Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лінійні кораблі типу «Франческо Караччоло» (італ. Classe Francesco Caracciolo) — серія лінкорів Королівських ВМС Італії часів Першої світової війни, яка так і не була завершена. Названі на честь адмірала Неполітанського королівства Франческо Караччоло.
| Лінійні кораблі типу «Франческо Караччоло» | ||
|---|---|---|
| Classe Francesco Caracciolo | ||
 | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Лінійний корабель | |
| Держава прапора |  Королівство Італія | |
| Належність |  Королівські ВМС Італії | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 34 000 тонни | |
| Довжина | 212 м | |
| Ширина | 29,6 м | |
| Осадка | 9,5 м | |
| Бронювання | Пояс: 303 мм Башти: 400 мм Палуба: 50 мм Бойова рубка: 400 мм | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 4 × парових турбіни 20 котлів | |
| Гвинти | 4 | |
| Потужність | 105 200 к.с. | |
| Швидкість | 28 вузлів | |
| Дальність плавання | 8 000 миль на швидкості 10 вузлів | |
| Екіпаж | 1 480 | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 8 x 381-мм гармат («381/40 Mod. 1914») 12 x 152-мм гармат «152/45 S. Mod. 1911» | |
| Торпедно-мінне озброєння | 8 × 457-мм або 533-мм торпедних апаратів | |
| Зенітне озброєння | 8 x 102-Мм гармат «102/45» 12 x 40-мм гармат Vickers QF 2 pounder Mark II | |
Історія створення
У 1912 році італійський Головний морський штаб дізнався, що Австро-Угорщина замовила 4 супердредноути водотоннажністю 24 000 т, озброєних 12 x 350-мм гарматами, і які мали зі швидкість 22 вузли. Оскільки тогочасна італійська морська політика передбачала перевагу над сусідом по Адріатичному морю, було вирішено замовити 4 лінкори, які б перевершували конкурентів за своїми характеристиками.
У 1913 році головному конструктору флоту генерал-лейтенанту Едгардо Ферраті (італ. Edgardo Ferrati) було доручено розробити проект лінкора з водотоннажністю 27 000 - 29 000 т, озброєного 10-12 гарматами калібру 356 мм, і який би мав швидкість 23-25 вузлів. Але вже наприкінці року був оголошений конкурс на розробку ще потужнішого супердредноута з 12 381-мм гарматами і водотоннажністю 35 000 т.
Переможцем конкурсу був оголошений Ферраті, але його проект був визнаний занадто дорогим, тому в нього почали вносити зміни, зменшуючи кількість гармат головного та протимінного калібрів, але зберігаючи незмінними бронювання та швидкість.
Всього було послідовно розглянуто 4 варіанти корабля:
- варіант 1: 35 000 т, 12 x 381-мм гармат (4 x 3), 20 x 152-мм гармат; декілька 76-мм гармат, швидкість 28 вузлів, приблизна вартість 120 млн. лір;
- варіант 2: 35 000 т, 12 x 381-мм гармат (4 x 3), 16 x 152-мм гармат; декілька 76-мм гармат, швидкість 28 вузлів;
- варіант 3 (грудень 1913 року): 35 000 т, 8 x 381-мм гармат (4 x 2), 18 x 152-мм гармат, 24 x 76-мм гармат, швидкість 28 вузлів;
- варіант 4 (1914 рік): 34 000 т, 8 x 381-мм гармат (4 x 2), 12 x 152-мм гармат, 12 x 40-мм автоматів, 28 вузлів, приблизна вартість 100 млн. лір;
Замовлення на будівництво кораблів видали чотирьом різним верфям у квітні 1914 року, здача кораблів планувалась на 1918 рік. У грудні 1914 року начальник Головного морського штабу Паоло Таон ді Ревель запропонував будувати останній корабель за скороченою програмою - з послабленим бронюванням та зменшеною швидкістю, при збереженні 8 гармат головного калібру. Це дало би змогу зекономити 80 млн. лір, на які можна було би побудувати 4 есмінці та 8 підводних човнів. Але морський міністр відхилив цю пропозицію.
