Копетон рудокрилий Рудокрилий копетон Національний парк Дьяблотен Домініка Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біо

Копетон рудокрилий

Рудокрилий копетон (Національний парк Дьяблотен, Домініка)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Тиранові (Tyrannidae)
Рід:	Копетон (Myiarchus)
Вид:	Копетон рудокрилий

Біноміальна назва

Myiarchus oberi
Lawrence, 1877

Ареал виду

Підвиди

)Див. текст)

Посилання

Вікісховище:	Myiarchus oberi
Віківиди:	Myiarchus oberi
EOL:	920899
ITIS:	561302
МСОП:	22700458
NCBI:	200364

Копето́н рудокри́лий (Myiarchus oberi) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae). Мешкає на Малих Антильських островах. Вид названий на честь американського натураліста Фредеріка Одера.

Опис

Довжина птаха становить 19—22 см, вага 23,3—37 г. Виду не притаманний статевий диморфізм. Верхня частина тіла коричнева, тім'я має оливковий відтінок. Крила рудуваті, боки мають оливковий відтінок, горло і груди сірі, живіт жовтуватий. Представники підвиду M. o. berlepschii мають жовтіший живіт, представники підвиду M. o. sanctaeluciae мають більші розміри.

Підвиди

Виділяють чотири підвиди:

M. o. berlepschii Cory, 1888 — острови Сент-Кіттс, Барбуда і Невіс;
M. o. oberi Lawrence, 1877 — острови Домініка і Гваделупа;
M. o. sclateri Lawrence, 1879 — острів Мартиніка;
M. o. sanctaeluciae Hellmayr & Seilern, 1915 — острів Сент-Люсія.

Поширення і екологія

Рудокрилі копетони живуть у субтропічних і тропічних вологих рівнинних лісах, у чагарникових заростях і на плантаціях на висоті до 900 м над рівнем моря.

Поведінка

Рудокрилі копетони харчуються здебільшого комахами, яких ловлять, пікіруючи на них з крони дерева. Також вони доповнюють свій раціон дрібними плодами і ягодами. Сезон розмноження триває з травня по липень. Гніздо розміщується в дуплі дерева. У кладці 3—4 яйця.

Примітки

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 12 серпня 2021. Процитовано 12 серпня 2021.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 11 серпня 2021.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 12 серпня 2021. Процитовано 12 серпня 2021.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 11 серпня 2021.