«Марс-96» — російська автоматична міжпланетна станція, призначена для дослідження Марса. Станцію запущено 16 листопада 1996 року за допомогою ракети-носія «Протон». Через відмову розгінного блока станцію не вдалося вивести на відлітну траєкторію, і вона зруйнувалася при вході в атмосферу Землі через 5 годин після запуску. Причину збою розгінного блока з'ясувати не вдалося, оскільки телеметрія на цьому етапі польоту не застосовувалася.
Марс-96 | |
---|---|
Mars96 Assembly.jpg Марс-96 під час складання | |
Основні параметри | |
COSPAR ID | 1996-064A |
NORAD ID | 24656 |
Організація | Росія РАН, РКА |
Виготівник | Росія НВО ім. С. О. Лавочкіна та ін. |
Вихід на орбіту | планувався 12 вересня 1997 року |
Дата запуску | 16 листопада 1996 20:48:53 UTC |
Ракета-носій | (Протон-К) / (Блок Д2) 392-02 |
Космодром | Казахстан Байконур Майд. 200/39 |
Тривалість польоту | 5 годин |
Схід з орбіти | 17 листопада 1996 року |
Технічні параметри | |
Маса | 6825 кг (550 кг наукової апаратури) |
Розміри | 11,5 (розмах панелей СБ) × 3,5 × 3,7 |
Джерела живлення | сонячні батареї |
Платформа | 1Ф |
Посадка на небесне тіло | |
Дата і час посадки | планувалась: МАС — 12 вересня 1997 року, ПН — перша декада жовтня 1997 року |
В конструкції космічного апарата використано напрацювання зі станцій «Фобос», при цьому розробники намагалися врахувати недоліки, які не дозволили «Фобосам» повністю виконати дослідницьку програму. Завдання «Марса-96» була амбітним: найважчий міжпланетний апарат з будь-коли запущених (маса на старті 6825 кг, з них 550 кг припадало на наукову апаратуру) мав передове наукове обладнання, зокрема й зарубіжне (серед учасників проєкту — Франція, Німеччина, Велика Британія, Фінляндія, США, Італія, Бельгія, Болгарія, Австрія).
До складу міжпланетної станції входили:
- Орбітальний апарат, що здійснює переліт до Марса і потім виходить на орбіту штучного супутника Марса. На ньому розташовувалося 25 наукових приладів. Він мав доставити до планети чотири малих посадочних модулі.
- Дві малі автономні станції, що мали здійснити посадку на поверхню Марса. Склад наукової апаратури: панорамна камера, мас-спектрометр, альфа-спектрометр, гамма-спектрометр, лазерний спектрометр, спектрофотометр, магнітометр, , сейсмометр, метеорологічний датчик.
- Два пенетратори (ударних проникливих зонди), що заглиблюються в ґрунт, з 10 науковими приладами на кожному.
- Мала автономна станція
- Пенетратор (ударний проникливий зонд)
Планувалося, що АМС досягне Марса 12 вересня 1997 року близько 11:43 GMT, через 299 діб 14 годин після запуску. За 3—5 днів до прибуття від апарата мали відокремитися малі автономні станції і пенетратори. Орбітальний апарат і пенетратори були розраховані на 1 рік роботи, автономні станції — на 2 роки.
Місії, засновані на «Марсі-96»
Низка наступних місій ґрунтується на технологіях «Марса-96», наприклад, місія Європейського космічного агентства Mars Express (запущена в 2003 році), [ru] (скасована) і її наступниця MetNet (планувалась до запуску в 2012—2019 роках). Обладнання «Марса-96» використовувалося в експериментах «Марс-500».
Див. також
- Фобос (програма)
- Фобос-Ґрунт
- [ru]
- Mars Polar Lander — американська місія з вивчення Марса з зондами-пенетраторами (Deep Space 2) на борту
- Deep Space 2 — зонд-пенетратор
- Пенетратор
Примітки
- 21-й номер журнала «Новости космонавтики» за 1996 г. Автоматические межпланетные станции.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Официальный блог проекта «Марс-500» — Видеоконференция Москва — Пекин: «Проект „Марс-500“ — предварительные итоги» — UPDATE [ 1 травня 2021 у Wayback Machine.].
Посилання
- [ru] (ред.). Марс-96. Краткое описание проекта экспедиции автоматического космического аппарата к Марсу (рос.). Інститут космічних досліджень РАН. оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 26 травня 2010.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mars 96 rosijska avtomatichna mizhplanetna stanciya priznachena dlya doslidzhennya Marsa Stanciyu zapusheno 16 listopada 1996 roku za dopomogoyu raketi nosiya Proton Cherez vidmovu rozginnogo bloka stanciyu ne vdalosya vivesti na vidlitnu trayektoriyu i vona zrujnuvalasya pri vhodi v atmosferu Zemli cherez 5 godin pislya zapusku Prichinu zboyu rozginnogo bloka z yasuvati ne vdalosya oskilki telemetriya na comu etapi polotu ne zastosovuvalasya Mars 96Mars96 Assembly jpgMars 96 pid chas skladannyaOsnovni parametriCOSPAR ID1996 064ANORAD ID24656Organizaciya Rosiya RAN RKAVigotivnik Rosiya NVO im S O Lavochkina ta in Vihid na orbituplanuvavsya 12 veresnya 1997 rokuData zapusku16 listopada 1996 20 48 53 UTCRaketa nosijProton K Blok D2 392 02Kosmodrom Kazahstan Bajkonur Majd 200 39Trivalist polotu5 godinShid z orbiti17 listopada 1996 rokuTehnichni parametriMasa6825 kg 550 kg naukovoyi aparaturi Rozmiri11 5 rozmah panelej SB 3 5 3 7Dzherela zhivlennyasonyachni batareyiPlatforma1FPosadka na nebesne tiloData i chas posadkiplanuvalas MAS 12 veresnya 1997 roku PN persha dekada zhovtnya 1997 roku V konstrukciyi kosmichnogo aparata vikoristano napracyuvannya zi stancij Fobos pri comu rozrobniki namagalisya vrahuvati nedoliki yaki ne dozvolili Fobosam povnistyu vikonati doslidnicku programu Zavdannya Marsa 96 bula ambitnim najvazhchij mizhplanetnij aparat z bud koli zapushenih masa na starti 6825 kg z nih 550 kg pripadalo na naukovu aparaturu mav peredove naukove obladnannya zokrema j zarubizhne sered uchasnikiv proyektu Franciya Nimechchina Velika Britaniya Finlyandiya SShA Italiya Belgiya Bolgariya Avstriya Do skladu mizhplanetnoyi stanciyi vhodili Orbitalnij aparat sho zdijsnyuye perelit do Marsa i potim vihodit na orbitu shtuchnogo suputnika Marsa Na nomu roztashovuvalosya 25 naukovih priladiv Vin mav dostaviti do planeti chotiri malih posadochnih moduli Dvi mali avtonomni stanciyi sho mali zdijsniti posadku na poverhnyu Marsa Sklad naukovoyi aparaturi panoramna kamera mas spektrometr alfa spektrometr gamma spektrometr lazernij spektrometr spektrofotometr magnitometr sejsmometr meteorologichnij datchik Dva penetratori udarnih proniklivih zondi sho zagliblyuyutsya v grunt z 10 naukovimi priladami na kozhnomu Mala avtonomna stanciya Penetrator udarnij proniklivij zond Planuvalosya sho AMS dosyagne Marsa 12 veresnya 1997 roku blizko 11 43 GMT cherez 299 dib 14 godin pislya zapusku Za 3 5 dniv do pributtya vid aparata mali vidokremitisya mali avtonomni stanciyi i penetratori Orbitalnij aparat i penetratori buli rozrahovani na 1 rik roboti avtonomni stanciyi na 2 roki Misiyi zasnovani na Marsi 96 Nizka nastupnih misij gruntuyetsya na tehnologiyah Marsa 96 napriklad misiya Yevropejskogo kosmichnogo agentstva Mars Express zapushena v 2003 roci ru skasovana i yiyi nastupnicya MetNet planuvalas do zapusku v 2012 2019 rokah Obladnannya Marsa 96 vikoristovuvalosya v eksperimentah Mars 500 Div takozhFobos programa Fobos Grunt ru Mars Polar Lander amerikanska misiya z vivchennya Marsa z zondami penetratorami Deep Space 2 na bortu Deep Space 2 zond penetrator PenetratorPrimitki21 j nomer zhurnala Novosti kosmonavtiki za 1996 g Avtomaticheskie mezhplanetnye stancii a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Oficialnyj blog proekta Mars 500 Videokonferenciya Moskva Pekin Proekt Mars 500 predvaritelnye itogi UPDATE 1 travnya 2021 u Wayback Machine Posilannya ru red Mars 96 Kratkoe opisanie proekta ekspedicii avtomaticheskogo kosmicheskogo apparata k Marsu ros Institut kosmichnih doslidzhen RAN originalu za 4 lyutogo 2012 Procitovano 26 travnya 2010