Кни́жківці — мікрорайон міста Хмельницького, що розташований у південно-східній частині міста. Переважає індивідуальна забудова.
Книжківці Хмельницький | ||||
Комітет самоорганізації населення мікрорайону, клуб, поштове відділення, амбулаторія та бібліотека | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
49°23′17″ пн. ш. 27°02′00″ сх. д. / 49.38806° пн. ш. 27.03333° сх. д. | ||||
Країна | Україна | |||
Адмінодиниця | Хмельницький | |||
Населення | близько 1700 осіб (станом на 2013 рік) | |||
Поштовий індекс | 29022 | |||
Головні вулиці | вул. Багалія, вул. Зеньковського, вул. Карбишева | |||
Заклади освіти та культури | Хмельницька СЗОШ І-III ступенів №23 | |||
Карта | ||||
Як мікрорайон обласного центру Книжківці існують з 1981 року, коли село Книжківці було приєднане до міста Хмельницького.
Історія
Перша писемна згадка про Книжківці пов'язана з родом магнатів Клечинських із Польщі, які володіли селом у XVI—XVII ст. Спершу село мало назву «Книшківці», тому походження назви виводять від слова «книш».
В середині XVIII століття власником села став Адам Чарторийський. Однак у 1767 році він змушений був переїхати до Польщі, рятуючись від повстання гайдамаків під проводом М.Залізняка. Під час придушення повстання загинуло багато мешканців села. У 1769—1770 роках Книжківці сильно постраждали від епідемії чуми і, як наслідок, життя в селі практично завмерло. Адам Чарторийський після повернення з Польщі був змушений закупити в сусідніх селах нових кріпаків.
Село розбудовувалось — був збудований панський маєток, нові селянські хати. На прохання селян Чарторийські у 1782 році профінансували будівництво дерев'яної греко-католицької церкви на честь Святої Параскеви.
В документах 1795 року село фігурує як Книжківці, і надалі зберігається саме така назва села.
Наприкінці XVIII ст. Книжківці перейшли до володіння поміщика Мацея (Матвія) Христофоровича Журовського. Село продовжувало розвиватись — у 1821 році Журовський побудував на річці Кудрянці млин, у 1829 році було розпочато будівництво кам'яної церкви, яка, трохи перебудована, збереглась до наших днів.
У 1870-х роках на околиці Книжковець поміщиця Афелія Хвалибог побудувала цегельний завод, де могли працювати селяни. Крім того, наприкінці ХІХ ст. багато мешканців села заробляли на життя візництвом, перевозячи товари та пасажирів по Летичівській поштовій дорозі, що йшла північною околицею Книжковець.
1900—2000 роки
У 1930 році в Книжківцях був заснований колгосп «Червоний партизан» (пізніше його було перейменовано на колгосп ім. Щорса, а у 1962 році об'єднано з копистинським колгоспом «Поділля»).
З 8 липня 1941 року по 25 березня 1944 року село перебувало в німецькій окупації. На честь загиблих в роки німецько-радянської війни односельців у селі споруджено два пам'ятники.
У 1981 році село було включено в межі Хмельницького.
2000 роки
Персоналії
Відомим уродженцем Книжковець є Григорій Щерба (1914—1992 рр.) — мінералог, доктор геологічних наук, лауреат Ленінської премії (1958 р.).
Соціальна та транспортна інфраструктура мікрорайону
У Книжківцях працює клуб «Книжківці», бібліотека та амбулаторія сімейного типу.
Навчальні Заклади
Діє Хмельницька середня загальноосвітня школа І-III ступенів № 23 (вул. Карбишева, 6), введена в експлуатацію у 2008 році. При школі діє підрозділ дошкільного виховання.
Заклади Харчування
У Книжківцях працюють магазини та кафе.
Транспортна Система
Громадський транспорт у мікрорайоні представлений маршрутними таксі № 18, 23, 24, 36.
Річки та Озера
Через мікрорайон протікає річка Кудрянка та декілька струмків.
Примітки
- Хмельницька міська рада. Про створення клуба «Книжківці» та затвердження його Статуту[недоступне посилання з липня 2019]
- . Архів оригіналу за 7 червня 2012. Процитовано 18 січня 2013.
- . Архів оригіналу за 16 Жовтня 2013. Процитовано 18 Січня 2013.
Джерела
- Загальноосвітня школа в мікрорайоні Книжківці гостинно прийняла учнів // 28 вересня 2008 р.[недоступне посилання з липня 2019]
- Мікрорайон Книжківці: історія та сьогодення: Інформаційна довідка / підготувала В. В. Бугаєва. — Хмельницький, 2011. [ 14 Лютого 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kni zhkivci mikrorajon mista Hmelnickogo sho roztashovanij u pivdenno shidnij chastini mista Perevazhaye individualna zabudova Knizhkivci HmelnickijKnizhkivci Komitet samoorganizaciyi naselennya mikrorajonu klub poshtove viddilennya ambulatoriya ta biblioteka Zagalna informaciya 49 23 17 pn sh 27 02 00 sh d 49 38806 pn sh 27 03333 sh d 49 38806 27 03333Krayina UkrayinaAdminodinicya HmelnickijNaselennya blizko 1700 osib stanom na 2013 rik Poshtovij indeks 29022Golovni vulici vul Bagaliya vul Zenkovskogo vul KarbishevaZakladi osviti ta kulturi Hmelnicka SZOSh I III stupeniv 23 Karta Yak mikrorajon oblasnogo centru Knizhkivci isnuyut z 1981 roku koli selo Knizhkivci bulo priyednane do mista Hmelnickogo IstoriyaPersha pisemna zgadka pro Knizhkivci pov yazana z rodom magnativ Klechinskih iz Polshi yaki volodili selom u XVI XVII st Spershu selo malo nazvu Knishkivci tomu pohodzhennya nazvi vivodyat vid slova knish V seredini XVIII stolittya vlasnikom sela stav Adam Chartorijskij Odnak u 1767 roci vin zmushenij buv pereyihati do Polshi ryatuyuchis vid povstannya gajdamakiv pid provodom M Zaliznyaka Pid chas pridushennya povstannya zaginulo bagato meshkanciv sela U 1769 1770 rokah Knizhkivci silno postrazhdali vid epidemiyi chumi i yak naslidok zhittya v seli praktichno zavmerlo Adam Chartorijskij pislya povernennya z Polshi buv zmushenij zakupiti v susidnih selah novih kripakiv Selo rozbudovuvalos buv zbudovanij panskij mayetok novi selyanski hati Na prohannya selyan Chartorijski u 1782 roci profinansuvali budivnictvo derev yanoyi greko katolickoyi cerkvi na chest Svyatoyi Paraskevi V dokumentah 1795 roku selo figuruye yak Knizhkivci i nadali zberigayetsya same taka nazva sela Pam yatnik u Knizhkivcyah na chest zagiblih zemlyakiv Naprikinci XVIII st Knizhkivci perejshli do volodinnya pomishika Maceya Matviya Hristoforovicha Zhurovskogo Selo prodovzhuvalo rozvivatis u 1821 roci Zhurovskij pobuduvav na richci Kudryanci mlin u 1829 roci bulo rozpochato budivnictvo kam yanoyi cerkvi yaka trohi perebudovana zbereglas do nashih dniv U 1870 h rokah na okolici Knizhkovec pomishicya Afeliya Hvalibog pobuduvala cegelnij zavod de mogli pracyuvati selyani Krim togo naprikinci HIH st bagato meshkanciv sela zaroblyali na zhittya viznictvom perevozyachi tovari ta pasazhiriv po Letichivskij poshtovij dorozi sho jshla pivnichnoyu okoliceyu Knizhkovec 1900 2000 roki U 1930 roci v Knizhkivcyah buv zasnovanij kolgosp Chervonij partizan piznishe jogo bulo perejmenovano na kolgosp im Shorsa a u 1962 roci ob yednano z kopistinskim kolgospom Podillya Vulicya Karbisheva Z 8 lipnya 1941 roku po 25 bereznya 1944 roku selo perebuvalo v nimeckij okupaciyi Na chest zagiblih v roki nimecko radyanskoyi vijni odnoselciv u seli sporudzheno dva pam yatniki U 1981 roci selo bulo vklyucheno v mezhi Hmelnickogo 2000 rokiPersonaliyiVidomim urodzhencem Knizhkovec ye Grigorij Sherba 1914 1992 rr mineralog doktor geologichnih nauk laureat Leninskoyi premiyi 1958 r Socialna ta transportna infrastruktura mikrorajonuHmelnicka SZOSh I III stupeniv 23 U Knizhkivcyah pracyuye klub Knizhkivci biblioteka ta ambulatoriya simejnogo tipu Navchalni Zakladi Diye Hmelnicka serednya zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv 23 vul Karbisheva 6 vvedena v ekspluataciyu u 2008 roci Pri shkoli diye pidrozdil doshkilnogo vihovannya Zakladi Harchuvannya U Knizhkivcyah pracyuyut magazini ta kafe Transportna Sistema Gromadskij transport u mikrorajoni predstavlenij marshrutnimi taksi 18 23 24 36 Richki ta Ozera Cherez mikrorajon protikaye richka Kudryanka ta dekilka strumkiv PrimitkiHmelnicka miska rada Pro stvorennya kluba Knizhkivci ta zatverdzhennya jogo Statutu nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 7 chervnya 2012 Procitovano 18 sichnya 2013 Arhiv originalu za 16 Zhovtnya 2013 Procitovano 18 Sichnya 2013 DzherelaZagalnoosvitnya shkola v mikrorajoni Knizhkivci gostinno prijnyala uchniv 28 veresnya 2008 r nedostupne posilannya z lipnya 2019 Mikrorajon Knizhkivci istoriya ta sogodennya Informacijna dovidka pidgotuvala V V Bugayeva Hmelnickij 2011 14 Lyutogo 2022 u Wayback Machine