Яків I (король Кіпру)

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Яків I (значення).

Яків (Жак) I (фр. Jacques; 1334 — 9 вересня 1398) — король Кіпру (1382—1398) та Кілікійської Вірменії (1393—1398).

Яків I фр. Jacques I
Прапор 12-й Король Кіпру
Palazzo Ducale statua16.JPG
Попередник:	(Петро II)
Наступник:	(Янус)
Народження:	1334^[1] Нікосія, Нікосія, Кіпр
Смерть:	9 вересня 1398 Нікосія, Нікосія, Кіпр
Країна:	Кіпр
Рід:	^d
Батько:	(Гуго IV)
Мати:	(Аліса Ібелін)
Шлюб:	^d
Діти:	(Янус), ^d, ^d^[2], ^d^[2], ^d^[2], ^d^[2], ^d^[2], ^d^[2], ^d^[2], ^d^[2] і ^d^[2]
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Був четвертим сином короля (Гуго IV) й (Аліси д'Ібелін), а також молодшим братом короля Петра I. Успадкував трон після смерті свого племінника (Петра II), який не мав спадкоємців.

Ще в якості конетабля Єрусалимського королівства Жак керував кіпрським спротивом у (війні проти генуезців) в 1373-1374 роках.

Після вбивства короля Петра I його наближеними Жак і його старший брат стали регентами при неповнолітньому сині короля (Петрі II). В той момент почалась війна Кіпру з Генуєю. Під час вторгнення генуезців до Кіпру інші два сини Гуго, Жак і Жан, безпосередньо керували бойовими діями. Жак успішно оборонявся в Кіренеї, відбиваючи атаки генуезців, і той спротив зрештою приніс йому перемогу. Втім його племінник Петро II уклав із генуезцями договір, відповідно до якого Жак мав залишити Кіпр, що той і зробив 1374 року, виїхавши з дружиною до Європи. Дорогою він відвідав Родос, де його схопили генуезці й заручником відправили до Генуї.

Коли 1382 року помер Петро II, не лишивши спадкоємців, парламент Кіпру обрав королем Жака, коли той перебував у Генуї. Генуезці відпустили його для сходження на престол, попередньо провівши з ним перемовини та підписавши 2 лютого 1383 року мирну угоду. Відповідно до того документу Генуя отримувала нові привілеї в торгівлі, й Фамагуста залишалась під генуезьким управлінням.

До його повернення Кіпром правили 12 аристократів. Після його повернення 1383 року його не прийняли, тому він повернувся до Генуї. Ті аристократи на чолі з братами Пероттом і Вільмондом Монтолів перешкоджали поверненню Жака, вважаючи ситуацію сприятливою для захоплення влади в королівстві. Вони продовжували спротив до 1385 року, а тоді в квітні Жак повернувся на Кіпр і висадився в Нікосії, де його радо зустріли. Був коронований у травні 1385 року в соборі Святої Софії в Нікосії. Після коронації він заарештував і покарав своїх противників.

1393 року, після смерті короля Вірменії (Левона VI), долучив титул короля Вірменії. Те королівство вже скоротилось до єдиного міста (Корікоса), що за Петра I було під владою кіпріотів.

Родина

Був одружений зі своєю кузиною Ельвіс (Елізою) Брауншвейг-Грубенгагенською з дому Вельфів. Король Яків мав дванадцятьох дітей, більшість з яких народились під час його ув'язнення в Генуї:

• дочка, ім'я якої невідоме, померла на Родосі 1374 року
• (Янус) (1375—1432), король Кіпру
• (пом. бл. 1430 чи 1428/1432), конетабль Кіпру, одружений не був, але мав позашлюбного сина Ланселота де Лузіньяна (пом. після 1450), кардинала й католицького патріарха Єрусалима
• (убитий 7 липня 1427), титулярний князь Галілеї, військовий вождь Єгипту, був одружений 1406 року з Елеонорою де Лузіньян (пом. 1414)
• Од де Лузіньян (пом. 1421 у Палермо), номінальний сенешаль Єрусалима, на службі у короля Арагону
• (пом. 1442 в Женеві), регент Кіпру кардинал та архієпископ Нікосії
• Гі де Лузіньян, конетабль Кіпру
• Жак де Лузіньян (помер 1396/1398)
• Ешива де Лузіньян (пом. після 1406)
• Марія де Лузіньян (1381 — 4 вересня 1404), вийшла заміж за неаполітанського короля (Ладислава), дітей не мала
• Агнеса де Лузіньян (бл. 1382 — 1 березня 1459)
• Ізабелла Лузіньян
• Філіп де Лузіньян, конетабль Кіпру, пом. 1428/32

Примітки

1. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
   d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326
2. Lundy D. R. The Peerage
   d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
3. . Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 24 червня 2019.