Като лицька це рква в Нідерла ндах друга християнська конфесія Нідерландів Складник всесвітньої Католицької церкви яку о

Като́лицька це́рква в Нідерла́ндах — друга християнська конфесія Нідерландів. Складник всесвітньої Католицької церкви, яку очолює на Землі римський папа. Керується конференцією єпископів. Станом на 2004 рік у країні нараховувалося близько 5 042 000 католиків (31,28% від усього населення). Існувало 8 дієцезій, які об'єднували 1520 церковних парафій. Кількість священиків — 3418 (з них представників секулярного духовенства — 1387, членів чернечих організацій — 2031), постійних дияконів — 310, монахів — 3383, монахинь — 9128. Регулярно відвідували богослужіння близько 200 000 чоловік, 1,2 % від населення країни. Переважна більшість католиків країни — латинського обряду. Історично католицьке населення переважає в центрі й на півдні країни, особливо поблизу кордону з Бельгією.

Католицька церква в Нідерла́ндах
Тип	^d
Класифікація	Католицька церква
Теологія	Католицьке богослов'я
Структура	Дієцезії: 8
Парафії	1520
Учасники	5 042 000 осіб (2004; 31,28%)
Священики	3418 (2004)
Католицька церква в Нідерландах у Вікісховищі

Історія

Першим християнським єпископом, який діяв у Нідерландах, був (середина IV століття), зарахований Католицькою церквою до лику святих. Систематична місіонерська діяльність на території сучасних Нідерландів почалася в кінці VII — початку VIII століття. Найпомітнішими християнськими проповідниками того періоду були єпископ Утрехта Вілліброрд, свв. , Майнцький архієпископ Боніфацій. До початку IX століття Нідерланди були повністю християнізовані, Утрехтська катедра в цей же період піднялася до статусу провідної в країні.

У XII—XIII століттях у Нідерландах збільшилася кількість монастирів. Григоріанська реформа сприяла реформуванню бенедиктинських абатств, крім того з'явилися громади нових чернечих орденів — премонстрантів, цистерцианців та інших. У Нідерландах активно діяли громади бегінок і бегардів.

Після Реформації нідерландські католики були обмежені в правах, а їхня діяльність головним чином проходила в південних провінціях, де вони становили більшість. У 80-х роках XVI століття католицизм був фактично заборонений в Республіці об'єднаних провінцій — католицьке богослужіння дозволялося лише в приватних будинках, католики були виключені зі всіх політичних й адміністративних структур держави, а також з торгових гільдій. Після цього Об'єднані провінції були оголошені Святим Престолом місіонерською територією з канонічною приналежністю до Конгрегації у пропаганді віри. Ця місіонерська структура отримала назву «Голландська місія» і управлялася апостольським вікарієм.

Ординарні католицькі структури були знову відновлені в країні тільки в 1853 році, що стало можливим після прийняття 1848 року у Нідерландах нової Конституції, яка гарантувала свободу діяльності будь-яких релігійних організацій.

У другій половині XIX і на початку XX століття нідерландські католики становили особливий шар суспільства, зі своїми школами, телевізійними програмами, радіомовленням і політичними партіями. Період між 1860 і 1960 роками став часом розквіту нідерландського католицизму. 1923 року був заснований Католицький університет в Неймегені, в цей же період було побудовано декілька сотень католицьких храмів. Католик навіть обіймав пост прем'єр-міністра країни в 1918—1925 і 1929—1933 роках.

У роки Другої світової війни Католицька церква Нідерландів твердо боролася з нацистською ідеологією — католицькі єпископи виступали проти депортації євреїв, а людей, причетних до депортацій, відлучали від церкви. Кармеліт Титус Брандсма, який боровся з нацизмом і загинув у концтаборі Дахау, був беатифікований 1985 року.

У другій половині XX століття церква в Нідерландах була сильно поляризована між консерваторами і лібералами. Великі суперечки викликав так званий «Голландський катехизис», опублікований за схваленням нідерландських єпископів, але не схвалений Святим Престолом.

Адміністративний поділ

Дієцезії римо-католицької церкви в Нідерландах

Вся територія Нідерландів належить до Утрехтської митрополії, яка включає архідієцезію й шість дієцезій — Бреди, Гронінген-Леуварден, Гарлем-Амстердам, Рурмонд, Роттердам і Гертоґенбос. Крім того, діє військовий ординаріат, який підпорядковується безпосередньо Святому Престолу.

Статистичні дані

Дієцезія		Кількість католиків	Процент від загальної чисельності населення	Кількість священиків	Кількість приходів
Утрехт	Utrecht	829 184	21,6 %	577	336
Бреда	Breda	482 496	43,6 %	260	103
Гронінген-Леуварден	Groningen-Leeuwarden	120 000	7,1 %	49	84
Гарлем-Амстердам	Haarlem-Amsterdam	530 627	19,1 %	232	165
Рурмонд	Roermond	1 085 000	95,0 %	820	336
Роттердам	Rotterdam	579 816	16,4 %	391	154
Хертогенбос	’s Hertogenbosch (Bois-le-Duc)	1 394 382	67,5 %	1 045	325

Примітки

Статистика за країною // Catholic-Hierarchy.org
. Архів оригіналу за 19 квітня 2006. Процитовано 1 січня 2011.

Джерела

Kurth, Godefroid. The Netherlands [ 21 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // The Catholic Encyclopedia. Vol. 10. New York: Robert Appleton Company, 1911.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Католицька церква в Нідерландах

Статистика за країною [ 18 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Catholic-Hierarchy.org.

[1] Статистика за країною // Catholic-Hierarchy.org

[2] . Архів оригіналу за 19 квітня 2006. Процитовано 1 січня 2011.