Леонтюк Антон Костянтинович

Антон Костянтинович Леонтюк (19 грудня 1918, смт Антоніни — 17 листопада 1994, Кривий Ріг) — капітан Червоної армії часів Другої світової війни, командир батареї 220-го винищувально-протитанкового артилерійського полка 48-ї армії, Герой Радянського Союзу (1944).

Леонтюк Антон Костянтинович
Народження	19 грудня 1918(1918-12-19) смт Антоніни, Поділля, Українська держава
Смерть	17 листопада 1994(1994-11-17) (75 років) м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Рід військ	Артилерія
Освіта	Військова академія імені М. В. Фрунзе
Роки служби	1938—1960
Звання	капітан
Формування	220-й гвардійський винищувально-протитанковий артилерійський полк
Командування	48-ма армія
Війни / битви	Польський похід Радянсько-фінська війна Німецько-радянська війна
Нагороди
Леонтюк Антон Костянтинович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Леонтюк.

Життепис

Народився 19 грудня 1918 року у смт Антоніни на Хмельниччині в робітничій родині. Українець. Після закінчення середньої школи працював рахівником у радгоспі. У 1941 році закінчив Ленінградське артилерійське училище.

Друга світова війна

У Радянській армії з 1938 року. Учасник вторгнення до Польщі та радянсько-фінської війни. З грудня 1941 року учасник боїв з німецькими військами.

3 липня 1944 року гвардії капітан Леонтюк у складі десантної групи вів бій в районі смт Руденськ Пуховицького району Мінської області з великими силами супротивника. Залишивши біля кожної гармати по 3 номери розрахунку, з особовим складом пішов у контратаку та відбив спробу німців оточити батарею. 4 липня біля с. Вузляни (того самого району) батарея відбила нову атаку ворога. Був поранений, але залишився у строю. Звання Героя Радянського Союзу надано 22 серпня 1944 року. Нагороджений двома орденами Червоної Зірки, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, медалями.

Після війни

У 1954 році закінчив Військову академію ім. Фрунзе. З 1960 року полковник Леонтюк — в запасі. Проживав у м. Кривий Ріг. Помер 17 листопада 1994 року.

Примітки

1. Леотнюк Антон Костянтинович. // Сайт «Герои страны» (рос.). Процитовано 21 лютого 2017 року.
2. [. Архів оригіналу за 14 квітня 2010. Процитовано 21 лютого 2018. Сайт МО РФ «Подвиг народа»: Нагородний лист. (рос.)]

Посилання

• Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987 (рос.);