Кори́то (прасл. *koryto < пра-і.є. (s)ker-t- — «різати», «рубати», «відтинати»), діал. тревка (рум. troácă < нім. Trog) — довгаста посудина для годівлі або напування тварин, птиці. Спочатку виготовлялася з дерева: половинку розколотої колоди обробляли й з плоского боку. Корита бувають вербові, липові, осикові. У XIX столітті почали робити металеві корита, однак і дерев'яні продовжували використовуватися в селянських господарствах. У XX столітті з'явилися пластмасові.
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOWhMMkU0TDB0MWFDMVhZWE56WlhKMGNtOW5MbXB3Wnk4eU1qQndlQzFMZFdndFYyRnpjMlZ5ZEhKdlp5NXFjR2M9LmpwZw==.jpg)
Історія
На Русі довгасті посудини відомі з X століття, про це свідчать археологічні знахідки. Використовували їх по-різному, як будь-яку ємність: для збору врожаю яблук, капусти тощо, для заготівлі солінь, для прання, купання, для остуджування пива, сусла при пивоварінні, в них місили хліб і з них годували худобу і птицю. У перевернутому вигляді їх використовували як велику кришку. Корита в господарстві мали різноманітне вживання, а взимку селянські діти каталися в них з гірок, як в санках.
У культурі
- Великого поширення набула ідіома «розбите корито» (як синонім фрустрації), завдяки «Казці про золоту рибку» О. С. Пушкіна.
- Вираз «підвернути під корито» вживається в значенні «подолати», «позбавити привілеїв, влади», а також «вийти заміж раніше за старшу сестру».
Інше
- Часто коритом називають старе, ненадійне судно, на якому небезпечно вирушати в плавання, а іноді просто віджилий своє транспортний засіб.
- Корито — розмовна назва русла річки, річища.
- Геологічний термін трог походить від німецького слова Trog, що означає «корито».
- Панцир черепахи колись називали «коритом».
- У дитячій грі коритом називається довгаста ямка в землі.
Див. також
- (Ночви) (вагани, нецьки) — корито з розширеними доверху стінками для виготовлення тіста, прання білизни або купання. У гуцулів терміни «корито» і «ночви» не розрізнялись.
Примітки
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — .
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — .
- Корито // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Корито // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- В. Д. Ужченко, Д. В. Ужченко. Підвернути // Фразеологічний словник української мови. — К. : "Освіта", 1998.
Посилання
- Корито [ 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 722. — 1000 екз.
У Вікісловнику є сторінка корито. |
- Корито // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет