachaye sho Etcel suttyevo vikriviv originalnu versiyu zrobivshi Marusyu zanadto patriotichnoyu alegoriyeyu francuzkoyi borotbi za Elzas Lotaringiyu Kado pidtverdzhuye sho v listuvanni sama Marko Vovchok poprosila shob francuzka versiya bula vidana yak za perekazom Marka Vovchka oskilki vvazhala sho Etcel zabagato dodav i zabagato pribrav z yiyi tvoru Pislya adaptovanogo frankomovnogo perekladu Marusi P yerom Zhulem Etcelem Pierre Jules Hetzel pid psevdonimom P J Stahl jogo francuzku adaptaciyu piznishe pereklali anglijskoyu nimeckoyu italijskoyu cheskoyu ukrayinskoyu ta inshimi movami V adaptovanomu perekladi Etcelya povist stala odniyeyu z ulyublenih dityachih knizhok Franciyi yiyi vidznacheno premiyeyu Francuzkoyi akademiyi ministerstvo osviti Franciyi rekomenduvalo yiyi dlya shkilnih bibliotek Perekladi ukrayinskoyuPerekladi ukrayinskoyu versiya Marko Vovchok Pershij pereklad ukrayinskoyu zdijsniv K Podolinskij odnak stanom na 2020 rik jogo pereklad nedostupnij gromadskosti Drugij pereklad ukrayinskoyu zdijsniv ta vpershe vidav u 1904 roci vidomij ukrayinskij literaturoznavec Vasil Domanickij Marko Vovchok Marusya Pereklad z ros Vasil Domanickij Marko Vovchok Narodnyi opovidanya u 3 tomah T 3 Pereklav z ros Vasil Domanickij Lviv Nakladom Ukr Ruskoyi Vidavn Spilki Druk Nauk T va im Shevchenka Pid zaryadom K Bednarskogo 1904 333 stor S 3 124 Belyetristichna biblioteka Ch 66 Google Books archive org peredruk Marko Vovchok Marusya Pereklad z ros Vasil Domanickij Marko Vovchok Narodnyi opovidannya u 3 tomah T Pereklad z ros Vasil Domanickij Lviv Nakladom Ukr Vidavn Spilki Druk Stavropig In ta Pidupravoyu Yu Sidoraka 1918 stor S 5 e vid Lit Nauk B ka peredruk Marko Vovchok Marusya Pereklad z ros Vasil Domanickij Kam yanec Podilskij Dnister 1920 132 stor peredruk Marko Vovchok Marusya Pereklad z ros Vasil Domanickij Tvori Marka Vovchka u 4 tomah T 3 Per z ros Vasil Domanickij za red i z kritich biogr rozvidkoyu Ol Doroshkevicha Harkiv Derzh vid vo Ukrayini 1928 357 stor S 218 340 Vid 2 ge Biblioteka ukrayinskih klasikiv elib nlu org ua 30 veresnya 2020 u Wayback Machine peredruk Marko Vovchok Marusya Pereklad z ros Vasil Domanickij peredmova Yevgen Kirilyuk Harkiv Kiyiv Knigospilka 1930 122 stor peredruk Marko Vovchok Marusya Pereklad z ros Vasil Domanickij Tvori Marka Vovchka u 3 tomah Z zhittyepisom j zhittyepisnimi materiyalami T 2 narodni opovidannya Pereklad z ros Vasil Domanickij Kiyiv Lyajpcig Ukrayinska nakladnya 1930 483 stor C 245 350 archive org peredruk Marko Vovchok Marusya Pereklad z ros Vasil Domanickij Marko Vovchok Tvori v odnomu tomi Per z ros Vasil Domanickij vstup st Ye Kirilyuka Harkiv Kiyiv Lit i mistectvo 1933 434 stor S 339 387 elib nlu org ua 30 zhovtnya 2020 u Wayback Machine peredruk Marko Vovchok Marusya Pereklad z neznachnim skorochennyam z ros Vasil Domanickij malyunki Svyatoslav Gordinskij Lviv Nakladom T va Prosvita 1937 107 stor Vidannya tovaristva Prosvita ch 842 8 9 elib nlu org ua 24 zhovtnya 2020 u Wayback Machine peredruk Marko Vovchok Kozacka dochka Marusya Pereklad z ros Vasil Domanickij perednye slovo Teofil Kostruba Zhovkva Vidavnictvo Ukrayinska Knizhka Z pechatni O O Vasiliyan u Zhovkvi 1938 164 stor desyate vidannya peredruk Marko Vovchok Marusya Pereklad z ros Vasil Domanickij Krakiv Lviv Ukrayinske vidavnictvo Z pechatni Pospishnoyi Krakiv Rajhsshtrasse 34 1943 99 stor chtyvo org Perekladi ukrayinskoyu versiya P J Stahl Marko Vovchok adaptuvav francuzkoyu Pol Zhak Stal Marusya Opracyuvav z francuzkoyi I Bodnarchuk Vinnipeg