Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кон Ічіка́ва (Ітакава) (яп. 市川 崑, Ічікава Кон, 20 листопада 1915, Ісе, Міе, Японія — пом. 13 лютого 2008, Токіо, Японія) — японський кінорежисер, сценарист і продюсер. Багаторазовий номінант та лауреат міжнародних та національних фестивальних та професійних кінонагород 
(яп. 市川儀一)
Японія
Ітікава Кон у ВікісховищіБіографія
Ґііті Ічікава народився 20 листопада 1915 року в Ісе, префектура Міе в Японії. Коли Ґііті було чотири роки, помер його батько, і сімейна крамниця кімоно розорилася. Хлопчик жив разом з сестрою. Ім'я «Кон» дав йому дядько, який вважав, що елементи кандзі 崑 означають удачу, оскільки ієрогліф ділиться по вертикалі на дві однакові половинки. Хлопчик любив малювати і хотів стати художником; захоплювався кіно, особливо жанром тямбара. У підлітковому віці був приголомшений циклом «Silly Symphonies» Волта Діснея і вирішив стати мультиплікатором.
У 1933 році, після закінчення технічного коледжу в Осаці, працював у відділі анімації на місцевій кіностудії J.O Studio. Через роки признавався історикові японського кіно Дональду Річі: «Я як і раніше мультиплікатор, і, напевно, найважливіший вплив на мої фільми (окрім Чапліна, особливо „Золотої лихоманки“) зробив Дісней».
Коли відділ анімації скасували, Ічікава перейшов у відділ художнього кіно асистентом режисера. Серед режисерів, з якими йому довелося працювати, — Ютака Абе і Нобуо Аояґі.
На початку 1940-х років J.O Studio злилася з P.C.L. і Toho Film Distribution, утворивши одну з найбільших японських кінокомпаній Toho. Ічікава переїхав до Токіо. У 1946-му зняв свій перший самостійний фільм «Дівчина у храмі Додзьо» — анімаційну стрічку з маріонетками театру бунраку. Оскільки сценарій не пройшов цензуру, американські окупаційна влада конфіскувала фільм; протягом багатьох років він вважався загубленим, але потім знайшовся у Французькій сінематеці.
На Toho Ічікава познайомився з Натто Вадою (справжнє ім'я і прізвище. Юміко Можі, 1920—1983), що працювала на студії перекладачкою. Вони одружилися у 1948 році, а наступного року вийшли два перші фільми Ічікави, зняті за сценарієм Вади: «Образ людини» і «Нескінченна пристрасть».
У 1950—1965 роках, що часто називаються «періодом Натто Вади», з'явилися більшість найвизнаніших фільмів Ічікави. Вада написала за ці роки 34 сценарії, більшість з яких — адаптації.
У 1960-ті роки Ічікава почав знімати документальні стрічки. Всесвітню славу принесла йому «Токійська Олімпіада» (1965). Ця стрічка тривалістю 2 години 45 хвилин сприймалася майже революцією у спортивному документальному кіно. Замість механічної фіксації кожної події режисер робить тут акцент на емоційній реакції глядачів і учасників.
З 1965 по 1973 роки Ічікава не працював у художньому кіно, знімаючи документальні і анімаційні стрічки. Повернувся на великий екран з фільмом «Блукачі» (1973), японською варіацією на тему американського «Безтурботного їздця» (1969, реж. Денніс Гоппер). У 1980 роки Ічікава, повернувшись у своє минуле, створив кольоровий ремейк «Бірманської арфи» (1985), зняв чергові версії уже екранізованих ним творів (, «Повість про старого Такеторі») та документальну стрічку «Акторка кіно» (1987) про , яка почала зніматися ще в епоху німого кіно та досягла свого найвищого розквіту у фільмах Кендзі Мідзоґуті.
Кон Ічікава помер від запалення легенів 13 лютого 2008 року в токійській лікарні. Йому було 92 роки.
Фільмографія
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Примітки |
|---|---|---|---|
| 1934 | Гора Катікаті | 新説カチカチ山 (Kachikachi Yama) | к/м, анімаційний |
| 1946 | Дівчина у храмі Додзьо | 娘道成寺 (Musume Dojoji) | к/м, анімаційний |
| 1947 | 1001 ніч з Тохо | 東宝千一夜 (Tôhô sen'ichi-ya) | |
| 1948 | Квітка розквітає | 眞知子 より－ 花ひらく (Hana hiraku — Machiko yori) | |
| 1948 | 365 ночей: Токіо | 三百六十五夜 ・東京篇 (Sambyakurokujugo ya — Tokyo-hen) | |
| 1948 | 365 ночей: Осака | 三百六十五夜 ・大阪篇 (Sambyakurokujugo ya — Osaka-hen) | |
| 1949 | 365 ночей | 三百六十五夜 (Sambyakurokujugo ya) | |
| 1952 | Пан Везунчик | ラッキーさん (Rakki-san) | |
| 1953 | Пан Пу | プーサン (Pu-san) | |
| 1955 | Серце | こゝろ (Kokoro) | за однойменним романом Нацуме Сосекі |
| 1956 | 処刑の部屋 (Shokei no heya) | за романом Сінтаро Ісіхари | |
| 1956 | Бірманська арфа | ビルマの竪琴 (Biruma no tategoto) | за романом |
| 1958 | 炎上 (Enjô) | за романом Юкіо Місіми Золотий Храм | |
| 1959 | Ключ | 鍵 (Kagi) | за |
| 1959 | 野火 (Nobi) | по романом | |
| 1960 | 女経 (Jokyo) | кіноальманах з трьох новел; новела 2: «Жінка, яка уміє продати дорого»; за твором Сьофу Муромацу | |
| 1960 | おとうと (Ototo) | за романом | |
| 1961 | Десять чорних жінок | 黒い十人の女 (Kuroi junin no onna) | |
| 1962 | Порушений заповіт | 破戒 (Hakai) | за романом |
| 1962 | Мені два роки | 私は二歳 (Watashi wa nisai) | за романом |
| 1963 | 雪之丞変化 (Yukinojō henge) | ||
| 1963 | Самостійно через Тихий океан | 太平洋ひとりぼっち (Taiheiyô hitoribocchi) | |
| 1965 | Токійська Олімпіада | 東京オリンピック (Tôkyô orimpikku) | документальний |
| 1966 | Повість про Гендзі | 源氏物語 (Genji monogatari) | за Мурасакі Сікібу |
| 1971 | Знову любити | 愛ふたたび (Ai futatabi) | |
| 1973 | Блукачі | 股旅 (Matatabi) | |
| 1975 | Ваш покірний слуга кіт | 吾輩は猫である (Wagahai wa neko de aru) | за Нацуме Сосекі |
| 1976 | 犬神家の一族 (Inugami-ke no ichizoku) | за | |
| 1977 | 悪魔の手毬唄 (Akuma no temari-uta) | за | |
| 1977 | 獄門島 (Gokumon-to) | за | |
| 1978 | 女王蜂 (Joôbachi) | за | |
| 1978 | Вогняний птах | 火の鳥 (Hi no tori) | |
| 1979 | 病院坂の首縊りの家 (Byoinzaka no kubikukuri no ie) | за | |
| 1981 | Щастя | 幸福 (Kofuku) | |
| 1983 | 細雪 (Sasame-yuki) | за Юн'їтіро Танідзакі | |
| 1985 | Бірманська арфа | ビルマの竪琴 (Biruma no tategoto) | ремейк фільму 1956 року |
| 1987 | 竹取物語 (Taketori monogatari) | ||
| 1988 | つる －鶴－(Tsuru) | ||
| 1991 | Вбивці під масками но | 天河伝説殺人事件 (Tenkawa densetsu satsujin jiken) | |
| 1993 | За тими дверима (Фуса) | その木戸を通って (Sono kido o totte) | за оповіданням Сюгоро Ямамото |
| 1994 | 四十七人の刺客 (Shijûshichinin no shikaku) | ||
| 2000 | どら平太 (Dora-Heita) | ||
| 2000 | Сінсенґумі | 新選組 (Shinsengumi) | |
| 2001 | Мама | かあちゃん (Kah-chan) | |
| 2006 | 犬神家の一族 (Inugami-ke no ichizoku) |
Визнання
| Нагороди та номінації Кона Ічікави | |||
|---|---|---|---|
| Рік | Категорія | Фільм | Результат |
| Венеційський міжнародний кінофестиваль | |||
| 1956 | Золотий лев | Бірманська арфа | Номінація |
| Приз Сан Джорджо | Перемога | ||
| Спеціальна згадка | Перемога | ||
| Приз Міжнародної Католицької організації в царині кіно (OCIC) | Перемога | ||
| 1959 | Золотий лев | Номінація | |
| 1983 | Номінація | ||
| Італійський національний синдикат кіножурналістів | |||
| 1959 | Премія Срібна стрічка найкращому іноземному режисерові | Бірманська арфа | Номінація |
| Берлінський міжнародний кінофестиваль | |||
| 1960 | Золотий ведмідь | Номінація | |
| 1971 | Знову любити | Номінація | |
| 2000 | Камера Берлінаре | Перемога | |
| Каннський міжнародний кінофестиваль | |||
| 1960 |  Золота пальмова гілка | Ключ | Номінація |
| Перемога | |||
| 1961 | Золота пальмова гілка | Молодший брат | Номінація |
| 1964 | — Спеціальна згадка | Перемога | |
| 1900 | Золота пальмова гілка | Самостійно через Тихий океан | Номінація |
| Премія «Блакитна стрічка» | |||
| 1960 | Найкращий режисер | Ключ та Польові вогні | Перемога |
| 1961 | Найкращий фільм | Перемога | |
| Найкращий режисер | Перемога | ||
| 1963 | Найкращий режисер | Порушений заповіт та Мені два роки | Перемога |
| 2009 | Спеціальна премія | Перемога | |
| Міжнародний кінофестиваль у Локарно | |||
| 1961 | Золота мушля | Перемога | |
| Премія «Майніті» | |||
| 1961 | Найкращий фільм | Молодший брат | Перемога |
| Найкращий режисер | Заповідь жінки та Молодший брат | Перемога | |
| 1962 | Найкращий режисер | Порушений заповіт та Мені два роки | Перемога |
| Найкращий сценарій (разом з Натто Вадою) | Перемога | ||
| 1977 | Премія Вибір читачів | Перемога | |
| 1986 | Бірманська арфа | Перемога | |
| 1995 | Перемога | ||
| 2009 | Спеціальна премія | Перемога | |
| Премія Kinema Junpo | |||
| 1961 | Найкращий фільм | Молодший брат | Перемога |
| Найкращий режисер | Перемога | ||
| 1963 | Найкращий фільм | Мені два роки | Перемога |
| Найкращий режисер | Перемога | ||
| 1977 | Премія Вибір читачів — Найкращий японський кінорежисер | Клан Інуґамі | Перемога |
| Премія BAFTA | |||
| 1966 | UN Award | Токійська Олімпіада | Перемога |
| Flaherty Documentary Award | Перемога | ||
| Токійський міжнародний кінофестиваль | |||
| 1994 | Гран-прі Токіо | 47 ронінів | Номінація |
| Спеціальний приз журі | Перемога | ||
| 2006 | Перемога | ||
| Премія Японської академії | |||
| 2009 | Премія за життєві досягнення | Перемога | |
| Монреальський кінофестиваль | |||
| 2001 | Гран-прі Америк | Мама | Номінація |
| Премія за життєві досягнення | Перемога | ||
Примітки
- Ichikawa Kon Film Book (Japanese) . Nihon Eiga Senmon Channeru. Березень 2012.
- Режиссерская энциклопедия.2001.
- Compiled from Kyodo Associated Press (Лютий 2008). . The Japan Times. Архів оригіналу за 18 жовтня 2011. Процитовано 24.11.2016.
- Нагороди та номінації Кона Ічікави на сайті IMDb(англ.)
Література
- Solmi A. Kon Ichikawa. Firenze: La Nuova Italia,1975
- Kon Ichikawa/ James Quandt, ed. Toronto: Cinematheque Ontario, 2001
- ИТИКАВА, Кон // Режиссерская энциклопедия. Кино Азии, Африки, Австралии, Латинской Америки / Т. Н. Ветрова. — М. : Материк, 2001. — С. 47-48. — .
Посилання
- Senses of Cinema: Great Directors Critical Database [ 9 вересня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Itikava Kon Ichika va Itakava yap 市川 崑 Ichikava Kon 20 listopada 1915 Ise Mie Yaponiya pom 13 lyutogo 2008 Tokio Yaponiya yaponskij kinorezhiser scenarist i prodyuser Bagatorazovij nominant ta laureat mizhnarodnih ta nacionalnih festivalnih ta profesijnih kinonagorod Kon Itikavayap 市川崑Im ya pri narodzhenniGiiti Itikava yap 市川儀一 Data narodzhennya20 listopada 1915 1915 11 20 Misce narodzhennyaIse Mie YaponiyaData smerti13 lyutogo 2008 2008 02 13 92 roki Misce smertiTokio YaponiyaGromadyanstvoYaponiyaProfesiyakinorezhiser scenarist prodyuserRoki aktivnosti1946 2006IMDbID 0406728Nagorodi ta premiyid 1994 d 1960 d 1961 d 1963 Priz zhuri 1960 d 2000 d dkonichikawa comItikava Kon u VikishovishiBiografiyaGiiti Ichikava narodivsya 20 listopada 1915 roku v Ise prefektura Mie v Yaponiyi Koli Giiti bulo chotiri roki pomer jogo batko i simejna kramnicya kimono rozorilasya Hlopchik zhiv razom z sestroyu Im ya Kon dav jomu dyadko yakij vvazhav sho elementi kandzi 崑 oznachayut udachu oskilki iyeroglif dilitsya po vertikali na dvi odnakovi polovinki Hlopchik lyubiv malyuvati i hotiv stati hudozhnikom zahoplyuvavsya kino osoblivo zhanrom tyambara U pidlitkovomu vici buv prigolomshenij ciklom Silly Symphonies Volta Disneya i virishiv stati multiplikatorom U 1933 roci pislya zakinchennya tehnichnogo koledzhu v Osaci pracyuvav u viddili animaciyi na miscevij kinostudiyi J O Studio Cherez roki priznavavsya istorikovi yaponskogo kino Donaldu Richi Ya yak i ranishe multiplikator i napevno najvazhlivishij vpliv na moyi filmi okrim Chaplina osoblivo Zolotoyi lihomanki zrobiv Disnej Koli viddil animaciyi skasuvali Ichikava perejshov u viddil hudozhnogo kino asistentom rezhisera Sered rezhiseriv z yakimi jomu dovelosya pracyuvati Yutaka Abe i Nobuo Aoyagi Na pochatku 1940 h rokiv J O Studio zlilasya z P C L i Toho Film Distribution utvorivshi odnu z najbilshih yaponskih kinokompanij Toho Ichikava pereyihav do Tokio U 1946 mu znyav svij pershij samostijnij film Divchina u hrami Dodzo animacijnu strichku z marionetkami teatru bunraku Oskilki scenarij ne projshov cenzuru amerikanski okupacijna vlada konfiskuvala film protyagom bagatoh rokiv vin vvazhavsya zagublenim ale potim znajshovsya u Francuzkij sinemateci Na Toho Ichikava poznajomivsya z Natto Vadoyu spravzhnye im ya i prizvishe Yumiko Mozhi 1920 1983 sho pracyuvala na studiyi perekladachkoyu Voni odruzhilisya u 1948 roci a nastupnogo roku vijshli dva pershi filmi Ichikavi znyati za scenariyem Vadi Obraz lyudini i Neskinchenna pristrast U 1950 1965 rokah sho chasto nazivayutsya periodom Natto Vadi z yavilisya bilshist najviznanishih filmiv Ichikavi Vada napisala za ci roki 34 scenariyi bilshist z yakih adaptaciyi U 1960 ti roki Ichikava pochav znimati dokumentalni strichki Vsesvitnyu slavu prinesla jomu Tokijska Olimpiada 1965 Cya strichka trivalistyu 2 godini 45 hvilin sprijmalasya majzhe revolyuciyeyu u sportivnomu dokumentalnomu kino Zamist mehanichnoyi fiksaciyi kozhnoyi podiyi rezhiser robit tut akcent na emocijnij reakciyi glyadachiv i uchasnikiv Z 1965 po 1973 roki Ichikava ne pracyuvav u hudozhnomu kino znimayuchi dokumentalni i animacijni strichki Povernuvsya na velikij ekran z filmom Blukachi 1973 yaponskoyu variaciyeyu na temu amerikanskogo Bezturbotnogo yizdcya 1969 rezh Dennis Gopper U 1980 roki Ichikava povernuvshis u svoye minule stvoriv kolorovij remejk Birmanskoyi arfi 1985 znyav chergovi versiyi uzhe ekranizovanih nim tvoriv Povist pro starogo Taketori ta dokumentalnu strichku Aktorka kino 1987 pro yaka pochala znimatisya she v epohu nimogo kino ta dosyagla svogo najvishogo rozkvitu u filmah Kendzi Midzoguti Kon Ichikava pomer vid zapalennya legeniv 13 lyutogo 2008 roku v tokijskij likarni Jomu bulo 92 roki FilmografiyaRik Ukrayinska nazva Originalna nazva Primitki 1934 Gora Katikati 新説カチカチ山 Kachikachi Yama k m animacijnij 1946 Divchina u hrami Dodzo 娘道成寺 Musume Dojoji k m animacijnij 1947 1001 nich z Toho 東宝千一夜 Toho sen ichi ya 1948 Kvitka rozkvitaye 眞知子 より 花ひらく Hana hiraku Machiko yori 1948 365 nochej Tokio 三百六十五夜 東京篇 Sambyakurokujugo ya Tokyo hen 1948 365 nochej Osaka 三百六十五夜 大阪篇 Sambyakurokujugo ya Osaka hen 1949 365 nochej 三百六十五夜 Sambyakurokujugo ya 1952 Pan Vezunchik ラッキーさん Rakki san 1953 Pan Pu プーサン Pu san 1955 Serce こゝろ Kokoro za odnojmennim romanom Nacume Soseki 1956 処刑の部屋 Shokei no heya za romanom Sintaro Isihari 1956 Birmanska arfa ビルマの竪琴 Biruma no tategoto za romanom 1958 炎上 Enjo za romanom Yukio Misimi Zolotij Hram 1959 Klyuch 鍵 Kagi za 1959 野火 Nobi po romanom 1960 女経 Jokyo kinoalmanah z troh novel novela 2 Zhinka yaka umiye prodati dorogo za tvorom Sofu Muromacu 1960 おとうと Ototo za romanom 1961 Desyat chornih zhinok 黒い十人の女 Kuroi junin no onna 1962 Porushenij zapovit 破戒 Hakai za romanom 1962 Meni dva roki 私は二歳 Watashi wa nisai za romanom 1963 雪之丞変化 Yukinojō henge 1963 Samostijno cherez Tihij okean 太平洋ひとりぼっち Taiheiyo hitoribocchi 1965 Tokijska Olimpiada 東京オリンピック Tokyo orimpikku dokumentalnij 1966 Povist pro Gendzi 源氏物語 Genji monogatari za Murasaki Sikibu 1971 Znovu lyubiti 愛ふたたび Ai futatabi 1973 Blukachi 股旅 Matatabi 1975 Vash pokirnij sluga kit 吾輩は猫である Wagahai wa neko de aru za Nacume Soseki 1976 犬神家の一族 Inugami ke no ichizoku za 1977 悪魔の手毬唄 Akuma no temari uta za 1977 獄門島 Gokumon to za 1978 女王蜂 Joobachi za 1978 Vognyanij ptah 火の鳥 Hi no tori 1979 病院坂の首縊りの家 Byoinzaka no kubikukuri no ie za 1981 Shastya 幸福 Kofuku 1983 細雪 Sasame yuki za Yun yitiro Tanidzaki 1985 Birmanska arfa ビルマの竪琴 Biruma no tategoto remejk filmu 1956 roku 1987 竹取物語 Taketori monogatari 1988 つる 鶴 Tsuru 1991 Vbivci pid maskami no 天河伝説殺人事件 Tenkawa densetsu satsujin jiken 1993 Za timi dverima Fusa その木戸を通って Sono kido o totte za opovidannyam Syugoro Yamamoto 1994 四十七人の刺客 Shijushichinin no shikaku 2000 どら平太 Dora Heita 