Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Маргарита ім я Маргарита II Фландрська 2 червня 1202 12020602 10 лю

Маргарита II (графиня Фландрії)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Маргарита (ім'я).

Маргарита II Фландрська (2 червня 1202(12020602) — 10 лютого 1280), також відома як Маргарита I Ено (фр. Marguerite de Hainaut) і Маргарита Константинопольська (фр. Marguerite de Constantinople) — графиня Фландрії та Ено з 1244. Друга дочка імператора Константинополя, графа Фландрії та Ено Балдуїна I та його дружини Марії Шампанської, дочки (Генріха I).

Маргарита II Фландрська
фр. Marguerite II de Flandre
нім. Margarete II. (Flandern)
image
Маргарита II Фландрська
уявний портрет Маргарити, натхненний зображенням її печатки.
image
герб графів Фландрії.
image
Прапор
 сеньйора-консорт Етреенгу
1212 — 1221
Монарх:
Наступник:
image
Прапор
 сеньйора-консорт Дамп'єрра
1223 — 3 вересня 1231
Монарх:
Попередник:
Наступник:
image
Прапор
 графиня Фландрії
5 грудня 1244 — 29 грудня 1278
(під іменем Маргарита II)
Співправителі: 1 Вільгельм II
 (1247 — 6 червня 1251),
2 Гвідо I
 (1253 — 29 грудня 1278)
Попередник: Іоанна
Наступник: Гвідо I
Зречення: 29 грудня 1278
image
Прапор
5 грудня 1244 — 10 лютого 1280
(під іменем Маргарита I)
Співправитель: (Іоанн I)
 (травень 1279 — 10 лютого 1280)
Попередник: Іоанна
Наступник: (Іоанн I)
 
Народження: 2 червня 1202(1202-06-02)
Валансьєнн
Смерть: 10 лютого 1280(1280-02-10) (77 років)
Гент
Поховання: Абатство Флайнс
Країна: СРІ, Франція
Релігія: Християнство (Католицтво)
Рід: Фландрський → →
Батько: Балдуїн I (імператор Константинополя)
Мати: Марія Шампанська
Шлюб: 1
2
Діти: від першого шлюбу:
1 Балдуїн
2
3
від другого шлюбу:
1 Вільгельм
2
3 Гвідо
4
5 Марія

image Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

В 1212 Маргарита вийшла заміж за , бальї Ено і сеньйора Етреенгу. Старша сестра Маргарити, (Іоанна), графиня Фландрії та Ено засудила цей шлюб, вважаючи його неприпустимим, оскільки Бушар був ще дитиною присвячений служінню Богу і був поставлений протодияконом. Папа (Інокентій III) визнав цей шлюб в 1216 недійсним, але формально він розірваний не був, а подружжя продовжувало жити разом. Від цього шлюбу народилося 3 дитини, одна з яких померла у дитинстві. В 1219 Бушар був кинутий у в'язницю, з якої його звільнили в 1221 з умовою, що він покине дружину і поїде в Рим за відпущенням гріхів.

Поки він був у Римі, Маргарита за наполяганням сестри в 1223 вийшла заміж за . Цей шлюб викликав скандал, оскільки перший шлюб розірваний так і не був. Конфлікт, що виник в результаті між родами і , не вщухав кілька десятиліть. Авени заявляли про своє право первородства, а Дамп'єрри не визнавали спадкоємцями зведених братів, називаючи їх бастардами.

5 грудня 1244 померла бездітна графиня Іоанна (її єдина дочка, Марія, померла в 1236), після чого Фландрія і Ено перейшли до Маргарити. Але практично відразу знову виникла суперечка за спадщину між дітьми Маргарити. Ще в 1235 король Франції Людовик IX домігся примирення між Маргаритою і , старшим з її синів від першого шлюбу, передбачивши нерівний розділ спадщини: Авени отримували дві сьомих, а Дамп'єрри — п'ять сьомих. Але справа ускладнювалася тим, що частина спадщини знаходилася у Франції (графство Фландрія), а частина — в імперії графство Ено. В 1245 імператор Фрідріх II заповів Маргариті ще й , але воно знаходилося в заставі у французького короля за велику позику, яку король позичив імператору Константинополя (Балдуїну II).

В 1246 напередодні хрестового походу Людовик IX і папський легат Ед Шатору домоглися примирення сторін, надавши Ено Авенам, а Фландрію — Дамп'єррам. Маргарита зробила старшого сина від другого шлюбу Вільгельма своїм співправителем у Фландрії, а старшого сина Іоанна назначила првити графством Ено, не надаючи йому титулу співправителя. 19 травня 1250 Вільгельм підписав з Іоанном I Авеном угоду з приводу Намюра, оммаж на яке в 1249 Маргарита поступилася Іоанну. У тому ж році Римська курія визнала нарешті законні права Авенів. Але 6 червня 1251 на турнірі група лицарів вбила Вільгельма. У вбивстві звинуватили Авенів, після чого боротьба відновилася знову.

Вільгельм дітей не залишив. Маргарита визнала своїм спадкоємцем другого сина, від другого шлюбу, Гвідо. В відсутність Людовика IX, який був у Святій землі, Гвідо приніс оммаж його матері, Бланці Кастильській в 1252. При цьому граф Голландії і імператор Вільгельм II, союзник Авенів, на підставі того, що Маргарита не принесла йому оммаж за володіння на території Священної Римської імперії , оголосив їх конфіскованими, що призвело до війни.

В 1253 Гвідо разом з молодшим рідним братом , який успадкував сеньйорію Дамп'єрр, а також з іншими французькими баронами зробив спробу захопити Зеландію. Але висадка на закінчилася невдало. У липні 1253 обидва брата і багато французьких баронів потрапили в полон до Флоріс, брата імператора Вільгельма II. Французьких баронів Флоріс відпустив, а Гвідо з Іоанном були відпущені тільки в 1256, коли графиня Маргарита погодилася сплатити великий викуп.

Для того, щоб виправити свої справи, Маргарита звернулася за допомогою до брата Людовика IX — Карла I (короля Неаполя), запропонувавши йому графство Ено і пост регента Фландрії. Одночасно вона визнала сюзеренітет короля Франції над . Карл почав стягувати війська в графство. Але після повернення в 1254 з хрестового походу Людовик IX наказав Карлу відмовитися від графства Ено.

Після смерті імператора Вільгельма II Авени втратили підтримку імперії. 24 вересня 1256 графиня Маргарита і її сини Авени за посередництва короля Людовика IX уклали , за яким за Авенами було остаточно закріплено графство Ено, а за Дамп'єррами — Фландрія. При цьому змушений відмовитися від прав на Намюр. Після смерті Іоанна в 1257 році, графством Ено став правити його син (Іоанн II (сеньйор Етреенгу)).

Маргарита носила титул графині Фландрії до 29 грудня 1278, коли вона відреклася від нього на користь Гвідо. Згодом Маргарита відновила канцелярію в графстві Ено, куди переїхала жити. В травні 1279 вона назначила свого онука (Іоанна II (сеньйора Етреенгу)) співправителем в Ено, Маргарита залишалась графинею Ено, до своєї смерті 10 лютого 1280.

Шлюб та діти

1-й чоловік: з до 23 липня 1212 (анульований в 1215, розірвано в 1221) (1182–1244), сеньйор Етреенгу, бальї Ено. Діти:

  1. Балдуїн (1217 — 1219).
  2. (1 травня 1218 — 24 грудня 1257) — сеньйор Етреенгу з 1244, граф-спадкоємець Ено з 1250.
  3. (вересень 1219 — 10 квітня 1295) — сеньйор Бомону.

2-й чоловік: з 1223 (1196 — 3 вересня 1231), сеньйор Дамп'єрра. діти:

  1. Вільгельм (1224 — 6 червня 1251) — сеньйор Дамп'єрра (Вільгельм III) з 1231, граф Фландрії (Вільгельм II) і сеньйор Куртре з 1246.
  2. Іоанна (бл. 1225 — 1245/6) 1-й чоловік: з 1239 (пом. 1243), ; 2-й чоловік: з 1243 (пом. 1291), граф Бара.
  3. Гвідо (бл. 1226 — 7 березня 1305) — граф Фландрії з 1251, маркграф Намюру з 1263.
  4. (бл. 1228 — 1258), сеньйор Дамп'єрра з 1251.
  5. Марія (бл. 1230 — 21 грудня 1302) — черниця.

Література

  • Пиренн А. Средневековые города Бельгии. — СПб.: Издательская группа «Евразия», 2001. — 512 с. — 2000 экз. —

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 24 жовтня 2017. Процитовано 25 серпня 2014.
  2. У 1237 році папа (Григорій IX) з посиланням на канонічне право оголосив дітей від першого шлюбу Маргарити незаконнонародженими. Однак імператор Фрідріх II навпаки визнав їх законними спадкоємцями.
  3. Karen Nicholas: Countesses as Rulers in Flanders in: Aristocratic Women in Medieval France, ed. Theodore Evergates (Philadelphia: University of Pennsylvania, 1999).

Посилання


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Margarita im ya Margarita II Flandrska 2 chervnya 1202 12020602 10 lyutogo 1280 takozh vidoma yak Margarita I Eno fr Marguerite de Hainaut i Margarita Konstantinopolska fr Marguerite de Constantinople grafinya Flandriyi ta Eno z 1244 Druga dochka imperatora Konstantinopolya grafa Flandriyi ta Eno Balduyina I ta jogo druzhini Mariyi Shampanskoyi dochki Genriha I Margarita II Flandrska fr Marguerite II de Flandre nim Margarete II Flandern Margarita II Flandrskauyavnij portret Margariti nathnennij zobrazhennyam yiyi pechatki gerb grafiv Flandriyi Prapor senjora konsort Etreengu 1212 1221 Monarh Nastupnik Prapor senjora konsort Damp yerra 1223 3 veresnya 1231 Monarh Poperednik Nastupnik Prapor grafinya Flandriyi 5 grudnya 1244 29 grudnya 1278 pid imenem Margarita II Spivpraviteli 1 Vilgelm II 1247 6 chervnya 1251 2 Gvido I 1253 29 grudnya 1278 Poperednik Ioanna Nastupnik Gvido I Zrechennya 29 grudnya 1278 Prapor 5 grudnya 1244 10 lyutogo 1280 pid imenem Margarita I Spivpravitel Ioann I traven 1279 10 lyutogo 1280 Poperednik Ioanna Nastupnik Ioann I Narodzhennya 2 chervnya 1202 1202 06 02 ValansyennSmert 10 lyutogo 1280 1280 02 10 77 rokiv GentPohovannya Abatstvo FlajnsKrayina SRI FranciyaReligiya Hristiyanstvo Katolictvo Rid Flandrskij Batko Balduyin I imperator Konstantinopolya Mati Mariya ShampanskaShlyub 1 2Diti vid pershogo shlyubu 1 Balduyin 2 3 vid drugogo shlyubu 1 Vilgelm 2 3 Gvido 4 5 Mariya Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaV 1212 Margarita vijshla zamizh za balyi Eno i senjora Etreengu Starsha sestra Margariti Ioanna grafinya Flandriyi ta Eno zasudila cej shlyub vvazhayuchi jogo nepripustimim oskilki Bushar buv she ditinoyu prisvyachenij sluzhinnyu Bogu i buv postavlenij protodiyakonom Papa Inokentij III viznav cej shlyub v 1216 nedijsnim ale formalno vin rozirvanij ne buv a podruzhzhya prodovzhuvalo zhiti razom Vid cogo shlyubu narodilosya 3 ditini odna z yakih pomerla u ditinstvi V 1219 Bushar buv kinutij u v yaznicyu z yakoyi jogo zvilnili v 1221 z umovoyu sho vin pokine druzhinu i poyide v Rim za vidpushennyam grihiv Poki vin buv u Rimi Margarita za napolyagannyam sestri v 1223 vijshla zamizh za Cej shlyub viklikav skandal oskilki pershij shlyub rozirvanij tak i ne buv Konflikt sho vinik v rezultati mizh rodami i ne vshuhav kilka desyatilit Aveni zayavlyali pro svoye pravo pervorodstva a Damp yerri ne viznavali spadkoyemcyami zvedenih brativ nazivayuchi yih bastardami 5 grudnya 1244 pomerla bezditna grafinya Ioanna yiyi yedina dochka Mariya pomerla v 1236 pislya chogo Flandriya i Eno perejshli do Margariti Ale praktichno vidrazu znovu vinikla superechka za spadshinu mizh ditmi Margariti She v 1235 korol Franciyi Lyudovik IX domigsya primirennya mizh Margaritoyu i starshim z yiyi siniv vid pershogo shlyubu peredbachivshi nerivnij rozdil spadshini Aveni otrimuvali dvi somih a Damp yerri p yat somih Ale sprava uskladnyuvalasya tim sho chastina spadshini znahodilasya u Franciyi grafstvo Flandriya a chastina v imperiyi grafstvo Eno V 1245 imperator Fridrih II zapoviv Margariti she j ale vono znahodilosya v zastavi u francuzkogo korolya za veliku poziku yaku korol pozichiv imperatoru Konstantinopolya Balduyinu II V 1246 naperedodni hrestovogo pohodu Lyudovik IX i papskij legat Ed Shatoru domoglisya primirennya storin nadavshi Eno Avenam a Flandriyu Damp yerram Margarita zrobila starshogo sina vid drugogo shlyubu Vilgelma svoyim spivpravitelem u Flandriyi a starshogo sina Ioanna naznachila prviti grafstvom Eno ne nadayuchi jomu titulu spivpravitelya 19 travnya 1250 Vilgelm pidpisav z Ioannom I Avenom ugodu z privodu Namyura ommazh na yake v 1249 Margarita postupilasya Ioannu U tomu zh roci Rimska kuriya viznala nareshti zakonni prava Aveniv Ale 6 chervnya 1251 na turniri grupa licariv vbila Vilgelma U vbivstvi zvinuvatili Aveniv pislya chogo borotba vidnovilasya znovu Vilgelm ditej ne zalishiv Margarita viznala svoyim spadkoyemcem drugogo sina vid drugogo shlyubu Gvido V vidsutnist Lyudovika IX yakij buv u Svyatij zemli Gvido prinis ommazh jogo materi Blanci Kastilskij v 1252 Pri comu graf Gollandiyi i imperator Vilgelm II soyuznik Aveniv na pidstavi togo sho Margarita ne prinesla jomu ommazh za volodinnya na teritoriyi Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi ogolosiv yih konfiskovanimi sho prizvelo do vijni V 1253 Gvido razom z molodshim ridnim bratom yakij uspadkuvav senjoriyu Damp yerr a takozh z inshimi francuzkimi baronami zrobiv sprobu zahopiti Zelandiyu Ale visadka na zakinchilasya nevdalo U lipni 1253 obidva brata i bagato francuzkih baroniv potrapili v polon do Floris brata imperatora Vilgelma II Francuzkih baroniv Floris vidpustiv a Gvido z Ioannom buli vidpusheni tilki v 1256 koli grafinya Margarita pogodilasya splatiti velikij vikup Dlya togo shob vipraviti svoyi spravi Margarita zvernulasya za dopomogoyu do brata Lyudovika IX Karla I korolya Neapolya zaproponuvavshi jomu grafstvo Eno i post regenta Flandriyi Odnochasno vona viznala syuzerenitet korolya Franciyi nad Karl pochav styaguvati vijska v grafstvo Ale pislya povernennya v 1254 z hrestovogo pohodu Lyudovik IX nakazav Karlu vidmovitisya vid grafstva Eno Pislya smerti imperatora Vilgelma II Aveni vtratili pidtrimku imperiyi 24 veresnya 1256 grafinya Margarita i yiyi sini Aveni za poserednictva korolya Lyudovika IX uklali za yakim za Avenami bulo ostatochno zakripleno grafstvo Eno a za Damp yerrami Flandriya Pri comu zmushenij vidmovitisya vid prav na Namyur Pislya smerti Ioanna v 1257 roci grafstvom Eno stav praviti jogo sin Ioann II senjor Etreengu Margarita nosila titul grafini Flandriyi do 29 grudnya 1278 koli vona vidreklasya vid nogo na korist Gvido Zgodom Margarita vidnovila kancelyariyu v grafstvi Eno kudi pereyihala zhiti V travni 1279 vona naznachila svogo onuka Ioanna II senjora Etreengu spivpravitelem v Eno Margarita zalishalas grafineyu Eno do svoyeyi smerti 10 lyutogo 1280 Shlyub ta diti1 j cholovik z do 23 lipnya 1212 anulovanij v 1215 rozirvano v 1221 1182 1244 senjor Etreengu balyi Eno Diti Balduyin 1217 1219 1 travnya 1218 24 grudnya 1257 senjor Etreengu z 1244 graf spadkoyemec Eno z 1250 veresen 1219 10 kvitnya 1295 senjor Bomonu 2 j cholovik z 1223 1196 3 veresnya 1231 senjor Damp yerra diti Vilgelm 1224 6 chervnya 1251 senjor Damp yerra Vilgelm III z 1231 graf Flandriyi Vilgelm II i senjor Kurtre z 1246 Ioanna bl 1225 1245 6 1 j cholovik z 1239 pom 1243 2 j cholovik z 1243 pom 1291 graf Bara Gvido bl 1226 7 bereznya 1305 graf Flandriyi z 1251 markgraf Namyuru z 1263 bl 1228 1258 senjor Damp yerra z 1251 Mariya bl 1230 21 grudnya 1302 chernicya LiteraturaPirenn A Srednevekovye goroda Belgii SPb Izdatelskaya gruppa Evraziya 2001 512 s 2000 ekz ISBN 5 8071 0093 XPrimitki Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2017 Procitovano 25 serpnya 2014 U 1237 roci papa Grigorij IX z posilannyam na kanonichne pravo ogolosiv ditej vid pershogo shlyubu Margariti nezakonnonarodzhenimi Odnak imperator Fridrih II navpaki viznav yih zakonnimi spadkoyemcyami Karen Nicholas Countesses as Rulers in Flanders in Aristocratic Women in Medieval France ed Theodore Evergates Philadelphia University of Pennsylvania 1999 PosilannyaCOUNTS of FLANDERS 1244 1405 DAMPIERRE Foundation for Medieval Genealogy angl Arhiv originalu za 21 bereznya 2012 Procitovano 22 grudnya 2009
Топ