Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Малахов Георгій Михайлович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 29 березня 1907 Білопілля, Харківська губернія |
| Помер | 2 липня 2001 (94 роки) Кривий Ріг |
| Поховання | Кривий Ріг |
| Країна |  Російська імперія →  УРСР →  Україна |
| Діяльність | науковець |
| Alma mater | Дніпропетровський гірничий інститут |
| Галузь | залізорудна та марганцеворудна розробка |
| Заклад | Криворізький гірничорудний інститут |
| Посада | ректор інституту в 1951—1973 роках |
| Вчене звання | доктор технічних наук |
| Науковий ступінь | академік НАН України |
| Членство | НАН України |
| Партія | ВКП(б) |
| Нагороди |        |
Гео́ргій Миха́йлович Мала́хов (* 29 березня 1907, Білопілля Сумської області — † 2 липня 2001, Кривий Ріг). Український вчений в галузі гірничої справи — новатор у галузі залізорудної та марганцеворудної розробки, доктор технічних наук — 1951, професор — 1953, академік АН УРСР — 1967.
Життєпис
1930 закінчив Дніпропетровський гірничий інститут, на керівній роботі гірничих підприємств підприємств. Працював начальником дільниці, був завідувачем відділу механізації і пневматичного буріння, завідувачем гірничих робіт, головним інженером Інгулецького рудоуправління, рудоуправління ім. газети «Правда», рудоуправління ім. Дзержинського — Криворізьке залізорудне родовище.
Протягом 1939—1941 років — начальник Криворізького сектора гірничорудного НДІ.
В 1941—1944 роках — головний інженер рудника Бакал Челябінської області — після евакуації гірничого інституту на Урал. Керував будівництвом залізничної гілки до Кварицтного рудника, впровадив на руднику нову технологію видобування руди, у 1943 році тут видобувалося її на 180 % більше у порівнянні із 1942.
Протягом 1944—1945 років — головний інженер будівництва Дашкесанського рудника в Азербайджанській РСР.
В 1946—1973 роках працює в Криворізькому гірничорудному інституті, в 1951—1973 роках — його ректор.
з 1973 року — завідувач відділу охорони надр, проблем розробки та комплексного використання сировини Інституту геологічних наук АН УРСР.
Володів іноземними мовами, у Фрайберзькій гірничій академії, також у гірничих коледжах міст Глазго і Кемпберн.
Автор понад 360 праць щодо високоефективних способів видобування корисних копалин, методів розкриття і підготовки родовищ, по розробках способів буропідривних робіт, з них 26 монографій.
Як педагог підготував 14 докторів та 73 кандидати наук.
Лауреат Державної премії СРСР — 1948 (за розробку і впровадження високоефективної системи поверхнево-примусового обрушення з відбійкою руди глибокими свердловинами), та Державної премії УРСР − 1970 (за докорінне удосконалення методів розробки потужних родовищ), — 1987, із співавторами, нагрудним знаком «Шахтарська слава» трьох ступенів, орденом Леніна.
1997 року Криворізька міська рада нагородила його відзнакою виконкому «За заслуги перед містом» III ступеня.
Серед його робіт:
- «Зниження втрат та розбіднення руди при розробці Криворізького басейну» — 1955,
- «Випуск руди із обрушених блоків» — 1958,
- «Системи підземної розробки залізорудних родовищ» — 1958,
- «Підземна розробка магнетитових кварцитів в Криворізькому басейні» — 1983,
- «Циклічно-потокова технологія підземної розробки магнетитових кварцитів» — 1986.
Зареєстровано 15 свідоцтв на винаходи, зокрема
- «Спосіб комбінованої розробки родовищ корисних копалин», 1980, в групі співавторів — Н. А. Гончаренко, , А. Д. Черних
Джерело
- http://www.mining-enc.ru/m/malaxov/ [ 22 січня 2013 у Wayback Machine.]
