Козін Яків Дмитрович

Яків Дмитрович Ко́зін (нар. 18 листопада 1896, Нижній Чир — пом. 18 лютого 1973, Сімферополь) — радянський геолог, фізикогеограф, мистецтвознавець, художник. Доктор геолого-мінералогічних з 1947 року і біологічних наук з 1956 року, професор з 1949 року. Член Спілки радянських художників України.

Козін Яків Дмитрович
Народився	19 (31) жовтня 1896 Нижній Чир, Область Війська Донського, Російська імперія
Помер	18 лютого 1973(1973-02-18) (76 років) Сімферополь, Українська РСР, СРСР
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	геолог, художник, мистецтвознавець
Alma mater	^d Бакинський державний університет (1928) Азербайджанська державна нафтова академія (1932)
Галузь	геологія і геоморфологія
Заклад	Азербайджанська державна нафтова академія СДУ
Посада	професор
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор геолого-мінералогічних наук^[d] і доктор біологічних наук
Членство	Російське географічне товариство Знання Спілка радянських художників України ^d
Партія	КПРС
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Козін.

Біографія

Народився 18 листопада (за іншими даними 28 жовтня) 1896 року в станиці Нижньо-Чирській Області Війська Донського Російської імперії (нині станиця Нижній Чир Суровікінського району Волгоградської області, Росія). 1914 року закінчив середню школу, після чого поступив до . Після випуску потрапив на Західний фронт. У 1917 році солдати обрали його членом полкового комітету та ад'ютантом полку. У 1918—1925 роках — заступник начальника, а потім начальник штабу Реввійськради Астрахансько-Прикаспійського краю. У 1925 році був демобілізований і став співробітником «Азнафти» в Баку.

1928 року закінчив історико-філологічний факультет Азейбарджанського університету в Баку; у 1932 році — Азербаджанський індустріальний інститут; у 1935 році — аспірантуру цього ж інституту. Упродовж 1935—1941 років обіймав посади заступника декана, декана геолого-розвідувального факультетуту Азербаджанського індустріального інституту. 1937 року захистив кандидатську дисертацію на тему геології Кавказу.

З 1941 року — у системі Академії наук СРСР: у 1941—1946 роках — вчений секретар Азербайджанської філії у Баку. У роки німецько-радянської війни продовжував дослідження нафтоносних площ Азербайджанської РСР, готував кадри фахівців-геологів.

У 1947—1950 роках — заступник директора Кримської бази АН СРСР, у 1950—1954 роках — заступник, у 1954—1956 роках — голова Президії Кримської філії АН СРСР. Одночасно протягом 1950—1973 років — професор кафедр фізичної географії та загального ґрунтознавства Кримського педагогічного інституту у Сімферополі.

Був членом КПРС. Обирався депутатом Кримської обласної ради ІІІ (1953—1955) і IV (1955—1957) скликань, депутатом Сімферопольської міської ради. Був головою президії Кримського товариства «Знання», член обласного комітету захисту миру, дійсним членом Географічного товариства СРСР, керівником першого підрозділу Академії наук СРСР у Криму, відповідальнии редактором журналу «Праці Кримської філії АН СРСР». У 1963—1973 роках — перший президент Малої Академії наук школярів Криму «Шукач».

Жив у Сімферополі, в будинку на бульварі Івана Франка, № 12, квартира № 13. Помер у Сімферополі 18 лютого 1973 року.

Наукова діяльність

Наукові дослідження присвячені палеогеографії Каспійського і Чорного морів, мінеральним ресурсам Криму. Здійснював прогнозування родовищ нафти південних регіонів СРСР. Автор праць:

• «Геологическое прошлое Крыма» (Москва, 1954);
• «Богатства крымских недр» (Сімферополь, 1956);
• «Орографическая схема Крыма» (Сімферополь, 1961; у співавторстві).

Творчість

Працював в галузі мистецтвознавства, художньої критики та акварельного живопису (ствоював пейзажі). Автор картин:

• «У горах Старого Криму» (1954);
• «Краєвид із південного перевалу на Карадаг» (1955).

Автор праць:

• «Розписи хат Катеринославської губернії» (Баку, 1926);
• «Народный художник Азербайджана Азимзаде Азим» (Баку, 1939);
• «Співець Криму» (Сімферополь, 1949);

Друкував статті в періодичній пресі та доповіді.

Брав участь у виставках: міських — з 1918 року, обласних — з 1966 року. Персональна виставка відбулася у Баку у 1930 році, Сімферополі у 1969 і 1970 роках.

Окремі роботи зберігаються в Алупкинськму палаці-музеї, Астраханській картинній галереї, Азербарджанському художньому музеї.

Нагороди

Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора і Червоної Зірки.

Вшанування

У 1996 році, у зв'язку зі 100-річним ювілеєм від дня народження Якова Козіна, за клопотанням кримських географів, Карстова комісія Кримської Академії наук ухвалила рішення назавжди увічнити ім'я вченого на карті Криму, назвавши його ім'ям карстову порожнину — печеру Карабійську-II, відкриту та досліджену Комплексною карстовою експедицією АН УРСР у 1963 році під керівництвом Віктора Дублянського на яйлі Карабі.

Примітки

1. Козин Яков Дмитриевич / Крым политический.(рос.)
2. Депутаты Крымского областного Совета народных депутатов 3-го созыва.(рос.)
3. Депутаты Крымского областного Совета народных депутатов 4-го созыва.(рос.)
4. Пещера Карабийская-2 (им. Козина) / Ялта: путеводитель.(рос.)

Література

• Козін Яків Дмитрович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — 563 с.;
• Козин, Яков Дмитриевич // Художники народов СССР. Том 5 (Кобозева—Коняхин). Академический проект Санкт-Петербург. 2002, сторінка 95 (рос.);
• Р. Д. Бащенко, М. І. Гаврилюк, В. Г. Єна. Козін Яків Дмитрович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. — Т. 13 : Киї — Кок. — 711 с. — .