Лукавиця (пол. Łukawica) — лемківське село в Польщі, у гміні Лісько Ліського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 381 особа (2011).
Село
Координати 49°30′00″ пн. ш. 22°19′59″ сх. д. / 49.500000000028° пн. ш. 22.33330000002777993° сх. д.Координати: 49°30′00″ пн. ш. 22°19′59″ сх. д. / 49.500000000028° пн. ш. 22.33330000002777993° сх. д.
Лукавиця у Вікісховищі |
Історія
Ймовірно, перше поселення виникло ще за часів давньої Русі на руському праві. В документах вперше зустрічається в 1443 р. — Іван Кміта в судовій справі між Марцишем з Івонич і його тіткою Крживецькою ручається перед нею за дотриманням угоди перед виданням інтромісії Марцишові на села Лукавиця, Лісько, Янківці та інші під замком Соб'єн.
В 1456–1457 рр. — Станіслав, Миколай, іван Кміти, брати з Вишниці, сини Миколая Кміти з Соб'єна позивають на Івана Кміту з Вишниці, каштеляна львівського за захоплення ним багатств «sorte vulgariter»: замку Соб'єн і сіл Лукавиця, Ліско і Янківці. До 1772 р. село входило до Ліського ключа Сяніцької землі Руське воєводства.
У 1772-1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. З Лукавиці походить Владислав Потоцький, учасник січневого повстання з року 1863, учасник битви під Радзивілом.
Власної церкви село не мало. Прихід відносився до парафії в с. Монастирець Ліського деканату.
У 1919-1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства, у 1934-1939 рр. входило до складу ґміни Лісько. На 01.01.1939 в селі було 660 жителів, з них 430 українців-грекокатоликів, 50 українців-римокатоликів, 140 поляків (прибували переважно з сусіднього Ліська), 40 євреїв.
У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 26 вересня 1939 року мусіли відступити з правобережної частини Сяну, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Президії Верховної Ради УРСР село у складі повіту включене до новоутвореної Дрогобицької області. Територія ввійшла до складу утвореного 17.01.1940 Ліськівського району (районний центр — Лісько). Наприкінці червня 1941, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями, які за три роки окупації винищили євреїв. У серпні 1944 року радянські війська знову оволоділи селом. В березні 1945 року, у рамках підготовки до підписання Радянсько-польського договору про державний кордон зі складу Дрогобицької області правобережжя Сяну включно з селом було передане до складу Польщі. Військо польське і польські банди почали грабувати і вбивати українців, у відповідь на це селяни гуртувались у відділи самооборони. Далі поляками українське населення було піддане етноциду — виселене на територію СРСР в 1945-1946 рр. та в 1947 році під час Операції Вісла депортоване на понімецькі землі. В хати українців поселені поляки.
У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 177 | 30 | 128 | 19 |
Жінки | 204 | 37 | 118 | 49 |
Разом | 381 | 67 | 246 | 68 |
Примітки
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 43, 119.
- Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [ 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 11 серпня 2017.
- . Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 11 серпня 2017.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Література
- Łukawica (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 812. (пол.)
- Central Statistical Office (GUS) – TERYT (National Register of Territorial Land Apportionment Journal) (Polish) . 1 червня 2008. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 7 листопада 2018.
- Українська Галицька Армія — У 40-річчя її участи у визвольних змаганнях, том IV — Вінніпег. 1968. с. 282
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lukavicya pol Lukawica lemkivske selo v Polshi u gmini Lisko Liskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Naselennya 381 osoba 2011 Selo Lukavicya pol Lukawica Koordinati 49 30 00 pn sh 22 19 59 sh d 49 500000000028 pn sh 22 33330000002777993 sh d 49 500000000028 22 33330000002777993 Koordinati 49 30 00 pn sh 22 19 59 sh d 49 500000000028 pn sh 22 33330000002777993 sh d 49 500000000028 22 33330000002777993 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Liskij povitGmina LiskoVisota centru 337 mNaselennya 381 osib 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 13Poshtovij indeks 38 600Avtomobilnij kod RLSSIMC 0355720OSM 1906311 R Gmina Lisko LukavicyaLukavicya Polsha LukavicyaLukavicya Pidkarpatske voyevodstvo Lukavicya u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lukavicya znachennya IstoriyaJmovirno pershe poselennya viniklo she za chasiv davnoyi Rusi na ruskomu pravi V dokumentah vpershe zustrichayetsya v 1443 r Ivan Kmita v sudovij spravi mizh Marcishem z Ivonich i jogo titkoyu Krzhiveckoyu ruchayetsya pered neyu za dotrimannyam ugodi pered vidannyam intromisiyi Marcishovi na sela Lukavicya Lisko Yankivci ta inshi pid zamkom Sob yen V 1456 1457 rr Stanislav Mikolaj ivan Kmiti brati z Vishnici sini Mikolaya Kmiti z Sob yena pozivayut na Ivana Kmitu z Vishnici kashtelyana lvivskogo za zahoplennya nim bagatstv sorte vulgariter zamku Sob yen i sil Lukavicya Lisko i Yankivci Do 1772 r selo vhodilo do Liskogo klyucha Syanickoyi zemli Ruske voyevodstva U 1772 1918 rr selo bulo u skladi Avstro Ugorskoyi monarhiyi u provinciyi Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Z Lukavici pohodit Vladislav Potockij uchasnik sichnevogo povstannya z roku 1863 uchasnik bitvi pid Radzivilom Vlasnoyi cerkvi selo ne malo Prihid vidnosivsya do parafiyi v s Monastirec Liskogo dekanatu U 1919 1939 rr u skladi Polshi Selo nalezhalo do Liskogo povitu Lvivskogo voyevodstva u 1934 1939 rr vhodilo do skladu gmini Lisko Na 01 01 1939 v seli bulo 660 zhiteliv z nih 430 ukrayinciv grekokatolikiv 50 ukrayinciv rimokatolikiv 140 polyakiv pribuvali perevazhno z susidnogo Liska 40 yevreyiv U seredini veresnya 1939 roku nimci okupuvali selo odnak uzhe 26 veresnya 1939 roku musili vidstupiti z pravoberezhnoyi chastini Syanu oskilki za paktom Ribbentropa Molotova pravoberezhzhya Syanu nalezhalo do radyanskoyi zoni vplivu 27 11 1939 postanovoyu Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR selo u skladi povitu vklyuchene do novoutvorenoyi Drogobickoyi oblasti Teritoriya vvijshla do skladu utvorenogo 17 01 1940 Liskivskogo rajonu rajonnij centr Lisko Naprikinci chervnya 1941 z pochatkom Radyansko nimeckoyi vijni teritoriya znovu bula okupovana nimcyami yaki za tri roki okupaciyi vinishili yevreyiv U serpni 1944 roku radyanski vijska znovu ovolodili selom V berezni 1945 roku u ramkah pidgotovki do pidpisannya Radyansko polskogo dogovoru pro derzhavnij kordon zi skladu Drogobickoyi oblasti pravoberezhzhya Syanu vklyuchno z selom bulo peredane do skladu Polshi Vijsko polske i polski bandi pochali grabuvati i vbivati ukrayinciv u vidpovid na ce selyani gurtuvalis u viddili samooboroni Dali polyakami ukrayinske naselennya bulo piddane etnocidu viselene na teritoriyu SRSR v 1945 1946 rr ta v 1947 roci pid chas Operaciyi Visla deportovane na ponimecki zemli V hati ukrayinciv poseleni polyaki U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Krosnenskogo voyevodstva DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 177 30 128 19 Zhinki 204 37 118 49 Razom 381 67 246 68PrimitkiGUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 43 119 Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta USSR 27 11 1939 Ob obrazovanii Lvovskoj Drogobychskoj Volynskoj Stanislavskoj Tarnopolskoj i Rovenskoj oblastej v sostave URSR 26 listopada 2016 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 26 listopada 2016 Procitovano 11 serpnya 2017 Arhiv originalu za 30 lipnya 2017 Procitovano 11 serpnya 2017 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 LiteraturaLukawica 2 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 812 pol Central Statistical Office GUS TERYT National Register of Territorial Land Apportionment Journal Polish 1 chervnya 2008 Arhiv originalu za 1 bereznya 2012 Procitovano 7 listopada 2018 Ukrayinska Galicka Armiya U 40 richchya yiyi uchasti u vizvolnih zmagannyah tom IV Vinnipeg 1968 s 282 Portal Polsha Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi