Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Максимі ліан Сте фан Ян Ко чур пол Maksymilian Stefan Jan Koczur 26 грудня 1885 Явожно 7 вересня 1963 Катовиці польський

Максиміліан Кочур

Максимі́ліан Сте́фан Ян Ко́чур (пол. Maksymilian Stefan Jan Koczur; 26 грудня 1885, Явожно — 7 вересня 1963, Катовиці) — польський архітектор.

Максиміліан Кочур
image
Народження26 грудня 1885(1885-12-26)
Смерть7 вересня 1963(1963-09-07) (77 років)
ПохованняРаковицький цвинтар
Країнаimage Австро-Угорщина→
image Польща→
image СРСР→
image Польща
НавчанняЛьвівська політехніка
Діяльністьархітектор
Праця в містахЛьвів, Вроцлав, Катовиці
Архітектурний стильнеокласицизм, ар деко, функціоналізм
ЗакладВроцлавський університет
Нагороди
image
image Максиміліан Кочур у Вікісховищі
image Зовнішні зображення
image Фотографія могили Максиміліана, Зофії та Адама Кочурів на Раковицькому цвинтарі

Біографічні дані

Максиміліан Кочур народився в сім'ї Валентина (*1842) і Берти (*1848). Мав двох сестер — Цецилію (*1876, у шлюбі — Махай) і Ельжбету Пауліну (*1878, у шлюбі — Камінська). Навчався в середній школі у Кракові. 1912 року закінчив архітектурний відділ Львівської політехніки. 1922 року відкрив власне архітектурне бюро. Споруджував будинки у стилі неокласицизму, ар деко, функціоналізму. 1923 року став членом Політехнічного товариства у Львові. 1938 року відзначений Срібним Хрестом Заслуги. У 1939-му обраний у VII окрузі заступником члена міської ради від партії Табір народного об'єднання (Obóz Zjednoczenia Narodowego)..

Проживав у Львові, на вулиці Академічній, 3 (тепер проспект Шевченка). Проєктне бюро початково діяло на вулиці Київській, 17. 1936 року згадується на вулиці Валовій, 3 (третій поверх). У довіднику 1939 року значиться на вулиці Романовича, 6 (тепер вулиця Саксаганського).

Після Другої світової війни виїхав до Вроцлава. На будівельному факультеті місцевої політехніки викладав організацію будівництва.. 1953 року Максиміліан Кочур перебрався до Катовиць, де мешкав і працював до кінця життя. Був членом Спілки польських архітекторів (СПА). Спершу Львівського відділення — до 1939 року. Тоді — Вроцлавського відділення (1945—1953), був його головою (1947—1948) і членом правління (1952—1953). З 1953 року був членом Катовицького відділення. Був одружений з львів'янкою Зофією Кочур (1895—1979). Мав сина Адама (1921—2000) — теж архітектора. Помер 7 вересня 1963 року в Катовицях. Похований на Раковицькому цвинтарі у Кракові.

Роботи

  • Вілла І. Вайнфельда на вулиці Барвінських, 15 (1923—1924, співавтор Адам Опольський).
  • Керівництво спорудженням школи у Львові в місцевості Левандівка. Завершено 1924 року, проєкт Генрика Заремби.
  • Бювет у Трускавці (1930-ті).
  • Гімназія і аграрна школа в Турці (1930-ті).
  • Комплекс житлових будинків для вчених і викладачів на вулиці Стрийській, 50—76. Споруджений у 1928—1930 роках. Співавтор М. Кольбушовський. За даними львівського історика Юрія Бірюльова, ще одним співавтором був (Міхал Риба).
  • Перебудова класицистичного палацу Юзефа Мерніка на вулиці Пекарській, 13 у Львові. Перепланування для потреб крамниці, заміна інженерних комунікацій, надбудова четвертого поверху і аттика. У дворі влаштовано периметральну забудову у стилі функціоналізму з квартирами на другому поверсі і гаражами на першому. Проєкт 1930 року, доопрацьований у 1931 році.
  • Керівництво спорудженням 80-квартирного житлового будинку працівників гміни Львова на нинішній вулиці Жовківській. Проєкт Тадеуша Врубеля і (Леопольда Карасінського) від 1931 року.
  • Комплекс типових двоповерхових вілл для службовців у Львові під назвою «Власна стріха» у т. зв. «садибному стилі», збудований у 1929—1931 роках, співавтор (Владислав Клімчак) (тепер вулиця Панаса Мирного). За іншими даними, Кочур збудував лише сім вілл, а співавтором був М. Кольбушовський.
  • Спорудження за власним типовим проєктом 7-класних шкіл у Турці, Стрию, Сколе, Винниках, Левандівці і Сигнівці (не пізніше 1932).
  • Гробівець родини Дрекслерів на Личаківському цвинтарі, 1934 рік.
  • Керівництво спорудженням притулку для невиліковно хворих жінок на (вулиці Донецькій) у Львові. 1938 рік.
  • Керівництво спорудженням (костелу святого Вінсента де Поля) у Львові від 1938 року. Проєкт Тадеуша Теодоровича-Тодоровського. Будівництво не завершено через початок війни.
  • Комплекс вілл на Личакові у стилі функціоналізму, відомий як «Професорська колонія». Сучасні вулиці (Вільде), (Ніщинського), Міжгірна. 1930-ті роки, співавтори Леопольд Карасінський і Тадеуш Врубель.
  • Вілла родини Гербертів у Брюховичах.
  • Один двоповерховий і один триповерховий будинок Кооперативу Товариства вчителів середніх і вищих шкіл у Львові.

Нагороди

Примітки

  1. Maksymilian Szczepan Koczur. Сайт geni.com. Прочитано 21.10.2020
  2. Inż. Maksymiljan Stefan Koczur // Album inżynierów i techników w Polsce. — Lwów, 1932. — T. I, cz. III. — S. 112.
  3. Бірюльов Ю. О. Кочур Максиміліан Стефан // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3: К. — С. 575. — .
  4. Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 91.
  5. Odznaczenia // Gazeta Lwowska. — 16 listopada 1938. — № 260. — S. 2. (пол.)
  6. Wykaz mandatów w wyborach do Rady miejskiej we Lwowie // Gazeta Lwowska. — 3 czerwca 1939. — № 123. — S. 2. (пол.)
  7. Życie Techniczne. — 1936. — № 9.
  8. Ilustrowany informator miasta Lwowa ze spisem miejscowości wojew. lwowskiego na rok 1939. — S. 28.
  9. Wrocławski kalendarz akademicki na rok 1947. — Wrocław: Spółdzielnia Wydawnicza Drukarnia Uniwersytetu i Politechniki we Wrocławiu, 1947. — S. 94. (пол.)
  10. http://www.inmemoriam.architektsarp.pl/pokaz/maksymilian_jan_stefan_koczur,11411 [ 23 жовтня 2020 у Wayback Machine.] IN MEMORIAM. «Arch. Maksymilian Jan Stefan Koczur»/ САЙТ СПА. Прочитано 21.10.2020]
  11. Ze Lwowa // Kurjer Lwowski. — 21 sierpnia 1924. — № 191. — S. 4.
  12. Barucki T. Architektura II Rzeczpospolitej na jej wschodnich ziemiach // SARP. — 2006. — № 3. — S. 54. — ISSN 0239-3549.
  13. Стеців Т. Вілла на бастіоні (ґенеза кам'яниці Орловського-Боґдановіча-Мєрніка) // Вісник інституту «Укрзахідпроєктреставрація». — 2009. — № 19. — С. 170, 172—173.
  14. Poświęcenie kamienia węgielnego pod dom robotników gminy m. Lwowa // Słowo Polskie. — 26 października 1931. — № 294. — S. 7.
  15. Wiórkiewicz H. Pamiątki Drexlerów w zbiorach Muzeum Niepodległości w Warszawie. Dar Jadwigi Kern-Bałaty // Niepodległość i Pamięć. — 2013. — № 3—4 (43—44). — S. 366. — ISSN 1427—1443.
  16. Budowa Zakładu dla nieuleczalnych kobiet // Gazeta Lwowska. — 3 września 1938. — № 199. — S. 2. (пол.)
  17. Biernat M. Kościół parafialny p. w. Św. Wincentego a Paulo (Misjonarzy) // Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków: Antykwa, 2004. — S. 316—319. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — .
  18. Siedlecka J. Pan od poezji: o Zbigniewie Herbercie. — Warszawa: Prószyński i S-ka, 2002. — S. 63. — ; Zbigniew Herbert: Korespondencja rodzinna / wstęp H. Herbert-Żebrowska, opracowanie H. Herbert-Żebrowska, A. Kramkowska-Dąbrowska. — Lublin: Wyd. Archidiecezji Lubelskiej «Gaudium», 2008. — S. 255. — . (пол.)

Джерела

  • Бірюльов Ю. О. Кочур Максиміліан Стефан // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3: К. — С. 575. — .
  • Inż. Maksymiljan Stefan Koczur // Album inżynierów i techników w Polsce. — Lwów, 1932. — T. I, cz. III. — S. 112. (пол.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Maksimi lian Ste fan Yan Ko chur pol Maksymilian Stefan Jan Koczur 26 grudnya 1885 Yavozhno 7 veresnya 1963 Katovici polskij arhitektor Maksimilian KochurNarodzhennya26 grudnya 1885 1885 12 26 Yavozhno Silezke voyevodstvoSmert7 veresnya 1963 1963 09 07 77 rokiv Katovici Polska Narodna RespublikaPohovannyaRakovickij cvintarKrayina Avstro Ugorshina Polsha SRSR PolshaNavchannyaLvivska politehnikaDiyalnistarhitektorPracya v mistahLviv Vroclav KatoviciArhitekturnij stilneoklasicizm ar deko funkcionalizmZakladVroclavskij universitetNagorodi Maksimilian Kochur u Vikishovishi Zovnishni zobrazhennya Fotografiya mogili Maksimiliana Zofiyi ta Adama Kochuriv na Rakovickomu cvintariBiografichni daniMaksimilian Kochur narodivsya v sim yi Valentina 1842 i Berti 1848 Mav dvoh sester Ceciliyu 1876 u shlyubi Mahaj i Elzhbetu Paulinu 1878 u shlyubi Kaminska Navchavsya v serednij shkoli u Krakovi 1912 roku zakinchiv arhitekturnij viddil Lvivskoyi politehniki 1922 roku vidkriv vlasne arhitekturne byuro Sporudzhuvav budinki u stili neoklasicizmu ar deko funkcionalizmu 1923 roku stav chlenom Politehnichnogo tovaristva u Lvovi 1938 roku vidznachenij Sribnim Hrestom Zaslugi U 1939 mu obranij u VII okruzi zastupnikom chlena miskoyi radi vid partiyi Tabir narodnogo ob yednannya Oboz Zjednoczenia Narodowego Prozhivav u Lvovi na vulici Akademichnij 3 teper prospekt Shevchenka Proyektne byuro pochatkovo diyalo na vulici Kiyivskij 17 1936 roku zgaduyetsya na vulici Valovij 3 tretij poverh U dovidniku 1939 roku znachitsya na vulici Romanovicha 6 teper vulicya Saksaganskogo Pislya Drugoyi svitovoyi vijni viyihav do Vroclava Na budivelnomu fakulteti miscevoyi politehniki vikladav organizaciyu budivnictva 1953 roku Maksimilian Kochur perebravsya do Katovic de meshkav i pracyuvav do kincya zhittya Buv chlenom Spilki polskih arhitektoriv SPA Spershu Lvivskogo viddilennya do 1939 roku Todi Vroclavskogo viddilennya 1945 1953 buv jogo golovoyu 1947 1948 i chlenom pravlinnya 1952 1953 Z 1953 roku buv chlenom Katovickogo viddilennya Buv odruzhenij z lviv yankoyu Zofiyeyu Kochur 1895 1979 Mav sina Adama 1921 2000 tezh arhitektora Pomer 7 veresnya 1963 roku v Katovicyah Pohovanij na Rakovickomu cvintari u Krakovi RobotiVilla I Vajnfelda na vulici Barvinskih 15 1923 1924 spivavtor Adam Opolskij Kerivnictvo sporudzhennyam shkoli u Lvovi v miscevosti Levandivka Zaversheno 1924 roku proyekt Genrika Zarembi Byuvet u Truskavci 1930 ti Gimnaziya i agrarna shkola v Turci 1930 ti Kompleks zhitlovih budinkiv dlya vchenih i vikladachiv na vulici Strijskij 50 76 Sporudzhenij u 1928 1930 rokah Spivavtor M Kolbushovskij Za danimi lvivskogo istorika Yuriya Biryulova she odnim spivavtorom buv Mihal Riba Perebudova klasicistichnogo palacu Yuzefa Mernika na vulici Pekarskij 13 u Lvovi Pereplanuvannya dlya potreb kramnici zamina inzhenernih komunikacij nadbudova chetvertogo poverhu i attika U dvori vlashtovano perimetralnu zabudovu u stili funkcionalizmu z kvartirami na drugomu poversi i garazhami na pershomu Proyekt 1930 roku doopracovanij u 1931 roci Kerivnictvo sporudzhennyam 80 kvartirnogo zhitlovogo budinku pracivnikiv gmini Lvova na ninishnij vulici Zhovkivskij Proyekt Tadeusha Vrubelya i Leopolda Karasinskogo vid 1931 roku Kompleks tipovih dvopoverhovih vill dlya sluzhbovciv u Lvovi pid nazvoyu Vlasna striha u t zv