Кам'яниця Гросваєрівська

Кам'яниця Гросваєрівська — будинок № 37 площі Ринок у Львові.

Кам'яниця Гросваєрівська
м. Львів, Площа Ринок, 37
Кам'яниця Гросваєрівська
Збудовано	XVII століття
Реконструйовано	XIX століття
Тип споруди	житловий

Історія

Кам'яниця належала львівському лікарю, доктору медицини, міському райці з 1640 року й бурмистрові Львова середини XVII століття Мартину Ґросваєру. Він керував обороною міста під час першої облоги Львова козаками і татарами Богдана Хмельницького в жовтні 1648 року.^[]

у XVIII столітті кам'яниця перейшла у власність родини заможних купців вірменського походження — Тер-Захарясевичів, званих також Анґелками, які за попередніх власників торгували на першому поверсі сукном та винами. Тер-Захарясевичі були фундаторами братства Святої Трійці при вірменській катедрі Успіння Пресвятої Богородиці у Львові. Імовірно, наприкінці XVIII—середині XIX століття капітально реконструювали кам'яницю, про що свідчить оновлений вистрій фасаду та надбудований четвертий поверх. У 1890 році за проєктом архітектора-будівничого Яна Шульца прибудована триповерхова тильна офіцина, 1923 року — добудовано четвертий поверх над офіциною. 1985 року проведені ремонтно-реставраційні роботи на рівні партеру та підвальних приміщень, реконструйовано інтер'єр під фірмовий магазин «Весна». Від 2005 року на першому поверсі функціонує мистецька галерея «Арт-11».

Архітектура

Кам'яниця включена у лінію периметральної забудови львівського Ринку, розташована з північного боку площі. Видовжена у плані, складається з головного будинку, бічної та тильної офіцин, має внутрішнє подвір'я. Через перебудови та стильові нашарування, проведених упродовж XVIII—XIX століть, будівля втратила свій первісний вигляд.

Головний будинок — чотириповерховий, з чотириосьовим чільним фасадом, горизонтальне членування якого підкреслюють міжповерхові профільовані тяги. Плоскі іонічні пілястри, розташовані на рівні другого-четвертого поверхів, акцентують вертикальну ритміку. На рівні партеру розташовані аркові ніші вікон-вітрин та вхідної брами, оздоблені рустованими обрамуваннями. Вікна третього поверху оформлені трикутними сандриками. У завершенні фасаду — розвинений антаблемент із профільованим карнизом. У фризі вмонтовані рельєфні розети та вставки з гірляндами. Карниз оздоблений дентикулами та модульонами.

У своїй об'ємно-просторовій структурі будинок зберігає деякі риси, типові для первісної забудови Ринку. На першому поверсі залишилося мурування XVIII століття. Однак, загалом зовнішнє оформлення та планування презентують архітектуру періоду історизму.

Примітки

1. Lucja Charewiczowa Czarna kamienica a jej mieszkancy… — S. 39.
2. Ігор Сьомочкін (2013). Проєкт «Інтерактивний Львів»: пл. Ринок, 37 — колишня кам'яниця Ґросваєрівська. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 24 жовтня 2021.
3. Постраждалі у конфлікті навколо галереї «АРТ-11» звернуться до ДБР. dailylviv.com. Щоденний Львів. 28 червня 2019. оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 24 жовтня 2021.
4. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР, 1985.

Джерела

• Жилой дом, XVII в. (пл. Рынок, 37) // Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: (Иллюстрированный справочник-каталог) / Н. Жариков, И. Артеменко и др. — Киев : Будівельник, 1985. — Т. 3. — С. 59. (рос.)
• Б. Мельник, Н. Шестакова Кам'яниці Львівського середмістя (список). Наукові записки // Львівський історичний музей. — Львів: Новий світ, 2008. — Вип. XII. — С. 133—158.
• Вуйцик В. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. — 2-ге, доповнене. — Львів : Каменяр, 1991. — 175 с. — .
• Lucja Charewiczowa Czarna kamienica a jej mieszkancy [ 24 жовтня 2021 у Wayback Machine.]. — Lwow: Towarzystwo Miłośników Przeszłości Lwowa, 1935. — 160 s. (пол.)