Київський відділ імператорського російського воєнно-історичного товариства (Київський відділ ІРВІТ) — це відділ російського воєнно-історичного товариства, що вніс вклад у розвиток військових архівів.
Історія
Заснований у жовтні 1908. Ставив за мету: дослідження в галузі воєнної історії; поширення воєнно-історичних знань; сприяння упорядкуванню архівів, збереженню, відновленню й спорудженню пам'ятників, проведенню археологічних досліджень; заснування спеціалізованих музеїв і бібліотек тощо. Відділ поширював свою діяльність на територію Київського військового округу, до якого входили Київська, Подільська, Волинська, Полтавська, Харківська, Чернігівська і Курська губернії й Хотинський повіт Бессарабської губернії.
Перший голова — Київський, Подільський та Волинський генерал-губернатор В.Сухомлинов, з грудня 1908 — командувач військами Київського військового округу М.Іванов, попечитель музею — Київський, Подільський і Волинський генерал-губернатор Ф.Трепов, товариші голови — професор Київського університету В.Іконников, начальник штабу Київського військового округу М.Алексєєв (1908–12), секретар відділу — старший ад'ютант Окружного штабу Київського військового округу Б.Стеллецький (1908–11), пізніше — ад'ютант генерал-губернатора С.Крейтон. Керівні органи — рада і розпорядчий комітет. До складу ради входили вчені, військові, культурно-громадські діячі: окружний генерал-квартирмейстер штабу Київського військового. округу В.Драгомиров, нач. 42-ї піхотної дивізії М.Єпанчин, професор Київської духовної академії В.Завітневич, професор Київського університету Ю.Кулаковський, професор Ніжинського історико-філологічного інституту В.Ляскоронський, начальник Київського окружного артилерійського складу Д.Меньшов, нач. військових сполучень Київського військового округу М.Ходорович, нач. Київського окружного інженерного управління Київського військового округу генерал-лейтенант К.Холостов.
Діяльність та внесок
Основна робота Київського відділу ІРВІТ зосереджувалася в комісіях: архівній та бібліотечній (голова В.Іконников), музейній (В.Драгомиров), будівельній (К.Холостов), ревізійній (К.Новогребельський), редакційній (М.Ходорович, з липня 1911 — М.Наркевич), зйомок і знімків (нач. Управління Київської військової топографічної зйомки Ю.Шмідт, з 1910 — нач. 33-ї піхотної дивізії О. Зегелов).
Значну роботу з виявлення, реєстрації, аналізу й упорядкування військових архівів здійснила архівна комісія, вона зібрала чимало документальних матеріалів 15–19 ст. (серед них — універсали гетьманів І.Самойловича та І.Скоропадського), започаткувавши перший в Україні воєнно-історичний архів. У ньому зосереджувалися документи окремих архівів військових штабів і управлінь Київського військового округу, а також документи, що стосувалися історії воєнної та військової справи в Україні. Значну роль у її роботі відіграли: у розробці теоретичних і практичних питань військової архівної справи — чл. від. І.Каманін; у комплектуванні колекцій писемних пам'яток — Д. Меньшов і ад'ютант командувача військ Київського військового округу штаб-ротмістр М. Бакулін. Архівна комісія збирала відомості про всі архівні збірки, цінні воєнно-історичні документи державної, громадської та приватної власності, проводила роботу з поліпшення постановки архівної справи в Київській військовій окрузі. Члени комісії опублікували низку документів з архіву від. та збірок писемних пам'яток.
Музейна комісія розробила концепцію музею товариства, яка була першою спробою відобразити музейними засобами воєнну та військову історію України. У грудні 1910 у будинку Київського художньо-промислового і наукового музею було відкрито Київський воєнно-історичний музей.
1910–14 Київський відділ ІРВІТ фінансував археологічні роботи з дослідження давньоруських пам'яток у с. Білгородка (нині село Києво-Святошинського району), якими керував В.Хвойка; а також брав участь у розкопках у Китаєві (південний форпост стародавнього Києва) і співпрацював з археологами Імператорської археологічної комісії та Київського товариства охорони пам'яток старовини і мистецтва, які досліджували пам'ятки воєнно-історичного значення (виконував для них топографічні та інженерні плани). Важливим напрямком діяльності членів відділу. була робота з охорони нерухомих пам'яток воєнної та військової історії. Було започатковано вивчення київського військового некрополя, члени від. брали участь у визначенні місця, де відбулася Берестецька битва 1651, та закладці у с. Пляшева (нині село Радивилівського району Рівненської обл.) пам'ятника (з 1991 Свято-Георгіївський храм-усипальниця у складі Історико-культурного заповідника «Поле Берестецької битви»); виявляли й фіксували об'єкти історико-культ. спадщини (у тому числі виїздили на місця), складали кошториси ремонтно-реставраційних робіт, листувалися з місц. адміністративними установами та з власниками пам'яток щодо їх обстеження й збереження; досліджували фортифікаційні споруди 14–16 ст., зокрема Судової (Замкової) гори в м. Острог, замку 2-ї пол. 15 ст. в с. Клевань. Було розроблено та розіслано на місця опитувальні листки з метою збирання інформації про рухомі та нерухомі пам'ятки краю.
Одним із програмних завдань Київ. від. ІРВІТ було зведення пам'ятників монументального мист-ва, присвячених видатним військ. діячам та істор. подіям. Було розроблено проект спорудження комплексу пам'ятників під назвою «Історичний шлях», перший з яких — пам'ятник св. княгині Ользі було відкрито 4 вересня 1911 (у радянський час знищений, 1996 відновлений з ін. матеріалу). 1914 на кошти, зібрані відділом, на пл. Никольській (нині — пл. Арсенальна) встановлено пам'ятник І.Іскрі і В.Кочубею (1919 скульптури знято, на постаменті встановлено гармату).
1909–14 ред. комісія видавала: журнал з воєнної історії «Военно-исторический вестник» (загалом було видрукувано 25 випусків), окремі брошури, відбитки з часопису наук.-популярних праць членів відділу, картографічний матеріал, пам'ятні записки для екскурсій та ін. друковану продукцію.
Кількість членів відділу не була постійною, загалом у його діяльності брали участь у різний час понад 610 осіб. Переважну більшість членів складали військові, членами від. були відомі вчені, культурно-громадські діячі. Серед них — директор Київської контори Державного банку Г.Афанасьєв, директор Київ. художньо-пром. і наук. музею М.Біляшівський, голова Імператорської археол. комісії граф О.Бобринський, нумізмат К.Болсуновський, київ. губернатор О.Гірс, ген. штабу М.Духонін, мистецтвознавці Г.Павлуцький і А.Прахов, історики Ю.Кулаковський, А.Стороженко і М.Стороженко, археолог В.Хвойка, ректор Київського університету М.Цитович, професори Київ. духовної акад. М.Петров і Ф.Титов, лікар І.Сікорський, підприємець і колекціонер Б.Ханенко (див. Ханенки Богдан і Варвара), архітектори П.Голландський та Є.Єрмаков й ін.
З початком Першої світової війни діяльність від. майже припинилася, 1917 музейні колекції та рештки архіву перейшли у власність укр. влади, у рад. час їх було розподілено між різними установами.
Джерела та література
- Федорова Л. Д. Київський відділ імператорського російського воєнно-історичного товариства [ 8 Березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — 528 с. : іл. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kiyivskij viddil imperatorskogo rosijskogo voyenno istorichnogo tovaristva Kiyivskij viddil IRVIT ce viddil rosijskogo voyenno istorichnogo tovaristva sho vnis vklad u rozvitok vijskovih arhiviv IstoriyaZasnovanij u zhovtni 1908 Staviv za metu doslidzhennya v galuzi voyennoyi istoriyi poshirennya voyenno istorichnih znan spriyannya uporyadkuvannyu arhiviv zberezhennyu vidnovlennyu j sporudzhennyu pam yatnikiv provedennyu arheologichnih doslidzhen zasnuvannya specializovanih muzeyiv i bibliotek tosho Viddil poshiryuvav svoyu diyalnist na teritoriyu Kiyivskogo vijskovogo okrugu do yakogo vhodili Kiyivska Podilska Volinska Poltavska Harkivska Chernigivska i Kurska guberniyi j Hotinskij povit Bessarabskoyi guberniyi Pershij golova Kiyivskij Podilskij ta Volinskij general gubernator V Suhomlinov z grudnya 1908 komanduvach vijskami Kiyivskogo vijskovogo okrugu M Ivanov popechitel muzeyu Kiyivskij Podilskij i Volinskij general gubernator F Trepov tovarishi golovi profesor Kiyivskogo universitetu V Ikonnikov nachalnik shtabu Kiyivskogo vijskovogo okrugu M Aleksyeyev 1908 12 sekretar viddilu starshij ad yutant Okruzhnogo shtabu Kiyivskogo vijskovogo okrugu B Stelleckij 1908 11 piznishe ad yutant general gubernatora S Krejton Kerivni organi rada i rozporyadchij komitet Do skladu radi vhodili vcheni vijskovi kulturno gromadski diyachi okruzhnij general kvartirmejster shtabu Kiyivskogo vijskovogo okrugu V Dragomirov nach 42 yi pihotnoyi diviziyi M Yepanchin profesor Kiyivskoyi duhovnoyi akademiyi V Zavitnevich profesor Kiyivskogo universitetu Yu Kulakovskij profesor Nizhinskogo istoriko filologichnogo institutu V Lyaskoronskij nachalnik Kiyivskogo okruzhnogo artilerijskogo skladu D Menshov nach vijskovih spoluchen Kiyivskogo vijskovogo okrugu M Hodorovich nach Kiyivskogo okruzhnogo inzhenernogo upravlinnya Kiyivskogo vijskovogo okrugu general lejtenant K Holostov Diyalnist ta vnesok Osnovna robota Kiyivskogo viddilu IRVIT zoseredzhuvalasya v komisiyah arhivnij ta bibliotechnij golova V Ikonnikov muzejnij V Dragomirov budivelnij K Holostov revizijnij K Novogrebelskij redakcijnij M Hodorovich z lipnya 1911 M Narkevich zjomok i znimkiv nach Upravlinnya Kiyivskoyi vijskovoyi topografichnoyi zjomki Yu Shmidt z 1910 nach 33 yi pihotnoyi diviziyi O Zegelov Znachnu robotu z viyavlennya reyestraciyi analizu j uporyadkuvannya vijskovih arhiviv zdijsnila arhivna komisiya vona zibrala chimalo dokumentalnih materialiv 15 19 st sered nih universali getmaniv I Samojlovicha ta I Skoropadskogo zapochatkuvavshi pershij v Ukrayini voyenno istorichnij arhiv U nomu zoseredzhuvalisya dokumenti okremih arhiviv vijskovih shtabiv i upravlin Kiyivskogo vijskovogo okrugu a takozh dokumenti sho stosuvalisya istoriyi voyennoyi ta vijskovoyi spravi v Ukrayini Znachnu rol u yiyi roboti vidigrali u rozrobci teoretichnih i praktichnih pitan vijskovoyi arhivnoyi spravi chl vid I Kamanin u komplektuvanni kolekcij pisemnih pam yatok D Menshov i ad yutant komanduvacha vijsk Kiyivskogo vijskovogo okrugu shtab rotmistr M Bakulin Arhivna komisiya zbirala vidomosti pro vsi arhivni zbirki cinni voyenno istorichni dokumenti derzhavnoyi gromadskoyi ta privatnoyi vlasnosti provodila robotu z polipshennya postanovki arhivnoyi spravi v Kiyivskij vijskovij okruzi Chleni komisiyi opublikuvali nizku dokumentiv z arhivu vid ta zbirok pisemnih pam yatok Muzejna komisiya rozrobila koncepciyu muzeyu tovaristva yaka bula pershoyu sproboyu vidobraziti muzejnimi zasobami voyennu ta vijskovu istoriyu Ukrayini U grudni 1910 u budinku Kiyivskogo hudozhno promislovogo i naukovogo muzeyu bulo vidkrito Kiyivskij voyenno istorichnij muzej 1910 14 Kiyivskij viddil IRVIT finansuvav arheologichni roboti z doslidzhennya davnoruskih pam yatok u s Bilgorodka nini selo Kiyevo Svyatoshinskogo rajonu yakimi keruvav V Hvojka a takozh brav uchast u rozkopkah u Kitayevi pivdennij forpost starodavnogo Kiyeva i spivpracyuvav z arheologami Imperatorskoyi arheologichnoyi komisiyi ta Kiyivskogo tovaristva ohoroni pam yatok starovini i mistectva yaki doslidzhuvali pam yatki voyenno istorichnogo znachennya vikonuvav dlya nih topografichni ta inzhenerni plani Vazhlivim napryamkom diyalnosti chleniv viddilu bula robota z ohoroni neruhomih pam yatok voyennoyi ta vijskovoyi istoriyi Bulo zapochatkovano vivchennya kiyivskogo vijskovogo nekropolya chleni vid brali uchast u viznachenni miscya de vidbulasya Berestecka bitva 1651 ta zakladci u s Plyasheva nini selo Radivilivskogo rajonu Rivnenskoyi obl pam yatnika z 1991 Svyato Georgiyivskij hram usipalnicya u skladi Istoriko kulturnogo zapovidnika Pole Beresteckoyi bitvi viyavlyali j fiksuvali ob yekti istoriko kult spadshini u tomu chisli viyizdili na miscya skladali koshtorisi remontno restavracijnih robit listuvalisya z misc administrativnimi ustanovami ta z vlasnikami pam yatok shodo yih obstezhennya j zberezhennya doslidzhuvali fortifikacijni sporudi 14 16 st zokrema Sudovoyi Zamkovoyi gori v m Ostrog zamku 2 yi pol 15 st v s Klevan Bulo rozrobleno ta rozislano na miscya opituvalni listki z metoyu zbirannya informaciyi pro ruhomi ta neruhomi pam yatki krayu Odnim iz programnih zavdan Kiyiv vid IRVIT bulo zvedennya pam yatnikiv monumentalnogo mist va prisvyachenih vidatnim vijsk diyacham ta istor podiyam Bulo rozrobleno proekt sporudzhennya kompleksu pam yatnikiv pid nazvoyu Istorichnij shlyah pershij z yakih pam yatnik sv knyagini Olzi bulo vidkrito 4 veresnya 1911 u radyanskij chas znishenij 1996 vidnovlenij z in materialu 1914 na koshti zibrani viddilom na pl Nikolskij nini pl Arsenalna vstanovleno pam yatnik I Iskri i V Kochubeyu 1919 skulpturi znyato na postamenti vstanovleno garmatu 1909 14 red komisiya vidavala zhurnal z voyennoyi istoriyi Voenno istoricheskij vestnik zagalom bulo vidrukuvano 25 vipuskiv okremi broshuri vidbitki z chasopisu nauk populyarnih prac chleniv viddilu kartografichnij material pam yatni zapiski dlya ekskursij ta in drukovanu produkciyu Kilkist chleniv viddilu ne bula postijnoyu zagalom u jogo diyalnosti brali uchast u riznij chas ponad 610 osib Perevazhnu bilshist chleniv skladali vijskovi chlenami vid buli vidomi vcheni kulturno gromadski diyachi Sered nih direktor Kiyivskoyi kontori Derzhavnogo banku G Afanasyev direktor Kiyiv hudozhno prom i nauk muzeyu M Bilyashivskij golova Imperatorskoyi arheol komisiyi graf O Bobrinskij numizmat K Bolsunovskij kiyiv gubernator O Girs gen shtabu M Duhonin mistectvoznavci G Pavluckij i A Prahov istoriki Yu Kulakovskij A Storozhenko i M Storozhenko arheolog V Hvojka rektor Kiyivskogo universitetu M Citovich profesori Kiyiv duhovnoyi akad M Petrov i F Titov likar I Sikorskij pidpriyemec i kolekcioner B Hanenko div Hanenki Bogdan i Varvara arhitektori P Gollandskij ta Ye Yermakov j in Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni diyalnist vid majzhe pripinilasya 1917 muzejni kolekciyi ta reshtki arhivu perejshli u vlasnist ukr vladi u rad chas yih bulo rozpodileno mizh riznimi ustanovami Dzherela ta literaturaFedorova L D Kiyivskij viddil imperatorskogo rosijskogo voyenno istorichnogo tovaristva 8 Bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8