Trizub 1974 56 stor Dzherela ta primitkiKsenya Kiebuzinski Vampirettes Wretches and Amazons Western Representations of East European Women eds Valentina Glajar and Domnica Radulescu New York East European Monographs 2005 250 p 61 90 ISBN 9780880335522 angl u pererobci P J Stahl tvir vvazhayetsya romanom Visnik Prikarpatskogo Universitetu Filologiya Vip 1 1995 Oleksandr Domanickij Primitki Marusya Tvori Marka Vovchka V troh tomah T 3 Za redakciyeyu z vstupnoyu statteyu i primitkami Ol Doroshkevicha Harkiv Kiyiv DVU 1928 370 stor S 349 356 druge vid B Lobach Zhuchenko Do tvorchoyi istoriyi povisti Marusya Radyanske literaturoznavstvo 1983 12 S 47 54 Oleksandr Doroshkevich Ukrayinska proza Marka Vovchka doktorska disertaciya rukopis Moskva Institut mirovoj literatury imeni A M Gorkogo RAN 1946 461 stor Bogdan Lepkij Marko Vovchok Biografichnij naris Marusya Tvori Marka Vovchka z zhittyepisom avtorki j zhittyepisnimi materiyalami Tom 1 Redaktor Bogdan Lepkij Kiyiv Lyajpcig 1925 CCLVII stanom na 2020 rik cyu ukrayinomovnu versiyu V rozdilu povisti ne znajdenogo i jmovirno vtracheno V Domanickij Mariya Oleksandrivna Markovich avtorka Narodnih opovidan na osnovi novih materiyaliv Kiyiv Lviv Literaturno Naukovij Visnik Sichen Berezen 1908 Richnik XI Tom XLI S 48 75 Vasil Domanickij Zapiski NTSh 1908 t 84 kn IV 245 stor S 111 171 Ksenya Kebuzinska Ukrayinska Zhanna D Ark adaptaciya Marusi P Zh Etcelem Tri doli Marko Vovchok v ukrayinskij rosijskij ta francuzkij literaturi Kiyiv Fakt 2002 S 201 221 peredruk Ksenya Kebuzinska Vidnokola No 2 za 2002 rik Michel Cadot Autour de Maroussia Marko Vovtchok Hetzel et Tourgueniev L Ukraine et la France au XIXe siecle Paris Universite de la Sorbonne Nouvelle 1987 p 120 23 fr prim hocha dlya okremoyi knizhnoyi versiyi P J Stahl i viluchiv zgadku sho ce rosijska legenda odnak u zhurnalnih publikaciyah sho v Le Temps sho v Magasin d education et de recreation cya zgadka she bula j zagolovok buv Maroussia D apres une legende russe de Marko Wovzok Sergij Krashennikov Suchasnist 1964 No 11 S 116 120 Kritika Berezen 2014 Marko Vovtchok Paul Jean Stahl Presentes par Iryna Dmytrychyn Paris L Harmattan 2008 482 p ISBN 978 2 296 07566 5 Collection Presence ukrainienne fr Marko Vovtchok et Pierre Jules Hetzel Le Voyage en glacon Histoires pour les enfants sages du XIXe siecle Presentees par Iryna Dmytrychyn et Nicolas Petit 2009 Paris L Harmattan 180 p ISBN 9782296108929 fr Azbukovnik 30 veresnya 2020 u Wayback Machine Enciklopediya Ukrayinskoyi Literaturi Tom 2 Redaktor Bogdan Romanenchuk PhD Filadelfiya Kiyiv 1973 stor 538 230 238 Ukrayinska dityacha literatura Vid litopisnih perekaziv do bajkariv XVII XIX st 3 serpnya 2020 u Wayback Machine D r Bogdan Goshovskij Mi i nashi diti Dityacha literatura mistectvo vihovannya Zbirka I 1965 Toronto Nyu Jork 1965 390 stor 121 227 Perekladacka diyalnist Marka Vovchka v konteksti ukrayinsko rosijskih literaturnih vzayemin do 100 richchya z dnya smerti pismennici 26 serpnya 2018 u Wayback Machine Tamara Gaupt Ukrayinoznavchi studiyi 8 9 2007 2008 stor 203 204 u samij knizi avtorstvo Vasilya Domanickogo ukrayinomovnih perekladiv rosijskomovnih tvoriv Vovchka Marusya Projdisvit Limerivna Tyuleva baba Gluhij gorodok ne zaznachenoPosilannyaMarko Vovchok Marusya 5 grudnya 2020 u Wayback Machine ukrayinskij pereklad Vasilya Domanickogo na sajti Divchata rajskoyi yabluni Marko Vovchok Marusya 23 veresnya 2016 u Wayback Machine ukrayinskij pereklad Vasilya Domanickogo na sajti e biblioteki Chtivo

Дата публікації:
Топ