Копіюва́та — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Степанецькій сільській громаді. Розташоване за 35 км на південний захід від найближчого міста Канева та за 15 км від залізничної станції Таганча. Населення становить 225 осіб, 100 дворів (на 2009 рік).
село Копіювата | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Черкаський район |
Громада | Степанецька сільська громада |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | 18 століття |
Населення | 225 (на 2009 рік) |
Територія | 18 км² |
Площа | 1,622 км² |
Густота населення | 138,7 осіб/км² |
Поштовий індекс | 19040 |
Телефонний код | +380 4736(91) |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°38′43″ пн. ш. 31°13′50″ сх. д. / 49.64528° пн. ш. 31.23056° сх. д.Координати: 49°38′43″ пн. ш. 31°13′50″ сх. д. / 49.64528° пн. ш. 31.23056° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 136 м |
Водойми | ставок 10,2 га (засох) |
Відстань до обласного центру | 62,8 (фізична) км |
Відстань до районного центру | 35 км |
Найближча залізнична станція | Таганча |
Відстань до залізничної станції | 15 км км |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Степанці, |
Карта | |
Копіювата | |
Копіювата | |
Мапа | |
Село розташоване у низовині утвореній після висихання озера «Копійка». Поселення має дві перехресні головні вулиці та 4 другорядних які поєднують по радіусу головні, тобто село кругле. Всі вулиці електрифіковано в 60-х роках і асфальтовано (1989).
Історія
Село засноване в 18 столітті. За розповідями старожилів, на місці села знаходилася Купина (болото), яку заселили утікачі від панів. Першою була заселена західна частина, поступово село по колу розросталося.
Лаврентій Похилевич в «Сказании о населённых местностях Киевской губернии» 1864 року пише:
Копиевата, деревня причисленная к Пилявскому имению Дария Понятовского, в 3-х верстах к западу отстоящая, жителей в ней 488. Они по силе выкупного договора 1863 г. приобрели в собственность 500 десятин земли за 23320 рублей.
Поблизу Копіюватої виявлено поселення трипільської та черняхівської культур.
На початку ХХ століття половина з 1 800 га землі належала поміщикові. В селі була дерев'яна церква, два вітряки, панська економія, ставок 10,2 га (на даний час — пересохлий)
У 1929 році на території села створено сільськогосподарську артіль ім. Калініна, яка пізніше стала колгоспом.
У роки Голодомору 1932—1933 років від голодної смерті у селі померло 300 осіб.
У період радянсько-німецької війни на фронт пішло близько 190 осіб, 101 з них загинуло, 87 нагороджено бойовими орденами та медалями. На братській могилі споруджено пам'ятник односельцям, які загинули в роки війни.
Станом на 1972 рік у селі мешкало 679 чоловік. Колгосп ім. Калініна мав в користуванні 1,1 тисяч га сільськогосподарських угідь, у тому числі 1 тисячу га орної землі. Виробничий напрям був зерново-тваринницький. В трьох кілометрах від села, у селищі Копіювате, розташовувалося відділення Мартинівського цукрокомбінату. На той час діяли восьмирічна школа, будинок культури на 250 місць, бібліотека з книжковим фондом 7,5 тисяч примірників, фельдшерсько-акушерський пункт.
Наприкінці 80-х років збудовано ряд будинків однотипного планування для працівників колгоспу.
У жовтні 1992 року на базі колгоспу ім. Калініна створене колективне сільськогосподарське підприємство ім. Калініна, яке в січні 2000 року реформоване у ТОВ «Злагода» (у 2005 року внаслідок банкрутства ліквідовано).
Сучасність
На території села діють: Будинок культури, фельдшерсько-акушерський пункт, бібліотека, магазин.
З 2005 року землі сільської ради та земельні паї жителів орендують АФ «Заповіт Шевченка», ФГ «Дорошенкове», АФ «Бабич М. В.».
Джерела
Примітки
- maps.vlasenko.net(рос.)
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Посилання
- who-is-who.com.ua[недоступне посилання з квітня 2019]
- Kopijowata // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 381. (пол.)
