Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Концептуальна система хімії система взаємопов язаних теорій об єднаних спільними фундаментальними принципами поняттями з

Концептуальна система хімії

Концептуальна система хімії

Концептуальна система хімії — система взаємопов'язаних теорій, об'єднаних спільними фундаментальними принципами, поняттями, законами, методами і проблемами. Теорію концептуальних систем розвитку хімії створив і розвивав радянський хімік і філософ спільно з іншими хіміками, істориками науки, філософами. Найбільш повно ця теорія викладена в його книзі «Общая химия: тенденции развития» (1989).

Виділяють чотири концептуальні системи:

  1. Вчення про склад.
  2. Структурна хімія.
  3. Вчення про хімічний процес.
  4. Еволюційна хімія.

Кожна концептуальна система хімії включає кілька теорій, об'єднаних спільними фундаментальними принципами, законами, методами і проблемами.

У розвитку хімії відбувається не зміна, а послідовна поява концептуальних систем. Розвиток хімії в даний час відбувається паралельно як на кожному з чотирьох рівнів, так і шляхом підйому з нижніх рівнів на вищі, тобто від однієї концептуальної системи до іншої.

I. Вчення про склад

Першою концептуальною системою хімії було вчення про склад. В рамках цього вчення вирішувалися дві основні проблеми: проблема хімічного елемента і проблема залежності властивостей речовини від її хімічного складу. Основний постулат вчення про склад полягає в тому, що властивості речовини визначаються її складом, тобто тим, з яких хімічних елементів і в якому їх співвідношенні утворена дана речовина. Об'єктом вчення про склад є речовина як сукупність атомів ().

II. Структурна хімія

Докладніше: Структурна хімія

Структурна хімія, поява якої відносять до першої половини XIX-го століття, виходить з постулату, що властивості речовини визначаються структурою молекул речовини, тобто не тільки складом, але і порядком з'єднання атомів між собою і їх розташуванням в просторі. Основним об'єктом структурної хімії стає молекула як єдине ціле. З появою другої концептуальної системи хімія перетворюється з науки аналітичної в науку синтетичну.

III. Вчення про хімічний процес

Вчення про хімічний процес, початок формування якого відносять до другої половини XIX століття, базується на постулаті, що властивості речовини визначаються її складом, структурою і організацією системи, в якій ця речовина знаходиться. Зародження нової концепції хімії пов'язане з появою експериментальних фактів, що вказують на неможливість пояснення хімічних реакцій тільки на основі особливостей складу речовини і структурі його молекул. Властивості речовин в загальному випадку залежать і від концентрації реагентів, від зовнішніх умов і навколишнього середовища, в яких знаходиться система, і від наявності в системі речовин (каталізаторів, розчинника, домішок, і т. ін.), стехіометрично не беруть участі в хімічній реакції. Предметом вивчення в рамках цієї концептуальної системи є вся хімічна кінетична система, для якої сама речовина, її склад і структура її молекул розглядаються як підсистема, як частина системи. Багато емпіричних понять отримують теоретичне обґрунтування в рамках статистичної механіки і термодинаміки, хімічної термодинаміки, хімічної кінетики і теорії каталітичних реакцій. Створення вчення про хімічний процес дозволило вирішувати питання управління хімічними реакціями і процесами, створити нову хімічну технологію.

IV. Еволюційна хімія

Докладніше: Еволюційна хімія

Четверта концептуальна система, еволюційна хімія, ще тільки формується і пов'язана з включенням в хімічну науку принципа історизму і поняття часу, з побудовою теорії хімічної еволюції матерії. Еволюційна хімія вивчає процеси самоорганізації речовини: від атомів і найпростіших молекул до живих організмів. Одним з перших відкриттів, які відносять до еволюційної хімії, є ефект самовдосконалення каталізаторів в реакціях, досліджений в роботах американських хіміків А. Гуотмі і Р. Каннінгема в 1958—1960 рр. У 1964—1969 рр. радянський хімік О. П. Руденко, з огляду на це відкриття, створив теорію саморозвитку відкритих каталітичних систем. У роботах німецького хіміка М. Ейгена було розвинено теорію гіперциклу, яка пояснює об'єднання самовідтворюваних макромолекул у замкнуті автокаталітичні хімічні цикли.

Теорія гіперциклу є абіогенетичною теорією хімічної еволюції і походження життя. Нобелівський лауреат Жан-Марі Лен, засновник супрамолекулярної хімії, ввів поняття «самоорганізація» і «самозбірка» для опису явищ впорядкування в супрамолекулярній хімії. Супрамолекулярною самозборкою є процес спонтанної асоціації двох і більше компонентів, що приводить до утворення супермолекул або полімолекулярних ансамблів, що відбувається за рахунок нековалентних взаємодій. Це процес був описаний при вивченні спонтанного утворення неорганічних комплексів (подвійних гелікатів), що протікає як процес самозбірки. Найбільш відомим проявом самозбірки в живій природі є самозбірка молекул нуклеїнових кислот, матричний синтез білків.

Див. також

Примітки

  1. Кузнецов В. И. Общая химия: тенденции развития. — М.: Высшая школа, 1989. — С. 26.
  2. Кузнецов В. И. Общая химия: тенденции развития. — М.: Высшая школа, 1989. — С. 29.
  3. Зоркий П. М., Лубнина И. Е. Супрамолекулярная химия: возникновение, развитие, перспективы. [ 28 березня 2018 у Wayback Machine.] // Вестник Моск. Ун-та. Серия. 2. Химия, 1999. — Том. 40, № 5. — C.300-307. (стр. 305)

Основна література

  • Кузнецов В. И. Общая химия: тенденции развития. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] — М.: Высшая школа, 1989. — 288 с.
  • Кузнецов В. И. Диалектика развития химии. От истории к теории развития химии. — М.: Наука, 1973. -327 с.
  • Кузнецов В. И. Развитие учения о катализе. — М.: Наука, 1964. — 424 c.
  • Кузнецов В. И., Печенкин А. А. Концептуальные системы химии: структурные и кинетические теории // Вопросы философии. — 1971. — № 1. — С. 46-56.

Про Концептуальні системи хімії

  • Вихалемм Р. К вопросу о концептуальных системах химии // История науки в философском контексте. / Под ред. Печенкина А. А. — Санкт-Петербург: РХГА, 2007. — 589 с. — (С. 49–70).
  • Левченков С. И. Краткий очерк истории химии. [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] Ростов-на-Дону: Изд-во Рост. ун-та, 2006. — 112 с.
  • Статьи в сборнике «История науки в философском контексте. Посвящается памяти В. И. Кузнецова (1915—2005)» [ 30 січня 2019 у Wayback Machine.] Рос. акад. наук, Ин-т истории естествознания и техники им. С. И. Вавилова. под ред. Печенкина А. А. Санкт-Петербург: РХГА, 2007. 589 с.
  • Н. И. Зейле «О трудностях методологических прививок в истории химии» [ 11 квітня 2021 у Wayback Machine.] Вестник Томского Государственного Университета. Философия. Социология. Политология. 2012 No. 4. (20), Вып. 1. [ 9 лютого 2019 у Wayback Machine.] С.20-26. (Цитата: «Привлечение идей В. И. Кузнецова о четырёх концептуальных уровнях химии и опора на некоторые положения синергетики позволили глубже представить исторически сложный процесс системы организации знаний современной химии.»)
  • в книге «Философия естественных наук» Под редакцией Лебедева. — М.: Академический проект, 2006. С. 193—212. ,
  • В. Л. Чечулин «К философии истории химии» Вестник Пермского Университета. Серия: Философия. Психология. Социология. 2011. Выпуск 4 (8) [ 21 січня 2022 у Wayback Machine.] С.38-43.

Література до четвертої концептуальної системи хімії

  • Жданов Ю. А. Материалистическая диалектика и проблема химической эволюции. Вопросы философии. — 1980. — N. 2. — С.59-80; Марксизм и современность. 2001. — N 1-2. — С.50-61.
  • Жданов Ю. А., Исторический метод в химии // Вопросы философии. — 1980. — N 2. — С.125-141.
  • Руденко А. П. Теория саморазвития открытых каталитических систем. М.: Изд-во МГУ, 1969. — 276 с.
  • Эйген М., Шустер П., - Гиперцикл. Принципы самоорганизации макромолекул. — М.: Мир, 1982. — 270 с.[недоступне посилання з квітня 2019]
  • Эйген М. Самоорганизация материи и эволюция биологических макромолекул. — М.: Мир, 1973. — 224 с.
  • Лен Ж.-М. Супрамолекулярная химия. Концепции и перспективы. — Новосибирск: Наука, 1998. — 333 с.
  • Стид Д. В., Этвуд Д. Л., Супрамолекулярная химия. В двух томах. Москва, Академкнига, 2007. Том 1. 480 с. Том 2. 416 c.
  • Зоркий П. М., Лубнина И. Е., Супрамолекулярная химия: возникновение, развитие, перспективы. [ 28 березня 2018 у Wayback Machine.] Вестник Моск. Ун-та. Серия. 2. Химия, 1999, Том.40. N.5. C.300-307.
  • Пожарский А. Ф. Супрамолекулярная химия. Часть 2. Самоорганизующиеся молекулы. Соросовский образовательный журнал. 1997. Том. 9. — C.40-47.[недоступне посилання з квітня 2019]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Konceptualna sistema himiyi sistema vzayemopov yazanih teorij ob yednanih spilnimi fundamentalnimi principami ponyattyami zakonami metodami i problemami Teoriyu konceptualnih sistem rozvitku himiyi stvoriv i rozvivav radyanskij himik i filosof spilno z inshimi himikami istorikami nauki filosofami Najbilsh povno cya teoriya vikladena v jogo knizi Obshaya himiya tendencii razvitiya 1989 Vidilyayut chotiri konceptualni sistemi Vchennya pro sklad Strukturna himiya Vchennya pro himichnij proces Evolyucijna himiya Kozhna konceptualna sistema himiyi vklyuchaye kilka teorij ob yednanih spilnimi fundamentalnimi principami zakonami metodami i problemami U rozvitku himiyi vidbuvayetsya ne zmina a poslidovna poyava konceptualnih sistem Rozvitok himiyi v danij chas vidbuvayetsya paralelno yak na kozhnomu z chotiroh rivniv tak i shlyahom pidjomu z nizhnih rivniv na vishi tobto vid odniyeyi konceptualnoyi sistemi do inshoyi I Vchennya pro skladPershoyu konceptualnoyu sistemoyu himiyi bulo vchennya pro sklad V ramkah cogo vchennya virishuvalisya dvi osnovni problemi problema himichnogo elementa i problema zalezhnosti vlastivostej rechovini vid yiyi himichnogo skladu Osnovnij postulat vchennya pro sklad polyagaye v tomu sho vlastivosti rechovini viznachayutsya yiyi skladom tobto tim z yakih himichnih elementiv i v yakomu yih spivvidnoshenni utvorena dana rechovina Ob yektom vchennya pro sklad ye rechovina yak sukupnist atomiv II Strukturna himiyaDokladnishe Strukturna himiya Strukturna himiya poyava yakoyi vidnosyat do pershoyi polovini XIX go stolittya vihodit z postulatu sho vlastivosti rechovini viznachayutsya strukturoyu molekul rechovini tobto ne tilki skladom ale i poryadkom z yednannya atomiv mizh soboyu i yih roztashuvannyam v prostori Osnovnim ob yektom strukturnoyi himiyi staye molekula yak yedine cile Z poyavoyu drugoyi konceptualnoyi sistemi himiya peretvoryuyetsya z nauki analitichnoyi v nauku sintetichnu III Vchennya pro himichnij procesVchennya pro himichnij proces pochatok formuvannya yakogo vidnosyat do drugoyi polovini XIX stolittya bazuyetsya na postulati sho vlastivosti rechovini viznachayutsya yiyi skladom strukturoyu i organizaciyeyu sistemi v yakij cya rechovina znahoditsya Zarodzhennya novoyi koncepciyi himiyi pov yazane z poyavoyu eksperimentalnih faktiv sho vkazuyut na nemozhlivist poyasnennya himichnih reakcij tilki na osnovi osoblivostej skladu rechovini i strukturi jogo molekul Vlastivosti rechovin v zagalnomu vipadku zalezhat i vid koncentraciyi reagentiv vid zovnishnih umov i navkolishnogo seredovisha v yakih znahoditsya sistema i vid nayavnosti v sistemi rechovin katalizatoriv rozchinnika domishok i t in stehiometrichno ne berut uchasti v himichnij reakciyi Predmetom vivchennya v ramkah ciyeyi konceptualnoyi sistemi ye vsya himichna kinetichna sistema dlya yakoyi sama rechovina yiyi sklad i struktura yiyi molekul rozglyadayutsya yak pidsistema yak chastina sistemi Bagato empirichnih ponyat otrimuyut teoretichne obgruntuvannya v ramkah statistichnoyi mehaniki i termodinamiki himichnoyi termodinamiki himichnoyi kinetiki i teoriyi katalitichnih reakcij Stvorennya vchennya pro himichnij proces dozvolilo virishuvati pitannya upravlinnya himichnimi reakciyami i procesami stvoriti novu himichnu tehnologiyu IV Evolyucijna himiyaDokladnishe Evolyucijna himiya Chetverta konceptualna sistema evolyucijna himiya she tilki formuyetsya i pov yazana z vklyuchennyam v himichnu nauku principa istorizmu i ponyattya chasu z pobudovoyu teoriyi himichnoyi evolyuciyi materiyi Evolyucijna himiya vivchaye procesi samoorganizaciyi rechovini vid atomiv i najprostishih molekul do zhivih organizmiv Odnim z pershih vidkrittiv yaki vidnosyat do evolyucijnoyi himiyi ye efekt samovdoskonalennya katalizatoriv v reakciyah doslidzhenij v robotah amerikanskih himikiv A Guotmi i R Kanningema v 1958 1960 rr U 1964 1969 rr radyanskij himik O P Rudenko z oglyadu na ce vidkrittya stvoriv teoriyu samorozvitku vidkritih katalitichnih sistem U robotah nimeckogo himika M Ejgena bulo rozvineno teoriyu giperciklu yaka poyasnyuye ob yednannya samovidtvoryuvanih makromolekul u zamknuti avtokatalitichni himichni cikli Teoriya giperciklu ye abiogenetichnoyu teoriyeyu himichnoyi evolyuciyi i pohodzhennya zhittya Nobelivskij laureat Zhan Mari Len zasnovnik supramolekulyarnoyi himiyi vviv ponyattya samoorganizaciya i samozbirka dlya opisu yavish vporyadkuvannya v supramolekulyarnij himiyi Supramolekulyarnoyu samozborkoyu ye proces spontannoyi asociaciyi dvoh i bilshe komponentiv sho privodit do utvorennya supermolekul abo polimolekulyarnih ansambliv sho vidbuvayetsya za rahunok nekovalentnih vzayemodij Ce proces buv opisanij pri vivchenni spontannogo utvorennya neorganichnih kompleksiv podvijnih gelikativ sho protikaye yak proces samozbirki Najbilsh vidomim proyavom samozbirki v zhivij prirodi ye samozbirka molekul nukleyinovih kislot matrichnij sintez bilkiv Div takozhFilosofiya himiyi Istoriya himiyi Naukovo doslidna programa Konceptualna shemaPrimitkiKuznecov V I Obshaya himiya tendencii razvitiya M Vysshaya shkola 1989 S 26 Kuznecov V I Obshaya himiya tendencii razvitiya M Vysshaya shkola 1989 S 29 Zorkij P M Lubnina I E Supramolekulyarnaya himiya vozniknovenie razvitie perspektivy 28 bereznya 2018 u Wayback Machine Vestnik Mosk Un ta Seriya 2 Himiya 1999 Tom 40 5 C 300 307 str 305 Osnovna literaturaKuznecov V I Obshaya himiya tendencii razvitiya 4 bereznya 2016 u Wayback Machine M Vysshaya shkola 1989 288 s Kuznecov V I Dialektika razvitiya himii Ot istorii k teorii razvitiya himii M Nauka 1973 327 s Kuznecov V I Razvitie ucheniya o katalize M Nauka 1964 424 c Kuznecov V I Pechenkin A A Konceptualnye sistemy himii strukturnye i kineticheskie teorii Voprosy filosofii 1971 1 S 46 56 Pro Konceptualni sistemi himiyiVihalemm R K voprosu o konceptualnyh sistemah himii Istoriya nauki v filosofskom kontekste Pod red Pechenkina A A Sankt Peterburg RHGA 2007 589 s S 49 70 Levchenkov S I Kratkij ocherk istorii himii 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Rostov na Donu Izd vo Rost un ta 2006 112 s Stati v sbornike Istoriya nauki v filosofskom kontekste Posvyashaetsya pamyati V I Kuznecova 1915 2005 30 sichnya 2019 u Wayback Machine Ros akad nauk In t istorii estestvoznaniya i tehniki im S I Vavilova pod red Pechenkina A A Sankt Peterburg RHGA 2007 589 s N I Zejle O trudnostyah metodologicheskih privivok v istorii himii 11 kvitnya 2021 u Wayback Machine Vestnik Tomskogo Gosudarstvennogo Universiteta Filosofiya Sociologiya Politologiya 2012 No 4 20 Vyp 1 9 lyutogo 2019 u Wayback Machine S 20 26 Citata Privlechenie idej V I Kuznecova o chetyryoh konceptualnyh urovnyah himii i opora na nekotorye polozheniya sinergetiki pozvolili glubzhe predstavit istoricheski slozhnyj process sistemy organizacii znanij sovremennoj himii v knige Filosofiya estestvennyh nauk Pod redakciej Lebedeva M Akademicheskij proekt 2006 S 193 212 ISBN 5 8291 0673 6 ISBN 5 902357 42 X V L Chechulin K filosofii istorii himii Vestnik Permskogo Universiteta Seriya Filosofiya Psihologiya Sociologiya 2011 Vypusk 4 8 21 sichnya 2022 u Wayback Machine S 38 43 Literatura do chetvertoyi konceptualnoyi sistemi himiyi Zhdanov Yu A Materialisticheskaya dialektika i problema himicheskoj evolyucii Voprosy filosofii 1980 N 2 S 59 80 Marksizm i sovremennost 2001 N 1 2 S 50 61 Zhdanov Yu A Istoricheskij metod v himii Voprosy filosofii 1980 N 2 S 125 141 Rudenko A P Teoriya samorazvitiya otkrytyh kataliticheskih sistem M Izd vo MGU 1969 276 s Ejgen M Shuster P Gipercikl Principy samoorganizacii makromolekul M Mir 1982 270 s nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Ejgen M Samoorganizaciya materii i evolyuciya biologicheskih makromolekul M Mir 1973 224 s Len Zh M Supramolekulyarnaya himiya Koncepcii i perspektivy Novosibirsk Nauka 1998 333 s Stid D V Etvud D L Supramolekulyarnaya himiya V dvuh tomah Moskva Akademkniga 2007 Tom 1 480 s Tom 2 416 c Zorkij P M Lubnina I E Supramolekulyarnaya himiya vozniknovenie razvitie perspektivy 28 bereznya 2018 u Wayback Machine Vestnik Mosk Un ta Seriya 2 Himiya 1999 Tom 40 N 5 C 300 307 Pozharskij A F Supramolekulyarnaya himiya Chast 2 Samoorganizuyushiesya molekuly Sorosovskij obrazovatelnyj zhurnal 1997 Tom 9 C 40 47 nedostupne posilannya z kvitnya 2019

Дата публікації:
Топ