Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ко вані слова неологізми індивідуальні новотвори що їх штучно створювали українські письменники XIX XX ст переважно в ти

Ковані слова

«Ко́вані слова́» — неологізми, індивідуальні новотвори, що їх штучно створювали українські письменники XIX—XX ст., переважно в тих випадках, коли доводилося описувати нові явища та поняття, для яких в українській літературній мові до того були відсутні потрібні мовні засоби.

Метафору кування для витворення інноваційної лексики вживали з другої половини XIX ст., початково з осудливим відтінком. Новостворювані слова одержали назву «ковані» через те, що часто ці неологізми утворювали за неактивними чи невластивими народній мові словотвірними моделями. Вислів особливо поширився на початку 1880-х років у зв'язку з перекладацькою діяльністю М. Старицького. «Ковані слова» з'являлися в перекладах, в публіцистичних та наукових працях. Як зауважував І. Франко, вони викликали критику переважно з боку тих, хто прагнули обмежити стилістичну різноманітність української мови народним просторіччям і рамками «хатнього вжитку».

У такий спосіб намагалися оновлювати лексичний склад української мови О. Партицький (обритвити «поголитися», тлустінь «товща», маловартниця «дрібниця»), Ф. Піскунов (дадій «стслв. датель», керуяцтво «уряд», лягівниця «спальня», набач «нагляд», віршник «поет», гойник «хірург», ма́рина «фантазія», шатоносець «броненосець»), Є. Желехівський (базич «базікало»), Є. Тимченко (виявляч «викривач», оглядність «відносність», читальність «розбірливість», літач «повітроплавець»), В. Дубровський (валець «вальс», зламач «зломник», кишенник «кишеньковий злодій», обитація «житло», оборотич «кант», папірниця «портфель», честень «пам'ятник», писало «грифель»), Я. Щоголів (заступа «оборона», нахабець, забавлянка, чутоба «чуття») та ін.

Найпослідовнішими «ковалями» були Олена Пчілка та Михайло Старицький. Їхні далеко не завжди успішні витвори викликали різку критику М. Костомарова, котрий закликав не вдаватися до «насильницького кування», і започаткував фонд для видання народного словника за останні 70 років, що зрештою мав результатом видання «Словаря» В. Науменка. Як «убивственну», «фальшиву» схарактеризував школу Старицького В. Горленко. Художник П. Мартинович намалював і поширив карикатуру на «голову київської кузні» Старицького, де з-під молотка кувателя вилітають «ковані слова», а під малюнком підпис: «Мов Борвій по хвилях тризубцем бурхає / Отак моє слово з ковадла злітає».

«Ковані слова» нерідко потрапляли в тогочасні словники. Уже 1861 року в журналі «Основа» М. Левченко в статті «Замітки про русинську термінологію» запропонував створювати наукові терміни в дусі народної мови, щоб їх міг сприймати народ. У доданому до статті словнику було наведено два десятки слів, створених самим автором (численниця «математика», винець «алкоголь» тощо).

Гострої критики через «кування» зазнав словник Ф. Піскунова. Грінченко звинуватив автора («Словниця…», 1873) в тому, що «Складається словар з випадково відкілясь насмиканих слів, з додатком сили слів роботи самого Піскунова або когось іншого, а також із невідомо нащо позичених з інших мов; джерел ніде ніяких не зазначено». Хоча Б. Грінченко зауважував, що він «більший ворог позичанню, ніж куванню». В другому виданні («Словник», 1882) критичний рецензент К. Шейковський виявив 330 слів, що їх Піскунов нібито сфабрикував сам.

Чимало «кованих» слів подається в «Російсько-українському словнику» за ред. А. Ю. Кримського.

Негативно ставилися до явища «кування» М. Костомаров, І. Нечуй-Левицький, позитивно оцінювали його як засіб збагачення лексики І. Франко, М. Грушевський, А. Кримський.

Деякі з новостворених слів, що не порушували закономірностей словотвору, згодом увійшли до словникового складу сучасної української мови. Авторами успішних неологізмів ставали Тарас Шевченко (передмова, післямова), Пантелеймон Куліш (обставина), І. Верхратський (напрям), Михайло Старицький (нестяма, мрія, чарівливий, приємність, провинність, млявий, страдниця, противага, загарт, пестовливий «пестливий», нетребство «неробство», дочасовий «передчасний»), Олена Пчілка (переможець, мистецтво, променистий), П. Грабовський (самопізнання), М. Левченко (обрій), Леся Українка (провесна, пломінь, невідборонно), Іван Франко (недвижно, невпинний, отвір, привід, припис, пречудовий, проблиск, прямовисно, свідоцтво), Іван Нечуй-Левицький (байдужість, самосвідомість, світогляд), Агатангел Кримський (зміст) та ін.