sadibnomu stili zbudovanij u 1929 1931 rokah spivavtor Vladislav Klimchak teper vulicya Panasa Mirnogo Za inshimi danimi Kochur zbuduvav lishe sim vill a spivavtorom buv M Kolbushovskij Sporudzhennya za vlasnim tipovim proyektom 7 klasnih shkil u Turci Striyu Skole Vinnikah Levandivci i Signivci ne piznishe 1932 Grobivec rodini Dreksleriv na Lichakivskomu cvintari 1934 rik Kerivnictvo sporudzhennyam pritulku dlya nevilikovno hvorih zhinok na vulici Doneckij u Lvovi 1938 rik Kerivnictvo sporudzhennyam kostelu svyatogo Vinsenta de Polya u Lvovi vid 1938 roku Proyekt Tadeusha Teodorovicha Todorovskogo Budivnictvo ne zaversheno cherez pochatok vijni Kompleks vill na Lichakovi u stili funkcionalizmu vidomij yak Profesorska koloniya Suchasni vulici Vilde Nishinskogo Mizhgirna 1930 ti roki spivavtori Leopold Karasinskij i Tadeush Vrubel Villa rodini Gerbertiv u Bryuhovichah Odin dvopoverhovij i odin tripoverhovij budinok Kooperativu Tovaristva vchiteliv serednih i vishih shkil u Lvovi Nagorodi1938 Sribnij Hrest Zaslugi 1960 Bronzova vidznaka SPAPrimitkiMaksymilian Szczepan Koczur Sajt geni com Prochitano 21 10 2020 Inz Maksymiljan Stefan Koczur Album inzynierow i technikow w Polsce Lwow 1932 T I cz III S 112 Biryulov Yu O Kochur Maksimilian Stefan Enciklopediya Lvova Za redakciyeyu A Kozickogo Lviv Litopis 2010 T 3 K S 575 ISBN 978 966 7007 99 7 Ksiega pamiatkowa wydana przez komisje wybrana z lona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie 1877 1927 Pod red dr Maksymiljana Matakiewicza Lwow Nakladem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie 1927 S 91 Odznaczenia Gazeta Lwowska 16 listopada 1938 260 S 2 pol Wykaz mandatow w wyborach do Rady miejskiej we Lwowie Gazeta Lwowska 3 czerwca 1939 123 S 2 pol Zycie Techniczne 1936 9 Ilustrowany informator miasta Lwowa ze spisem miejscowosci wojew lwowskiego na rok 1939 S 28 Wroclawski kalendarz akademicki na rok 1947 Wroclaw Spoldzielnia Wydawnicza Drukarnia Uniwersytetu i Politechniki we Wroclawiu 1947 S 94 pol http www inmemoriam architektsarp pl pokaz maksymilian jan stefan koczur 11411 23 zhovtnya 2020 u Wayback Machine IN MEMORIAM Arch Maksymilian Jan Stefan Koczur SAJT SPA Prochitano 21 10 2020 Ze Lwowa Kurjer Lwowski 21 sierpnia 1924 191 S 4 Barucki T Architektura II Rzeczpospolitej na jej wschodnich ziemiach SARP 2006 3 S 54 ISSN 0239 3549 Steciv T Villa na bastioni geneza kam yanici Orlovskogo Bogdanovicha Myernika Visnik institutu Ukrzahidproyektrestavraciya 2009 19 S 170 172 173 Poswiecenie kamienia wegielnego pod dom robotnikow gminy m Lwowa Slowo Polskie 26 pazdziernika 1931 294 S 7 Wiorkiewicz H Pamiatki Drexlerow w zbiorach Muzeum Niepodleglosci w Warszawie Dar Jadwigi Kern Balaty Niepodleglosc i Pamiec 2013 3 4 43 44 S 366 ISSN 1427 1443 Budowa Zakladu dla nieuleczalnych kobiet Gazeta Lwowska 3 wrzesnia 1938 199 S 2 pol Biernat M Kosciol parafialny p w Sw Wincentego a Paulo Misjonarzy Koscioly i klasztory Lwowa z wiekow XIX i XX Krakow Antykwa 2004 S 316 319 Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej Cz 1 ISBN 83 89273 17 9 Siedlecka J Pan od poezji o Zbigniewie Herbercie Warszawa Proszynski i S ka 2002 S 63 ISBN 83 7337 175 3 Zbigniew Herbert Korespondencja rodzinna wstep H Herbert Zebrowska opracowanie H Herbert Zebrowska A Kramkowska Dabrowska Lublin Wyd Archidiecezji Lubelskiej Gaudium 2008 S 255 ISBN 978 83 7548 012 2 pol DzherelaBiryulov Yu O Kochur Maksimilian Stefan Enciklopediya Lvova Za redakciyeyu A Kozickogo Lviv Litopis 2010 T 3 K S 575 ISBN 978 966 7007 99 7 Inz Maksymiljan Stefan Koczur Album inzynierow i technikow w Polsce Lwow 1932 T I cz III S 112 pol
Топ