Представники
| Назва | Верф | Закладений | Спущений на воду | Вступив у стрій | Доля |
|---|---|---|---|---|---|
| Франческо Караччолло Francesco Caracciolo | , Кастелламмаре-ді-Стабія | 12 жовтня 1914 року | 12 травня 1920 року | виведений зі складу флоту 2 січня 1921 року розібраний на метал | |
| Крістофоро Коломбо Cristoforo Colombo | «Cantiere navale di Sestri Ponente», Генуя | 1 березня 1915 року | Роботи припинені у 1916 році розібраний на метал у 1921 році | ||
| Маркантоніо Колонна Marcantonio Colonna | «Cantiere della Foce», Генуя | 1 березня 1915 року | Роботи припинені у 1916 році розібраний на метал у 1921 році | ||
| Франческо Морозіні Francesco Morosini | «Cantiere navale fratelli Orlando», Ліворно | 20 червня 1915 року | Роботи припинені у 1916 році розібраний на метал у 1921 році |
Конструкція
Корпус та бронювання
Корпус лінкорів типу «Франческо Караччоло» кардинально відрізнявся від сучасних їм лінкорів інших країн. Він був гладкопалубним, без тарану, з плавним переходом скругленого форштевеня в кіль (подібну форму застосовували японці на лінкорах типів , Тоса» та Кіі»). Корпус ділився на 23 водонепроникні відсіки. По всій довжині проходило подвійне дно, а в районі погребів - потрійне. Як і попередні італійські лінкори, «Франческо Караччоло» оснащувались двома напівбалансирними рулями, розміщеними в діаметральній площині.
Всю середню частину корабля займала надбудова з казематом протимінної артилерії. Башти гармат головного калібру розміщувались за лінійно-підвищеною схемою, і разом з погребами були рознесені одна від одної, що унеможливлювало їх одночасний вихід з ладу при одному вдалому влучанні ворожого снаряду.
Загалом у захисті зберігався принцип диференціального бронювання. Головний броньовий пояс мав товщину 300 мм в середній частині, потоншуючись до 150 мм біля нижньої кромки. У носовій частині він доходив до форштевеня, а в кормовій частині прикривав привід допоміжного руля. Поверх нього розташовувався коротший 230-мм верхній пояс, який простягався трохи далі за барбети підвищених башт.
Головна броньова палуба ат\ла товщину 30 мм в плоскій частині та 35 мм на скосах, які примикали до нижньої кромки броньового поясу. Нижче розташовувалась 16-мм протиосколкова палуба, скоси якої переходили в 10-мм зовнішню протиторпедну перебірку. Всередині цієї конструкції були ще дві 24-мм поздовжні перебірки, які утворювали своєрідний внутрішній захисний контур.
Каземат протимінної артилерії з боків захищався 150-мм бронею, а зверху - 16-мм дахом ,при цьому в центральній частині палуба надбудови залишалась неброньованою. Верхня палуба на ділянці між зовнішньою обшивкою та стінками каземату мали 16-мм бронювання. Димоходи в нижній частині прикривались 150-мм бронею.
Башти гармат головного калібру мали броню 400-мм в добовій частині і 150-мм дах. Товщина барбетів досягала 300 мм, бойових рубок — 340 мм (носова) і 300 мм (кормова).
Загалом маса броні становила 6 250 т, що складало менше 20 % водотоннажності. Таким чином, захист корабля вчергове приносився в жертву вогневій потужності та швидкості.
Також передбачався протиторпедний захист погребів та відсіків силової установки, який, окрім подвійного дна, включав дві поздовжні перебірки, які доходили до головною бронепалуби. Зовнішня мала товщину 24 мм, внутрішня - 10 мм. Але протиторпедний захист був відсутній в районі башти № 3, що було серйозним недоліком корабля.
Силова установка
На кораблях типу «Франческо Караччоло» вперше в історії італійського кораблебудування передбачалось використання турбін із зубчастою передачею. Торити ТЗА системи «Парсонс» мали мати потужність 70 000 к.с. в нормальному режимі та до 105 000 к.с. у форсованому режимі, що забезпечувало швидкість 25 і 28 вузлів відповідно.
Кожний котел чи турбіна розміщувались в окремому водонепроникному відсіку. При цьому ТЗА, які працювали на внутрішні вали, розміщувались практично на міделі. Попереду них розміщувався один, а позаду - два котли. Ця частина силової установки була всередині внутрішнього захисного контуру, прикрита двома протиторпедними перебірками. Решта котлів та турбін розміщувались вздовж бортів і захищались лише 10-мм перебіркою.
Запас палива у 1800 т повинен був забезпечити нетипову для італійських кораблів дальність плавання у 8 000 миль на швидкості у 10 вузлів. А при повному завантаженні відсіків подвійного дна запас палива міг складати 3 500 тонн.
Озброєння
(381-мм гармати) головного калібру були розроблені фірмою та виготовлялись її італійськими відділеннями. При куті підвищення у 20° дальність стрільби 884-кг снаряду становила 19 800 м.
Протимінні 152-мм гармати «152/45 S. Mod. 1911» були аналогічні тим, що встановлювались на лінкори типу «Андреа Доріа». За рахунок відмови від другого протимінного калібру передбачалось досить чисельне, як на той час, зенітне озброєння, яке складалось з 12 40-мм автоматів «Vickers-Terni», які мали бути встановлені на башти головного калібру. В модернізованому проекті 1919 року до них додались 8 102-мм зенітних гармат.
Початково передбачалось встановлення восьми 450-мм підводних торпедних апаратів, але в остаточному варіанті від них відмовились.
Доля
Будівництво лінкорів «Крістофоро Коломбо», «Маркантоніо Колонна» та «Франческо Морозіні» було скасоване у 1916 році, незабаром після вступу Італії у Першу світову війну (готовність першого з них не перевищувала 12,5%, решти - 5,5 % ). У 1920 році їх розібрали на стапелі.
Роботи на «Франческо Караччолло» продовжувались до 1916 року, готовність корпусу на той час становила 85 %. Добудова корабля відновилась у серпні 1919 року з метою звільнити стапель. У травні 1920 року він був відбуксирований в Ла-Спецію в очікуванні остаточного вирішення його долі. Пропозиції добудувати корабель як лінкор або авіаносець були відхилені. 25 жовтня 1920 року корпус корабля був проданий компанії «Societa di NAvigazione Generale», а листопаді відбуксирований в Неаполь. Генерал Ферраті розробив проект переобладнання корабля у вантажопасажирський лайнер (25 300 т, 2 ТЗА, 17 000 к.с., 16,5 вузлів), але зрештою у 1921 році недобудований корабель був проданий на злам.
10 гармат головного калібру під час війни розмістили на моніторах, плавучих батареях та використовувались як залізничні гармати, а після війни використовувались в береговій обороні.
Література
- Conway's All the World's Fighting Ships, 1906—1921. — London: Conway Maritime Press, 1985. — (англ.)
- Патянин С.В., Дашьян А.В. Дредноуты Первой мировой. Уникальная энциклопедия - М.: Яуза, ЭКСМО, 2015. - 384 с. (рос.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лінійні кораблі типу «Франческо Караччоло»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Linijni korabli tipu Franchesko Karachcholo ital Classe Francesco Caracciolo seriya linkoriv Korolivskih VMS Italiyi chasiv Pershoyi svitovoyi vijni yaka tak i ne bula zavershena Nazvani na chest admirala Nepolitanskogo korolivstva Franchesko Karachcholo Linijni korabli tipu Franchesko Karachcholo Classe Francesco Caracciolo Sluzhba Tip klas Linijnij korabel Derzhava prapora Korolivstvo Italiya Nalezhnist Korolivski VMS Italiyi Identifikaciya Parametri Tonnazh 34 000 tonni Dovzhina 212 m Shirina 29 6 m Osadka 9 5 m Bronyuvannya Poyas 303 mm Bashti 400 mm Paluba 50 mm Bojova rubka 400 mm Tehnichni dani Ruhova ustanovka 4 parovih turbini 20 kotliv Gvinti 4 Potuzhnist 105 200 k s Shvidkist 28 vuzliv Dalnist plavannya 8 000 mil na shvidkosti 10 vuzliv Ekipazh 1 480 Ozbroyennya Artileriya 8 x 381 mm garmat 381 40 Mod 1914 12 x 152 mm garmat 152 45 S Mod 1911 Torpedno minne ozbroyennya 8 457 mm abo 533 mm torpednih aparativ Zenitne ozbroyennya 8 x 102 Mm garmat 102 45 12 x 40 mm garmat Vickers QF 2 pounder Mark IIIstoriya stvorennyaU 1912 roci italijskij Golovnij morskij shtab diznavsya sho Avstro Ugorshina zamovila 4 superdrednouti vodotonnazhnistyu 24 000 t ozbroyenih 12 x 350 mm garmatami i yaki mali zi shvidkist 22 vuzli Oskilki togochasna italijska morska politika peredbachala perevagu nad susidom po Adriatichnomu moryu bulo virisheno zamoviti 4 linkori yaki b perevershuvali konkurentiv za svoyimi harakteristikami U 1913 roci golovnomu konstruktoru flotu general lejtenantu Edgardo Ferrati ital Edgardo Ferrati bulo dorucheno rozrobiti proekt linkora z vodotonnazhnistyu 27 000 29 000 t ozbroyenogo 10 12 garmatami kalibru 356 mm i yakij bi mav shvidkist 23 25 vuzliv Ale vzhe naprikinci roku buv ogoloshenij konkurs na rozrobku she potuzhnishogo superdrednouta z 12 381 mm garmatami i vodotonnazhnistyu 35 000 t Peremozhcem konkursu buv ogoloshenij Ferrati ale jogo proekt buv viznanij zanadto dorogim tomu v nogo pochali vnositi zmini zmenshuyuchi kilkist garmat golovnogo ta protiminnogo kalibriv ale zberigayuchi nezminnimi bronyuvannya ta shvidkist Vsogo bulo poslidovno rozglyanuto 4 varianti korablya variant 1 35 000 t 12 x 381 mm garmat 4 x 3 20 x 152 mm garmat dekilka 76 mm garmat shvidkist 28 vuzliv priblizna vartist 120 mln lir variant 2 35 000 t 12 x 381 mm garmat 4 x 3 16 x 152 mm garmat dekilka 76 mm garmat shvidkist 28 vuzliv variant 3 gruden 1913 roku 35 000 t 8 x 381 mm garmat 4 x 2 18 x 152 mm garmat 24 x 76 mm garmat shvidkist 28 vuzliv variant 4 1914 rik 34 000 t 8 x 381 mm garmat 4 x 2 12 x 152 mm garmat 12 x 40 mm avtomativ 28 vuzliv priblizna vartist 100 mln lir Zamovlennya na budivnictvo korabliv vidali chotirom riznim verfyam u kvitni 1914 roku zdacha korabliv planuvalas na 1918 rik U grudni 1914 roku nachalnik Golovnogo morskogo shtabu Paolo Taon di Revel zaproponuvav buduvati ostannij korabel za skorochenoyu programoyu z poslablenim bronyuvannyam ta zmenshenoyu shvidkistyu pri zberezhenni 8 garmat golovnogo kalibru Ce dalo bi zmogu zekonomiti 80 mln lir na yaki mozhna bulo bi pobuduvati 4 esminci ta 8 pidvodnih chovniv Ale morskij ministr vidhiliv cyu propoziciyu PredstavnikiNazva Verf Zakladenij Spushenij na vodu Vstupiv u strij Dolya Franchesko Karachchollo Francesco Caracciolo Kastellammare di Stabiya 12 zhovtnya 1914 roku 12 travnya 1920 roku vivedenij zi skladu flotu 2 sichnya 1921 roku rozibranij na metal Kristoforo Kolombo Cristoforo Colombo Cantiere navale di Sestri Ponente Genuya 1 bereznya 1915 roku Roboti pripineni u 1916 roci rozibranij na metal u 1921 roci Markantonio Kolonna Marcantonio Colonna Cantiere della Foce Genuya 1 bereznya 1915 roku Roboti pripineni u 1916 roci rozibranij na metal u 1921 roci Franchesko Morozini Francesco Morosini Cantiere navale fratelli Orlando Livorno 20 chervnya 1915 roku Roboti pripineni u 1916 roci rozibranij na metal u 1921 rociKonstrukciyaKorpus ta bronyuvannya Korpus linkoriv tipu Franchesko Karachcholo kardinalno vidriznyavsya vid suchasnih yim linkoriv inshih krayin Vin buv gladkopalubnim bez taranu z plavnim perehodom skruglenogo forshtevenya v kil podibnu formu zastosovuvali yaponci na linkorah tipiv Tosa ta Kii Korpus dilivsya na 23 vodonepronikni vidsiki Po vsij dovzhini prohodilo podvijne dno a v rajoni pogrebiv potrijne Yak i poperedni italijski linkori Franchesko Karachcholo osnashuvalis dvoma napivbalansirnimi rulyami rozmishenimi v diametralnij ploshini Vsyu serednyu chastinu korablya zajmala nadbudova z kazematom protiminnoyi artileriyi Bashti garmat golovnogo kalibru rozmishuvalis za linijno pidvishenoyu shemoyu i razom z pogrebami buli rozneseni odna vid odnoyi sho unemozhlivlyuvalo yih odnochasnij vihid z ladu pri odnomu vdalomu vluchanni vorozhogo snaryadu Zagalom u zahisti zberigavsya princip diferencialnogo bronyuvannya Golovnij bronovij poyas mav tovshinu 300 mm v serednij chastini potonshuyuchis do 150 mm bilya nizhnoyi kromki U nosovij chastini vin dohodiv do forshtevenya a v kormovij chastini prikrivav privid dopomizhnogo rulya Poverh nogo roztashovuvavsya korotshij 230 mm verhnij poyas yakij prostyagavsya trohi dali za barbeti pidvishenih basht Golovna bronova paluba at la tovshinu 30 mm v ploskij chastini ta 35 mm na skosah yaki primikali do nizhnoyi kromki bronovogo poyasu Nizhche roztashovuvalas 16 mm protioskolkova paluba skosi yakoyi perehodili v 10 mm zovnishnyu protitorpednu perebirku Vseredini ciyeyi konstrukciyi buli she dvi 24 mm pozdovzhni perebirki yaki utvoryuvali svoyeridnij vnutrishnij zahisnij kontur Kazemat protiminnoyi artileriyi z bokiv zahishavsya 150 mm broneyu a zverhu 16 mm dahom pri comu v centralnij chastini paluba nadbudovi zalishalas nebronovanoyu Verhnya paluba na dilyanci mizh zovnishnoyu obshivkoyu ta stinkami kazematu mali 16 mm bronyuvannya Dimohodi v nizhnij chastini prikrivalis 150 mm broneyu Bashti garmat golovnogo kalibru mali bronyu 400 mm v dobovij chastini i 150 mm dah Tovshina barbetiv dosyagala 300 mm bojovih rubok 340 mm nosova i 300 mm kormova Zagalom masa broni stanovila 6 250 t sho skladalo menshe 20 vodotonnazhnosti Takim chinom zahist korablya vchergove prinosivsya v zhertvu vognevij potuzhnosti ta shvidkosti Takozh peredbachavsya protitorpednij zahist pogrebiv ta vidsikiv silovoyi ustanovki yakij okrim podvijnogo dna vklyuchav dvi pozdovzhni perebirki yaki dohodili do golovnoyu bronepalubi Zovnishnya mala tovshinu 