Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ксавер Шандор Гяльський (хорв. Ksaver Šandor Gjalski, 26 жовтня 1854 —9 лютого 1935) — хорватський письменник епохи реалізму, громадський діяч.
| Ксавер Шандор Гяльський | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | Любомир Тіто Йосип Франьйо Бабич |
| Псевдо | Ksaver Šandor Gjalski |
| Народився | 26 жовтня 1854 Гредиці |
| Помер | 9 лютого 1935 Гредиці |
| Країна | Хорватія |
| Національність | хорват |
| Діяльність | письменник |
| Галузь | право[1][1], політика[1][1] і література[1][1] |
| Alma mater | Віденський університет |
| Знання мов | хорватська[2][1][…] |
| Членство | Сербська академія наук і мистецтв |
| Конфесія | католицтво |
| |
Життєпис
Походив зі шляхетської хорватської родини Бабичів. Народився у замку Гредице поблизу Загреба, отримавши ім'я Любомил Тіто Йосип Франьо. Його батьки були прихильниками ілліризму. Початкову та середню школу закінчив у місті Вараждин. Продовжив навчання у гімназії в Загребі.
Згодом вступив до Загребського університету на юридичний факультет. Втім, незабаром перевівся до Віденського університету, який закінчив у 1874 році. Але скласти державний іспит зумів лише у 1878 році. Того ж року влаштовується на державну службу у м.Копривниця.
З 1891 до 1898 років був активним діячем шляхетської опозиції, що виступала проти засилля угорської адміністрації в Хорватії. Зрештою у 1898 році його було звільнено з державної служби. У 1906 році обирається до Сабору Хорватії, де продовжив свою політичну діяльність.
Після завершення Першої світової війни підтримав створення Королівства сербів, хорватів та словенців. З 1917 до 1918 року був головою Загребської жупанії. У 1919 році обирається членом загальних Зборів королівства Югославія. У 1920 році відійшов від політичних справ, мешкав у своєму замку біля Загребу, де й помер 1935 року.
Творчість
Спеціалізувався на створені оповідань та романів, часто на історичну тематику. Гяльський був майстром роману про молодого інтелігента. За це часто його називали хорватським Тургенєвим. В його доробках є численні збірки оповідань («Під Старими дахами», 1886 рік; «Три повісті без назви», 1887 рік; «Від вармеджийських часів», 1891 рік), соціально-психологічних романів («В ночі», 1886 рік; «Янко Бориславич», 1887 рік; «Джюрджица Агич», 1889 рік; «Радмілович», 1894 рік), історичних романів («Світанок», 1892 рік; «За рідне слово», 1906 рік).
У своїх творах широко розробляв тему національної боротьби, де елегійно оспівував старовинні роди, що зникають, зображаючи їх носіями хорватського національного духу і лицарських традицій. Також він зумів підняти гостру соціальну критику стосовно тодішньої бюрократії та вищих верств суспільства.
Пізні твори Ксавера Шандора Гяльського пройняті песимізмом, містичною вірою у всемогутність злого року.
Джерела
- Nevistić I. K. Š. Gjalski/ — Zagreb, 1928. (хор.)
- Branka Palme Ksaver Šandor Gjalski/ Zum Problem des psychologischen Realismus in der kroatischen Literatur. — Wien. 1970. (нім.)
- Czech National Authority Database
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ksaver Shandor Gyalskij horv Ksaver Sandor Gjalski 26 zhovtnya 1854 9 lyutogo 1935 horvatskij pismennik epohi realizmu gromadskij diyach Ksaver Shandor GyalskijIm ya pri narodzhenniLyubomir Tito Josip Franjo BabichPsevdoKsaver Sandor GjalskiNarodivsya26 zhovtnya 1854 18541026 GrediciPomer9 lyutogo 1935 GrediciKrayinaHorvatiyaNacionalnisthorvatDiyalnistpismennikGaluzpravo 1 1 politika 1 1 i literatura 1 1 Alma materVidenskij universitetZnannya movhorvatska 2 1 ChlenstvoSerbska akademiya nauk i mistectvKonfesiyakatolictvo Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv zi shlyahetskoyi horvatskoyi rodini Babichiv Narodivsya u zamku Gredice poblizu Zagreba otrimavshi im ya Lyubomil Tito Josip Frano Jogo batki buli prihilnikami illirizmu Pochatkovu ta serednyu shkolu zakinchiv u misti Varazhdin Prodovzhiv navchannya u gimnaziyi v Zagrebi Zgodom vstupiv do Zagrebskogo universitetu na yuridichnij fakultet Vtim nezabarom perevivsya do Videnskogo universitetu yakij zakinchiv u 1874 roci Ale sklasti derzhavnij ispit zumiv lishe u 1878 roci Togo zh roku vlashtovuyetsya na derzhavnu sluzhbu u m Koprivnicya Z 1891 do 1898 rokiv buv aktivnim diyachem shlyahetskoyi opoziciyi sho vistupala proti zasillya ugorskoyi administraciyi v Horvatiyi Zreshtoyu u 1898 roci jogo bulo zvilneno z derzhavnoyi sluzhbi U 1906 roci obirayetsya do Saboru Horvatiyi de prodovzhiv svoyu politichnu diyalnist Pislya zavershennya Pershoyi svitovoyi vijni pidtrimav stvorennya Korolivstva serbiv horvativ ta slovenciv Z 1917 do 1918 roku buv golovoyu Zagrebskoyi zhupaniyi U 1919 roci obirayetsya chlenom zagalnih Zboriv korolivstva Yugoslaviya U 1920 roci vidijshov vid politichnih sprav meshkav u svoyemu zamku bilya Zagrebu de j pomer 1935 roku TvorchistSpecializuvavsya na stvoreni opovidan ta romaniv chasto na istorichnu tematiku Gyalskij buv majstrom romanu pro molodogo inteligenta Za ce chasto jogo nazivali horvatskim Turgenyevim V jogo dorobkah ye chislenni zbirki opovidan Pid Starimi dahami 1886 rik Tri povisti bez nazvi 1887 rik Vid varmedzhijskih chasiv 1891 rik socialno psihologichnih romaniv V nochi 1886 rik Yanko Borislavich 1887 rik Dzhyurdzhica Agich 1889 rik Radmilovich 1894 rik istorichnih romaniv Svitanok 1892 rik Za ridne slovo 1906 rik U svoyih tvorah shiroko rozroblyav temu nacionalnoyi borotbi de elegijno ospivuvav starovinni rodi sho znikayut zobrazhayuchi yih nosiyami horvatskogo nacionalnogo duhu i licarskih tradicij Takozh vin zumiv pidnyati gostru socialnu kritiku stosovno todishnoyi byurokratiyi ta vishih verstv suspilstva Pizni tvori Ksavera Shandora Gyalskogo projnyati pesimizmom mistichnoyu viroyu u vsemogutnist zlogo roku DzherelaNevistic I K S Gjalski Zagreb 1928 hor Branka Palme Ksaver Sandor Gjalski Zum Problem des psychologischen Realismus in der kroatischen Literatur Wien 1970 nim Czech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563