Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Рясоніжка велика | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Neomys fodiens (Pennant, 1771) | ||||||||||||||||||||
 Ареал рясоніжки великої | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Рясоніжка велика, або кутора велика, або велика водяна землерийка (Neomys fodiens) — вид роду рясоніжка (Neomys) з родини мідицеві (Soricidae).
Морфологія
Голова і тіло завдовжки 67–96 мм, хвіст завдовжки 45–77 мм, маса 12–18 грамів. Має чорну верхню частину і білуватий низ, між якими існує чітке розмежування. Як і для більшості мідицевих, морда довга, а очі й вуха маленькі. Шерсть коротка і щільна, і часто бувають пучки білого волосся навколо очей і на вухах.
Як і всі рясоніжки (рід Neomys) та мідиці (рід Sorex sensu lato), належить до триби бурозубок і підродини мідицевих (Soricinae). В емалі кінчиків зубів відкладається залізо, роблячи їх більш стійкими до зносу і надаючи їм червоного кольору.
Екологія
Мешкає водяна кутора по берегах невеликих прісних водойм. Це у значній мірі нічний вид. Це одиночні тварини, які утримують свої території. Вони не впадають у сплячку, і є активними протягом року.
Гнізда влаштовує в кинутих норах гризунів, під корінням дерев, у труску, під купиною, іноді сама риє нору. Водяна кутора чудово плаває і пірнає, за що і отримала свою назву. При зануренні водостійке хутро утримує бульбашки повітря, які надають тварині сріблястий зовнішній вигляд.
Нападає вона не тільки на безхребетних і риб, але і на мишоподібних гризунів і пташенят водоплавних птахів. В її слині міститься речовина, що спричиняє параліч у жертв; цю речовину виробляє підщелепна слинна залоза. Завдяки цьому рясоніжка може робити запаси живих, але знерухомлених тварин — укушені нею безхребетні залишаються живими, проте нерухомими 3–5 днів.
Розмножується рясоніжка в теплий період року — з квітня до вересня. У виводку від 3 до 12 дитинчат; виводків на рік — 2–3. У природі тривалість її життя 2 роки, в умовах неволі — 4 роки.
Поширення
Транспалеарктичний вид ссавців, чий ареал охоплює величезну територію від Британії до узбережжя Тихого океану в межах лісової зони.
На півночі в Скандинавії зустрічається до берегів Льодовитого океану; на півдні доходить до півночі Малої Азії, північних областей Монголії, Китаю і Північної Кореї. На південному сході Росії зустрічається в Примор'ї і на острові Сахалін. У західній і центральній частинах ареалу нечисленна, на сході рідкісна.
В Україні вид відомий найбільше з Карпат та суміжних з Карпатами областей. Спорадично реєструється в інших областях, на схід — до Сумщини, Харківщини та Луганщини та Донеччини. Найтиповіші місцезнаходження — береги малих річок і струмків, гірські потічки або прилеглі до них біотопи.
Примітки
- Hutterer R., Meinig H., Bertolino S. et al. (2016) Neomys fodiens: інформація на сайті МСОП (англ.) 01.11.2018
- . Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 6 березня 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ryasonizhka velika Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eucaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Ryad Midicepodibni Soriciformes Rodina Midicevi Soricidae Pidrodina Soricinae Triba Rid Ryasonizhka Neomys Vid N fodiens Binomialna nazva Neomys fodiens Pennant 1771 Areal ryasonizhki velikoyi Posilannya Vikishovishe Neomys fodiens Vikividi Neomys fodiens EOL 1178936 ITIS 633776 MSOP 29658 NCBI 62282 Fossilworks 231842 Ryasonizhka velika abo kutora velika abo velika vodyana zemlerijka Neomys fodiens vid rodu ryasonizhka Neomys z rodini midicevi Soricidae MorfologiyaGolova i tilo zavdovzhki 67 96 mm hvist zavdovzhki 45 77 mm masa 12 18 gramiv Maye chornu verhnyu chastinu i biluvatij niz mizh yakimi isnuye chitke rozmezhuvannya Yak i dlya bilshosti midicevih morda dovga a ochi j vuha malenki Sherst korotka i shilna i chasto buvayut puchki bilogo volossya navkolo ochej i na vuhah Yak i vsi ryasonizhki rid Neomys ta midici rid Sorex sensu lato nalezhit do tribi burozubok i pidrodini midicevih Soricinae V emali kinchikiv zubiv vidkladayetsya zalizo roblyachi yih bilsh stijkimi do znosu i nadayuchi yim chervonogo koloru EkologiyaMeshkaye vodyana kutora po beregah nevelikih prisnih vodojm Ce u znachnij miri nichnij vid Ce odinochni tvarini yaki utrimuyut svoyi teritoriyi Voni ne vpadayut u splyachku i ye aktivnimi protyagom roku Gnizda vlashtovuye v kinutih norah grizuniv pid korinnyam derev u trusku pid kupinoyu inodi sama riye noru Vodyana kutora chudovo plavaye i pirnaye za sho i otrimala svoyu nazvu Pri zanurenni vodostijke hutro utrimuye bulbashki povitrya yaki nadayut tvarini sriblyastij zovnishnij viglyad Napadaye vona ne tilki na bezhrebetnih i rib ale i na mishopodibnih grizuniv i ptashenyat vodoplavnih ptahiv V yiyi slini mistitsya rechovina sho sprichinyaye paralich u zhertv cyu rechovinu viroblyaye pidshelepna slinna zaloza Zavdyaki comu ryasonizhka mozhe robiti zapasi zhivih ale zneruhomlenih tvarin ukusheni neyu bezhrebetni zalishayutsya zhivimi prote neruhomimi 3 5 dniv Rozmnozhuyetsya ryasonizhka v teplij period roku z kvitnya do veresnya U vivodku vid 3 do 12 ditinchat vivodkiv na rik 2 3 U prirodi trivalist yiyi zhittya 2 roki v umovah nevoli 4 roki PoshirennyaTranspalearktichnij vid ssavciv chij areal ohoplyuye velicheznu teritoriyu vid Britaniyi do uzberezhzhya Tihogo okeanu v mezhah lisovoyi zoni Na pivnochi v Skandinaviyi zustrichayetsya do beregiv Lodovitogo okeanu na pivdni dohodit do pivnochi Maloyi Aziyi pivnichnih oblastej Mongoliyi Kitayu i Pivnichnoyi Koreyi Na pivdennomu shodi Rosiyi zustrichayetsya v Primor yi i na ostrovi Sahalin U zahidnij i centralnij chastinah arealu nechislenna na shodi ridkisna V Ukrayini vid vidomij najbilshe z Karpat ta sumizhnih z Karpatami oblastej Sporadichno reyestruyetsya v inshih oblastyah na shid do Sumshini Harkivshini ta Luganshini ta Donechchini Najtipovishi misceznahodzhennya beregi malih richok i strumkiv girski potichki abo prilegli do nih biotopi PrimitkiHutterer R Meinig H Bertolino S et al 2016 Neomys fodiens informaciya na sajti MSOP angl 01 11 2018 Arhiv originalu za 10 serpnya 2011 Procitovano 6 bereznya 2015