- УРЕ [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batko Posada Diti Druzhina Mati Malahov Georgij MihajlovichNarodivsya29 bereznya 1907 1907 03 29 Bilopillya Harkivska guberniyaPomer2 lipnya 2001 2001 07 02 94 roki Krivij RigPohovannyaKrivij RigKrayinaRosijska imperiya URSR UkrayinaDiyalnistnaukovecAlma materDnipropetrovskij girnichij institutGaluzzalizorudna ta margancevorudna rozrobkaZakladKrivorizkij girnichorudnij institutPosadarektor institutu v 1951 1973 rokahVchene zvannyadoktor tehnichnih naukNaukovij stupinakademik NAN UkrayiniChlenstvoNAN UkrayiniPartiyaVKP b NagorodiOrden Za zaslugi I stupenyaU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Malahov Geo rgij Miha jlovich Mala hov 29 bereznya 1907 Bilopillya Sumskoyi oblasti 2 lipnya 2001 Krivij Rig Ukrayinskij vchenij v galuzi girnichoyi spravi novator u galuzi zalizorudnoyi ta margancevorudnoyi rozrobki doktor tehnichnih nauk 1951 profesor 1953 akademik AN URSR 1967 Zhittyepis1930 zakinchiv Dnipropetrovskij girnichij institut na kerivnij roboti girnichih pidpriyemstv pidpriyemstv Pracyuvav nachalnikom dilnici buv zaviduvachem viddilu mehanizaciyi i pnevmatichnogo burinnya zaviduvachem girnichih robit golovnim inzhenerom Inguleckogo rudoupravlinnya rudoupravlinnya im gazeti Pravda rudoupravlinnya im Dzerzhinskogo Krivorizke zalizorudne rodovishe Protyagom 1939 1941 rokiv nachalnik Krivorizkogo sektora girnichorudnogo NDI V 1941 1944 rokah golovnij inzhener rudnika Bakal Chelyabinskoyi oblasti pislya evakuaciyi girnichogo institutu na Ural Keruvav budivnictvom zaliznichnoyi gilki do Kvarictnogo rudnika vprovadiv na rudniku novu tehnologiyu vidobuvannya rudi u 1943 roci tut vidobuvalosya yiyi na 180 bilshe u porivnyanni iz 1942 Protyagom 1944 1945 rokiv golovnij inzhener budivnictva Dashkesanskogo rudnika v Azerbajdzhanskij RSR V 1946 1973 rokah pracyuye v Krivorizkomu girnichorudnomu instituti v 1951 1973 rokah jogo rektor z 1973 roku zaviduvach viddilu ohoroni nadr problem rozrobki ta kompleksnogo vikoristannya sirovini Institutu geologichnih nauk AN URSR Volodiv inozemnimi movami u Frajberzkij girnichij akademiyi takozh u girnichih koledzhah mist Glazgo i Kempbern Avtor ponad 360 prac shodo visokoefektivnih sposobiv vidobuvannya korisnih kopalin metodiv rozkrittya i pidgotovki rodovish po rozrobkah sposobiv buropidrivnih robit z nih 26 monografij Yak pedagog pidgotuvav 14 doktoriv ta 73 kandidati nauk Laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR 1948 za rozrobku i vprovadzhennya visokoefektivnoyi sistemi poverhnevo primusovogo obrushennya z vidbijkoyu rudi glibokimi sverdlovinami ta Derzhavnoyi premiyi URSR 1970 za dokorinne udoskonalennya metodiv rozrobki potuzhnih rodovish 1987 iz spivavtorami nagrudnim znakom Shahtarska slava troh stupeniv ordenom Lenina 1997 roku Krivorizka miska rada nagorodila jogo vidznakoyu vikonkomu Za zaslugi pered mistom III stupenya Sered jogo robit Znizhennya vtrat ta rozbidnennya rudi pri rozrobci Krivorizkogo basejnu 1955 Vipusk rudi iz obrushenih blokiv 1958 Sistemi pidzemnoyi rozrobki zalizorudnih rodovish 1958 Pidzemna rozrobka magnetitovih kvarcitiv v Krivorizkomu basejni 1983 Ciklichno potokova tehnologiya pidzemnoyi rozrobki magnetitovih kvarcitiv 1986 Zareyestrovano 15 svidoctv na vinahodi zokrema Sposib kombinovanoyi rozrobki rodovish korisnih kopalin 1980 v grupi spivavtoriv N A Goncharenko A D ChernihDzherelohttp www mining enc ru m malaxov 22 sichnya 2013 u Wayback Machine URE 4 bereznya 2016 u Wayback Machine