24 mm vnutrishnya 10 mm Ale protitorpednij zahist buv vidsutnij v rajoni bashti 3 sho bulo serjoznim nedolikom korablya Silova ustanovka Na korablyah tipu Franchesko Karachcholo vpershe v istoriyi italijskogo korablebuduvannya peredbachalos vikoristannya turbin iz zubchastoyu peredacheyu Toriti TZA sistemi Parsons mali mati potuzhnist 70 000 k s v normalnomu rezhimi ta do 105 000 k s u forsovanomu rezhimi sho zabezpechuvalo shvidkist 25 i 28 vuzliv vidpovidno Kozhnij kotel chi turbina rozmishuvalis v okremomu vodoneproniknomu vidsiku Pri comu TZA yaki pracyuvali na vnutrishni vali rozmishuvalis praktichno na mideli Poperedu nih rozmishuvavsya odin a pozadu dva kotli Cya chastina silovoyi ustanovki bula vseredini vnutrishnogo zahisnogo konturu prikrita dvoma protitorpednimi perebirkami Reshta kotliv ta turbin rozmishuvalis vzdovzh bortiv i zahishalis lishe 10 mm perebirkoyu Zapas paliva u 1800 t povinen buv zabezpechiti netipovu dlya italijskih korabliv dalnist plavannya u 8 000 mil na shvidkosti u 10 vuzliv A pri povnomu zavantazhenni vidsikiv podvijnogo dna zapas paliva mig skladati 3 500 tonn Ozbroyennya 381 mm garmati golovnogo kalibru buli rozrobleni firmoyu ta vigotovlyalis yiyi italijskimi viddilennyami Pri kuti pidvishennya u 20 dalnist strilbi 884 kg snaryadu stanovila 19 800 m Protiminni 152 mm garmati 152 45 S Mod 1911 buli analogichni tim sho vstanovlyuvalis na linkori tipu Andrea Doria Za rahunok vidmovi vid drugogo protiminnogo kalibru peredbachalos dosit chiselne yak na toj chas zenitne ozbroyennya yake skladalos z 12 40 mm avtomativ Vickers Terni yaki mali buti vstanovleni na bashti golovnogo kalibru V modernizovanomu proekti 1919 roku do nih dodalis 8 102 mm zenitnih garmat Pochatkovo peredbachalos vstanovlennya vosmi 450 mm pidvodnih torpednih aparativ ale v ostatochnomu varianti vid nih vidmovilis DolyaBudivnictvo linkoriv Kristoforo Kolombo Markantonio Kolonna ta Franchesko Morozini bulo skasovane u 1916 roci nezabarom pislya vstupu Italiyi u Pershu svitovu vijnu gotovnist pershogo z nih ne perevishuvala 12 5 reshti 5 5 U 1920 roci yih rozibrali na stapeli Roboti na Franchesko Karachchollo prodovzhuvalis do 1916 roku gotovnist korpusu na toj chas stanovila 85 Dobudova korablya vidnovilas u serpni 1919 roku z metoyu zvilniti stapel U travni 1920 roku vin buv vidbuksirovanij v La Speciyu v ochikuvanni ostatochnogo virishennya jogo doli Propoziciyi dobuduvati korabel yak linkor abo avianosec buli vidhileni 25 zhovtnya 1920 roku korpus korablya buv prodanij kompaniyi Societa di NAvigazione Generale a listopadi vidbuksirovanij v Neapol General Ferrati rozrobiv proekt pereobladnannya korablya u vantazhopasazhirskij lajner 25 300 t 2 TZA 17 000 k s 16 5 vuzliv ale zreshtoyu u 1921 roci nedobudovanij korabel buv prodanij na zlam 10 garmat golovnogo kalibru pid chas vijni rozmistili na monitorah plavuchih batareyah ta vikoristovuvalis yak zaliznichni garmati a pislya vijni vikoristovuvalis v beregovij oboroni LiteraturaConway s All the World s Fighting Ships 1906 1921 London Conway Maritime Press 1985 ISBN 0 85177 245 5 angl Patyanin S V Dashyan A V Drednouty Pervoj mirovoj Unikalnaya enciklopediya M Yauza EKSMO 2015 384 s ISBN 978 5 699 78217 8 ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Linijni korabli tipu Franchesko Karachcholo