Володи́мир Стефанович Кача́ла (нар. 5 (17) грудня 1842, Галичина — 14 (26) грудня 1894) — український інженер, громадський діяч, меценат. Тривалий час жив і працював у Києві, займався підприємництвом у цукробуряковій та інших галузях. Сприяв розвитку української культурної діяльності у місті.
Качала Володимир Степанович | |
---|---|
Народився | 17 (29) грудня 1842 село Озерна, королівство Галичини та Володомирії, Австрійська імперія |
Помер | 26 грудня 1894 (7 січня 1895) (52 роки) Київ, Російська імперія |
Поховання | Байкове кладовище |
Громадянство | Австрійська імперія → Австро-Угорська імперія |
Національність | українець |
Діяльність | інженер, громадський діяч, меценат |
У шлюбі з | Качала, в дівоцтві Личкова, Марія Михайлівна |
Діти | Анна Трескіна |
Автограф | |
|
Біографія
Уродженець Галичини, син Степана Качали й Анни зі Стрільбицьких. Народився в хаті свого діда, пароха села Озерна о. Миколи Стрільбицького. Середню освіту отримав у гімназії в Тернополі, вищу — в Політехнічному інституті у Відні. Здобув фах інженера-технолога.
У 1865 році, невдовзі після одержання диплома, переїхав до Санкт-Петербургу, а потім на українські терени Російської імперії, куди був запрошений для роботи на цукроварні Терещенків. Пізніше увійшов до керівного складу деяких інших цукрових заводів. Глибоко та всебічно вивчаючи свою справу, 1871 року Володимир Качала став одним із засновників Київського відділення Російського технічного товариства — авторитетного об'єднання професіоналів, яке спершу спеціалізувалося саме на цукробуряковій промисловості. Брав участь у міжнародних промислових виставках.
Мешкав у Києві з січня 1867 року, де 1887 року придбав на ім'я дружини Марії Михайлівни, племінниці київського голови Личкова Семена Никифоровича садибу по вул. Володимирській (сучасний № 45). Упродовж 1891—1892 років на цій ділянці були зведені за проектами та під керівництвом Олександра Хойнацького чільний прибутковий будинок і особняк у дворі. Невдовзі після забудови садиби Володимир Качала розмістив на її території першу в Києві невелику приватну електростанцію (не збереглася). В особняку містилися помешкання родини інженера Качали, його технічна контора та офіси Гребениківського й Рогізнянського цукрових заводів на Слобожанщині. В оформленні металевих огорож балконів обох споруд збереглися літери «МК» — ініціали дружини інженера Марії Качали, офіційної замовниці будинків. Нині в колишньому особняку на Володимирській, 45-а міститься Київський будинок вчених.
Ще одним проявом ділової активності Володимира Качали стало утримання закладу штучних мінеральних вод та готелю при ньому на схилі біля Олександрівського узвозу (приміщення не збереглися). Інженер орендував це підприємство у міста. Теплої пори року (з 1 травня по 15 серпня за старим стилем) тут діяла лікувальна зала для користування теплими й холодними штучними мінеральними водами, кумисом, кефіром, сироваткою й молоком. Тут-таки було влаштовано грязьові та мінеральні ванни, гідропатичний кабінет тощо. Медичною справою завідували долучені до цього фахівці, а Володимир Качала утримував при «мінеральних водах» лабораторію хімічного аналізу зі складом приладів та реактивів.
Помер у Києві, незадовго до смерті зазнавши значних збитків через несприятливу кон'юнктуру на цукровому ринку. Похований на Байковому кладовищі (нова частина, 1-а дільниця); надгробок зберігся.
Небіж В. С. Качали — Кирило Студинський.
Участь в українському громадському житті
Володимир Качала як свідомий українець підтримував дружні зв'язки з провідними діячами української культури в Києві, зокрема з Олександром Кониським та Миколою Лисенком. Його племінник Омелян Киричинський згадував про нього: «Почував себе Українцем, жив в стислій приязні з Кониським і залюбки жертвував на українські справи чималі суми… Як Галичанин, він давав притулок приїжджим до Києва Галичанам і допомагав їм влаштовуватися».
Саме в готелі Качали у квітні-травні 1886 року зупинився Іван Франко, коли приїздив до Києва брати шлюб з киянкою Ольгою з Хоружинських. Оскільки царська влада ставилася до політичної та громадської діяльності Франка вкрай неприязно, інженер Качала потрапив до списків «неблагонадійних»; це заважало йому оформити перехід з австрійського підданства до російського.
Зала Качали
Завдяки сприянню Володимира Качали велика зала закладу штучних мінеральних вод поза лікувальним сезоном могла бути використана для творчої діяльності українців. У ній, зокрема, наприкінці 1880-х — на початку 1890-х років регулярно проводив репетиції та концерти український хор під орудою М. В. Лисенка. Племінниця композитора Валерія О'Коннор-Вілінська відзначала у спогадах: «На краю Царського саду, високо над Днапром, стояла довга будівля з залою „Мінеральних вод“, так званою залою Качали. Там відбувалися проби Лисенкового хору. Хор Лисенка складався переважно зі студентів університету з примішкою семінаристів і панночок. Назбиралося їх до шестидесяти душ. Все те були щирі виконавці не з примусу, а з своєї волі, які бачили в тій праці національне діло і весело відбували його». Заняття хору проводилися щосуботи; з нагоди концертних виступів у залі споруджували естраду та ставили столи для вечері.
Вшанування пам'яті
8 грудня 2022 Київрада перейменувала вулицю Качалова на честь українського громадського діяча, мецената, інженера Володимира Качали
Примітки
- ЦДІАУ у Львові. Ф.362, Оп. 1, Сп. 9, Ст. 9 «Студинський Кирило — академік». Розвідка «мій Рід».
- Франко в Київі… — Кн. 6. — С. 171.
- Хінкулов Л. Ф. Літературні зустрічі: Розповіді про письменників у Києві. — К. : Радянський письменник, 1980. — С. 108.
- О'Коннор-Вілінська В. Лисенки й Старицькі // М. В. Лисенко у спогадах сучасників. — К. : Музична Україна, 1968. — С. 365.
- Віталій Кличко: Київрада дерусифікувала ще 32 вулиці столиці. Зокрема, перейменувала бульвар Дружби Народів
Джерела
- Дорош Є., Слюзар В. Родина Качалів в історії Галичини. — Тернопіль, 2010.
- Друг О., Малаков Д. Особняки Києва. — К.: Кий, 2004. — С. 305—310.
- Лисенко у спогадах сучасників. — К.: Музична Україна, 1968. — С. 300, 364, 365, 433.
- Франко в Київі // Україна: Науковий двохмісячник українознавства під редакцією академіка Михайла Грушевського. — К., 1926. — Кн. 6. — С. 170—175.
- Якель Р. Сага про Качалів // Дзеркало тижня. — 2008. – 18 січня.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kachala Volodi mir Stefanovich Kacha la nar 5 17 grudnya 1842 18421217 Galichina 14 26 grudnya 1894 ukrayinskij inzhener gromadskij diyach mecenat Trivalij chas zhiv i pracyuvav u Kiyevi zajmavsya pidpriyemnictvom u cukroburyakovij ta inshih galuzyah Spriyav rozvitku ukrayinskoyi kulturnoyi diyalnosti u misti Kachala Volodimir StepanovichNarodivsya17 29 grudnya 1842 selo Ozerna korolivstvo Galichini ta Volodomiriyi Avstrijska imperiyaPomer26 grudnya 1894 7 sichnya 1895 52 roki Kiyiv Rosijska imperiyaPohovannyaBajkove kladovisheGromadyanstvoAvstrijska imperiya Avstro Ugorska imperiyaNacionalnistukrayinecDiyalnistinzhener gromadskij diyach mecenatU shlyubi zKachala v divoctvi Lichkova Mariya MihajlivnaDitiAnna TreskinaAvtograf Mediafajli u VikishovishiBiografiyaUrodzhenec Galichini sin Stepana Kachali j Anni zi Strilbickih Narodivsya v hati svogo dida paroha sela Ozerna o Mikoli Strilbickogo Serednyu osvitu otrimav u gimnaziyi v Ternopoli vishu v Politehnichnomu instituti u Vidni Zdobuv fah inzhenera tehnologa U 1865 roci nevdovzi pislya oderzhannya diploma pereyihav do Sankt Peterburgu a potim na ukrayinski tereni Rosijskoyi imperiyi kudi buv zaproshenij dlya roboti na cukrovarni Tereshenkiv Piznishe uvijshov do kerivnogo skladu deyakih inshih cukrovih zavodiv Gliboko ta vsebichno vivchayuchi svoyu spravu 1871 roku Volodimir Kachala stav odnim iz zasnovnikiv Kiyivskogo viddilennya Rosijskogo tehnichnogo tovaristva avtoritetnogo ob yednannya profesionaliv yake spershu specializuvalosya same na cukroburyakovij promislovosti Brav uchast u mizhnarodnih promislovih vistavkah Meshkav u Kiyevi z sichnya 1867 roku de 1887 roku pridbav na im ya druzhini Mariyi Mihajlivni pleminnici kiyivskogo golovi Lichkova Semena Nikiforovicha sadibu po vul Volodimirskij suchasnij 45 Uprodovzh 1891 1892 rokiv na cij dilyanci buli zvedeni za proektami ta pid kerivnictvom Oleksandra Hojnackogo chilnij pributkovij budinok i osobnyak u dvori Nevdovzi pislya zabudovi sadibi Volodimir Kachala rozmistiv na yiyi teritoriyi pershu v Kiyevi neveliku privatnu elektrostanciyu ne zbereglasya V osobnyaku mistilisya pomeshkannya rodini inzhenera Kachali jogo tehnichna kontora ta ofisi Grebenikivskogo j Rogiznyanskogo cukrovih zavodiv na Slobozhanshini V oformlenni metalevih ogorozh balkoniv oboh sporud zbereglisya literi MK iniciali druzhini inzhenera Mariyi Kachali oficijnoyi zamovnici budinkiv Nini v kolishnomu osobnyaku na Volodimirskij 45 a mistitsya Kiyivskij budinok vchenih Pamyatnaya knizhka i adres kalendar Kievskoj gubernii na 1889 god s 68 She odnim proyavom dilovoyi aktivnosti Volodimira Kachali stalo utrimannya zakladu shtuchnih mineralnih vod ta gotelyu pri nomu na shili bilya Oleksandrivskogo uzvozu primishennya ne zbereglisya Inzhener orenduvav ce pidpriyemstvo u mista Teployi pori roku z 1 travnya po 15 serpnya za starim stilem tut diyala likuvalna zala dlya koristuvannya teplimi j holodnimi shtuchnimi mineralnimi vodami kumisom kefirom sirovatkoyu j molokom Tut taki bulo vlashtovano gryazovi ta mineralni vanni gidropatichnij kabinet tosho Medichnoyu