Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бори́с Микола́йович Малино́вський (* 24 серпня 1921, Лух, нині , Івановська область — 13 листопада 2019) — український вчений-комп'ютерник, 1969 — член-кореспондент НАН УРСР, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України, 1995 лауреат Премії НАН України імені В. М. Глушкова; академік Міжнародної академії інформатики. Кавалер орденів Жовтневої Революції, Трудового Червоного Прапора, Вітчизняної війни І та ІІ ступенів, Червоної Зірки, нагороджений медалями «За бойові заслуги», «За оборону Москви», «За перемогу над Німеччиною», Почесною грамотою Верховної Ради УРСР.
| Малиновський Борис Миколайович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 24 серпня 1921 Лух[d], d, d, Російська СФРР |
| Помер | 13 листопада 2019 (98 років) Київ, Україна |
| Країна |  СРСР →  Україна |
| Діяльність | педагог |
| Alma mater | d |
| Галузь | комп'ютер |
| Заклад | Інститут електродинаміки НАН України |
| Вчене звання | член-кореспондент НАН УРСР |
| Науковий ступінь | доктор технічних наук |
| Науковий керівник | Глушков Віктор Михайлович і Лебедєв Сергій Олексійович |
| Членство | НАН України |
| Війна | німецько-радянська війна |
| Відомий завдяки: | розробки комп'ютерних систем |
| Нагороди |                     |
Життєпис
Походить з родини вчителів, 1939 року закінчив школу, призваний до армії.
Учасник Другої світової війни, пройшов бойовий шлях від солдата до командира артилерійської батареї, двічі поранений.
Закінчив Івановський енергетичний інститут, при Інституті електротехніки АН УРСР — аспірантуру. Працював в інституті майже півстоліття, стояв при зародженні вітчизняної обчислювальної техніки, навчався у В. М. Глушкова і С. О. Лебедєва.
В 1952—1954 роках досліджував можливість використання магнітних елементів у електронно-обчислювальній машині «МЕОМ», розробленій під керівництвом академіка.
Десять років працював у групі створення першої в СРСР напівпровідникової керівної машини «Дніпро», підготовки її до серійного виробництва, можливими проблемами застосування керуючих систем у енергетиці, промисловості, фізичному експерименті. З його ініціативи виходить журнал «Керуючі системи та машини».
Протягом 1967—1973 років керував розробкою першої в УРСР міні-ЕОМ М-180 — призначалася для систем автоматизації наукового лабораторного експерименту.
В 1969—1979 роках — голова ради з автоматизації наукових досліджень при Президії НАН УРСР. До середини 1970-х років в Академії наук УРСР було створено до ста систем автоматизації лабораторного експерименту.
У 1973—1986 роках бере участь:
- в розробці перших в СРСР мікро-ЕОМ (, «Нейрон»),
- сигнальних процесорів для наземних і бортових систем зв'язку нового покоління.
Як педагог підготував 10 докторів та понад 40 кандидатів наук.
Організував Міжнародний доброчинний фонд історії та розвитку комп'ютерної науки і техніки.
Помер 13 листопада 2019 року на 99-му році життя.
Бібліографія
З наукового доробку опубліковано понад 200 наукових праць і винаходів.
Є автором та співавтором 12 монографій, з них
- «Цифрові керуючі машини та автоматизація виробництва»,
- «Керуюча машина широкого призначення „Дніпро“»,
- «Довідник по цифровій обчислювальній техніці».
Пише про історію обчислювальної техніки:
- «Академік Сергій Лебедєв»,
- «Академік Віктор Глушков»,
- «Історія обчислювальної техніки в обличчях»,
- «Нариси з історії комп'ютерної науки та техніки в Україні»,
- «Зберігати довічно»
- науково-популярні статті.
Регулярно дописує в «Вісник УАН України».
Написав дві книги про фронтові дороги:
- «Шлях солдата»,
- «Долю свою не вибирали».
Примітки
- Із глибоким сумом сповіщаємо, що 13 листопада ц.р. на 99-му році пішов з життя відомий вчений в галузі кібернетики та обчислювальної техніки, популяризатор науки член-кореспондент НАН України Борис Миколайович Малиновський [ 10 грудня 2019 у Wayback Machine.] // nas.gov.ua
- Зберігати довічно. — Київ : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2007. — 176 с. — .
Джерела
- 100 років від дня народження відомого вченого в галузі кібернетики та обчислювальної техніки, популяризатора науки члена-кореспондента НАН України Бориса Малиновського// Сайт НАН України, 26.08.2021
Посилання
- . Архів оригіналу за 18 листопада 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bori s Mikola jovich Malino vskij 24 serpnya 1921 Luh nini Ivanovska oblast 13 listopada 2019 ukrayinskij vchenij komp yuternik 1969 chlen korespondent NAN URSR zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini 1995 laureat Premiyi NAN Ukrayini imeni V M Glushkova akademik Mizhnarodnoyi akademiyi informatiki Kavaler ordeniv Zhovtnevoyi Revolyuciyi Trudovogo Chervonogo Prapora Vitchiznyanoyi vijni I ta II stupeniv Chervonoyi Zirki nagorodzhenij medalyami Za bojovi zaslugi Za oboronu Moskvi Za peremogu nad Nimechchinoyu Pochesnoyu gramotoyu Verhovnoyi Radi URSR Malinovskij Boris MikolajovichNarodivsya24 serpnya 1921 1921 08 24 Luh d d d Rosijska SFRRPomer13 listopada 2019 2019 11 13 98 rokiv Kiyiv UkrayinaKrayina SRSR UkrayinaDiyalnistpedagogAlma materdGaluzkomp yuterZakladInstitut elektrodinamiki NAN UkrayiniVchene zvannyachlen korespondent NAN URSRNaukovij stupindoktor tehnichnih naukNaukovij kerivnikGlushkov Viktor Mihajlovich i Lebedyev Sergij OleksijovichChlenstvoNAN UkrayiniVijnanimecko radyanska vijnaVidomij zavdyaki rozrobki komp yuternih sistemNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Malinovskij ZhittyepisPohodit z rodini vchiteliv 1939 roku zakinchiv shkolu prizvanij do armiyi Uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni projshov bojovij shlyah vid soldata do komandira artilerijskoyi batareyi dvichi poranenij Zakinchiv Ivanovskij energetichnij institut pri Instituti elektrotehniki AN URSR aspiranturu Pracyuvav v instituti majzhe pivstolittya stoyav pri zarodzhenni vitchiznyanoyi obchislyuvalnoyi tehniki navchavsya u V M Glushkova i S O Lebedyeva V 1952 1954 rokah doslidzhuvav mozhlivist vikoristannya magnitnih elementiv u elektronno obchislyuvalnij mashini MEOM rozroblenij pid kerivnictvom akademika Desyat rokiv pracyuvav u grupi stvorennya pershoyi v SRSR napivprovidnikovoyi kerivnoyi mashini Dnipro pidgotovki yiyi do serijnogo virobnictva mozhlivimi problemami zastosuvannya keruyuchih sistem u energetici promislovosti fizichnomu eksperimenti Z jogo iniciativi vihodit zhurnal Keruyuchi sistemi ta mashini Protyagom 1967 1973 rokiv keruvav rozrobkoyu pershoyi v URSR mini EOM M 180 priznachalasya dlya sistem avtomatizaciyi naukovogo laboratornogo eksperimentu V 1969 1979 rokah golova radi z avtomatizaciyi naukovih doslidzhen pri Prezidiyi NAN URSR Do seredini 1970 h rokiv v Akademiyi nauk URSR bulo stvoreno do sta sistem avtomatizaciyi laboratornogo eksperimentu U 1973 1986 rokah bere uchast v rozrobci pershih v SRSR mikro EOM Nejron signalnih procesoriv dlya nazemnih i bortovih sistem zv yazku novogo pokolinnya Yak pedagog pidgotuvav 10 doktoriv ta ponad 40 kandidativ nauk Organizuvav Mizhnarodnij dobrochinnij fond istoriyi ta rozvitku komp yuternoyi nauki i tehniki Pomer 13 listopada 2019 roku na 99 mu roci zhittya BibliografiyaZ naukovogo dorobku opublikovano ponad 200 naukovih prac i vinahodiv Ye avtorom ta spivavtorom 12 monografij z nih Cifrovi keruyuchi mashini ta avtomatizaciya virobnictva Keruyucha mashina shirokogo priznachennya Dnipro Dovidnik po cifrovij obchislyuvalnij tehnici Pishe pro istoriyu obchislyuvalnoyi tehniki Akademik Sergij Lebedyev Akademik Viktor Glushkov Istoriya obchislyuvalnoyi tehniki v oblichchyah Narisi z istoriyi komp yuternoyi nauki ta tehniki v Ukrayini Zberigati dovichno naukovo populyarni statti Regulyarno dopisuye v Visnik UAN Ukrayini Napisav dvi knigi pro frontovi dorogi Shlyah soldata Dolyu svoyu ne vibirali PrimitkiIz glibokim sumom spovishayemo sho 13 listopada c r na 99 mu roci pishov z zhittya vidomij vchenij v galuzi kibernetiki ta obchislyuvalnoyi tehniki populyarizator nauki chlen korespondent NAN Ukrayini Boris Mikolajovich Malinovskij 10 grudnya 2019 u Wayback Machine nas gov ua Zberigati dovichno Kiyiv Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya 2007 176 s ISBN 978 966 518 436 2 Dzherela100 rokiv vid dnya narodzhennya vidomogo vchenogo v galuzi kibernetiki ta obchislyuvalnoyi tehniki populyarizatora nauki chlena korespondenta NAN Ukrayini Borisa Malinovskogo Sajt NAN Ukrayini 26 08 2021Posilannya Arhiv originalu za 18 listopada 2011