Михайло Тихонович Лучок (21 листопада 1918 — 26 липня 1943) — радянський військовик, Герой Радянського Союзу (1943).
Михайло Тихонович Лучок | |
---|---|
Народження | 21 листопада 1918 с.Наумівка |
Смерть | 26 липня 1944 (25 років) Коломийський район, Станіславська область, Українська РСР, СРСР |
Країна | СРСР |
Приналежність | РСЧА |
Роки служби | 1939—1944 |
Звання | Молодший лейтенант |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився в селі Наумівка Корюківського району в простій селянській родині. Українець. Рано був привчений до тяжкої селянської праці. Працював у колгоспі, в 16 років очолював польову бригаду. Тут він зустрів і свою майбутню дружину Ольгу.
Коли почалася Друга світова війна, Михайло був призваний до РСЧА. Дружина з дітьми евакуювалася до Росії у місто Кроми. Служив у 229 полку стрілецької дивізії. Коли йшли бої за визволення Кромів, солдати спостерігали таку картину: гітлерівці тікали з міста, а за ними бігли люди з лопатами. Потім вони зупинились і почали похапцем розкопувати землю. Туди попросився і Лучок. Там він дізнався, що гітлерівці перед своїм відступом вирили дві ями, скинули туди сто сорок дев'ять чоловік і живцем закопали. Серед них була і його дружина.
Коли перед 229 стрілецьким полком 13 армії командування поставило завдання форсувати Дніпро, авангардну групу розвідників очолив єфрейтор Лучок. Сміливці плавом непомітно дісталися протилежного правого берега. Першим ступив на землю Михайло. Разом зі своїми друзями він розвідав ворожі позиції, вогневі точки, коригував вогонь нашої артилерії. Полк виконав завдання командування. А за участь в успішній операції Михайлові Тихоновичу Лучку було присвоєно звання Героя Радянського Союзу наказом Президії Верховної ради СРСР від 10 жовтня 1943 року. Він став офіцером і командиром взводу розвідників.
Війна просувалася на Захід. Разом із дієвою армією визволяв Україну і Михайло Лучок. Остання розвідка Лучка була в передгір'ї Карпат. У районі сіл Товмачок і Молодятин група розвідників на чолі з Лучком не очікувано потрапила на мінне поле, де командир загинув. Похований у смт. Ланчин.
Джерела
1. Божок В. Течія імен золота / В. Божок. — Чернігів, 2014. — С. 30 (Лучок М. Т.).
2. Героев подвиги бессмертны: очерки о Героях Советского Союза. — К.: Политиздат, 1977. — С. 268 (Лучок М. Т.).
3. Корюківка — моя і наша / автор-упоряд. Василь Устименко. — К.: Видавничий дім «Комп'ютерпрес», 2007. — C. 236—238. Про Героїв Радянського Союзу, імена яких вписані в Золотий фонд Корюківського району.
4. Милейко Л. Це потрібно живим / Л. Милейко // Маяк. — 1989. — 11 квіт. — С. 2. Про Героїв Радянського Союзу М. Т. Лучка, Ф. М. Стрільця.
5. Наріжний Б. Горобинова заграва: розповідь-документ про трагедію Корюківки / Б. Наріжний. — К.: Молодь, 1979. — С.22. Згадуються імена Героїв Радянського Союзу, вихідців Корюківщини.
6. Секрет Н. І офіцер, і рядовий … / М. Секрет // Маяк. — 1989. — 9 лют. — С. 3. Про Героїв Радянського Союзу, вихідців з Наумівки Корюківського району М. Т. Лучка, Ф. М. Стрільця.
7. Сіверські скрижалі. Краєзнавчий портрет Чернігівщини. — К.: Дім, сад, город, 2011. — С. 275—292. Згадуються Герої Радянського Союзу, що народились на Корюківщині.
8. Чернігівська область: історія міст і сіл Української РСР / ред. колегія тому: О. І. Дериколенко (голова). — К.: Укр. рад. енцикл., 1972. — С. 361, 376—377.
9. Чернігівщина: енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К.: Укр. рад. енцикл., 1990. — С. 348. Про уродженців Корюківщини — Героїв Радянського Союзу.