spravoyu zaviduvali dolucheni do cogo fahivci a Volodimir Kachala utrimuvav pri mineralnih vodah laboratoriyu himichnogo analizu zi skladom priladiv ta reaktiviv Pomer u Kiyevi nezadovgo do smerti zaznavshi znachnih zbitkiv cherez nespriyatlivu kon yunkturu na cukrovomu rinku Pohovanij na Bajkovomu kladovishi nova chastina 1 a dilnicya nadgrobok zberigsya Nebizh V S Kachali Kirilo Studinskij Uchast v ukrayinskomu gromadskomu zhittiNadgrobok V S Kachali Volodimir Kachala yak svidomij ukrayinec pidtrimuvav druzhni zv yazki z providnimi diyachami ukrayinskoyi kulturi v Kiyevi zokrema z Oleksandrom Koniskim ta Mikoloyu Lisenkom Jogo pleminnik Omelyan Kirichinskij zgaduvav pro nogo Pochuvav sebe Ukrayincem zhiv v stislij priyazni z Koniskim i zalyubki zhertvuvav na ukrayinski spravi chimali sumi Yak Galichanin vin davav pritulok priyizhdzhim do Kiyeva Galichanam i dopomagav yim vlashtovuvatisya Same v goteli Kachali u kvitni travni 1886 roku zupinivsya Ivan Franko koli priyizdiv do Kiyeva brati shlyub z kiyankoyu Olgoyu z Horuzhinskih Oskilki carska vlada stavilasya do politichnoyi ta gromadskoyi diyalnosti Franka vkraj nepriyazno inzhener Kachala potrapiv do spiskiv neblagonadijnih ce zavazhalo jomu oformiti perehid z avstrijskogo piddanstva do rosijskogo Zala Kachali Zavdyaki spriyannyu Volodimira Kachali velika zala zakladu shtuchnih mineralnih vod poza likuvalnim sezonom mogla buti vikoristana dlya tvorchoyi diyalnosti ukrayinciv U nij zokrema naprikinci 1880 h na pochatku 1890 h rokiv regulyarno provodiv repeticiyi ta koncerti ukrayinskij hor pid orudoyu M V Lisenka Pleminnicya kompozitora Valeriya O Konnor Vilinska vidznachala u spogadah Na krayu Carskogo sadu visoko nad Dnaprom stoyala dovga budivlya z zaloyu Mineralnih vod tak zvanoyu zaloyu Kachali Tam vidbuvalisya probi Lisenkovogo horu Hor Lisenka skladavsya perevazhno zi studentiv universitetu z primishkoyu seminaristiv i pannochok Nazbiralosya yih do shestidesyati dush Vse te buli shiri vikonavci ne z primusu a z svoyeyi voli yaki bachili v tij praci nacionalne dilo i veselo vidbuvali jogo Zanyattya horu provodilisya shosuboti z nagodi koncertnih vistupiv u zali sporudzhuvali estradu ta stavili stoli dlya vecheri Vshanuvannya pam yati8 grudnya 2022 Kiyivrada perejmenuvala vulicyu Kachalova na chest ukrayinskogo gromadskogo diyacha mecenata inzhenera Volodimira KachaliPrimitkiCDIAU u Lvovi F 362 Op 1 Sp 9 St 9 Studinskij Kirilo akademik Rozvidka mij Rid Franko v Kiyivi Kn 6 S 171 Hinkulov L F Literaturni zustrichi Rozpovidi pro pismennikiv u Kiyevi K Radyanskij pismennik 1980 S 108 O Konnor Vilinska V Lisenki j Staricki M V Lisenko u spogadah suchasnikiv K Muzichna Ukrayina 1968 S 365 Vitalij Klichko Kiyivrada derusifikuvala she 32 vulici stolici Zokrema perejmenuvala bulvar Druzhbi NarodivDzherelaDorosh Ye Slyuzar V Rodina Kachaliv v istoriyi Galichini Ternopil 2010 Drug O Malakov D Osobnyaki Kiyeva K Kij 2004 S 305 310 Lisenko u spogadah suchasnikiv K Muzichna Ukrayina 1968 S 300 364 365 433 Franko v Kiyivi Ukrayina Naukovij dvohmisyachnik ukrayinoznavstva pid redakciyeyu akademika Mihajla Grushevskogo K 1926 Kn 6 S 170 175 Yakel R Saga pro Kachaliv Dzerkalo tizhnya 2008 18 sichnya