Карабіне́р (фр. carabinier) — солдат-стрілець у піхоті і кінноті, озброєний карабіном. Існували у Західної Європи і Російської імперії до середини XIX століття.
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOW1MMlk0TDA1aGNHOXNaVzl1WDBOaGNtRmlhVzVsY2w5dlpsOHhPREV5WDJKNVgwSmxiR3hoYm1kbExtcHdaeTh5TWpCd2VDMU9ZWEJ2YkdWdmJsOURZWEpoWW1sdVpYSmZiMlpmTVRneE1sOWllVjlDWld4c1lXNW5aUzVxY0djPS5qcGc=.jpg)
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOWlMMkk0TDBvbFF6TWxRVFJuWlhKelh5VXlPREU0TVRJbE1qbGZZbmxmVG1scmIyeGhhVjlhWVhKbGRITnJlVjh4T1RFeExtcHdaeTh5TWpCd2VDMUtKVU16SlVFMFoyVnljMThsTWpneE9ERXlKVEk1WDJKNVgwNXBhMjlzWVdsZldtRnlaWFJ6YTNsZk1Ua3hNUzVxY0djPS5qcGc=.jpg)
Історія
Кінні карабінери
Попередниками карабінерів як кінних стрільців були (кінні аркебузири). Вояки під назвою «карабени» (фр. carabins) з'являються в XV столітті в Іспанії: то були вершники і піхотинці, набрані переважно з басків. Були озброєні палашами, пістолями і довгими (1 м завдовжки) рушницями (escopettes), захисне спорядження складалося з кіраси, шолома і великої залізної рукавички (gantelet). У битві карабени шикувалися на флангах легкої кінноти у кілька шеренг і при зав'язці бою підскакували до противника на 100—200 кроків, (давали залп з пищалей пошеренгово і відходили за кінноту). У Франції король Генріх IV зробив спробу впровадити карабенів у французьку армію і навіть зарахував одну з рот карабенів до королівської гвардії. У 1643 р. за Людовика XIII сформовано 12 полків карабенів, однак, в 1684 р. Людовик XIV замінив їх драгунами. Від назви цього роду військ походить слово «карабін» — назва короткої рушниці, що використовувалася кавалеристами.
У французькій армії з 1679 року найменування карабінерів отримують найкращі стрільці в кавалерійських ротах. Надалі у всіх кавалерійських полках створюються карабінерні роти, які за відзнаку в в 1693 році були зведені в корпус королівських карабінерів у складі 5 бригад по 10 ескадронів кожна. Станом на початок Революції у Франції було 2 карабінерних полки. У революційних військах карабінери становили окрему роту в кожному полку. У наполеонівській армії карабінерні полки мало чим відрізнялися від кірасирів, мавши тільки легше озброєння і спорядження.
Наприкінці XVI ст. — початку XVII ст. карабінери з'являються також в Австрії, на початку XVIII ст. — у Пруссії.
У Російській армії карабінери ведуть свою історію з 1763 року, коли 6 кінногренадерських і 13 драгунських полків перетворюють на карабінерні. Полки кінних карабінерів проіснували в Росії до 1796 року, після чого імператор Павло I переформував 6 з них у драгунські, решту — в кірасирські. Втім, у 1803 році найменування «карабінер» повертається в кінноту, але вже вживається для позначення 4 добірних стрільців у кожному кавалерійському взводі, озброєних штуцерами (які у французькій мові були відомі як carabines).
Піші карабінери
У 1815 році назву «карабінерних» отримують за відзнаку в боях з Наполеоном кілька єгерських полків, крім того, у всіх єгерських полках 1-ші роти також стали називатися карабінерними. Таким чином, карабінери в легкій піхоті стали відповідати гренадерам у лінійній. Обмундирування карабінерів збігалося з гренадерським, відрізняючись тільки чорною амуніцією. У 1857 році карабінерні полки зникають і в піхоті, бувши перейменовані в гренадерські. Поряд з цим, за Миколи I існували ще навчальні карабінерні полки, які готували унтер-офіцерів і музикантів (у 1856 році замінені навчальними стройовими полками, а надалі окремими стройовими батальйонами).
Див. також
- (Підрозділ карабінерів з охорони культурної спадщини)
- Карабінери (Італія)
Примітки
- Карабены // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Карабены // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : [рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва [ru], 1911—1915. (рос.)
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
- . Merriam-Webster Online Dictionary. Архів оригіналу за 26 вересня 2018. Процитовано 26 вересня 2018.
- Карабинеры // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : [рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва [ru], 1911—1915. (рос.)
- Карабинеры // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Джерела та література
- Б. В. Черкас. Карабінери [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 101. — .
- Карабинеры // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет