Китайська місія на Марс (2020)

Тяньвень-1 (англ. Tianwen-1 укр. Питання до Неба) — космічна місія з відправки Китаєм на Марс трьох космічних апаратів: орбітального апарату, посадкової платформи та марсоходу (ровера). Місія є астробіологічною, тобто її метою є пошук існування «життя» на Марсі, як на поточний момент, так і в минулому, а також дослідження навколишнього середовища. Місія була успішно запущена 23 липня 2020 року за допомогою ракети-носія Великий похід-5. Вихід на навколомарсову орбіту відбувся 10 лютого 2021 року, а посадка була здійснена 15 травня 2021 року.

Тяньвень-1
Космічний корабель	«Хуоксін-1» (2018-20)
Тип космічного корабля	орбітальний апарат посадкова платформа марсохід
Ракета-носій	Великий похід-5
Місце запуску	космодром Веньчан
Дата запуску	23 липня 2020, 4:41 UTC
Місце посадки	рівнина Утопія
Дата посадки	15 травня 2021 вхід на орбіту: 10 лютого 2021
Тривалість польоту	3 роки, 11 місяців, 27 днів тривалість роботи на Марсі: орбітальний апарат ≥ 1 земного року, марсохід — 90 (солів)

22 травня 2021 року, марсохід «Чжужун» (Zhurong) спустився зі спускальної платформи на поверхню Марса і почав свою першу поїздку, відправивши на Землю перші зображення спускального апарату вже без марсоходу.

Китайська програма дослідження Марса стартувала у 2009 році у співпраці з Росією. Після невдалого запуску у 2012 році апарату Фобос-Ґрунт, що повинен був доправити до Марса китайський орбітер Інхо-1, Піднебесна вирішила започаткувати власну програму.

Космічні апарати

Макет марсохода у 2018
Основні параметри
Організація	Китайське національне космічне управління
Дата запуску	23 липня 2020, 4:41 UTC
Тривалість польоту	орбітальний апарат: прибуде 11-24 лютого 2021 працюватиме 1 рік, марсохід: висадиться 23 квітня 2021 працюватиме 90 (солів)
Технічні параметри
Маса	загальна: 5 т; орбітер: 3175 кг; марсохід: 240 кг
Розміри	марсохід (2x1,66x08) м^3

Планувалось, що посадка ровера здійснюватиметься на рівнині Утопія за допомогою посадкового апарата, що містить парашути та двигуни, які сповільнюватимуть падіння, а також надувні подушки, що пом'якшать його. Живитиметься марсохід від сонячних панелей, зондуватиме місячний ґрунт за допомогою радара та здійснюватиме його хімічний аналіз, шукаючи біомолекули чи біосигнатури. За наслідками роботи орбітера і ровера розроблять топографічні мапи марсіанської поверхні із вказанням характеристик ґрунтів, атмосфери (іоносфери), ділянок водяного льоду та інших зібраних даних.

Загалом використовується 12 наукових інструментів:

• Орбітальний апарат:
  • камера із середньою роздільною здатністю (100 м на орбіті, висотою 400 км);
  • камера із високою роздільністю (2 м на тій же орбіті);
  • магнітометр;
  • спектрометр для мінералів;
  • радар поверхні;
  • аналізатор іонів та нейтральних частинок;
• Марсохід:
  • георадар для дослідження на глибині у 100 м;
  • детектор магнітного поля;
  • інструмент для метеорологічних замірів;
  • детектор поверхневих сполук;
  • мультиспектральна камера;
  • навігаційна та топографічна камера.

Хід місії

Посадка на Марсі

14 травня 2021 року, о 23:18 UTC, спускальний апарат «Tianwen-1» успішно сів у визначеній посадковій зоні в південній частині рівнини Утопія. Посадка почалась з випущення захисної капсули із спускальним апаратом і ровером. Капсула увійшла в атмосферу і спустилась на парашуті, після чого спускальний апарат використав реактивні двигуни для м'якої посадки на Марс.

Спускальний апарат випустив марсохід (ровер) «Чжужун» (Zhurong) 22 травня 2021 року. Марсохід було спроєктовано для дослідження поверхні впродовж 90 марсіанських днів, його висота складає — 1,85 м, а маса становить — 240 кг.

Таким чином, КНР стала другою після США країною, яка змогла здійснити успішну посадку космічного апарату на Марсі.

Діяльність орбітального апарату

У липні 2023 р., згідно публікації в Space, стало відомо, що за допомогою китайського орбітального апарату «Tianwen-1» та китайського марсоходу «Чжужун» (Zhurong) було виявлено особливості у вигляді темних гребенів на вершині яскравих піщаних дюн у рівнині Утопія на Марсі. Це довело те, що на Марсі 400 тисяч років тому відбулася різка зміна клімату, найімовірніше це сталося після льодовикового періоду. Причиною існування льодовикового періоду на Марсі стала зміна нахилу осі планети, яка відбувається періодично. У період між 2,1 млн і 400 тисяч років тому нахил осі Марса змінювався в діапазоні від 15 до 35° до площини орбіти його обертання навколо Сонця. Це вплинуло на клімат на Марсі і призвело до різкої його зміни, вважають учені. До речі, зараз нахил осі Червоної планети становить 25°.

Див. також

• Дослідження Марса
• Mars 2020
• Mars Sample Return Mission
• ЕкзоМарс
• Мангальян

Примітки

1. (англ.). news.cgtn.com. 23 липня 2020. Архів оригіналу за 23 липня 2020. Процитовано 23 липня 2020.
2. . lb.ua (укр.). Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 16 травня 2021.
3. Evan Gough (6 липня 2020). (англ.). universetoday.com. Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 8 липня 2020.
4. (англ.). xinhuanet.com. 24 квітня 2020. Архів оригіналу за 7 травня 2020. Процитовано 11 травня 2020.
5. Jones, Andrew (9 лютого 2018). . gbtimes.com. Архів оригіналу за 18 лютого 2018. Процитовано 6 лютого 2019.(англ.)
6. Дорожня мапа глобальних досліджень (pdf) [ 27 листопада 2018 у Wayback Machine.]. NASA. Січень 2018.
7. . reuters.com. 24 серпня 2016. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 6 лютого 2019.(англ.)
8. . Spaceflight Now. 18 червня 2020. Архів оригіналу за 28 травня 2020. Процитовано 19 червня 2020.
9. . Youtube. Архів оригіналу за 12 серпня 2017. Процитовано 24 серпня 2016. China Central Television
10. Chris Gebhardt (10 лютого 2021). (англ.). nasaspaceflight.com. Архів оригіналу за 10 лютого 2021. Процитовано 11 лютого 2021.
11. Woo, Ryan; Sun, Yilei (22 травня 2021). . Reuters (En) . Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 22 травня 2021.
12. Aleksandra Lozovschi (17 січня 2019). (англ.). inquisitr.com. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 8 липня 2020.
13. . BBC News. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 14 травня 2021.
14. Китай вперше показав посадку свого марсохода на червону планету — відео
15. China has successfully landed on Mars [Updated]. Ars Technica. 15 травня 2021.
16. Китайський марсохід розгадав одну з давніх таємниць Марсу. // Автор: Денис Коротинський. 10.07.2023, 22:11