Лід (від англ. lead — керувати, очолювати, займати перше місце, бути попереду) — короткий виклад журналістського матеріалу, що розміщується після заголовку й перед основним текстом. Існує правило, згідно з яким, матеріал довший за 100 рядків мусить супроводжуватися лідом. У термінологічному словнику українських журналістів у цьому значенні вживається ще слово «вріз» («врізка»).
Функції ліду
Лід покликаний представити читачам статтю, привабити їхню увагу, але найважливіша його функція — зорієнтувати читача в змісті матеріалу. У західній пресі лід набув надзвичайно широкого застосування в 1980-ті роки. Саме тоді були зроблені точні статистичні підрахунки, які засвідчили, що читач за 3–5 секунд проглядає заголовок; 30–40 секунд витрачає на ознайомлення з лідом і 3–5 хвилин — на цілий текст. А відтак стало зрозумілим, що «лід» — проміжний між заголовком і текстом етап сприйняття читачем матеріалу, який має вирішальне значення для просування новин у свідомість читача.
Лід повинен мати шрифтове виділення, у процесі попереднього ознайомлення читачі проглядають ліди, обираючи матеріали для докладного текстуального ознайомлення. Виділяють дві функції ліду: 1) інформаційну і 2) мотивуючу. Виконуючи першу функцію, лід мусить інформаційно розширити назву. Виконуючи другу функцію, лід мусить заінтригувати читача (іноді шокувати), дати йому мотив для ознайомлення з наступним текстом.
Загалом лід — це стиснута в кілька речень стаття. Лідами не є Ліди шрифтом перші абзаци статей, як це часто зустрічаємо в наших газетах.
Правила написання
Французька методика визначає такі правила написання лідів:
- він має бути написаний простіше за звичайний журналістський текст: складатися з простих речень, використовувати лише загальнозрозумілу лексику, не містити спеціальної термінології;
- у ліді не повинні перераховуватися цифри, вживатися абревіатури, маловідомі власні назви;
- початок ліду не повинен повторювати назву;
- заголовок і лід повинні складати дві змістовно й синтаксично незалежні одна від одної структури, кожна з яких є завершеною формулою, цілком зрозумілою без іншої;
- лід є незалежним від зачину тексту, тобто його першої фрази;
- лід найчастіше відповідає на запитання: що сталося? чому? в який спосіб?
Американська навчальна література велику увагу приділяє цьому композиційному елементу зовнішньої подачі газетних матеріалів. Надзвичайно розвинута й типологія ліду, яка налічує до п 'ятнадцяти його різновидів:
- лід — «вішак» передбачає, що в першій же фразі міститься відповідь на всі новинарні запитання; відповіді на ці запитання навішуються, як одяг, на гачки вішалки;
- лід — негайна ідентифікація; використовується тоді, коли новина має головного героя — загальновідому особу;
- лід — окремий постріл; застосовується тоді, коли предмет повідомлення може бути стисло, до афористичності, визначений словесно;
- лід — каламбур або ігровий лід; вербальна обігрує назви фільмів, телепередач, імена «зірок», приказки та афоризми; популярний на сторінках розважальної преси;
- лід «стаккато»; складається з коротких, уривчастих, «телеграфних» речень; передбачає наявність натяків, підтексту, інтригуючу кінцеву непроясненість повідомлення.
Джерела
- Лід як компресована форма мовлення. Євграфова А. О. Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Филология. Социальная коммуникация». Том 21(60). — 2008. — № 1. — С. 194–198.
- Введение в журналистику: Хрестоматия. — М.: Высш. шк., 1989. — 263 с.
- Введение в теорию журналистики. Учеб. пособие / Прохоров Е. П., Гуревич С. М., Ибрагимов А.-Х. -Г. и др. — М.: Высш. шк., 1980. — 287 с.
