У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Кутногі рський декре т чеськ Dekret Kutnohorský або Куттенбе рзький

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: .

Кутногі́рський декре́т (чеськ. Dekret Kutnohorský), або Куттенбе́рзький декре́т (нім. Kuttenberger Dekret) — розпорядження богемського короля Венцеслава IV, видане 18 січня 1409 року в Кутній Горі (Куттенберзі), яке надавало «богемській нації» (чехам) право вирішального голосу в управлінні Празьким університетом, обмежуючи права іноземців. Прийнятий на тлі релігійного (реформаторсько-католицького) і політичного (чесько-німецького) протистояння в Богемії. Сприяв виходу німецьких викладачів і студентів з Праги, заснуванню Лейпцизького університету, а також перетворенню Празького університету на центр гуситського реформаторського руху.

Кутногірський декрет
чеськ. Dekret kutnohorský
Копія 1414 року
Жанр	декрет
Автор	Венцеслав IV
Мова	латина
Написано	18 січня 1409
Опубліковано	18 січня 1409



Цей твір у Вікісховищі

Опис

Празький університет був заснований 1348 року богемським королем Карлом IV, батьком короля Венцеслава. Студенти і викладачі університету поділялися на чотири нації за походженням: богемську (чехи, включно з німецькомовними, угорці й ), баварську, саксонську і польську.

Від 1403 року Празький університет став місцем поширення ідей лолардів та Джона Вікліфа. Богемські реформатори на чолі з Яном Гусом хотіли викладати їх в університеті, проте більшість німецьких магістрів і професорів виступали проти цього вважаючи ці ідеї єретичними.

Напердодні 1409 року представники баварської, саксонської і польської нації університету відмовили королю Венцеславу зайняти нейтралітет у питанні Західного розколу. Сам король сподівався на підтримку нового папи, або повернути собі втрачену німецьку корону, яку забрав Руперхт Пфальцський 9 років тому. Зі свого боку, Руперхт, король Німеччини, покладаючись на поміч папи Григорія XII і празького архієпископа Збинека Зайця, тиснува на німецьких викладачів і студентів Празького університету не приставати на пропозиції його опонента Венцеслава.

Університетська делегація богемської нації на чолі з Єронімом Празьким прибула до двору короля Венцеслава у місті Кутна Гора (за іншими джерелами — ), де той пообіцяв змінити конституцію навчального закладу. 18 січня 1409 року він видав декрет, за яким на університетських голосуваннях богемська нація отримувала три голоси, в той час як інші три нації — по одному.

Невдовзі після цього чех Ян Гус став ректором університету, замінивши на цій посаді . Багато німецьких учених — 80 % викладачів закладу — і частина студентів полишила Прагу й заснувала Лейпцизький університет в Мейсенському маркграфстві. Празький університет опинився в академічній ізоляції.

1417 року Празький університет офіційно затвердив гуситський символ віри, після чого тут стали викладати і навчатися чашники. Поширення їхніх ідей та страта Яна Гуса в 1415 році сприяли вибуху Гуситських воєн у Богемії.

Бібліографія

Friedrich, Gustav. Dekret Kutnohorský. Poměr jeho rukopisných textů // Český časopis historický. 1909, № 15, s. I—XII.
Pražské univerzitní studentstvo v předrevolučním období 1399—1419. Praha: Nakladatelství ČSAV, 1967.
Nodl, Martin. Dekret kutnohorský. Praha: Nakladatelství Lidové noviny, 2010.
Šmahel, František; Nodl, Martin. Kutnohorský dekret po 600 letech. Bilance dosavadního bádání // Český časopis historický. 2009, Т. 107, № 1, s. 1-45.

Посилання

У Вікіджерелах є Dekret kutnohorský

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кутногірський декрет