2000 Sinsengumi 新選組 Shinsengumi 2001 Mama かあちゃん Kah chan 2006 犬神家の一族 Inugami ke no ichizoku ViznannyaNagorodi ta nominaciyi Kona Ichikavi Rik Kategoriya Film Rezultat Venecijskij mizhnarodnij kinofestival 1956 Zolotij lev Birmanska arfa Nominaciya Priz San Dzhordzho Peremoga Specialna zgadka Peremoga Priz Mizhnarodnoyi Katolickoyi organizaciyi v carini kino OCIC Peremoga 1959 Zolotij lev Nominaciya 1983 Nominaciya Italijskij nacionalnij sindikat kinozhurnalistiv 1959 Premiya Sribna strichka najkrashomu inozemnomu rezhiserovi Birmanska arfa Nominaciya Berlinskij mizhnarodnij kinofestival 1960 Zolotij vedmid Nominaciya 1971 Znovu lyubiti Nominaciya 2000 Kamera Berlinare Peremoga Kannskij mizhnarodnij kinofestival 1960 Zolota palmova gilka Klyuch Nominaciya Peremoga 1961 Zolota palmova gilka Molodshij brat Nominaciya 1964 Specialna zgadka Peremoga 1900 Zolota palmova gilka Samostijno cherez Tihij okean Nominaciya Premiya Blakitna strichka 1960 Najkrashij rezhiser Klyuch ta Polovi vogni Peremoga 1961 Najkrashij film Peremoga Najkrashij rezhiser Peremoga 1963 Najkrashij rezhiser Porushenij zapovit ta Meni dva roki Peremoga 2009 Specialna premiya Peremoga Mizhnarodnij kinofestival u Lokarno 1961 Zolota mushlya Peremoga Premiya Majniti 1961 Najkrashij film Molodshij brat Peremoga Najkrashij rezhiser Zapovid zhinki ta Molodshij brat Peremoga 1962 Najkrashij rezhiser Porushenij zapovit ta Meni dva roki Peremoga Najkrashij scenarij razom z Natto Vadoyu Peremoga 1977 Premiya Vibir chitachiv Peremoga 1986 Birmanska arfa Peremoga 1995 Peremoga 2009 Specialna premiya Peremoga Premiya Kinema Junpo 1961 Najkrashij film Molodshij brat Peremoga Najkrashij rezhiser Peremoga 1963 Najkrashij film Meni dva roki Peremoga Najkrashij rezhiser Peremoga 1977 Premiya Vibir chitachiv Najkrashij yaponskij kinorezhiser Klan Inugami Peremoga Premiya BAFTA 1966 UN Award Tokijska Olimpiada Peremoga Flaherty Documentary Award Peremoga Tokijskij mizhnarodnij kinofestival 1994 Gran pri Tokio 47 roniniv Nominaciya Specialnij priz zhuri Peremoga 2006 Peremoga Premiya Yaponskoyi akademiyi 2009 Premiya za zhittyevi dosyagnennya Peremoga Monrealskij kinofestival 2001 Gran pri Amerik Mama Nominaciya Premiya za zhittyevi dosyagnennya PeremogaPrimitkiIchikawa Kon Film Book Japanese Nihon Eiga Senmon Channeru Berezen 2012 Rezhisserskaya enciklopediya 2001 Compiled from Kyodo Associated Press Lyutij 2008 The Japan Times Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2011 Procitovano 24 11 2016 Nagorodi ta nominaciyi Kona Ichikavi na sajti IMDb angl LiteraturaSolmi A Kon Ichikawa Firenze La Nuova Italia 1975 Kon Ichikawa James Quandt ed Toronto Cinematheque Ontario 2001 ISBN 0 9682969 3 9 ITIKAVA Kon Rezhisserskaya enciklopediya Kino Azii Afriki Avstralii Latinskoj Ameriki T N Vetrova M Materik 2001 S 47 48 ISBN 5 85646 053 7 PosilannyaSenses of Cinema Great Directors Critical Database 9 veresnya 2016 u Wayback Machine