Посилання
- Врізка // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 203.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lid Lid vid angl lead keruvati ocholyuvati zajmati pershe misce buti poperedu korotkij viklad zhurnalistskogo materialu sho rozmishuyetsya pislya zagolovku j pered osnovnim tekstom Isnuye pravilo zgidno z yakim material dovshij za 100 ryadkiv musit suprovodzhuvatisya lidom U terminologichnomu slovniku ukrayinskih zhurnalistiv u comu znachenni vzhivayetsya she slovo vriz vrizka Funkciyi liduLid poklikanij predstaviti chitacham stattyu privabiti yihnyu uvagu ale najvazhlivisha jogo funkciya zoriyentuvati chitacha v zmisti materialu U zahidnij presi lid nabuv nadzvichajno shirokogo zastosuvannya v 1980 ti roki Same todi buli zrobleni tochni statistichni pidrahunki yaki zasvidchili sho chitach za 3 5 sekund proglyadaye zagolovok 30 40 sekund vitrachaye na oznajomlennya z lidom i 3 5 hvilin na cilij tekst A vidtak stalo zrozumilim sho lid promizhnij mizh zagolovkom i tekstom etap sprijnyattya chitachem materialu yakij maye virishalne znachennya dlya prosuvannya novin u svidomist chitacha Lid povinen mati shriftove vidilennya u procesi poperednogo oznajomlennya chitachi proglyadayut lidi obirayuchi materiali dlya dokladnogo tekstualnogo oznajomlennya Vidilyayut dvi funkciyi lidu 1 informacijnu i 2 motivuyuchu Vikonuyuchi pershu funkciyu lid musit informacijno rozshiriti nazvu Vikonuyuchi drugu funkciyu lid musit zaintriguvati chitacha inodi shokuvati dati jomu motiv dlya oznajomlennya z nastupnim tekstom Zagalom lid ce stisnuta v kilka rechen stattya Lidami ne ye Lidi shriftom pershi abzaci statej yak ce chasto zustrichayemo v nashih gazetah Pravila napisannyaFrancuzka metodika viznachaye taki pravila napisannya lidiv vin maye buti napisanij prostishe za zvichajnij zhurnalistskij tekst skladatisya z prostih rechen vikoristovuvati lishe zagalnozrozumilu leksiku ne mistiti specialnoyi terminologiyi u lidi ne povinni pererahovuvatisya cifri vzhivatisya abreviaturi malovidomi vlasni nazvi pochatok lidu ne povinen povtoryuvati nazvu zagolovok i lid povinni skladati dvi zmistovno j sintaksichno nezalezhni odna vid odnoyi strukturi kozhna z yakih ye zavershenoyu formuloyu cilkom zrozumiloyu bez inshoyi lid ye nezalezhnim vid zachinu tekstu tobto jogo pershoyi frazi lid najchastishe vidpovidaye na zapitannya sho stalosya chomu v yakij sposib Amerikanska navchalna literatura veliku uvagu pridilyaye comu kompozicijnomu elementu zovnishnoyi podachi gazetnih materialiv Nadzvichajno rozvinuta j tipologiya lidu yaka nalichuye do p yatnadcyati jogo riznovidiv lid vishak peredbachaye sho v pershij zhe frazi mistitsya vidpovid na vsi novinarni zapitannya vidpovidi na ci zapitannya navishuyutsya yak odyag na gachki vishalki lid negajna identifikaciya vikoristovuyetsya todi koli novina maye golovnogo geroya zagalnovidomu osobu lid okremij postril zastosovuyetsya todi koli predmet povidomlennya mozhe buti stislo do aforistichnosti viznachenij slovesno lid kalambur abo igrovij lid verbalna obigruye nazvi filmiv teleperedach imena zirok prikazki ta aforizmi populyarnij na storinkah rozvazhalnoyi presi lid stakkato skladayetsya z korotkih urivchastih telegrafnih rechen peredbachaye nayavnist natyakiv pidtekstu intriguyuchu kincevu neproyasnenist povidomlennya DzherelaLid yak kompresovana forma movlennya Yevgrafova A O Uchenye zapiski Tavricheskogo nacionalnogo universiteta im V I Vernadskogo Seriya Filologiya Socialnaya kommunikaciya Tom 21 60 2008 1 S 194 198 Vvedenie v zhurnalistiku Hrestomatiya M Vyssh shk 1989 263 s Vvedenie v teoriyu zhurnalistiki Ucheb posobie Prohorov E P Gurevich S M Ibragimov A H G i dr M Vyssh shk 1980 287 s PosilannyaVrizka Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 203