10. Чернігівщина у вогні: календар 2003. — К.: Український Центр духовної культури, 2002. — С. 319 (М. Лучок).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Luchok Mihajlo Tihonovich Luchok 21 listopada 1918 26 lipnya 1943 radyanskij vijskovik Geroj Radyanskogo Soyuzu 1943 Mihajlo Tihonovich LuchokNarodzhennya21 listopada 1918 1918 11 21 s NaumivkaSmert26 lipnya 1944 1944 07 26 25 rokiv Kolomijskij rajon Stanislavska oblast Ukrayinska RSR SRSRKrayina SRSRPrinalezhnist RSChARoki sluzhbi1939 1944Zvannya Molodshij lejtenantVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodiBiografiyaNarodivsya v seli Naumivka Koryukivskogo rajonu v prostij selyanskij rodini Ukrayinec Rano buv privchenij do tyazhkoyi selyanskoyi praci Pracyuvav u kolgospi v 16 rokiv ocholyuvav polovu brigadu Tut vin zustriv i svoyu majbutnyu druzhinu Olgu Koli pochalasya Druga svitova vijna Mihajlo buv prizvanij do RSChA Druzhina z ditmi evakuyuvalasya do Rosiyi u misto Kromi Sluzhiv u 229 polku strileckoyi diviziyi Koli jshli boyi za vizvolennya Kromiv soldati sposterigali taku kartinu gitlerivci tikali z mista a za nimi bigli lyudi z lopatami Potim voni zupinilis i pochali pohapcem rozkopuvati zemlyu Tudi poprosivsya i Luchok Tam vin diznavsya sho gitlerivci pered svoyim vidstupom virili dvi yami skinuli tudi sto sorok dev yat cholovik i zhivcem zakopali Sered nih bula i jogo druzhina Koli pered 229 strileckim polkom 13 armiyi komanduvannya postavilo zavdannya forsuvati Dnipro avangardnu grupu rozvidnikiv ocholiv yefrejtor Luchok Smilivci plavom nepomitno distalisya protilezhnogo pravogo berega Pershim stupiv na zemlyu Mihajlo Razom zi svoyimi druzyami vin rozvidav vorozhi poziciyi vognevi tochki koriguvav vogon nashoyi artileriyi Polk vikonav zavdannya komanduvannya A za uchast v uspishnij operaciyi Mihajlovi Tihonovichu Luchku bulo prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu nakazom Prezidiyi Verhovnoyi radi SRSR vid 10 zhovtnya 1943 roku Vin stav oficerom i komandirom vzvodu rozvidnikiv Vijna prosuvalasya na Zahid Razom iz diyevoyu armiyeyu vizvolyav Ukrayinu i Mihajlo Luchok Ostannya rozvidka Luchka bula v peredgir yi Karpat U rajoni sil Tovmachok i Molodyatin grupa rozvidnikiv na choli z Luchkom ne ochikuvano potrapila na minne pole de komandir zaginuv Pohovanij u smt Lanchin Dzherela1 Bozhok V Techiya imen zolota V Bozhok Chernigiv 2014 S 30 Luchok M T 2 Geroev podvigi bessmertny ocherki o Geroyah Sovetskogo Soyuza K Politizdat 1977 S 268 Luchok M T 3 Koryukivka moya i nasha avtor uporyad Vasil Ustimenko K Vidavnichij dim Komp yuterpres 2007 C 236 238 Pro Geroyiv Radyanskogo Soyuzu imena yakih vpisani v Zolotij fond Koryukivskogo rajonu 4 Milejko L Ce potribno zhivim L Milejko Mayak 1989 11 kvit S 2 Pro Geroyiv Radyanskogo Soyuzu M T Luchka F M Strilcya 5 Narizhnij B Gorobinova zagrava rozpovid dokument pro tragediyu Koryukivki B Narizhnij K Molod 1979 S 22 Zgaduyutsya imena Geroyiv Radyanskogo Soyuzu vihidciv Koryukivshini 6 Sekret N I oficer i ryadovij M Sekret Mayak 1989 9 lyut S 3 Pro Geroyiv Radyanskogo Soyuzu vihidciv z Naumivki Koryukivskogo rajonu M T Luchka F M Strilcya 7 Siverski skrizhali Krayeznavchij portret Chernigivshini K Dim sad gorod 2011 S 275 292 Zgaduyutsya Geroyi Radyanskogo Soyuzu sho narodilis na Koryukivshini 8 Chernigivska oblast istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR red kolegiya tomu O I Derikolenko golova K Ukr rad encikl 1972 S 361 376 377 9 Chernigivshina enciklopedichnij dovidnik za red A V Kudrickogo K Ukr rad encikl 1990 S 348 Pro urodzhenciv Koryukivshini Geroyiv Radyanskogo Soyuzu 10 Chernigivshina u vogni kalendar 2003 K Ukrayinskij Centr duhovnoyi kulturi 2002 S 319 M Luchok