Див. також

Примітки

  1. Колоїз Ж. В. Оказіоналізми в лексикографії // Філологічні студії. Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету. — 2012. — Вип. 8. — С. 100.
  2. Чапленко В. Історія нової української літературної мови. — Нью-Йорк, 1970 — С. 140
  3. Чапленко В. Історія… — С. 141
  4. . Архів оригіналу за 24 Лютого 2018. Процитовано 7 Березня 2018.
  5. Москаленко А. А. Нарис історії української лексикографії. — К., 1961. — С. 68.
  6. Колоїз Ж. В. Оказіоналізми… — С. 100.
  7. Москаленко А. А. Нарис… — С. 70.
  8. Тищенко О., Поздрань Ю. Реактивована лексика «Російсько-українського словника» за ред. А. Ю. Кримського та С. О. Єфремова // Рідне слово в етнокультурному вимірі. — 2016. — С. 183—199.

Література

  • Нечуй-Левицький І. Сьогочасна часописна мова на Україні. К., 1907.
  • Франко І. Михайло Петрович Старицький / Франко І. Зібрання творів. — Т. 33. — К., 1982.
  • Чапленко В. Історія нової української літературної мови. — Нью-Йорк, 1970 — С. 136—142.
  • Ковані слова // Волков А. Лексикон загального та порівняльного літературознавства. — Чернівці: Золоті литаври, 2001. — 636 с.
  • Регушевський Є. С. «Ковані слова» [ 10 Вересня 2018 у Wayback Machine.] / «Українська мова». Енциклопедія / Редкол.: Русанівський В. М., Тараненко О. О. та ін. — К., 2000. — С. 240.

Посилання

Дата публікації:
Ko vani slova neologizmi individualni novotvori sho yih shtuchno stvoryuvali ukrayinski pismenniki XIX XX st perevazhno v tih vipadkah koli dovodilosya opisuvati novi yavisha ta ponyattya dlya yakih v ukrayinskij literaturnij movi do togo buli vidsutni potribni movni zasobi Metaforu kuvannya dlya vitvorennya innovacijnoyi leksiki vzhivali z drugoyi polovini XIX st pochatkovo z osudlivim vidtinkom Novostvoryuvani slova oderzhali nazvu kovani cherez te sho chasto ci neologizmi utvoryuvali za neaktivnimi chi nevlastivimi narodnij movi slovotvirnimi modelyami Visliv osoblivo poshirivsya na pochatku 1880 h rokiv u zv yazku z perekladackoyu diyalnistyu M Starickogo Kovani slova z yavlyalisya v perekladah v publicistichnih ta naukovih pracyah Yak zauvazhuvav I Franko voni viklikali kritiku perevazhno z boku tih hto pragnuli obmezhiti stilistichnu riznomanitnist ukrayinskoyi movi narodnim prostorichchyam i ramkami hatnogo vzhitku U takij sposib namagalisya onovlyuvati leksichnij sklad ukrayinskoyi movi O Partickij obritviti pogolitisya tlustin tovsha malovartnicya dribnicya F Piskunov dadij stslv datel keruyactvo uryad lyagivnicya spalnya nabach naglyad virshnik poet gojnik hirurg ma rina fantaziya shatonosec bronenosec Ye Zhelehivskij bazich bazikalo Ye Timchenko viyavlyach vikrivach oglyadnist vidnosnist chitalnist rozbirlivist litach povitroplavec V Dubrovskij valec vals zlamach zlomnik kishennik kishenkovij zlodij obitaciya zhitlo oborotich kant papirnicya portfel chesten pam yatnik pisalo grifel Ya Shogoliv zastupa oborona nahabec zabavlyanka chutoba chuttya ta in Najposlidovnishimi kovalyami buli Olena Pchilka ta Mihajlo Starickij Yihni daleko ne zavzhdi uspishni vitvori viklikali rizku kritiku M Kostomarova kotrij zaklikav ne vdavatisya do nasilnickogo kuvannya i zapochatkuvav fond dlya vidannya narodnogo slovnika za ostanni 70 rokiv sho zreshtoyu mav rezultatom vidannya Slovarya V Naumenka Yak ubivstvennu falshivu sharakterizuvav shkolu Starickogo V Gorlenko Hudozhnik P Martinovich namalyuvav i poshiriv karikaturu na golovu kiyivskoyi kuzni Starickogo de z pid molotka kuvatelya vilitayut kovani slova a pid malyunkom pidpis Mov Borvij po hvilyah trizubcem burhaye Otak moye slovo z kovadla zlitaye Kovani slova neridko potraplyali v togochasni slovniki Uzhe 1861 roku v zhurnali Osnova M Levchenko v statti Zamitki pro rusinsku terminologiyu zaproponuvav stvoryuvati naukovi termini v dusi narodnoyi movi shob yih mig sprijmati narod U dodanomu do statti slovniku bulo navedeno dva desyatki sliv stvorenih samim avtorom chislennicya matematika vinec alkogol tosho Gostroyi kritiki cherez kuvannya zaznav slovnik F Piskunova Grinchenko zvinuvativ avtora Slovnicya 1873 v tomu sho Skladayetsya slovar z vipadkovo vidkilyas nasmikanih sliv z dodatkom sili sliv roboti samogo Piskunova abo kogos inshogo a takozh iz nevidomo nasho pozichenih z inshih mov dzherel nide niyakih ne zaznacheno Hocha B Grinchenko zauvazhuvav sho vin bilshij vorog pozichannyu nizh kuvannyu V drugomu vidanni Slovnik 1882 kritichnij recenzent K Shejkovskij viyaviv 330 sliv sho yih Piskunov nibito sfabrikuvav sam Chimalo kovanih sliv podayetsya v Rosijsko ukrayinskomu slovniku za red A Yu Krimskogo Negativno stavilisya do yavisha kuvannya M Kostomarov I Nechuj Levickij pozitivno ocinyuvali jogo yak zasib zbagachennya leksiki I Franko M Grushevskij A Krimskij Deyaki z novostvorenih sliv sho ne porushuvali zakonomirnostej slovotvoru zgodom uvijshli do slovnikovogo skladu suchasnoyi ukrayinskoyi movi Avtorami uspishnih neologizmiv stavali Taras Shevchenko peredmova pislyamova Pantelejmon Kulish obstavina I Verhratskij napryam Mihajlo Starickij nestyama mriya charivlivij priyemnist provinnist mlyavij stradnicya protivaga zagart pestovlivij pestlivij netrebstvo nerobstvo dochasovij peredchasnij Olena Pchilka peremozhec mistectvo promenistij P Grabovskij samopiznannya M Levchenko obrij Lesya Ukrayinka provesna plomin nevidboronno Ivan Franko nedvizhno nevpinnij otvir privid pripis prechudovij problisk pryamovisno svidoctvo Ivan Nechuj Levickij bajduzhist samosvidomist svitoglyad Agatangel Krimskij zmist ta in Div takozhNeologizm Individualizm Movnij purizm OkazionalizmPrimitkiKoloyiz Zh V Okazionalizmi v leksikografiyi Filologichni studiyi Naukovij visnik Krivorizkogo derzhavnogo pedagogichnogo universitetu 2012 Vip 8 S 100 Chaplenko V Istoriya novoyi ukrayinskoyi literaturnoyi movi Nyu Jork 1970 S 140 Chaplenko V Istoriya S 141 Arhiv originalu za 24 Lyutogo 2018 Procitovano 7 Bereznya 2018 Moskalenko A A Naris istoriyi ukrayinskoyi leksikografiyi K 1961 S 68 Koloyiz Zh V Okazionalizmi S 100 Moskalenko A A Naris S 70 Tishenko O Pozdran Yu Reaktivovana leksika Rosijsko ukrayinskogo slovnika za red A Yu Krimskogo ta S O Yefremova Ridne slovo v etnokulturnomu vimiri 2016 S 183 199 LiteraturaNechuj Levickij I Sogochasna chasopisna mova na Ukrayini K 1907 Franko I Mihajlo Petrovich Starickij Franko I Zibrannya tvoriv T 33 K 1982 Chaplenko V Istoriya novoyi ukrayinskoyi literaturnoyi movi Nyu Jork 1970 S 136 142 Kovani slova Volkov A Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva Chernivci Zoloti litavri 2001 636 s Regushevskij Ye S Kovani slova 10 Veresnya 2018 u Wayback Machine Ukrayinska mova Enciklopediya Redkol Rusanivskij V M Taranenko O O ta in K 2000 S 240 Posilannya Kovani slova Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 493 Kovani slova Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 255 634 s, Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Топ