Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Конгреси національних меншин Європи міжвоєнної доби Проводилися з ініціативи Німеччини від 1925 до 1938 щорічно 1925 31

Конгреси національних меншин Європи міжвоєнної доби

Конгреси національних меншин Європи міжвоєнної доби

Конгреси національних меншин Європи міжвоєнної доби
Проводилися з ініціативи Німеччини від 1925 до 1938 щорічно: 1925–31 – у м. Женева (Швейцарія), 1932 – у м. Відень, 1933–38 – у м. Берн (Швейцарія). У центрі уваги були питання діяльності Ліги Націй щодо захисту національних меншин.

Після вступу Німеччини до Ліги Націй (1926) уряд Німеччини розпочав пропагандистську кампанію про утиски німецьких меншин у чужих країнах. Міністр закордонних справ Німеччини Густав Штреземан наполягав на розширенні компетенції Ліги Націй у справах меншин. Цьому сприяло й укладення низки двосторонніх угод між державами Антанти та східноєвропейськими країнами, спрямованих на міжнародний захист меншин. На ґрунті ідеї захисту меншин правлячі кола Німеччини висували претензії до сусідніх країн, створюючи тим самим підґрунтя для виправдання відкритої агресії проти них. Веймарська Німеччина намагалася використати питання захисту прав німецьких національних меншин у країнах Центр. та Півд.-Східної Європи для підготовки ревізії Версальського мирного договору 1919 та зміни східних кордонів Німеччини, у першу чергу з Польщею. Польща ж, навпаки, прагнула заперечити правомірність втручання ззовні у внутрішні стосунки зі своїми нац. меншинами.

У всіх конгресах брали участь українці Польщі (представники Українського національно-демократичного об'єднання), вони послідовно відстоювали ідею створення єдиної й незалежної української держави. На 1–3-му конгресах члени української делегації – М.Черкавський, О.Левчанівська, П.Васильчук, Д.Левицький, О.Марітчак – через незгоду з офіційними програмними засадами конгресів, спрямованими на надання меншинам національно-культурної автономії, та через невнесення до порядку денного територіального питання були присутні лише як спостерігачі. Українці вважали, що програмною основою з'їздів меншин повинен стати принцип права націй на самовизначення. Свою позицію вони задекларували в спільних українсько-білорусько-литовських деклараціях. Останні містили перелік умов, на яких представники цих меншин погоджувалися брати повноцінну участь у роботі конгресів, а саме: не відмовлятися від боротьби за реалізацію права на нац. самовизначення, обговорювати не лише заг. проблеми, а й становище конкретних нац. меншин, а також надання їм двох місць у президії конгресів. Ухвалення рішення про задоволення чи незадоволення цих вимог було відкладене до прийняття статуту конгресів. Статут був ухвалений на 3-му конгресі в 1927. У ньому зазначалося, що конгреси не розглядають питання про можливі зміни існуючих міждержавних кордонів.

Участь українців

Активну участь у конгресах українці почали брати від 1928, коли до складу президії було обрано Д. Левицького (він був повторно обраний і 1929). У роботі 4-го конгресу взяли участь також М. Рудницька та Л. Куницький. У декларації укр. делегації, яку виголосив Д. Левицький, зазначалося, що українці, співпрацюючи з конгресами заради захисту своїх культ. прав, ніколи не відмовляться від прагнення створити незалежну та єдину українську державу. В.-Р. Залозецький-Сас, який представляв на конгресі українців Румунії, заявив, що українці Румунії не прагнуть до руйнування існуючих державних рамок нац. життя й беруть участь у конгресах меншин лише заради захисту своїх культ. прав. До порядку денного 7-го конгресу (1931) було внесено питання про пацифікацію (від лат. pacificatio – умиротворяти; насильне утихомирювання, заспокоєння повстань, національно-визвол. рухів). На ньому від укр. делегації виступила М.Рудницька, вона закликала взяти під захист переслідуване українське населення Галичини. На 8-му конгресі (1932) М. Рудницька виступила з критичною оцінкою діяльності Ліги Націй щодо розгляду петицій представників нац. меншин, зокрема укр. петицій з питань "пацифікації", військ. колонізації та укр. політв'язнів. На 9-му конгресі (1933) обговорювалися питання масового голоду в СРСР (див. також Голодомор 1932–1933 років в УСРР). Від імені українців Польщі та Румунії з осудом дій комуністичного режиму виступила М. Рудницька. У резолюції, ухваленій на з'їзді за пропозицією ген. секретаря конгресів Е. Амменде, висловлювалася подяка всім, хто брав участь в акціях допомоги голодуючому населенню в СРСР, та містився заклик до продовження таких акцій.

Міжвоєнні конгреси проходили в умовах різного роду конфліктів між окремими їхніми учасниками, зокрема між поляками та німцями. Представники Німеччини виступали, зокрема, за надання нім. меншинам у чужих країнах культ. автономії та за "звільнення націй від панування їх держав". Українці на цих конгресах у повний голос постійно заявляли, що вони прагнуть не до автономії, а до незалежної й соборної української держави.

Джерела та література

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kongresi nacionalnih menshin Yevropi mizhvoyennoyi dobi Provodilisya z iniciativi Nimechchini vid 1925 do 1938 shorichno 1925 31 u m Zheneva Shvejcariya 1932 u m Viden 1933 38 u m Bern Shvejcariya U centri uvagi buli pitannya diyalnosti Ligi Nacij shodo zahistu nacionalnih menshin Pislya vstupu Nimechchini do Ligi Nacij 1926 uryad Nimechchini rozpochav propagandistsku kampaniyu pro utiski nimeckih menshin u chuzhih krayinah Ministr zakordonnih sprav Nimechchini Gustav Shtrezeman napolyagav na rozshirenni kompetenciyi Ligi Nacij u spravah menshin Comu spriyalo j ukladennya nizki dvostoronnih ugod mizh derzhavami Antanti ta shidnoyevropejskimi krayinami spryamovanih na mizhnarodnij zahist menshin Na grunti ideyi zahistu menshin pravlyachi kola Nimechchini visuvali pretenziyi do susidnih krayin stvoryuyuchi tim samim pidgruntya dlya vipravdannya vidkritoyi agresiyi proti nih Vejmarska Nimechchina namagalasya vikoristati pitannya zahistu prav nimeckih nacionalnih menshin u krayinah Centr ta Pivd Shidnoyi Yevropi dlya pidgotovki reviziyi Versalskogo mirnogo dogovoru 1919 ta zmini shidnih kordoniv Nimechchini u pershu chergu z Polsheyu Polsha zh navpaki pragnula zaperechiti pravomirnist vtruchannya zzovni u vnutrishni stosunki zi svoyimi nac menshinami U vsih kongresah brali uchast ukrayinci Polshi predstavniki Ukrayinskogo nacionalno demokratichnogo ob yednannya voni poslidovno vidstoyuvali ideyu stvorennya yedinoyi j nezalezhnoyi ukrayinskoyi derzhavi Na 1 3 mu kongresah chleni ukrayinskoyi delegaciyi M Cherkavskij O Levchanivska P Vasilchuk D Levickij O Maritchak cherez nezgodu z oficijnimi programnimi zasadami kongresiv spryamovanimi na nadannya menshinam nacionalno kulturnoyi avtonomiyi ta cherez nevnesennya do poryadku dennogo teritorialnogo pitannya buli prisutni lishe yak sposterigachi Ukrayinci vvazhali sho programnoyu osnovoyu z yizdiv menshin povinen stati princip prava nacij na samoviznachennya Svoyu poziciyu voni zadeklaruvali v spilnih ukrayinsko bilorusko litovskih deklaraciyah Ostanni mistili perelik umov na yakih predstavniki cih menshin pogodzhuvalisya brati povnocinnu uchast u roboti kongresiv a same ne vidmovlyatisya vid borotbi za realizaciyu prava na nac samoviznachennya obgovoryuvati ne lishe zag problemi a j stanovishe konkretnih nac menshin a takozh nadannya yim dvoh misc u prezidiyi kongresiv Uhvalennya rishennya pro zadovolennya chi nezadovolennya cih vimog bulo vidkladene do prijnyattya statutu kongresiv Statut buv uhvalenij na 3 mu kongresi v 1927 U nomu zaznachalosya sho kongresi ne rozglyadayut pitannya pro mozhlivi zmini isnuyuchih mizhderzhavnih kordoniv Uchast ukrayincivAktivnu uchast u kongresah ukrayinci pochali brati vid 1928 koli do skladu prezidiyi bulo obrano D Levickogo vin buv povtorno obranij i 1929 U roboti 4 go kongresu vzyali uchast takozh M Rudnicka ta L Kunickij U deklaraciyi ukr delegaciyi yaku vigolosiv D Levickij zaznachalosya sho ukrayinci spivpracyuyuchi z kongresami zaradi zahistu svoyih kult prav nikoli ne vidmovlyatsya vid pragnennya stvoriti nezalezhnu ta yedinu ukrayinsku derzhavu V R Zalozeckij Sas yakij predstavlyav na kongresi ukrayinciv Rumuniyi zayaviv sho ukrayinci Rumuniyi ne pragnut do rujnuvannya isnuyuchih derzhavnih ramok nac zhittya j berut uchast u kongresah menshin lishe zaradi zahistu svoyih kult prav Do poryadku dennogo 7 go kongresu 1931 bulo vneseno pitannya pro pacifikaciyu vid lat pacificatio umirotvoryati nasilne utihomiryuvannya zaspokoyennya povstan nacionalno vizvol ruhiv Na nomu vid ukr delegaciyi vistupila M Rudnicka vona zaklikala vzyati pid zahist peresliduvane ukrayinske naselennya Galichini Na 8 mu kongresi 1932 M Rudnicka vistupila z kritichnoyu ocinkoyu diyalnosti Ligi Nacij shodo rozglyadu peticij predstavnikiv nac menshin zokrema ukr peticij z pitan pacifikaciyi vijsk kolonizaciyi ta ukr politv yazniv Na 9 mu kongresi 1933 obgovoryuvalisya pitannya masovogo golodu v SRSR div takozh Golodomor 1932 1933 rokiv v USRR Vid imeni ukrayinciv Polshi ta Rumuniyi z osudom dij komunistichnogo rezhimu vistupila M Rudnicka U rezolyuciyi uhvalenij na z yizdi za propoziciyeyu gen sekretarya kongresiv E Ammende vislovlyuvalasya podyaka vsim hto brav uchast v akciyah dopomogi goloduyuchomu naselennyu v SRSR ta mistivsya zaklik do prodovzhennya takih akcij Mizhvoyenni kongresi prohodili v umovah riznogo rodu konfliktiv mizh okremimi yihnimi uchasnikami zokrema mizh polyakami ta nimcyami Predstavniki Nimechchini vistupali zokrema za nadannya nim menshinam u chuzhih krayinah kult avtonomiyi ta za zvilnennya nacij vid panuvannya yih derzhav Ukrayinci na cih kongresah u povnij golos postijno zayavlyali sho voni pragnut ne do avtonomiyi a do nezalezhnoyi j sobornoyi ukrayinskoyi derzhavi Dzherela ta literaturaYevseyenko I V Krivec N V Kongresi nacionalnih menshin Yevropi mizhvoyennoyi dobi Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8 PosilannyaMizhparlyamentarna uniya Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1961 T 4 kn VIII Literi Me Na S 992 1000 ekz

Дата публікації:
Топ