Канцелярія (швед. Kansliet, Kanslikolegiet; також Канцлі-колегія, Канцелярська колегія) — державна установа Швеції в XVI—XIX ст. Установа відома в більш твердих формах з часів правління Густава Ваза.
Виникнення
У середньовічній Швеції при королях вже існувала посада канцлера, проте як орган центральної адміністрації Канцелярія складається лише XVI в. при королі Густаві Вазі (1523—1560). Спочатку вона складалася зі звичайних писарів, але з часом з'являється і посада секретаря. Будь-яких дорадчих функції Канцелярія ще не мала і не була урядом. Вона лише допомагала королю вести канцелярські справи, складала королівські листи і інші державні документи. Поступово штат Канцелярії ріс, і в ході реформи центрального управління, що проходила в 1539-43 рр., Густав Ваза поставив на чолі Канцелярії німця , призначивши його канцлером. Відповідальні посади в Канцелярії також зайняли вихідці з Німеччини, оскільки вони не мали соціальних коренів в країні і повністю залежали від короля. Під керівництвом К. фон Пюхю була проведена реорганізація устрою Канцелярії. Відтепер в ній були створені два відділення, які відрізнялися один від одного мовою діловодства і сферою діяльності: «німецька канцелярія» відала зносинами Швеції з позаскандинавськими країнами Європи, насамперед із німецькими князівствами, і «шведська канцелярія», у віданні якої залишилися справи внутрішнього управління та зносини з Данією. При синах Густава — Еріку XIV (1560—1568) і Карлу IX (1604—1611) — співробітники Канцелярії поступово починають робити деякий вплив на управління державою, але, по суті, її становище залишається незмінним.
Період Великодержавності
При Густаві II Адольфу (1611—1632) і його канцлері Акселя Оксеншерни видається ряд регламентів (1612, 1613, 1618, 1620), покликаних впорядкувати роботу Канцелярії, визначити штат і обов'язки службовців. У 1626 році з'являється постанова, згідно з якою на чолі Канцелярії стає колегія з вищих чиновників: канцлера і двох канцелярських радників. Під їх керівництвом перебували чотири секретаря, у кожного з яких було своє коло обов'язків, і в підпорядкуванні яких знаходилися писарі. З цього часу можна говорити вже про Канцлі-колегії (канцелярські колегії), хоча ця назва увійшла в побут пізніше. Крім нововведень в організаційній структурі, відбулися також і зміни у функціях Канцелярії. З її відання були вилучені всі питання, що стосуються фінансів та оборони. Тепер вона відповідала за зовнішню політику, роздачею привілеїв, надання вказівок губернаторам, школи та ін. При цьому Канцелярія не тільки вела переписку з цих питань, а й розглядала фактичну суть справ і готувала доповіді для короля. Такий стан справ було закріплено формою правління 1634 року. Разом з тим, в цей час збільшується штат Канцелярії: число канцелярських радників доведено до чотирьох, введено дві посади статс-секретарів і надвірного канцлера (гофканцлера). В їх підпорядкуванні знаходилися секретарі, референдарії і писарі.
Аксель Оксеншерна, який очолив після смерті Густава II Адольфа регентську раду, багато в чому залишив за Канцелярією її старі функції, вимагаючи, щоб усі справи з інших колегій проходили через Канцлі-колегію, де вони готувалися б для доповіді. Таким чином, робили доповіді службовці (статс-секретарі, секретарі та референдарії) з часом почали впливати на прийняття рішень, тим самим отримавши дорадчі функції, виступивши як конкурент риксрода.
У період правління при малолітньому Карлі XI (1660—1697) влада знову зосередилася в руках риксрода.
При Карлі XI Канцелярія займає міцніші позиції. Уже в ході Сконської війни (1675—1679) секретарі Канцелярії стали найближчими помічниками короля. Карл XI скасував посаду і ввів посаду президента Канцелярії, у відання якого були передані питання зовнішньої політики. Однак не тільки Канцелярія мала дорадчі функції. Король часто радився з представниками й інших областей державного управління. Лише при Карлі XII (1697—1718) зросло значення секретарів, коли в 1697 році король призначив двох статс-секретарів — К.Піпера і — державними радниками (étatsråd), тобто членами риксрода, що зберегли за собою посади в Канцелярії і право робити доповіді. У 1713 році король, перебуваючи в Туреччині, пішов ще далі. Він видав указ, згідно з яким зовнішні справи, архіви, бібліотеки, поштове відомство та ін. передавалися у відання колегіальної установи, яка зберігала за собою назву Канцлі-колегії. Обов'язки по веденню листування і складання доповідей були передані шести експедиціям. На чолі кожної експедиції стояв омбудсрод (ombudsråd), ревізійну експедицію очолював верховний омбудсман (högste ombudsman). Втім, всі ці зміни відбулися не раніше, ніж Карл XII повернувся в 1715 р до Швеції.
«Епоха Свободи»
Після смерті Карла в 1718 р в Швеції була обмежена королівська влада, що призвело до змін в адміністративному апараті. Центральне місце в ньому тепер зайняв риксрод. Положення Канцелярії повернулося до ситуації, що існувала до Карла XII. Відтепер до її компетенції входили питання зовнішніх зносин, поштова служба, школи, академії, архіви, бібліотеки, а також складання доповідей і ведення переписки.
Над нею стояв риксрод, в якому голос мали президент «К.» і його найближчий помічник — радник державної канцелярії. Робити доповіді королю мали право чотири експедиції: ревізійна, що займалася питанням юстиції, і три статс-експедиції, які відповідали за зовнішні зносини, оборону і «цивільні справи». Від ревізійної експедиції доповіді королю робив ревізійний секретар (revisionssekreterare), канцлер же юстиції (justitiekansler) відповідав за загальний нагляд за справами правосуддя. Від статс-експедицій доповіді робили статс-секретарі. Наступним за старшинством після президента і радника державної канцелярії був (гофканцлер), за ним слідували чотири канцелярських радника, різного роду секретарі і т. д. Завдяки тому значенню, яке «К.» отримала в державному управлінні в , її президент придбав вирішальний голос в риксрода.
Густавіанський період
Після перевороту 1772 г. Густав III до трьох статс-експедицій додає четверту — торгово-фінансову, слідом за якою в 1789 році виникає ще одна — духовних справ (обидві були скасовані в 1792 р.).
Риксрод продовжував залишатися дорадчим органом, проте його вплив було підірвано. Король надавав перевагу розглядати справи в своїй раді, куди, крім членів риксрода, на свій розсуд запрошував і інших чиновників. У цьому органі статс-секретарі отримали значний вплив. При Густаві серед найбільш впливових осіб було кілька статс-секретарів та інших службовців «К.»: Ю. Лільенкранц, Е. Шрьодерхейм, К. Г. Нордін, К. А. Вахтмейстер. На початку правління Густава великого впливу домігся президент «К.» У.Шеффер, трохи меншого — його наступник Г. Ф. Кройц. Часто особи, що займали посади глави «К.», фактично ставали міністрами, а експедиції набирали тоді характеру міністерств. Зі скасуванням в 1789 році риксрода дорога для закріплення такого становища була відкрита, однак цього не сталося.
Канцелярія 1809—1840
Революція 1809 призвела до більш міцної організації. Форма правління визначала кількість експедицій в Канцелярії до чотирьох: військова експедиція, цивільна експедиція, торгово-фінансова експедиція, церковна експедиція, кожна з державним секретарем на чолі. Державні секретарі сиділи в одночасно і в створеній , але кожен з них лише у випадках, коли справи розглядалися в межах їхньої сфери відповідальності. Вся ця організація мала серйозні недоліки. Позиція чотирьох державних секретарів у урядовій раді була слабкою, і участь щодо підготовки справ була, таким чином, недостатньою. Все це було своєрідним компромісом між уявленнями густавських часів про проблеми, представленими міністрами секретаріату, і старими традиціями ради. Але повернення до старих традицій в Канцелярії відбулось у 1809 році. До її складу увійшли міністр закордонних справ як голова, канцлер суду, чотири державні секретарі, деякі секретаріати, очільник поштової служби, секретар кабінету міністрів та секретар Національного архіву.
Відомча реформа 1840
Організація 1809 року виявилася незадовільною. Ще в 1833 р. Канцелярія була скасована. У 1840 році відбулася повна трансформація як Державної Ради, так і Секретаріату в результаті, так званої,. Експедиції канцлера стали міністерствами, у кількості семи: Міністерство юстиції, Міністерство закордонних справ, Міністерство оборони, Міністерство цивільних справ, Міністерство фінансів та Міністерство освіти. Посада овканслера зникла.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 12 червня 2019.
Посилання
- Nordisk familjebok / Uggleupplagan. 15. Kromat — Ledvätska [ 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
Джерела
- Nordisk familjebok. V. 13. Stockholm, 1910.
- История Швеции. — М., 1974.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kancelyariya shved Kansliet Kanslikolegiet takozh Kancli kolegiya Kancelyarska kolegiya derzhavna ustanova Shveciyi v XVI XIX st Ustanova vidoma v bilsh tverdih formah z chasiv pravlinnya Gustava Vaza ViniknennyaU serednovichnij Shveciyi pri korolyah vzhe isnuvala posada kanclera prote yak organ centralnoyi administraciyi Kancelyariya skladayetsya lishe XVI v pri koroli Gustavi Vazi 1523 1560 Spochatku vona skladalasya zi zvichajnih pisariv ale z chasom z yavlyayetsya i posada sekretarya Bud yakih doradchih funkciyi Kancelyariya she ne mala i ne bula uryadom Vona lishe dopomagala korolyu vesti kancelyarski spravi skladala korolivski listi i inshi derzhavni dokumenti Postupovo shtat Kancelyariyi ris i v hodi reformi centralnogo upravlinnya sho prohodila v 1539 43 rr Gustav Vaza postaviv na choli Kancelyariyi nimcya priznachivshi jogo kanclerom Vidpovidalni posadi v Kancelyariyi takozh zajnyali vihidci z Nimechchini oskilki voni ne mali socialnih koreniv v krayini i povnistyu zalezhali vid korolya Pid kerivnictvom K fon Pyuhyu bula provedena reorganizaciya ustroyu Kancelyariyi Vidteper v nij buli stvoreni dva viddilennya yaki vidriznyalisya odin vid odnogo movoyu dilovodstva i sferoyu diyalnosti nimecka kancelyariya vidala znosinami Shveciyi z pozaskandinavskimi krayinami Yevropi nasampered iz nimeckimi knyazivstvami i shvedska kancelyariya u vidanni yakoyi zalishilisya spravi vnutrishnogo upravlinnya ta znosini z Daniyeyu Pri sinah Gustava Eriku XIV 1560 1568 i Karlu IX 1604 1611 spivrobitniki Kancelyariyi postupovo pochinayut robiti deyakij vpliv na upravlinnya derzhavoyu ale po suti yiyi stanovishe zalishayetsya nezminnim Period VelikoderzhavnostiAksel Oksensherna kancler 1612 1654 Pri Gustavi II Adolfu 1611 1632 i jogo kancleri Akselya Oksensherni vidayetsya ryad reglamentiv 1612 1613 1618 1620 poklikanih vporyadkuvati robotu Kancelyariyi viznachiti shtat i obov yazki sluzhbovciv U 1626 roci z yavlyayetsya postanova zgidno z yakoyu na choli Kancelyariyi staye kolegiya z vishih chinovnikiv kanclera i dvoh kancelyarskih radnikiv Pid yih kerivnictvom perebuvali chotiri sekretarya u kozhnogo z yakih bulo svoye kolo obov yazkiv i v pidporyadkuvanni yakih znahodilisya pisari Z cogo chasu mozhna govoriti vzhe pro Kancli kolegiyi kancelyarski kolegiyi hocha cya nazva uvijshla v pobut piznishe Krim novovveden v organizacijnij strukturi vidbulisya takozh i zmini u funkciyah Kancelyariyi Z yiyi vidannya buli vilucheni vsi pitannya sho stosuyutsya finansiv ta oboroni Teper vona vidpovidala za zovnishnyu politiku rozdacheyu privileyiv nadannya vkazivok gubernatoram shkoli ta in Pri comu Kancelyariya ne tilki vela perepisku z cih pitan a j rozglyadala faktichnu sut sprav i gotuvala dopovidi dlya korolya Takij stan sprav bulo zakripleno formoyu pravlinnya 1634 roku Razom z tim v cej chas zbilshuyetsya shtat Kancelyariyi chislo kancelyarskih radnikiv dovedeno do chotiroh vvedeno dvi posadi stats sekretariv i nadvirnogo kanclera gofkanclera V yih pidporyadkuvanni znahodilisya sekretari referendariyi i pisari Aksel Oksensherna yakij ocholiv pislya smerti Gustava II Adolfa regentsku radu bagato v chomu zalishiv za Kancelyariyeyu yiyi stari funkciyi vimagayuchi shob usi spravi z inshih kolegij prohodili cherez Kancli kolegiyu de voni gotuvalisya b dlya dopovidi Takim chinom robili dopovidi sluzhbovci stats sekretari sekretari ta referendariyi z chasom pochali vplivati na prijnyattya rishen tim samim otrimavshi doradchi funkciyi vistupivshi yak konkurent riksroda U period pravlinnya pri malolitnomu Karli XI 1660 1697 vlada znovu zoseredilasya v rukah riksroda Pri Karli XI Kancelyariya zajmaye micnishi poziciyi Uzhe v hodi Skonskoyi vijni 1675 1679 sekretari Kancelyariyi stali najblizhchimi pomichnikami korolya Karl XI skasuvav posadu i vviv posadu prezidenta Kancelyariyi u vidannya yakogo buli peredani pitannya zovnishnoyi politiki Odnak ne tilki Kancelyariya mala doradchi funkciyi Korol chasto radivsya z predstavnikami j inshih oblastej derzhavnogo upravlinnya Lishe pri Karli XII 1697 1718 zroslo znachennya sekretariv koli v 1697 roci korol priznachiv dvoh stats sekretariv K Pipera i derzhavnimi radnikami etatsrad tobto chlenami riksroda sho zberegli za soboyu posadi v Kancelyariyi i pravo robiti dopovidi U 1713 roci korol perebuvayuchi v Turechchini pishov she dali Vin vidav ukaz zgidno z yakim zovnishni spravi arhivi biblioteki poshtove vidomstvo ta in peredavalisya u vidannya kolegialnoyi ustanovi yaka zberigala za soboyu nazvu Kancli kolegiyi Obov yazki po vedennyu listuvannya i skladannya dopovidej buli peredani shesti ekspediciyam Na choli kozhnoyi ekspediciyi stoyav ombudsrod ombudsrad revizijnu ekspediciyu ocholyuvav verhovnij ombudsman hogste ombudsman Vtim vsi ci zmini vidbulisya ne ranishe nizh Karl XII povernuvsya v 1715 r do Shveciyi Epoha Svobodi Pislya smerti Karla v 1718 r v Shveciyi bula obmezhena korolivska vlada sho prizvelo do zmin v administrativnomu aparati Centralne misce v nomu teper zajnyav riksrod Polozhennya Kancelyariyi povernulosya do situaciyi sho isnuvala do Karla XII Vidteper do yiyi kompetenciyi vhodili pitannya zovnishnih znosin poshtova sluzhba shkoli akademiyi arhivi biblioteki a takozh skladannya dopovidej i vedennya perepiski Nad neyu stoyav riksrod v yakomu golos mali prezident K i jogo najblizhchij pomichnik radnik derzhavnoyi kancelyariyi Robiti dopovidi korolyu mali pravo chotiri ekspediciyi revizijna sho zajmalasya pitannyam yusticiyi i tri stats ekspediciyi yaki vidpovidali za zovnishni znosini oboronu i civilni spravi Vid revizijnoyi ekspediciyi dopovidi korolyu robiv revizijnij sekretar revisionssekreterare kancler zhe yusticiyi justitiekansler vidpovidav za zagalnij naglyad za spravami pravosuddya Vid stats ekspedicij dopovidi robili stats sekretari Nastupnim za starshinstvom pislya prezidenta i radnika derzhavnoyi kancelyariyi buv gofkancler za nim sliduvali chotiri kancelyarskih radnika riznogo rodu sekretari i t d Zavdyaki tomu znachennyu yake K otrimala v derzhavnomu upravlinni v yiyi prezident pridbav virishalnij golos v riksroda Gustavianskij periodPislya perevorotu 1772 g Gustav III do troh stats ekspedicij dodaye chetvertu torgovo finansovu slidom za yakoyu v 1789 roci vinikaye she odna duhovnih sprav obidvi buli skasovani v 1792 r Riksrod prodovzhuvav zalishatisya doradchim organom prote jogo vpliv bulo pidirvano Korol nadavav perevagu rozglyadati spravi v svoyij radi kudi krim chleniv riksroda na svij rozsud zaproshuvav i inshih chinovnikiv U comu organi stats sekretari otrimali znachnij vpliv Pri Gustavi sered najbilsh vplivovih osib bulo kilka stats sekretariv ta inshih sluzhbovciv K Yu Lilenkranc E Shroderhejm K G Nordin K A Vahtmejster Na pochatku pravlinnya Gustava velikogo vplivu domigsya prezident K U Sheffer trohi menshogo jogo nastupnik G F Krojc Chasto osobi sho zajmali posadi glavi K faktichno stavali ministrami a ekspediciyi nabirali todi harakteru ministerstv Zi skasuvannyam v 1789 roci riksroda doroga dlya zakriplennya takogo stanovisha bula vidkrita odnak cogo ne stalosya Kancelyariya 1809 1840Revolyuciya 1809 prizvela do bilsh micnoyi organizaciyi Forma pravlinnya viznachala kilkist ekspedicij v Kancelyariyi do chotiroh vijskova ekspediciya civilna ekspediciya torgovo finansova ekspediciya cerkovna ekspediciya kozhna z derzhavnim sekretarem na choli Derzhavni sekretari sidili v odnochasno i v stvorenij ale kozhen z nih lishe u vipadkah koli spravi rozglyadalisya v mezhah yihnoyi sferi vidpovidalnosti Vsya cya organizaciya mala serjozni nedoliki Poziciya chotiroh derzhavnih sekretariv u uryadovij radi bula slabkoyu i uchast shodo pidgotovki sprav bula takim chinom nedostatnoyu Vse ce bulo svoyeridnim kompromisom mizh uyavlennyami gustavskih chasiv pro problemi predstavlenimi ministrami sekretariatu i starimi tradiciyami radi Ale povernennya do starih tradicij v Kancelyariyi vidbulos u 1809 roci Do yiyi skladu uvijshli ministr zakordonnih sprav yak golova kancler sudu chotiri derzhavni sekretari deyaki sekretariati ochilnik poshtovoyi sluzhbi sekretar kabinetu ministriv ta sekretar Nacionalnogo arhivu Vidomcha reforma 1840Starij ofis v Organizaciya 1809 roku viyavilasya nezadovilnoyu She v 1833 r Kancelyariya bula skasovana U 1840 roci vidbulasya povna transformaciya yak Derzhavnoyi Radi tak i Sekretariatu v rezultati tak zvanoyi Ekspediciyi kanclera stali ministerstvami u kilkosti semi Ministerstvo yusticiyi Ministerstvo zakordonnih sprav Ministerstvo oboroni Ministerstvo civilnih sprav Ministerstvo finansiv ta Ministerstvo osviti Posada ovkanslera znikla Div takozhIstoriya ShveciyiPrimitki Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2020 Procitovano 12 chervnya 2019 PosilannyaNordisk familjebok Uggleupplagan 15 Kromat Ledvatska 27 zhovtnya 2020 u Wayback Machine DzherelaNordisk familjebok V 13 Stockholm 1910 Istoriya Shvecii M 1974