Олександр Микитович Карасьов (нар. 17 серпня 1916 — пом. 14 березня 1991) — радянський льотчик-ас, брав участь у Другій світовій війні та війні у Кореї (1950—1953). Герой Радянського Союзу(1943).
Олександр Микитович Карасьов | |
---|---|
рос. Александр Никитович Карасёв | |
Народження | 17 серпня 1916 Владикавказ Терської області |
Смерть | 14 березня 1991 (74 роки) Чернігів |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | ВПС СРСР |
Рід військ | Винищувальна авіація |
Освіта | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації |
Роки служби | 1937—1968 |
Партія | КПРС |
Звання | Генерал-майор авіації |
Командування | 523-й винищувальній авіаційний полк, 303-тя змішана авіаційна дивізія (РФ) і Луганське вище військове авіаційне училище штурманів |
Війни / битви | |
Нагороди | |
Карасьов Олександр Микитович у Вікісховищі |
Життєпис
Народився 17 серпня 1916 року в місті Владикавказі Терської області, нині столиці Республіки Північна Осетія — Аланія, в родині муляра. Закінчив 7 класів і школу ФЗУ за професією «токар по металу», працював токарем на швейній фабриці імені С. М. Кірова.
У Червоній Армії з грудня 1937 року. був призваний на строкову службу, служив мотористом в ВПС Північно-Кавказького військового округу. У квітні 1940 року направлений на навчання. В грудні 1940 року закінчив Нахічеванську військово-авіаційну школу, в 1941 році — Батайську військово-авіаційну школу пілотів.
Участь у Другій світовій війні
Перший бій провів 26 червня 1941 року у складі 282-го винищувального авіаційного полку ВПС Південного фронту. З серпня 1941 року був льотчиком, з вересня — командиром ланки 5-й окремій авіаційній ескадрильї ППО Південного фронту. З листопада 1941 року — командир ланки 248-го винищувального авіаполку, з квітня 1942 року на тій же посаді в 164-му винищувальному авіаполку. У липні 1942 року А. Н. Карасьов був призначений в 6-й винищувальний авіаційний полк 8-ї повітряної армії. Брав участь в боях з захисту Сталінграда, збивши 6 серпня два літаки противника.
В числі найкращих льотчиків-винищувачів 8-ї повітряної армії, у вересні 1942 року був переведений до 9-го гвардійського винищувального полку. Літав в першій ескадрильї А. В. Алелюхіна, спочатку льотчиком, з січня 1943 — командиром ланки, з серпня 1943 — заступником командира ескадрильї, з листопада 1943 — командиром ескадрильї, з січня 1944 року — помічником командира полку з повітряно-стрілецької службі. В боях за Сталінград в складі цього полку Карасьов виконав 120 бойових вильотів, провів 35 повітряних боїв, в яких особисто збив шість літаків супротивника.
До боїв за Ростов він вже мав два ордени Червоного Прапора. A 1 квітня Указом Президії Верховного Сонета СРСР гвардії старший лейтенант Карасьов був визнаний гідним вищої нагороди Батьківщини — ордена Леніна. Після «Як», влітку 1943 року, перевчився на винищувач Р.
10 травня 1943 командир ланки 9-го гвардійського винищувального авіаційного полку, гвардії старший лейтенант Карасьов А. Н. був представлений до звання Героя Радянського Союзу. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 серпня 1943 гвардії старшому лейтенанту Карасьов Олександру Микитовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1138).
5 листопада 1943 Карасьова було присвоєно чергове військове звання капітана, а 25 лютого 1944 він став майором.
7 квітня 1944 майор Карасьов А. Н. з бойового завдання не повернувся … Йому довелося вступити в бій з п'ятьма «Мессершмітт» Bf-109. Майстерно маневруючи, він збив один ворожій літак, а другий підбив. Але й сам був збитий. Охоплений полум'ям, його літак впав на зайнятій ворогом території в Криму …
До цього часу на бойовому рахунку А. Н. Карасьова було більше 380 бойових вильотів і 112 повітряних боїв, в яких він збив 23 літака ворога особисто і 9 — в групі. Відважний льотчик залишився живий, але у несвідомому стані він був узятий в полон. Утримувався в севастопольській в'язниці, потім пройшов ряд концтаборів. Кілька разів збігав, але безуспішно. 8 травня 1945 табір Маутхаузен, в якому знаходився А. Н. Карасьов, звільнили радянські війська.
Післявоєнна кар'єра
Спецперевірку проходив в офіцерському фільтраційному таборі при 12-й запасній стрілецькій бригаді Південно-Уральського військового округу. В листопаді 1945 року перевірку була завершена, йому було повернуто всі нагороди, і він залишився служити у Військово-повітряних силах. У січні 1946 року повернувся в свій 9-й гвардійський винищувальний авіаполк. З червня 1946 року — льотчик-інспектор з техніки пілотування 303-й ВАД в Білоруському військовому окрузі, яка в червні 1950 року в повному складі перекинута в Приморський військовий округ і передана до складу 54-ї повітряної армії. В січні 1951 року призначений командиром 523-го ВАП в цій дивізії. Освоїв реактивні винищувачі Як-15 та МіГ-15.
Участь у війні в Кореї
У березні 1951 року полк перекинутий в Північний Китай, почалося урядове відрядження. На цій війні знову проявив себе не тільки особисто відважним повітряним бійцем (першим відкрив бойовий рахунок свого полку в повітряному бою 18 червня 1951), а й умілим та грамотним командиром. В жовтні 1951 був призначений заступником командира 303-й ВАД і потім в бойових вильотах майже не брав участь, залишаючись в Китаї до лютого 1952 року. Полковник А. Н. Карасьов став найрезультативнішим з ветеранів Другої Світової війни, Героїв Радянського Союзу, які воювали в Кореї.
Здійснив 112 бойових вильотів на МіГ-15біс, в повітряних боях знищив особисто 7 літаків. Був представлений до звання двічі Героя Радянського Союзу, але в Москві нагорода замінена на орден Леніна.
Список повітряних перемог
Дата повітряного бою | Кількість і тип збитих ворожих літаків (особисто/в групі) | Район повітряного бою |
---|---|---|
23.07.1942 | 1/7 Dornier Do-17 | Варламовський |
06.08.1942 | 1 Ме-109 | на південний захід від Аксай |
06.08.1942 | 1 Ме-109 | на захід від Аксай |
07.08.1942 | 1/2 Ме-109 | на північній схід від Абганерово |
13.08.1942 | 1 Ме-109 | на північ від х. Березовський |
20.08.1942 | 1 Ме-109 | Котлубань |
20.08.1942 | 1 Ме-109 | Котлубань |
17.12.1942 | 1 Ме-109 | Капкінський |
30.01.1943 | 1 Junkers Ju-88 | на захід від Велика Таловка |
22.03.1943 | 1 Junkers Ju-87 | на північний захід від Азова |
22.03.1943 | 1 Ме-109 | Батайськ |
30.05.1943 | 1 Ме-109 | Степанівка |
29.06.1943 | 1 Junkers Ju-88 | Ясіновський |
16.07.1943 | 1 Ме-109 | на захід від Куйбишево |
17.07.1943 | 1 Junkers Ju-88 | Куйбишево |
19.07.1943 | 1 Ме-109 | Амвросіївка |
02.10.1943 | 1 Ме-109 | на захід від Ворошіловка |
05.10.1943 | 1 Ме-109 | на південний захід Великий Токмак |
01.11.1943 | 1 Junkers Ju-87 | на північний захід від Армянськ |
29.11.1943 | 1 Heinkel He-111 | на захід від Дніпровка |
30.11.1943 | 1 Heinkel He-111 | Велика Білозірка |
25.02.1944 | 1 Ме-109 | на захід від Херсона |
18.06.1951 | F-86 Sabre | Тейсю — Хакусен — Кіодзіо |
24.06.1951 | F-80 | Ансю |
19.09.1951 | F-84 | Дзюнсен — Сюкусен |
19.09.1951 | F-84 | Дзюнсен — Сюкусен |
19.09.1951 | F-84 | Дзюнсен — Сюкусен |
26.09.1951 | 1 F-84 | Кенкері |
27.10.1951 | 1 B-29 | на північний схід від Дзюнсен |
- Примітка: таблицю складено за даними джерел и .
Мирне життя
Після повернення в СРСР, в жовтні 1952 року призначений командиром 303-й ВАД. З грудня 1957 — на навчанні, закінчив Вищі академічні курси при Військовій академії Генерального штабу в вересні 1958 року народження, а у вересні 1959 року він закінчив основний курс Військової академії Генерального штабу.
З вересня 1959 — начальник Ворошиловградського військово-авіаційного училища льотчиків. Після його закриття в у грудні 1960 році переведений начальником штабу — заступником начальника Чернігівського військового авіаційного училища льотчиків. З серпня 1968 генерал-майор авіації Карасьов А. Н. — в запасі.
Жив в місті Чернігові. Помер 14 березня 1991 року. Похований в Чернігові на Яцевському кладовищі.
Нагороди
Герой Радянського Союзу — Медаль «Золота Зірка»
2 х Орден Леніна
Орден Вітчизняної війни 1-го ступеня
Медалі
Біографічні статті
- . на www.warheroes.ru. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 13 листопада 2014.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|4=
()(рос.) - . наhttp://airaces.narod.ru. Архів оригіналу за 26 листопада 2014. Процитовано 13 листопада 2014.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|4=
()(рос.)
Примітки
- Быков М. Ю. Асы Великой Отечественной. Самые результативные летчики 1941—1945 гг. [ 20 лютого 2013 у Wayback Machine.] — М.: Яуза, 2007. (рос.)
- Сейдов И. Советские асы корейской войны. — М.: Фонд «Русские Витязи», 2010. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandr Mikitovich Karasov nar 17 serpnya 1916 19160817 pom 14 bereznya 1991 radyanskij lotchik as brav uchast u Drugij svitovij vijni ta vijni u Koreyi 1950 1953 Geroj Radyanskogo Soyuzu 1943 Oleksandr Mikitovich Karasovros Aleksandr Nikitovich KarasyovNarodzhennya17 serpnya 1916 1916 08 17 Vladikavkaz Terskoyi oblastiSmert14 bereznya 1991 1991 03 14 74 roki ChernigivKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih sil VPS SRSRRid vijskVinishuvalna aviaciyaOsvitaVijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi FederaciyiRoki sluzhbi1937 1968PartiyaKPRSZvannya General major aviaciyiKomanduvannya523 j vinishuvalnij aviacijnij polk 303 tya zmishana aviacijna diviziya RF i Luganske vishe vijskove aviacijne uchilishe shturmanivVijni bitviNimecko radyanska vijna Vijna v KoreyiNagorodiMedal Za bojovi zaslugi Karasov Oleksandr Mikitovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Karasov ZhittyepisNarodivsya 17 serpnya 1916 roku v misti Vladikavkazi Terskoyi oblasti nini stolici Respubliki Pivnichna Osetiya Alaniya v rodini mulyara Zakinchiv 7 klasiv i shkolu FZU za profesiyeyu tokar po metalu pracyuvav tokarem na shvejnij fabrici imeni S M Kirova U Chervonij Armiyi z grudnya 1937 roku buv prizvanij na strokovu sluzhbu sluzhiv motoristom v VPS Pivnichno Kavkazkogo vijskovogo okrugu U kvitni 1940 roku napravlenij na navchannya V grudni 1940 roku zakinchiv Nahichevansku vijskovo aviacijnu shkolu v 1941 roci Batajsku vijskovo aviacijnu shkolu pilotiv Uchast u Drugij svitovij vijniPershij bij proviv 26 chervnya 1941 roku u skladi 282 go vinishuvalnogo aviacijnogo polku VPS Pivdennogo frontu Z serpnya 1941 roku buv lotchikom z veresnya komandirom lanki 5 j okremij aviacijnij eskadrilyi PPO Pivdennogo frontu Z listopada 1941 roku komandir lanki 248 go vinishuvalnogo aviapolku z kvitnya 1942 roku na tij zhe posadi v 164 mu vinishuvalnomu aviapolku U lipni 1942 roku A N Karasov buv priznachenij v 6 j vinishuvalnij aviacijnij polk 8 yi povitryanoyi armiyi Brav uchast v boyah z zahistu Stalingrada zbivshi 6 serpnya dva litaki protivnika V chisli najkrashih lotchikiv vinishuvachiv 8 yi povitryanoyi armiyi u veresni 1942 roku buv perevedenij do 9 go gvardijskogo vinishuvalnogo polku Litav v pershij eskadrilyi A V Alelyuhina spochatku lotchikom z sichnya 1943 komandirom lanki z serpnya 1943 zastupnikom komandira eskadrilyi z listopada 1943 komandirom eskadrilyi z sichnya 1944 roku pomichnikom komandira polku z povitryano strileckoyi sluzhbi V boyah za Stalingrad v skladi cogo polku Karasov vikonav 120 bojovih vilotiv proviv 35 povitryanih boyiv v yakih osobisto zbiv shist litakiv suprotivnika Do boyiv za Rostov vin vzhe mav dva ordeni Chervonogo Prapora A 1 kvitnya Ukazom Prezidiyi Verhovnogo Soneta SRSR gvardiyi starshij lejtenant Karasov buv viznanij gidnim vishoyi nagorodi Batkivshini ordena Lenina Pislya Yak vlitku 1943 roku perevchivsya na vinishuvach R 10 travnya 1943 komandir lanki 9 go gvardijskogo vinishuvalnogo aviacijnogo polku gvardiyi starshij lejtenant Karasov A N buv predstavlenij do zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 24 serpnya 1943 gvardiyi starshomu lejtenantu Karasov Oleksandru Mikitovichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 1138 5 listopada 1943 Karasova bulo prisvoyeno chergove vijskove zvannya kapitana a 25 lyutogo 1944 vin stav majorom 7 kvitnya 1944 major Karasov A N z bojovogo zavdannya ne povernuvsya Jomu dovelosya vstupiti v bij z p yatma Messershmitt Bf 109 Majsterno manevruyuchi vin zbiv odin vorozhij litak a drugij pidbiv Ale j sam buv zbitij Ohoplenij polum yam jogo litak vpav na zajnyatij vorogom teritoriyi v Krimu Do cogo chasu na bojovomu rahunku A N Karasova bulo bilshe 380 bojovih vilotiv i 112 povitryanih boyiv v yakih vin zbiv 23 litaka voroga osobisto i 9 v grupi Vidvazhnij lotchik zalishivsya zhivij ale u nesvidomomu stani vin buv uzyatij v polon Utrimuvavsya v sevastopolskij v yaznici potim projshov ryad konctaboriv Kilka raziv zbigav ale bezuspishno 8 travnya 1945 tabir Mauthauzen v yakomu znahodivsya A N Karasov zvilnili radyanski vijska Pislyavoyenna kar yeraSpecperevirku prohodiv v oficerskomu filtracijnomu tabori pri 12 j zapasnij strileckij brigadi Pivdenno Uralskogo vijskovogo okrugu V listopadi 1945 roku perevirku bula zavershena jomu bulo povernuto vsi nagorodi i vin zalishivsya sluzhiti u Vijskovo povitryanih silah U sichni 1946 roku povernuvsya v svij 9 j gvardijskij vinishuvalnij aviapolk Z chervnya 1946 roku lotchik inspektor z tehniki pilotuvannya 303 j VAD v Biloruskomu vijskovomu okruzi yaka v chervni 1950 roku v povnomu skladi perekinuta v Primorskij vijskovij okrug i peredana do skladu 54 yi povitryanoyi armiyi V sichni 1951 roku priznachenij komandirom 523 go VAP v cij diviziyi Osvoyiv reaktivni vinishuvachi Yak 15 ta MiG 15 Uchast u vijni v KoreyiU berezni 1951 roku polk perekinutij v Pivnichnij Kitaj pochalosya uryadove vidryadzhennya Na cij vijni znovu proyaviv sebe ne tilki osobisto vidvazhnim povitryanim bijcem pershim vidkriv bojovij rahunok svogo polku v povitryanomu boyu 18 chervnya 1951 a j umilim ta gramotnim komandirom V zhovtni 1951 buv priznachenij zastupnikom komandira 303 j VAD i potim v bojovih vilotah majzhe ne brav uchast zalishayuchis v Kitayi do lyutogo 1952 roku Polkovnik A N Karasov stav najrezultativnishim z veteraniv Drugoyi Svitovoyi vijni Geroyiv Radyanskogo Soyuzu yaki voyuvali v Koreyi Zdijsniv 112 bojovih vilotiv na MiG 15bis v povitryanih boyah znishiv osobisto 7 litakiv Buv predstavlenij do zvannya dvichi Geroya Radyanskogo Soyuzu ale v Moskvi nagoroda zaminena na orden Lenina Spisok povitryanih peremogData povitryanogo boyu Kilkist i tip zbitih vorozhih litakiv osobisto v grupi Rajon povitryanogo boyu 23 07 1942 1 7 Dornier Do 17 Varlamovskij 06 08 1942 1 Me 109 na pivdennij zahid vid Aksaj 06 08 1942 1 Me 109 na zahid vid Aksaj 07 08 1942 1 2 Me 109 na pivnichnij shid vid Abganerovo 13 08 1942 1 Me 109 na pivnich vid h Berezovskij 20 08 1942 1 Me 109 Kotluban 20 08 1942 1 Me 109 Kotluban 17 12 1942 1 Me 109 Kapkinskij 30 01 1943 1 Junkers Ju 88 na zahid vid Velika Talovka 22 03 1943 1 Junkers Ju 87 na pivnichnij zahid vid Azova 22 03 1943 1 Me 109 Batajsk 30 05 1943 1 Me 109 Stepanivka 29 06 1943 1 Junkers Ju 88 Yasinovskij 16 07 1943 1 Me 109 na zahid vid Kujbishevo 17 07 1943 1 Junkers Ju 88 Kujbishevo 19 07 1943 1 Me 109 Amvrosiyivka 02 10 1943 1 Me 109 na zahid vid Voroshilovka 05 10 1943 1 Me 109 na pivdennij zahid Velikij Tokmak 01 11 1943 1 Junkers Ju 87 na pivnichnij zahid vid Armyansk 29 11 1943 1 Heinkel He 111 na zahid vid Dniprovka 30 11 1943 1 Heinkel He 111 Velika Bilozirka 25 02 1944 1 Me 109 na zahid vid Hersona 18 06 1951 F 86 Sabre Tejsyu Hakusen Kiodzio 24 06 1951 F 80 Ansyu 19 09 1951 F 84 Dzyunsen Syukusen 19 09 1951 F 84 Dzyunsen Syukusen 19 09 1951 F 84 Dzyunsen Syukusen 26 09 1951 1 F 84 Kenkeri 27 10 1951 1 B 29 na pivnichnij shid vid Dzyunsen Primitka tablicyu skladeno za danimi dzherel i Mirne zhittyaPislya povernennya v SRSR v zhovtni 1952 roku priznachenij komandirom 303 j VAD Z grudnya 1957 na navchanni zakinchiv Vishi akademichni kursi pri Vijskovij akademiyi Generalnogo shtabu v veresni 1958 roku narodzhennya a u veresni 1959 roku vin zakinchiv osnovnij kurs Vijskovoyi akademiyi Generalnogo shtabu Z veresnya 1959 nachalnik Voroshilovgradskogo vijskovo aviacijnogo uchilisha lotchikiv Pislya jogo zakrittya v u grudni 1960 roci perevedenij nachalnikom shtabu zastupnikom nachalnika Chernigivskogo vijskovogo aviacijnogo uchilisha lotchikiv Z serpnya 1968 general major aviaciyi Karasov A N v zapasi Zhiv v misti Chernigovi Pomer 14 bereznya 1991 roku Pohovanij v Chernigovi na Yacevskomu kladovishi Mogila GRS Karasova ChernigivNagorodiGeroj Radyanskogo Soyuzu Medal Zolota Zirka 2 h Orden Lenina 3 h Orden Chervonogo Prapora Orden Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya Orden Chervonoyi Zirki MedaliBiografichni statti na www warheroes ru Arhiv originalu za 29 listopada 2014 Procitovano 13 listopada 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr 4 dovidka ros nahttp airaces narod ru Arhiv originalu za 26 listopada 2014 Procitovano 13 listopada 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr 4 dovidka ros PrimitkiBykov M Yu Asy Velikoj Otechestvennoj Samye rezultativnye letchiki 1941 1945 gg 20 lyutogo 2013 u Wayback Machine M Yauza 2007 ISBN 5 699 20526 8 ros Sejdov I Sovetskie asy korejskoj vojny M Fond Russkie Vityazi 2010 ros