Левицький Дмитро Гаврилович (26 жовтня (7 листопада) 1873, Одеса — 23 листопада 1935 року) — український гірничий інженер, начальник Центральної Макіївської гірничорятувальної станції.
Левицький Дмитро Гаврилович | |
---|---|
Народився | 1873 або 7 листопада 1873 Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія |
Помер | 23 листопада 1935 Сталіно, Українська СРР, СРСР |
Країна | Російська імперія СРСР |
Діяльність | науковець, інженер |
Галузь | гірнича справа |
Alma mater | Новоросійський університет (1895) і Санкт-Петербурзький гірничий інститут[d] (1901) |
|
З біографії
Після Рішельєвської гімназії в Одесі закінчив Одеський університет і Санкт-Петербурзький гірничий інститут (1901). Працював на Одеському металургійному заводі, Перекопських соляних промислах, Берестовська, Катерининському, Рутченковському, Григор'ївському і Риковському рудниках. Був завідувачем шахтою № 4-біс, коли там сталася найстрашніша у вугледобувній історії Російської імперії катастрофа. Левицький користувався симпатією катериславського суспільства і повагою робітників, і тому не був названий в числі винуватців аварії.
У 1908 році призначений начальником Макіївської рятувальної станції (після створення в Донбасі інших станцій вона стала називатися Центральною).
Займався вивченням вибухонебезпечності вугільного пилу і метаноповітряної суміші, почав роботи з конструювання вітчизняного гірничорятувального оснащення, відкрив центральні та групові станції в Донбасі, Кізеловському басейні і Анжеро-Судженську. Наприклад, після вибуху в шахті № 2 «Криворіжжя» в 1912 році (24 жертви), за наполегливими вимогами технічного нагляду та робочих шахт для Криворізького рятувального пункту, відкритого в 1909 році, побудували приміщення і три чотириквартирних будинки для членів команди, придбали респіратори.
У першому вітчизняному респіраторі «Макіївка», створеному під керівництвом Д. Г. Левицького, застосовувалось рідке повітря, а видалявся діоксид вуглецю шляхом виморожування рідким киснем. Випробування цього респіратора в аварійних умовах провели Д. Г. Левицький та лаборант станції в середовищі, позбавленому кисню, при високій концентрації метану.
У 1916 році Д. Г. Левицький за віком залишив гірничорятувальну службу.
З 1917 р. працював в управліннях вугільної промисловості в м. Харків, з 1927 по 1931 рр. працював у Бюро безпеки робіт Донвугілля, з 1931 р. — науковий співробітник Науково-дослідного вугільного інституту в м. Сталіно. Помер 23 листопада 1935 року (імовірно — м. Сталіно).
Увічнення пам'яті
У м Донецьку увічнена пам'ять про видатних діячів гірничорятувальної справи. Ім'ям Д. Г. Левицького названа одна з вулиць.
Джерела
- Энциклопедия горной механики. т. 1. А-Л. Донецк: Донбасс, 2008. — 330 с. (рос.)
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Levickij Levickij Dmitro Gavrilovich 26 zhovtnya 7 listopada 1873 Odesa 23 listopada 1935 roku ukrayinskij girnichij inzhener nachalnik Centralnoyi Makiyivskoyi girnichoryatuvalnoyi stanciyi Levickij Dmitro GavrilovichNarodivsya1873 abo 7 listopada 1873 1873 11 07 Odesa Hersonska guberniya Rosijska imperiyaPomer23 listopada 1935 1935 11 23 Stalino Ukrayinska SRR SRSRKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnistnaukovec inzhenerGaluzgirnicha spravaAlma materNovorosijskij universitet 1895 i Sankt Peterburzkij girnichij institut d 1901 Mediafajli u VikishovishiZ biografiyiPislya Rishelyevskoyi gimnaziyi v Odesi zakinchiv Odeskij universitet i Sankt Peterburzkij girnichij institut 1901 Pracyuvav na Odeskomu metalurgijnomu zavodi Perekopskih solyanih promislah Berestovska Katerininskomu Rutchenkovskomu Grigor yivskomu i Rikovskomu rudnikah Buv zaviduvachem shahtoyu 4 bis koli tam stalasya najstrashnisha u vugledobuvnij istoriyi Rosijskoyi imperiyi katastrofa Levickij koristuvavsya simpatiyeyu katerislavskogo suspilstva i povagoyu robitnikiv i tomu ne buv nazvanij v chisli vinuvatciv avariyi U 1908 roci priznachenij nachalnikom Makiyivskoyi ryatuvalnoyi stanciyi pislya stvorennya v Donbasi inshih stancij vona stala nazivatisya Centralnoyu Zajmavsya vivchennyam vibuhonebezpechnosti vugilnogo pilu i metanopovitryanoyi sumishi pochav roboti z konstruyuvannya vitchiznyanogo girnichoryatuvalnogo osnashennya vidkriv centralni ta grupovi stanciyi v Donbasi Kizelovskomu basejni i Anzhero Sudzhensku Napriklad pislya vibuhu v shahti 2 Krivorizhzhya v 1912 roci 24 zhertvi za napoleglivimi vimogami tehnichnogo naglyadu ta robochih shaht dlya Krivorizkogo ryatuvalnogo punktu vidkritogo v 1909 roci pobuduvali primishennya i tri chotirikvartirnih budinki dlya chleniv komandi pridbali respiratori U pershomu vitchiznyanomu respiratori Makiyivka stvorenomu pid kerivnictvom D G Levickogo zastosovuvalos ridke povitrya a vidalyavsya dioksid vuglecyu shlyahom vimorozhuvannya ridkim kisnem Viprobuvannya cogo respiratora v avarijnih umovah proveli D G Levickij ta laborant stanciyi v seredovishi pozbavlenomu kisnyu pri visokij koncentraciyi metanu U 1916 roci D G Levickij za vikom zalishiv girnichoryatuvalnu sluzhbu Z 1917 r pracyuvav v upravlinnyah vugilnoyi promislovosti v m Harkiv z 1927 po 1931 rr pracyuvav u Byuro bezpeki robit Donvugillya z 1931 r naukovij spivrobitnik Naukovo doslidnogo vugilnogo institutu v m Stalino Pomer 23 listopada 1935 roku imovirno m Stalino Uvichnennya pam yatiU m Donecku uvichnena pam yat pro vidatnih diyachiv girnichoryatuvalnoyi spravi Im yam D G Levickogo nazvana odna z vulic DzherelaEnciklopediya gornoj mehaniki t 1 A L Doneck Donbass 2008 330 s ros Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij