Мадонна Кастельфранко(англ. Castelfranco Madonna) — вівтарний образ, котрий створив для головного собору міста Кастельфранко художник Джорджоне на початку 16 століття.
Джорджоне |
Мадонна Кастельфранко, 1504 |
італ. Pala di Castelfranco |
Полотно, олійні фарби. 200 см × 152 см |
Собор міста Кастельфранко, Італія |
Передісторія
Картина створена на замовлення. Замовником був військовий командир (кондотьєр) Туціо Констанцо( Tuzio Costanzo), сина віце-короля Кіпру, члена Мальтійського ордену, на згадку про померлого сина Маттео (не раніше весни 1503 року.), який помер від лихоманки в Равенні у 1499 році у віці 23 років на службі Венеційської республіки. В приходській церкві Сан Ліберале Туціо Констанцо влаштовував родинну каплицю, де за планом мали бути поховання його сина Маттео та його самого. Вівтар каплиці і мав прикасити образ роботи молодого Джорджоне, уродженця міста Кастельфранко.
1724 року приходську церкву зруйнуваи, а на її вивільненому місці вибудували собор міста. В соборі була відновлена невелика капличка, куди перемістили і вівтар роботи Джорджоне.
8 грудня 1972 року картину було вкрадено із собору. Знайдено приблизно через три тижні у занедбаному будинку, ймовірно, після сплати викупу. Картину багаторазово «поновлювали» недосвідченою рукою. Після повторного відкриття вона була ретельно відреставрована у 2002—2003 роках у майстернях Венеційської академії та представлена на виставці «Чудеса мистецтва» (Le maraviglie dell'arte — за оригінальною назвою знаменитої книги Карло Рідольфі), а потім, у грудні 2005 року у Собор Кастельфранко.
Опис твору
Формат вівтаря має трохи видовжену догори форму при збереженні гармонійності між шириною та довжиною. Молодий Джорджоне у вівтарі відійшов від відомих у Венеції схем вівтарів типу свята бесіда. Він подав зображення порфірового саркофага у підніжжя твору Мадонни, що примусило художника надто підняти трон Богородиці. Ознакою її прихильності до поховання Маттео стане коштовний килим, край котрого лежить на кришці саркофага. Ліворуч розташована фігура лицяря із прапром. Відомо, що два сини Туціо (померлий Маттео та Бруто Муціо) були членами Мальтійського ордену. Прапор Родоських лицарів, відділку ордена госпітальєрів, був вказівкою на приналежність братів до ордена і поданий художником в руку лицаря в обладунках.
Відомостей, хто саме з християнських вояків-святих зображений на картині, не збережено. Стереотипне мислення приводило до думки, що це святий Георгій Змієборець. Але його атрибути — не прапор, а спис і переможений Змій. Зупинились на думці, що це святий Ліберале, місцевий для Кастельфранко святий. Більше впевненості в фігурі ченця. Це святий Франциск Ассізький, процитований з картини його вчителя вівтар Сан Джоббе, композицію і фігури котрого Джорджоне вивчав. Враховуючи відбірковість в зображенні святих біля саркофага померлого Маттео існувала гіпотеза, що святі були також уособленням чеснот Маттео (лицар у обладунках — Хоробрість, святий Франциск — благочестя).
Формально Мадонна і двоє святих перебувають в стані святої бесіди, але вони надзвичайно відокремлені один від одного. Вівтар роботи Джорджоне дивує повною відсутністю зображень церковного інтер'єру чи церковної ніші, де він має бути за логікою. Замість них високий парапет, за котрим простягся рідкісної краси провінційний і тихий пейзаж із зображенням провінційної фортеці та гір вдалині.
Реставрації
Вівтарна картина належить до достовірних творів Джорджне, про котру існує згадка у документах. Після віднайдення в 19 столітті записів Маркантоніо Мікіелі, сучасника Джорджоне, котрий бачив більшість картин майстра у венеційських помешканнях, коло його достовірних творів збільштилось до 20-и.
Мадонну Кастельфранко неодноразово поновлювали. Особливо помітними були втручання в пейзажне тло картини. Остання за часом реставрація була проведена у майстернях Галереї Академії (Венеція) у 2002—2003 роках.
Галерея (фрагменти твору)
- Обличчя Богородиці
- Донжон провінційної фортеці
- Герб Туціо Констанцо
- Коштовний килим на троні Мадонни
Див. також
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мадонна Кастельфранко
Джерела
- Смирнова И. А. «Джорджоне», М, 1955 (рос.)
- Лазарев В. Н. Выставка «Джорджоне и джорджонески» в Венеции, «Искусство», № 1, 1956 (рос.)
- Л.Колосов «Джорджоне», «Неделя», 12-18 июля 1982. (рос.)
- Giorgione, Chefs-D'Oevre De L'Art, Grands Peintres, Hachette, 1968. (фр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Madonna Kastelfranko angl Castelfranco Madonna vivtarnij obraz kotrij stvoriv dlya golovnogo soboru mista Kastelfranko hudozhnik Dzhordzhone na pochatku 16 stolittya Dzhordzhone Madonna Kastelfranko 1504 ital Pala di Castelfranco Polotno olijni farbi 200 sm 152 sm Sobor mista Kastelfranko ItaliyaPeredistoriyaKartina stvorena na zamovlennya Zamovnikom buv vijskovij komandir kondotyer Tucio Konstanco Tuzio Costanzo sina vice korolya Kipru chlena Maltijskogo ordenu na zgadku pro pomerlogo sina Matteo ne ranishe vesni 1503 roku yakij pomer vid lihomanki v Ravenni u 1499 roci u vici 23 rokiv na sluzhbi Venecijskoyi respubliki V prihodskij cerkvi San Liberale Tucio Konstanco vlashtovuvav rodinnu kaplicyu de za planom mali buti pohovannya jogo sina Matteo ta jogo samogo Vivtar kaplici i mav prikasiti obraz roboti molodogo Dzhordzhone urodzhencya mista Kastelfranko 1724 roku prihodsku cerkvu zrujnuvai a na yiyi vivilnenomu misci vibuduvali sobor mista V sobori bula vidnovlena nevelika kaplichka kudi peremistili i vivtar roboti Dzhordzhone 8 grudnya 1972 roku kartinu bulo vkradeno iz soboru Znajdeno priblizno cherez tri tizhni u zanedbanomu budinku jmovirno pislya splati vikupu Kartinu bagatorazovo ponovlyuvali nedosvidchenoyu rukoyu Pislya povtornogo vidkrittya vona bula retelno vidrestavrovana u 2002 2003 rokah u majsternyah Venecijskoyi akademiyi ta predstavlena na vistavci Chudesa mistectva Le maraviglie dell arte za originalnoyu nazvoyu znamenitoyi knigi Karlo Ridolfi a potim u grudni 2005 roku u Sobor Kastelfranko Opis tvoruFormat vivtarya maye trohi vidovzhenu dogori formu pri zberezhenni garmonijnosti mizh shirinoyu ta dovzhinoyu Molodij Dzhordzhone u vivtari vidijshov vid vidomih u Veneciyi shem vivtariv tipu svyata besida Vin podav zobrazhennya porfirovogo sarkofaga u pidnizhzhya tvoru Madonni sho primusilo hudozhnika nadto pidnyati tron Bogorodici Oznakoyu yiyi prihilnosti do pohovannya Matteo stane koshtovnij kilim kraj kotrogo lezhit na krishci sarkofaga Livoruch roztashovana figura licyarya iz praprom Vidomo sho dva sini Tucio pomerlij Matteo ta Bruto Mucio buli chlenami Maltijskogo ordenu Prapor Rodoskih licariv viddilku ordena gospitalyeriv buv vkazivkoyu na prinalezhnist brativ do ordena i podanij hudozhnikom v ruku licarya v obladunkah Vidomostej hto same z hristiyanskih voyakiv svyatih zobrazhenij na kartini ne zberezheno Stereotipne mislennya privodilo do dumki sho ce svyatij Georgij Zmiyeborec Ale jogo atributi ne prapor a spis i peremozhenij Zmij Zupinilis na dumci sho ce svyatij Liberale miscevij dlya Kastelfranko svyatij Bilshe vpevnenosti v figuri chencya Ce svyatij Francisk Assizkij procitovanij z kartini jogo vchitelya vivtar San Dzhobbe kompoziciyu i figuri kotrogo Dzhordzhone vivchav Vrahovuyuchi vidbirkovist v zobrazhenni svyatih bilya sarkofaga pomerlogo Matteo isnuvala gipoteza sho svyati buli takozh uosoblennyam chesnot Matteo licar u obladunkah Horobrist svyatij Francisk blagochestya Formalno Madonna i dvoye svyatih perebuvayut v stani svyatoyi besidi ale voni nadzvichajno vidokremleni odin vid odnogo Vivtar roboti Dzhordzhone divuye povnoyu vidsutnistyu zobrazhen cerkovnogo inter yeru chi cerkovnoyi nishi de vin maye buti za logikoyu Zamist nih visokij parapet za kotrim prostyagsya ridkisnoyi krasi provincijnij i tihij pejzazh iz zobrazhennyam provincijnoyi forteci ta gir vdalini RestavraciyiVivtarna kartina nalezhit do dostovirnih tvoriv Dzhordzhne pro kotru isnuye zgadka u dokumentah Pislya vidnajdennya v 19 stolitti zapisiv Markantonio Mikieli suchasnika Dzhordzhone kotrij bachiv bilshist kartin majstra u venecijskih pomeshkannyah kolo jogo dostovirnih tvoriv zbilshtilos do 20 i Madonnu Kastelfranko neodnorazovo ponovlyuvali Osoblivo pomitnimi buli vtruchannya v pejzazhne tlo kartini Ostannya za chasom restavraciya bula provedena u majsternyah Galereyi Akademiyi Veneciya u 2002 2003 rokah Galereya fragmenti tvoru Madonna Kastelfranko eksponuvannya foto 2012 r Oblichchya Bogorodici Donzhon provincijnoyi forteci Gerb Tucio Konstanco Koshtovnij kilim na troni MadonniDiv takozhMistectvo Italiyi Vidrodzhennya Kvatrochento Chinkvechento Dzhovanni Bellini Vivtar San Dzhobbe Sebastyano del Pombo Perelik kartin Dzhordzhone Venecijska shkola Burya Dzhordzhone Svyata besidaPosilannyaPortal Mistectvo Portal Zhivopis Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Madonna KastelfrankoDzherelaSmirnova I A Dzhordzhone M 1955 ros Lazarev V N Vystavka Dzhordzhone i dzhordzhoneski v Venecii Iskusstvo 1 1956 ros L Kolosov Dzhordzhone Nedelya 12 18 iyulya 1982 ros Giorgione Chefs D Oevre De L Art Grands Peintres Hachette 1968 fr