- Kopijowata // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 120. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kopiyuvata Kopiyuva ta selo v Ukrayini u Cherkaskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti pidporyadkovane Stepaneckij silskij gromadi Roztashovane za 35 km na pivdennij zahid vid najblizhchogo mista Kaneva ta za 15 km vid zaliznichnoyi stanciyi Tagancha Naselennya stanovit 225 osib 100 dvoriv na 2009 rik selo Kopiyuvata Krayina Ukrayina Oblast Cherkaska oblast Rajon Cherkaskij rajon Gromada Stepanecka silska gromada Oblikova kartka kartka Osnovni dani Zasnovane 18 stolittya Naselennya 225 na 2009 rik Teritoriya 18 km Plosha 1 622 km Gustota naselennya 138 7 osib km Poshtovij indeks 19040 Telefonnij kod 380 4736 91 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 38 43 pn sh 31 13 50 sh d 49 64528 pn sh 31 23056 sh d 49 64528 31 23056 Koordinati 49 38 43 pn sh 31 13 50 sh d 49 64528 pn sh 31 23056 sh d 49 64528 31 23056 Serednya visota nad rivnem morya 136 m Vodojmi stavok 10 2 ga zasoh Vidstan do oblasnogo centru 62 8 fizichna km Vidstan do rajonnogo centru 35 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Tagancha Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 15 km km Misceva vlada Adresa radi s Stepanci Karta Kopiyuvata Kopiyuvata Mapa Selo roztashovane u nizovini utvorenij pislya visihannya ozera Kopijka Poselennya maye dvi perehresni golovni vulici ta 4 drugoryadnih yaki poyednuyut po radiusu golovni tobto selo krugle Vsi vulici elektrifikovano v 60 h rokah i asfaltovano 1989 IstoriyaSelo zasnovane v 18 stolitti Za rozpovidyami starozhiliv na misci sela znahodilasya Kupina boloto yaku zaselili utikachi vid paniv Pershoyu bula zaselena zahidna chastina postupovo selo po kolu rozrostalosya Lavrentij Pohilevich v Skazanii o naselyonnyh mestnostyah Kievskoj gubernii 1864 roku pishe Kopievata derevnya prichislennaya k Pilyavskomu imeniyu Dariya Ponyatovskogo v 3 h verstah k zapadu otstoyashaya zhitelej v nej 488 Oni po sile vykupnogo dogovora 1863 g priobreli v sobstvennost 500 desyatin zemli za 23320 rublej Poblizu Kopiyuvatoyi viyavleno poselennya tripilskoyi ta chernyahivskoyi kultur Na pochatku HH stolittya polovina z 1 800 ga zemli nalezhala pomishikovi V seli bula derev yana cerkva dva vitryaki panska ekonomiya stavok 10 2 ga na danij chas peresohlij U 1929 roci na teritoriyi sela stvoreno silskogospodarsku artil im Kalinina yaka piznishe stala kolgospom U roki Golodomoru 1932 1933 rokiv vid golodnoyi smerti u seli pomerlo 300 osib U period radyansko nimeckoyi vijni na front pishlo blizko 190 osib 101 z nih zaginulo 87 nagorodzheno bojovimi ordenami ta medalyami Na bratskij mogili sporudzheno pam yatnik odnoselcyam yaki zaginuli v roki vijni Stanom na 1972 rik u seli meshkalo 679 cholovik Kolgosp im Kalinina mav v koristuvanni 1 1 tisyach ga silskogospodarskih ugid u tomu chisli 1 tisyachu ga ornoyi zemli Virobnichij napryam buv zernovo tvarinnickij V troh kilometrah vid sela u selishi Kopiyuvate roztashovuvalosya viddilennya Martinivskogo cukrokombinatu Na toj chas diyali vosmirichna shkola budinok kulturi na 250 misc biblioteka z knizhkovim fondom 7 5 tisyach primirnikiv feldshersko akusherskij punkt Naprikinci 80 h rokiv zbudovano ryad budinkiv odnotipnogo planuvannya dlya pracivnikiv kolgospu U zhovtni 1992 roku na bazi kolgospu im Kalinina stvorene kolektivne silskogospodarske pidpriyemstvo im Kalinina yake v sichni 2000 roku reformovane u TOV Zlagoda u 2005 roku vnaslidok bankrutstva likvidovano SuchasnistNa teritoriyi sela diyut Budinok kulturi feldshersko akusherskij punkt biblioteka magazin Z 2005 roku zemli silskoyi radi ta zemelni payi zhiteliv orenduyut AF Zapovit Shevchenka FG Doroshenkove AF Babich M V DzherelaKopiyuvata u sestrinskih Vikiproyektah Portal Cherkashina Oznachennya u Vikislovniku Temi u Vikidzherelah Primitkimaps vlasenko net ros Literatura Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim Posilannyawho is who com ua nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Kopijowata Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 381 pol Kopijowata Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1902 T XV cz 2 S 120 pol