Мануель де Бернардо Альварес дель Касаль (ісп. Manuel de Bernardo Álvarez del Casal; 21 травня 1743 — 10 вересня 1816) — південноамериканський політик, останній президент Вільної Держави Кундінамарка.
Мануель де Бернардо Альварес ісп. Manuel de Bernardo Álvarez del Casal | |||
| |||
---|---|---|---|
14 травня — 12 грудня 1814 року | |||
Попередник: | Антоніо Наріньйо | ||
Наступник: | Відновлення іспанської влади | ||
Народження: | 21 травня 1743[1] Богота, Колумбія | ||
Смерть: | 10 вересня 1816[1] (73 роки) Богота, Колумбія | ||
Країна: | Колумбія | ||
Освіта: | d | ||
Шлюб: | d |
Біографія
Народився 1743 року в Санта-Фе-де-Боготі. В 1762—1768 роках вивчав право в коледжі Святого Варфоломія, пізніше захистив дисертацію з теології та став професором цивільного й канонічного права. 1768 року одружився з Хосефою Лосано де Перальте, яка була дочкою маркіза де Сан-Хорхе; таким чином він поріднився з однією з найзаможніших та найвпливовіших родин колонії. Обіймав різні посади в колоніальній адміністрації, від 1789 року був членом столичної міської ради.
Під час революційних заворушень 1810 року Мануель де Бернардо Альварес став членом Верховної Народної Хунти Нової Гранади. Він почав видавати газету «Aviso al Público». Користуючись своїм становищем, він агітував за звільнення сина своєї сестри, Антоніо Наріньйо, який перебував в ув'язненні в Картахені. Йому вдалось домогтись бажаного результату, й у грудні Наріньйо прибув до Боготи.
Хунта в Боготі, попри свою назву, контролювала тільки місто; багато місцевих хунт не бажали коритись колишній столиці віцекоролівства. У грудні 1810 року відбувся з'їзд представників повстанців, головою якого став Мануель де Бернардо Альварес, а секретарем — Антоніо Наріньйо. Оскільки на з'їзд зібрались представники лише шести провінцій (Антіокія, Картахена, Касанаре, Памплона, Тунха й Попаян), то він не зміг укласти конституцію.
Тоді в провінції Кундінамарка, до складу якої входила Санта-Фе-де-Богота, було зібрано провінційну Конституційну Асамблею, що обрала президентом Хорхе Тадео Лосано. Конституція проголошувала незалежність Вільної Держави Кундінамарка, втім формально визнавала владу іспанського короля, відкидаючи його представників — віцекоролів. Альварес і Наріньйо розпочали кампанію проти президента Лосано й домоглись його виходу у відставку. Наріньйо став новим президентом і розпочав будівництво сильної централізованої держави, що зрештою призвело до громадянської війни між «централістами» та «федералістами». 16 липня 1813 року Конституційний конгрес, який все ще очолював Альварес, оголосив Кундінамарку цілком незалежною державою, що більше не підпорядковувалась іспанському королю.
Навесні 1814 року Наріньйо вирушив на південь, щоб відбити напад роялістів, передавши президентські повноваження Альваресу. Під час боїв Наріньйо зазнав поранення й потрапив у полон. тим часом «федералісти» вдались до чергового наступу на Боготу, й 11 грудня 1814 року Сімон Болівар узяв місто. Мануель де Бернардо Альварес пішов з політики.
Після того, як 1816 року в Новій Гранаді було відновлено іспанську владу, в країні запанував режим терору. Мануеля де Бернардо Альвареса було заарештовано й 10 вересня того ж року страчено в Боготі.
Примітки
Посилання
- Rueda Enciso, José. . Biografías Biblioteca Virtual del Banco de la República. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 6 січня 2020.
Література
- Abella, Arturo, El florero de Llorente. Bogotá, Antares, 1960 (ісп.)
- Ibañez, Pedro María, «Manuel Bernardo Alvarez», in Boletín de Historia y Antigüedades (серпень 1903) (ісп.)
- Mendoza Véles, Jorge, Gobernantes de La Nueva Granada. Síntesis biográficas. Bogotá, Minerva, 1951 (ісп.)
- Otero Muñoz, Gustavo, Hombres y ciudades. Bogotá, Ministerio de Educación, 1948 (ісп.)
- Riva, Raimundo, «Manuel Bernardo Alvarez», in Boletín de Historia y Antigüedades (серпень-вересень 1916) (ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ce iberijski im ya ta prizvishe Pershe batkove prizvishe ciyeyi osobi Alvares a druge materine prizvishe Kasal Manuel de Bernardo Alvares del Kasal isp Manuel de Bernardo Alvarez del Casal 21 travnya 1743 10 veresnya 1816 pivdennoamerikanskij politik ostannij prezident Vilnoyi Derzhavi Kundinamarka Manuel de Bernardo Alvares isp Manuel de Bernardo Alvarez del Casal Prapor 3 j Prezident Vilnoyi Derzhavi Kundinamarka 14 travnya 12 grudnya 1814 roku Poperednik Antonio Narinjo Nastupnik Vidnovlennya ispanskoyi vladi Narodzhennya 21 travnya 1743 1743 05 21 1 Bogota KolumbiyaSmert 10 veresnya 1816 1816 09 10 1 73 roki Bogota KolumbiyaKrayina KolumbiyaOsvita dShlyub dBiografiyaNarodivsya 1743 roku v Santa Fe de Bogoti V 1762 1768 rokah vivchav pravo v koledzhi Svyatogo Varfolomiya piznishe zahistiv disertaciyu z teologiyi ta stav profesorom civilnogo j kanonichnogo prava 1768 roku odruzhivsya z Hosefoyu Losano de Peralte yaka bula dochkoyu markiza de San Horhe takim chinom vin poridnivsya z odniyeyu z najzamozhnishih ta najvplivovishih rodin koloniyi Obijmav rizni posadi v kolonialnij administraciyi vid 1789 roku buv chlenom stolichnoyi miskoyi radi Pid chas revolyucijnih zavorushen 1810 roku Manuel de Bernardo Alvares stav chlenom Verhovnoyi Narodnoyi Hunti Novoyi Granadi Vin pochav vidavati gazetu Aviso al Publico Koristuyuchis svoyim stanovishem vin agituvav za zvilnennya sina svoyeyi sestri Antonio Narinjo yakij perebuvav v uv yaznenni v Kartaheni Jomu vdalos domogtis bazhanogo rezultatu j u grudni Narinjo pribuv do Bogoti Hunta v Bogoti popri svoyu nazvu kontrolyuvala tilki misto bagato miscevih hunt ne bazhali koritis kolishnij stolici vicekorolivstva U grudni 1810 roku vidbuvsya z yizd predstavnikiv povstanciv golovoyu yakogo stav Manuel de Bernardo Alvares a sekretarem Antonio Narinjo Oskilki na z yizd zibralis predstavniki lishe shesti provincij Antiokiya Kartahena Kasanare Pamplona Tunha j Popayan to vin ne zmig uklasti konstituciyu Todi v provinciyi Kundinamarka do skladu yakoyi vhodila Santa Fe de Bogota bulo zibrano provincijnu Konstitucijnu Asambleyu sho obrala prezidentom Horhe Tadeo Losano Konstituciya progoloshuvala nezalezhnist Vilnoyi Derzhavi Kundinamarka vtim formalno viznavala vladu ispanskogo korolya vidkidayuchi jogo predstavnikiv vicekoroliv Alvares i Narinjo rozpochali kampaniyu proti prezidenta Losano j domoglis jogo vihodu u vidstavku Narinjo stav novim prezidentom i rozpochav budivnictvo silnoyi centralizovanoyi derzhavi sho zreshtoyu prizvelo do gromadyanskoyi vijni mizh centralistami ta federalistami 16 lipnya 1813 roku Konstitucijnij kongres yakij vse she ocholyuvav Alvares ogolosiv Kundinamarku cilkom nezalezhnoyu derzhavoyu sho bilshe ne pidporyadkovuvalas ispanskomu korolyu Navesni 1814 roku Narinjo virushiv na pivden shob vidbiti napad royalistiv peredavshi prezidentski povnovazhennya Alvaresu Pid chas boyiv Narinjo zaznav poranennya j potrapiv u polon tim chasom federalisti vdalis do chergovogo nastupu na Bogotu j 11 grudnya 1814 roku Simon Bolivar uzyav misto Manuel de Bernardo Alvares pishov z politiki Pislya togo yak 1816 roku v Novij Granadi bulo vidnovleno ispansku vladu v krayini zapanuvav rezhim teroru Manuelya de Bernardo Alvaresa bulo zaareshtovano j 10 veresnya togo zh roku stracheno v Bogoti PrimitkiDiccionario biografico espanol Real Academia de la Historia 2011 d Track Q41705771d Track Q2720582PosilannyaRueda Enciso Jose Biografias Biblioteca Virtual del Banco de la Republica Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 6 sichnya 2020 LiteraturaAbella Arturo El florero de Llorente Bogota Antares 1960 isp Ibanez Pedro Maria Manuel Bernardo Alvarez in Boletin de Historia y Antiguedades serpen 1903 isp Mendoza Veles Jorge Gobernantes de La Nueva Granada Sintesis biograficas Bogota Minerva 1951 isp Otero Munoz Gustavo Hombres y ciudades Bogota Ministerio de Educacion 1948 isp Riva Raimundo Manuel Bernardo Alvarez in Boletin de Historia y Antiguedades serpen veresen 1916 isp