Лузіньянський дім (фр. Maison de Lusignan, вірм. Լուսինյան) — французький шляхетний рід. Був представлений у середньовічній Франції, у Єрусалимському та Кіпрському королівствах, а також у Кілікійській Вірменії.
Історія
Родина Лузіньян була одним із дворянських родів Західної Франції, що отримав своє ім'я за , який Лузіньяни тримали як васали графів Пуату і герцогів Аквітанії. У зв'язку з неодноразовою участю Лузіньянів у хрестових походах, у представників цього роду зав'язались тісні зв'язки у державах хрестоносців на Близькому Сході. Ймовірно, тому (Аморі Лузіньян), що брав участь у заколоті проти англійського короля Генріха II, тікає від переслідувань до Єрусалимського королівства. Тут він сприяє одруженню свого брата Гі зі спадкоємицею єрусалимського престолу Сибілою. Після смерті її брата Балдуїна IV й малолітнього сина Балдуїна V королем Єрусалимським стає Гі де Лузіньян (у 1186 році). Утім, наступного року Гі був розбитий вщент мусульманами на чолі з Салах ед Діном у битві під Гаттіною. Гі де Лузіньян опинився у полоні і втратив Єрусалим. Після звільнення, однак, у поверненні до Святої Землі йому відмовив Конрад Монтферратський, що був короткий час єрусалимським королем (1192). В результаті Гі купує у Річарда I Левове Серце права на завойований англійцями Кіпр. Після смерті правнука Гі, (Гуго III), Кіпр виявився для роду Лузіньян втраченим, оскільки спадкоємець і двоюрідний брат Гуго, будучи також правнуком Аморі, хоч і мав прізвище Лузіньян, але за своїм походженням уже був членом родини графів Пуату.
у Франції, завдяки вдалому шлюбу, стає графом (Марш). У той час, коли Аморі та Гі Лузіньяни, молодші представники роду, брали участь у хрестових походах й закріплювали за собою землі на Сході, члени роду, що лишились у Франції, намагались посилити і збільшити володіння, що дістались їм на батьківщині. , молодший брат Аморі, ставши до шлюбу, придбав графство Е в Нормандії, а , одружившись із вдовою англійського короля Іоанна Безземельного (Ізабеллою Ангулемською), стає . У той час як графство Е було Лузіньянами за покоління втрачено, графствами Марш і Ангулем вони володіли аж до 1309 року, коли, після смерті останнього графа Лузіньян, його сестри передали ці володіння французькій короні.
Представники роду Лузіньян до хрестових походів
- , пом. 967 року, збудував замок Лузіньян
- , пом. 1012 року.
- , пом. 1026/27 року.
- , пом. 1060 року. Був одружений з , дочкою Бернгарда I, графа Марш.
Представники роду Лузіньян часів хрестових походів
- , пом. 1102 року, сеньйор де Лузіньян, граф Марш
- , пом. 1151 року, сеньйор де Лузіньян, граф Марш
- , пом. 1165 року, сеньйор де Лузіньян, граф Марш
- , пом. 1169 року, регент Лузіньяна і Марша, за відсутності батька Гуго VIII, який брав участь у хрестовому поході
- , пом. 1219 року, сеньйор де Лузіньян, граф Марш, граф Ангулем
- , сеньйор Іссудун, граф Е
- Гі, пом. 1194 року, король Єрусалимський, король Кіпру
- (Аморі), пом. 1205 року, король Кіпру
- , пом. 1224, сеньйор Монконтур, (1191-93).
Графи Ла Марш і Ангулем
- Гуго IX, пом. 1219 року
- , пом. 1249 року під час 7-го хрестового походу
- Гуго XI, пом. 1250 року під час 7-го хрестового походу
- Гуго XII, пом. 1270 року
- Гуго XIII, пом. 1303 року
- Гі I, пом. 1303 року, останній представник роду Лузіньян, графів Марш і Ангулем чоловічої статі
- Іоланда I, пом. 1314 року, передала у 1309 році обидва графства короні
- Гільйом (Вільям) де Валанс, пом. 1294/96 року, граф Пембрук
- Еймар, пом. 1324 року, граф Пембрук
Королі Кіпру
- (Аморі), пом. 1205 року
- (Гуго I (король Кіпру)), пом. 1219 г., король 1205-18
- (Генріх I (король Кіпру)), король 1218-53
- Гуго II (король Кіпру), король 1253-67
- (Гуго III (король Кіпру)), король 1267-84 (син , дочки Гуго I, й з Аквітанського дому)
- (Жан I (король Кіпру)), король 1284-85
- (Генріх II (король Кіпру)), король 1285—1324
- , регент 1306-10
- (Гуго IV (король Кіпру)), король 1324-59
- Петро (П'єр) I, король 1359-69
- (Петро (П'єр) II), король 1369-82
- , регент
- Жак I (король Кіпру), король (1382-98)
- (Янус (король Кіпру)), король Кіпру 1398—1432, а також Вірменії та Єрусалима (номінально)
- (Жан II (король Кіпру)), король Кіпру 1432-58, а також Вірменії та Єрусалима (номінально)
- (Шарлотта Лузіньян), королева Кіпру 1458-64, королева Вірменії та Єрусалима (номінально)
- (Жак II (король Кіпру)), король 1464-73, король Вірменії та Єрусалима (номінально)
Після смерті Жака II й померлого того ж року (його новонародженого сина) Кіпр, а також королівські титули Вірменії та Єрусалима перейшли до вдови Жака, (Катарини Корнаро), яка передала їх 1489 року Венеції.
Царі Кілікійської Вірменії
- , пом. 1230, одружена з (Левоном II (царем Кілікійської Вірменії))
- (Ізабелла (цариця Кілікійської Вірменії)) (Забель), дочка Сибілли й Левона II, цариця 1219-52. одружена з (Хетумом I), царем 1226-69
- Левон III, син (Ізабелли) й (Хетума I), цар 1270—1289. Правителі Кілікійської Вірменії з дітей Левона III:
- (Хетум II), цар 1289-93, 1294-97, 1299—1307
- (Торос III), цар 1293-98
- (Смбат), цар 1297-99
- (Костандін II), цар 1299
- , пом. 1321, одружена з Аморі Тірським
- (Костандін III) (Гі де Лузіньян, син Аморі Тірського), цар 1342-44
- (Костандін IV), (син Болдуїна, онук Костянтина, брата Хетума I) цар 1344-62
- (Костандін V), (син Хетума, онук Костянтина, брата Хетума I) цар 1367-73, номінальний король Єрусалимський 1361-69
- (Левон VI), пом. 1393, цар 1374-75 (син Іоанна де Лузіньян, онук Аморі Тірського)
- Жак I
- (Янус)
- (Жан II)
- (Шарлотта Лузіньян)
- (Жак II.)
Останні 5, будучи королями Кіпру, формально були також царями Кілікійської Вірменії.
Посилання
Дворянські родини Франції [ 1 лютого 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет