Макриніт (рос. макринит, англ. macrinite, нім. Macrinit m) — мацерал інертинітової мацеральної групи, який зустрічається або як аморфна основна маса, або розрізнені безструктурні тіла різноманітної форми.
Загальна характеристика
Макриніт — порівняно аморфна, незерниста основна маса з високою відбивною здатністю, яка не виявляє або практично не має структури. Окрім макриніту, який зустрічається у вигляді основної маси, знайдені також ізольовані частинки макриніту різного розміру, витягнуті або округлої форми.
Макриніт є досить рідкісним мацералом групи інертиніту. Термін «основна маса» застосований тому, що інші мацерали, такі, як спориніт, кутиніт і резиніт, ув'язнені в ній і в певному значенні цементуються нею. Подібно колінітовій основній масі клариту, макринітова основна маса дуриту не має характерних форм. В дуриті спориніт, кутиніт і резиніт звичайно асоціюються з інертним детритом (інертодетринітом) або з семифюзинітом, але іноді зустрічаються дурит і клародурит, в аморфну основну масу яких, а саме в макриніті, включені мацерали групи екзініту.
Макриніт має варіативну (змінну) відбивну здатність, яка відповідає відбивній здатності фюзиніту або семифюзиніту. У відбитому світлі макриніт має колір білий до блідо-сірого, в прохідному світлі — чорний до коричневого. Його абразивна твердість майже така ж, як у вітриніту.
Історія терміну
Термін введений Штахом і Алперном (1963 р., опубл. в 1966 р.) для опису відносно великого масивного інертинітового мацерала.
Походження слова: macros (грецьк.) — довгий.
Форми поширення
Макриніт зустрічається як основна маса, у формі прошарків або лінз не має характерної форми. Найменший діаметр макринітових агрегатів — понад 10 мкм.
За структурою і відбивною здатністю макриніт займає перехідне положення по відношенню до семіфюзиніту (Діссель, 1992 р.). У вугіллі нижчого ступеня вуглефікації макриніт зустрічається у вигляді тріщинних гелей з високою відбивною здатністю або має текстуру, подібну текстурі навколишніх атриніта/денсиніта, який його оточує (Штах і ін., 1982 р.). Агрегати ясно розпізнаваних найдрібніших ґранул (<2 мкм) з відбивною здатністю інертиніту належать до мікриніту. Круглясті інертинітові тіла з або без порожнин або тріщин належать до секретиніту.
Походження
Пласти і агрегати макриніту, ймовірно, утворюються з флокульованих речовин гумусової основної маси, які зазнали процесів дегідратації і окиснення-відновлення на ранньому етапі торфоутворення в зв'язку зі зниженням рівня підземних вод (Штах і Алперн, 1966 р.; Діссель, 1992 р.). Макриніт може також бути метаболічним продуктом грибів і бактерій (Штах і ін., 1982 р.). Ізольовані агрегати можуть походити від корполітів (Штах і ін., 1982 р.). Макриніт низької стадії вуглефікації вугілля може бути результатом повільного горіння торфу.
Фізичні властивості
Колір — ясно-сірий до білого, в горючих сланцях іноді жовтувато-білий. Відбивна здатність може варіювати в широкому діапазоні в межах одного вугілля, але завжди вища, ніж у супроводжуючого вітриніту. Флуоресценція спостерігається особливо при опроміненні хвилями з великою довжиною (Діссель, 1985 р.), але вона завжди нижча, ніж у вітринітових мацералів того ж вугілля (Діссель і МакХью, 1986 р.). Чим вища відбивна здатність, тим нижча інтенсивність флуоресценції. Твердість шліфування. Ослаблення носить змінний характер, але в більшості випадків вища, ніж у мацералів вітринітової групи, а іноді нижча, ніж у секретиніту в тому ж вугіллі. Машталерц і Бастін (1993 р.) визначили елементний склад макриніту у вугіллі з допомогою електронного мікрозонду.
Залягання
Макриніт характерний для дюриту, особливо в деяких крассидюдитах з північної півкулі. Також зустрічається в трімацериті. Іноді макриніт супроводить вітриніт, головним чином колодетриніт. У залежності від його хімічних властивостей макриніт може бути частиною керогену типу III (флуоресціюючий макриніт), але частіше за все він належить до керогену типу IV.
Реакційна здатність
Реакційна здатність макриніту пов'язана з його відбивною здатністю і властивостями флуоресценції. Чим нижча відбивна здатність і більша флуоресценція, тим вища реакційна здатність (Діссель, 1992 р.).
Синоніми
Син. — опакова речовина, частково опаковий детрит (ТВМ), гелофюзиніто-колініт, (Тімофеєв і Боголюбова, 1964 р.), «Steinkohlenartige Teilchen» в лігнитах (Тейхмюллер, 1950 р.), масивний мікриніт (МКПВОР, 1963 р.).
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
- В. І. Саранчук, М. О. Ільяшов, В. В. Ошовський, В. С. Білецький. Хімія і фізика горючих копалин. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. — с. 600.
- Маценко Г., Білецький В., Шендрік Т. Короткий словник з петрографії вугілля. Донецьк: Схід. видавн. дім. 2011. — 74 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Makrinit ros makrinit angl macrinite nim Macrinit m maceral inertinitovoyi maceralnoyi grupi yakij zustrichayetsya abo yak amorfna osnovna masa abo rozrizneni bezstrukturni tila riznomanitnoyi formi MakrinitZagalna harakteristikaMakrinit porivnyano amorfna nezernista osnovna masa z visokoyu vidbivnoyu zdatnistyu yaka ne viyavlyaye abo praktichno ne maye strukturi Okrim makrinitu yakij zustrichayetsya u viglyadi osnovnoyi masi znajdeni takozh izolovani chastinki makrinitu riznogo rozmiru vityagnuti abo okrugloyi formi Makrinit ye dosit ridkisnim maceralom grupi inertinitu Termin osnovna masa zastosovanij tomu sho inshi macerali taki yak sporinit kutinit i rezinit uv yazneni v nij i v pevnomu znachenni cementuyutsya neyu Podibno kolinitovij osnovnij masi klaritu makrinitova osnovna masa duritu ne maye harakternih form V duriti sporinit kutinit i rezinit zvichajno asociyuyutsya z inertnim detritom inertodetrinitom abo z semifyuzinitom ale inodi zustrichayutsya durit i klarodurit v amorfnu osnovnu masu yakih a same v makriniti vklyucheni macerali grupi ekzinitu Makrinit maye variativnu zminnu vidbivnu zdatnist yaka vidpovidaye vidbivnij zdatnosti fyuzinitu abo semifyuzinitu U vidbitomu svitli makrinit maye kolir bilij do blido sirogo v prohidnomu svitli chornij do korichnevogo Jogo abrazivna tverdist majzhe taka zh yak u vitrinitu Istoriya terminuTermin vvedenij Shtahom i Alpernom 1963 r opubl v 1966 r dlya opisu vidnosno velikogo masivnogo inertinitovogo macerala Pohodzhennya slova macros greck dovgij Formi poshirennyaMakrinit zustrichayetsya yak osnovna masa u formi prosharkiv abo linz ne maye harakternoyi formi Najmenshij diametr makrinitovih agregativ ponad 10 mkm Za strukturoyu i vidbivnoyu zdatnistyu makrinit zajmaye perehidne polozhennya po vidnoshennyu do semifyuzinitu Dissel 1992 r U vugilli nizhchogo stupenya vuglefikaciyi makrinit zustrichayetsya u viglyadi trishinnih gelej z visokoyu vidbivnoyu zdatnistyu abo maye teksturu podibnu teksturi navkolishnih atrinita densinita yakij jogo otochuye Shtah i in 1982 r Agregati yasno rozpiznavanih najdribnishih granul lt 2 mkm z vidbivnoyu zdatnistyu inertinitu nalezhat do mikrinitu Kruglyasti inertinitovi tila z abo bez porozhnin abo trishin nalezhat do sekretinitu PohodzhennyaPlasti i agregati makrinitu jmovirno utvoryuyutsya z flokulovanih rechovin gumusovoyi osnovnoyi masi yaki zaznali procesiv degidrataciyi i okisnennya vidnovlennya na rannomu etapi torfoutvorennya v zv yazku zi znizhennyam rivnya pidzemnih vod Shtah i Alpern 1966 r Dissel 1992 r Makrinit mozhe takozh buti metabolichnim produktom gribiv i bakterij Shtah i in 1982 r Izolovani agregati mozhut pohoditi vid korpolitiv Shtah i in 1982 r Makrinit nizkoyi stadiyi vuglefikaciyi vugillya mozhe buti rezultatom povilnogo gorinnya torfu Fizichni vlastivostiKolir yasno sirij do bilogo v goryuchih slancyah inodi zhovtuvato bilij Vidbivna zdatnist mozhe variyuvati v shirokomu diapazoni v mezhah odnogo vugillya ale zavzhdi visha nizh u suprovodzhuyuchogo vitrinitu Fluorescenciya sposterigayetsya osoblivo pri oprominenni hvilyami z velikoyu dovzhinoyu Dissel 1985 r ale vona zavzhdi nizhcha nizh u vitrinitovih maceraliv togo zh vugillya Dissel i MakHyu 1986 r Chim visha vidbivna zdatnist tim nizhcha intensivnist fluorescenciyi Tverdist shlifuvannya Oslablennya nosit zminnij harakter ale v bilshosti vipadkiv visha nizh u maceraliv vitrinitovoyi grupi a inodi nizhcha nizh u sekretinitu v tomu zh vugilli Mashtalerc i Bastin 1993 r viznachili elementnij sklad makrinitu u vugilli z dopomogoyu elektronnogo mikrozondu ZalyagannyaMakrinit harakternij dlya dyuritu osoblivo v deyakih krassidyuditah z pivnichnoyi pivkuli Takozh zustrichayetsya v trimaceriti Inodi makrinit suprovodit vitrinit golovnim chinom kolodetrinit U zalezhnosti vid jogo himichnih vlastivostej makrinit mozhe buti chastinoyu kerogenu tipu III fluoresciyuyuchij makrinit ale chastishe za vse vin nalezhit do kerogenu tipu IV Reakcijna zdatnistReakcijna zdatnist makrinitu pov yazana z jogo vidbivnoyu zdatnistyu i vlastivostyami fluorescenciyi Chim nizhcha vidbivna zdatnist i bilsha fluorescenciya tim visha reakcijna zdatnist Dissel 1992 r SinonimiSin opakova rechovina chastkovo opakovij detrit TVM gelofyuzinito kolinit Timofeyev i Bogolyubova 1964 r Steinkohlenartige Teilchen v lignitah Tejhmyuller 1950 r masivnij mikrinit MKPVOR 1963 r Div takozhMikrinitLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 V I Saranchuk M O Ilyashov V V Oshovskij V S Bileckij Himiya i fizika goryuchih kopalin Doneck Shidnij vidavnichij dim 2008 s 600 ISBN 978 966 317 024 4 Macenko G Bileckij V Shendrik T Korotkij slovnik z petrografiyi vugillya Doneck Shid vidavn dim 2011 74 s