Велика Стариця

Вели́ка Ста́риця — село в Україні, у Бориспільському районі Київської області. Село розміщується за 20 км на північний схід від Борисполя і за 19 км від залізничної станції Бориспіль, у низовинній, колись болотистій місцевості. Село простяглося понад річкою Красилівкою, що відділяє його від сусідньої Сеньківки. Сучасне село Велика Стариця підпорядковане Бориспільській міській громаді. У селі 375 дворів, 744 жителів.

село Велика Стариця
Країна	Україна
Область	Київська область
Район	Бориспільський район
Громада	Бориспільська міська громада
Основні дані
Засноване	1628
Населення	744
Площа	2,114 км²
Густота населення	351,94 осіб/км²
Поштовий індекс	08371
Телефонний код	+380 4595
Географічні дані
Географічні координати	50°26′54″ пн. ш. 31°05′16″ сх. д. / 50.44833° пн. ш. 31.08778° сх. д. / 50.44833; 31.08778Координати: 50°26′54″ пн. ш. 31°05′16″ сх. д. / 50.44833° пн. ш. 31.08778° сх. д. / 50.44833; 31.08778
Середня висота над рівнем моря	111 м
Місцева влада
Адреса ради	08300, Київська обл., Бориспільський р-н, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 72
Карта
Велика Стариця
Велика Стариця
Мапа
Велика Стариця у Вікісховищі

Історія

Найдавніша згадка про село датується 1629 роком. На своєму шляху річки утворюють так звані стариці (петльовані ділянки русла), які вони потім залишають. Назва села пішла від однієї з таких стариць, біля якої поселилися перші жителі.

Хутір Стариця належав до Бориспільської волості і разом з іншими селами сплачував подимний податок. Серед відомих власників села XVII—XVIII століть — княгиня Мар'яна Корецька, Аксаки та рід Сулимів. Онук Івана Сулими, генеральний хорунжий Іван Федорович Сулима, отримав село у власність від гетьмана Івана Ілліча Скоропадського.

У XVIII ст. Велика Стариця належала до Гоголівської сотні Київського полку. В архівних документах дворянського роду Сулим, Скоруп та Войцеховичів зберігся короткий опис Великої Стариці за 1756 рік. В селі був будинок для приїжджих із садом та левадою. У 15 дворах, був 21 житловий будинок.

За описом Київського намісництва 1781 року у Великій Стариці було 153 хати. За описом 1787 року в селі проживало 457 душ і воно було володінні козаків та власника — надвірного радника Семена Сулими.

Є на мапі 1812 року

У середині XIX ст. село значилося як поміщицьке і козацьке. У книзі «Відомості про церкви і кліри церковні» за 1782 рік є запис, що у Великій Стариці є православна Архістратиго-Михайлівська церква із священиком Онісімом Рабачевським, у якого був син Самуїл. У 1859 році у Великій Стариці було 130 дворів, 855 жителів. У 1869 священиком у селі був Олексій Микитович Ільїн. У 1912 священиком у селі працював Іларіон Гаврилович Лагодинський.

З 1926 року село Велика Стариця — центр сільської ради, на території якої проживало 1727 чоловік. Головою сільради працював Святенко Артем Левкович.

За роки колективізації у селі були створені колгоспи ім. Брусиловського та ім. Петровського. Під час штучного голодомору лише протягом квітня-вересня 1933 року в селі померло 46 чоловік. Про події 1930-х років у селі Великій Стариці згадує письменник Ісак Бабель, у своїх оповіданнях, об'єднаних під назвою «Велика Криниця».

Пам'ятник воїнам Другої світової війни у Великій Стариці

Німецько-радянська війна принесла у село дворічну німецьку окупацію, з 23 вересня 1941 року до 23 вересня 1943 року.

Звільнення Бориспільського району почалося у вересні 1943 року, у цей час тут діяли дві армії (38-а — під командуванням Никандра Чибісова, 40-а — під командуванням Кирила Москаленка). 23 вересня в село увійшла частина 240-ї стрілецької дивізії під командуванням полковника (Уманського Терентія Хомича).

За мужність, виявлену при форсуванні Дніпра у жовтні 1943 року, двадцятирічний уродженець Великої Стариці (Микита Стасюк) удостоєний звання Героя Радянського Союзу.

У 1962 році місцевий колгосп був перетворений на радгосп «Сеньківський». В селі працювала початкова школа та магазин.

Постаті

• (Братко Олег Анатолійович) (1980—2014) — старшина Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)

Примітки

1. . Архів оригіналу за 9 травня 2016. Процитовано 5 вересня 2010.
2. Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— . — С. 99, 273
3. . Google Docs (укр.). Архів оригіналу за 25 вересня 2021. Процитовано 25 вересня 2021.
4. (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 25 вересня 2021. Процитовано 25 вересня 2021.

Література

• Коцюба Віктор, Коцюба Ольга, Міщенко Олександр. «Під покровом Святого Харлампія» Історико-краєзнавчиі нариси.— Броварі: Українська ідея.—2007.—280с. (Села Сеньківка, Перегуди, Велика Стариця, Мала Стариця.) .

Посилання

• Велика Стариця на сайті Верховної Ради України^{[недоступне посилання з березня 2019]}
• «Історія рідного краю. Бориспільщина.», Наталія Йова, Тетяна Гойда