Мала Стариця

Мала Стариця — село в Україні, у Бориспільському районі, Київської області. Розміщене за 11 кілометрів на північний схід від Борисполя, у мальовничій місцевості поблизу невеличкої річки Красилівки. Населення — 210 чоловік. Розташоване неподалік від села Велика Стариця і, ймовірно, на відміну від нього названо Малою Старицею. Підпорядковане Бориспільській міській громаді.

село Мала Стариця
Дзвінниця церкви Чуда св. Архістратига Михаїла. 1866р. Дзвінниця церкви Чуда св. Архістратига Михаїла. 1866р.
Країна	Україна
Область	Київська область
Район	Бориспільський район
Громада	Бориспільська міська громада
Код КАТОТТГ	UA32040010140020294
Основні дані
Засноване	1711
Населення	210
Густота населення	258.940 осіб/км²
Поштовий індекс	08334
Географічні дані
Географічні координати	50°25′07″ пн. ш. 31°09′53″ сх. д. / 50.41861° пн. ш. 31.16472° сх. д. / 50.41861; 31.16472Координати: 50°25′07″ пн. ш. 31°09′53″ сх. д. / 50.41861° пн. ш. 31.16472° сх. д. / 50.41861; 31.16472
Водойми	Красилівка
Відстань до обласного центру	11 км
Місцева влада
Адреса ради	08300, Київська обл., Бориспільський р-н, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 72
Карта
Мала Стариця
Мала Стариця
Мапа
Мала Стариця у Вікісховищі

Історія

Найдавніші історичні відомості про село маємо за козацької доби. У «Генеральним следствії о маетностях Переяславского полка», — зауважує В. Мякотін, — «…село Мала Стариця здавна до города Баришівки належало і було володінням сотничим». Відомо також, що 1711 року заволодів цим селом бунчуковий товарищ Антон Максимович і згодом передав його у спадок сину своєму Григорію. Мала Стариця на той час була невеликим селом. У 1729—1731 роках тут налічувалося всього 12 дворів.

До 1781 року Мала Стариця належала до Баришівської сотні Переяславського полку. На той час у ньому було 33 хати.

Зі скасуванням козацького полкового устрою, село перейшло до складу Остерського повіту Київського намісництва. За книгою Київського намісництва 1787 року у селі проживало 125 душ, було у власності козаків і власників: надвірного радника Сулими та військового товариша Гаркуші.

Від початку XIX ст. село вже у складі Переяславського повіту Полтавської губернії.

Є на мапі 1812 року

У 1859 році в селі налічувалося 40 дворів, 223 жителі. З того ж повідомлення дізнаємося, що в селі вже була православна церква.

1926 року село також належало до Баришівського району (за переписом 1926 року). Населення становило 659 жителів. Малостарицькій сільській раді підпорядковувалися хутори Макарівка та Царева Могила.

З 1997 року Мала Стариця підпорядковується Кіровській (нині Кучаківська) сільській раді.

За радянських часів село було віднесено до розряду неперспективних, поступово занепадає. За даними на 1997 рік, у Малій Стариці проживало всього 228 чоловік. На кінець XX ст. у селі налічувалося 161 двір, 276 жителів.

Чудо-Михайлівська церква в Малій Стариці була збудована у XVIII столітті, реконструйована у 1863 році. Нині є пам'яткою архітектури місцевого значення.

Галерея

• Чудо-Михайлівська церква
• Братська могила воїнів Радянської Армії і пам'ятник воїнам-односельцям, які загинули в роки Німецько-радянської війни

Посилання

1. Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— . — С. 100, 273
2. . www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 25 вересня 2021. Процитовано 25 вересня 2021.
3. (українська) . Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу за 25 вересня 2021. Процитовано 25 вересня 2021.

Література

• Коцюба Віктор, Коцюба Ольга, Міщенко Олександр. «Під покровом Святого Харлампія» Історико-краєзнавчиі нариси.— Броварі: Українська ідея.—2007.—280с. (Села Сеньківка, Перегуди, Велика Стариця, Мала Стариця.) .

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)

Джерела

• Мала Стариця на сайті Верховної Ради України^{[недоступне посилання з квітня 2019]}