Лавру́шин Володи́мир Фе́дорович (нар. 28 травня 1912, Харків — пом. 2 березня 2003, Харків) — український хімік-органік, ректор Харківського державного університету у 1960—1966 роках, Почесний професор Манчестерського університету.
Лаврушин Володимир Федорович | |
---|---|
Народився | 28 травня 1912 Харків, Російська імперія |
Помер | 2 березня 2003 (90 років) Харків, Україна |
Країна | ![]() |
Діяльність | хімік |
Alma mater | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
Галузь | органічна хімія |
Заклад | Харківський державний університет Харківський хіміко-технологічний інститут |
Посада | ректор Харківського державного університету 1960-1966 |
Науковий керівник | Валяшко Микола Овксентійович |
Відомі учні | (Орлов Валерій Дмитрович) |
Нагороди | ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |
Біографія
Володимир Лаврушин народився у 28 травня у Харкові. Закінчив школу фабрично-заводського навчання і згодом працював на взуттєвій фабриці ім. Профінтерну. Паралельно він також здобував додаткову освіту — відвідував підготовчі курси при Харківському науковому товаристві. У 1930 році поступив на хімічний факультет Харківського інституту народної освіти (пізніше його буде перейменовано у Харківський державний університет). Закінчивши його у 1935, він вступив до аспірантури Інституту хімії при ХДУ. Окрім цього він вів викладацьку діяльність: з 1936 року був асистентом у Хіміко-технологічному інституті, з 1938 — асистентом в (Інституті радянської торгівлі), а з 1939 — старшим викладачем в Інтендантській Академії Червоної Армії. До початку Німецько-радянської війни, у червні 1941 року, він захистив свою кандидатську дисертацію під керівництвом професора М. Валяшка.
В лавах радянської армії Лаврушин брав участь у боях за Сталінград, у визволенні Донбасу і Криму. Закінчив війну у званні інженера-майора, був нагороджений орденами Червоної Зірки і Вітчизняної війни II ступеня. У складі Надзвичайної комісії брав участь у розслідуваннях військових злочинів у концтаборі Освенцим.
Після демобілізації в 1945 році Володимир Лаврушин відновлює викладацьку діяльність: спочатку як доцент у Харківському політехнічному інституті, а з 1953 — на посаді завідувача кафедрою технічної хімії ХДУ. У 1959 році він захистив докторську дисертацію і був призначений проректором з наукової роботи, а у 1960—1966 роках обіймав посаду ректора університету. За час головування Лаврушина в університеті була створена низка нових факультетів: механіко-математичний, фізичний, фізико-технічний, факультети іноземних мов і підготовки іноземних студентів. Соціальне життя студентства покращувалося завдяки відкриттю нових гуртожитків, спортивно-оздоровчої бази «Фігуровка» тощо.
З 1959 по 1990 рік він був завідувачем кафедри органічної хімії, а до квітня 2002 — також і провідним науковим співробітником Науково-дослідного інституту хімії при університеті.
Наукова діяльність
Перша наукова стаття Володимира Лаврушина була присвячена синтезу гіпнотиків, яку він написав разом із (Юрієм Габелем) і Т. Збаровським у 1938 році. Відтоді він почав займатися спектральними методами досліджень органічних сполук і до 1960-х зумів створити передову фізико-хімічну лабораторію.
Його докторська робота, присвячена дослідженню (галохромних) властивостей ди-, три- і тетраарилметанів, викликала значний резонанс у наукових колах, оскільки в ній вперше вивчалися процеси розщеплення зв'язків C—C під дією кислот. На знак визнання його робіт, у 1966 році Лаврушину надали звання Почесного професора Манчестерського університету (Велика Британія). Окрім цього він був нагороджений орденом «Знак Пошани» (1953) і орденом Леніна (1961). У 1979 році отримав звання Заслужений діяч науки УРСР.
Володимир Лаврушин є автором понад 400 наукових робіт, під його керівництвом захищено понад 60 кандидатських і 4 докторських дисертації.
Посилання
- Ректори університету. Лаврушин Володимир Федорович. univer.kharkov.ua. Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна. оригіналу за 20 жовтня 2015. Процитовано 20 жовтня 2015.
Джерела
- (Орлов В. Д.) Володимир Федорович Лаврушин // Вестник Харьковского национального университета. Серия «Химия». — 2003. — Вип. 8 (31). — № 549. — С. 183. — ISSN 2220-6396. з джерела 13 серпня 2016. Процитовано 20 жовтня 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет