Камі́ль Фламмаріо́н (1842—1925) — французький астроном і письменник, брат , засновника однойменного видавництва.
Камі́ль Фламмаріо́н | |
---|---|
фр. Camille Flammarion | |
Ім'я при народженні | фр. Nicolas Camille Flammarion |
Народився | 26 лютого 1842[2][…] Валь-де-Мез, Липнева монархія |
Помер | 3 червня 1925[2][…](83 роки) Жувізі-сюр-Орж |
Поховання | Q102234371?[4] |
Країна | Франція |
Діяльність | астроном, письменник, аеронавт, письменник наукової фантастики |
Alma mater | d (1856) Політехнічне товариство |
Галузь | астрономія |
Заклад | Паризька обсерваторія Bureau des longitudes Надар |
Аспіранти, докторанти | Ежен Мішель Антоніаді |
Членство | Q117197372? d |
Відомий завдяки: | Популяризатор Астрономії |
Батько | d |
Мати | d |
Брати, сестри | d d d |
У шлюбі з | d d |
Родичі | d |
Нагороди | |
Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах Каміль Фламмаріон у Вікісховищі |
Каміль Фламмаріон — автор праць про небесні тіла, кліматологію й атмосферу Землі, науково-популярних книг, серед яких особливо відомими були «Історія неба» та «Численність заселених світів». Ці надзвичайно популярні книжки публікувалися в братовому видавництві «Фламмаріон» й були в той час справжніми бестселерами.
Біографія
Вищої освіти не отримав. З 1858 по 1862 роки вивчав астрономію в Паризькій обсерваторії (де працював обчислювачем), з 1862 по 1866 рік працював при Бюро довгот. Був редактором наукового відділу журналів «Cosmos», «Siècle», «Magasin pittoresque». У 1882 р. заснував популярний журнал «L'Astronomie», згодом перейменований у «Bulletin de la Société Astronomique de France». У 1887 заснував Французьке астрономічне товариство, що налічувало за його життя сотні співчленів у всіх частинах світу. Товариство мало виключно популяризаторську мету. Завдяки щедрій пожертві одного любителя астрономії і шанувальника його книг Фламмаріон заснував приватну обсерваторію в , поблизу Парижа, де і проводив спостереження головним чином над планетами і подвійними зірками. Обсерваторія в Жювізі відкрита досі, багато астрономів проробили в її стінах довгий шлях від аматорів до професіоналів.
У 1861 опублікував книгу «Множинність жилих світів», яка стала початком великої серії його популярних астрономічних робіт. Найвідоміша книга К. Фламмаріона «Популярна астрономія» вийшла 1880 року рекордним для того часу тиражем в 100 000 екземплярів і була розпродана протягом місяця. Потім книга витримала безліч перевидань протягом десятків років і була перекладена на всі основні європейські мови. Такий же успіх чекав «Доповнення до Популярної Астрономії», російською мовою видавався під назвою «Зоряне небо і його чудеса». Книги Фламмаріона вважалися культовими.
Відомі наукові дослідження Фламмаріона, присвячені подвійним і кратним зорям; зокрема, він відкрив загальний власний рух кількох широких пар. Вивчав кольори зірок і окремих утворень на поверхні Місяця (зміни кольору в кратері Платон пояснював наявністю в ньому рослинності). У 1876 відзначив сезонні зміни темних областей на Марсі. Численні спостереження цієї планети, виконані Фламмаріоном в обсерваторії Жювізі, описані ним у книзі «Планета Марс і умови проживання на ній» (у виданні 1909). У цій книзі зібрані також всі відомі спостереження планети починаючи з 1636. Крім астрономії, Фламмаріон займався також вулканологією, проблемами земної атмосфери, кліматологією. У 1867—1880 здійснив кілька підйомів на повітряних кулях для вивчення атмосферних явищ, зокрема атмосферної електрики.
Спіритуалізм
Каміль Фламмаріон займався спіритуалізмом. Йому належать такі книги як «Невідоме» (про паранормальні можливості та явищах людської психіки), «Смерть і її таємниця» та інші. Це послужило приводом для опори на його авторитет сучасних псевдонаукових авторів:
… «На деякі роботи Фламмаріона намагаються спертися новоспечені і небезкорисливі віщуни і астрологи-практики.»
Ступінь причетності Фламмаріона до теософського товариства О. Блаватської оцінювалася різними авторами діаметрально протилежним чином.
Вибрані праці
Найголовніші твори Фламмаріона:
- «La pluralité des mondes habités» (1862);
- «Les Mondes imaginaires et les mondes réels» (1865);
- «Les Merveilles célestes» (1866); «Histoire du ciel» (1873);
- «Astronomie populaire» (1880, здобула премію Французької академії),
- «Les Etoiles et les curiosités du ciel» (1881),
- «La planète Mars» (1893).
Окремо стоять його роботи: «Dieu dans la nature» (1867); «астрономічні» романи «Lumen» (1872); «Uranie» (1889). Крім того, їм написано 9 томів «Etudes et lectures sur l'Astronomie» (1867—1880); «L'Atmosphère» (1872) і величезна кількість менших за розміром книг, брошур і журнальних статей.
Більшість названих великих робіт Фламмаріона витримали десятки видань, розійшлися у сотнях тисячах примірників, перекладені на всі європейські мови і принесли гучну популярність автору. Як суто наукові роботи Фламмаріона потрібно згадати його «Catalogue des étoiles doubles et multiples en mouvement relatif certain» (1878); «Atlas céleste» (1877), його вимірювання подвійних зірок і кілька заміток у «Comptes Rendus».
Найважливіші наукові досягнення Фламмаріона пов'язані з спостереженням подвійних і кратних зірок, зокрема, він відкрив власний рух низки подвійних зірок, довівши гравітаційний зв'язок між ними. Крім того, Фламмаріон багато сил присвятив дослідженню Марса (і написав книгу «Планета Марс та умови проживання на ній»).
Крім астрономії Фламмаріон вивчав питання земної атмосфери, кліматології, вулканології. Ім'я Фламмаріона присвоєно об'єктам на Місяці та Марсі.
Див. також
- 1021 Фламмаріо — астероїд, названий на його честь.
Примітки
- autori vari Enciclopedia Treccani — Istituto dell'Enciclopedia Italiana, 1929.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- https://actu.fr/insolite/toussaint-quelles-sont-les-celebrites-enterrees-en-essonne_46091418.html
- Camille Flammarion (1842-1925) ou la folle poésie des sciences. France Culture (фр.). 2 вересня 2017. Процитовано 23 листопада 2023.
- А. И. Еремеева/ГАИШ, Москва (7.07.2003). (російською) . Астронет.ру. Архів оригіналу за 18.11.2009. Процитовано 25 червня 2009.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|description=
() - См.: Соловьёв В. С. Современная жрица Изиды, IV; Желиховская В. П. Радда-Бай: правда о Блаватской.
Джерела
- Флямаріон К. Небо / переклад З. Мірної. — Львів, 1900.
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Фламмарион Никола Камиль. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kami l Flammario n 1842 1925 francuzkij astronom i pismennik brat zasnovnika odnojmennogo vidavnictva Kami l Flammario nfr Camille FlammarionIm ya pri narodzhenni fr Nicolas Camille FlammarionNarodivsya 26 lyutogo 1842 1842 02 26 2 Val de Mez Lipneva monarhiyaPomer 3 chervnya 1925 1925 06 03 2 83 roki Zhuvizi syur OrzhPohovannya Q102234371 4 Krayina FranciyaDiyalnist astronom pismennik aeronavt pismennik naukovoyi fantastikiAlma mater d 1856 Politehnichne tovaristvoGaluz astronomiyaZaklad Parizka observatoriya Bureau des longitudes NadarAspiranti doktoranti Ezhen Mishel AntoniadiChlenstvo Q117197372 dVidomij zavdyaki Populyarizator AstronomiyiBatko dMati dBrati sestri d d dU shlyubi z d dRodichi dNagorodi premiya Zhulya Zhansena 1897 Montionivska premiya 1880 Roboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Kamil Flammarion u Vikishovishi Kamil Flammarion avtor prac pro nebesni tila klimatologiyu j atmosferu Zemli naukovo populyarnih knig sered yakih osoblivo vidomimi buli Istoriya neba ta Chislennist zaselenih svitiv Ci nadzvichajno populyarni knizhki publikuvalisya v bratovomu vidavnictvi Flammarion j buli v toj chas spravzhnimi bestselerami BiografiyaVishoyi osviti ne otrimav Z 1858 po 1862 roki vivchav astronomiyu v Parizkij observatoriyi de pracyuvav obchislyuvachem z 1862 po 1866 rik pracyuvav pri Byuro dovgot Buv redaktorom naukovogo viddilu zhurnaliv Cosmos Siecle Magasin pittoresque U 1882 r zasnuvav populyarnij zhurnal L Astronomie zgodom perejmenovanij u Bulletin de la Societe Astronomique de France U 1887 zasnuvav Francuzke astronomichne tovaristvo sho nalichuvalo za jogo zhittya sotni spivchleniv u vsih chastinah svitu Tovaristvo malo viklyuchno populyarizatorsku metu Zavdyaki shedrij pozhertvi odnogo lyubitelya astronomiyi i shanuvalnika jogo knig Flammarion zasnuvav privatnu observatoriyu v poblizu Parizha de i provodiv sposterezhennya golovnim chinom nad planetami i podvijnimi zirkami Observatoriya v Zhyuvizi vidkrita dosi bagato astronomiv prorobili v yiyi stinah dovgij shlyah vid amatoriv do profesionaliv U 1861 opublikuvav knigu Mnozhinnist zhilih svitiv yaka stala pochatkom velikoyi seriyi jogo populyarnih astronomichnih robit Najvidomisha kniga K Flammariona Populyarna astronomiya vijshla 1880 roku rekordnim dlya togo chasu tirazhem v 100 000 ekzemplyariv i bula rozprodana protyagom misyacya Potim kniga vitrimala bezlich perevidan protyagom desyatkiv rokiv i bula perekladena na vsi osnovni yevropejski movi Takij zhe uspih chekav Dopovnennya do Populyarnoyi Astronomiyi rosijskoyu movoyu vidavavsya pid nazvoyu Zoryane nebo i jogo chudesa Knigi Flammariona vvazhalisya kultovimi Vidomi naukovi doslidzhennya Flammariona prisvyacheni podvijnim i kratnim zoryam zokrema vin vidkriv zagalnij vlasnij ruh kilkoh shirokih par Vivchav kolori zirok i okremih utvoren na poverhni Misyacya zmini koloru v krateri Platon poyasnyuvav nayavnistyu v nomu roslinnosti U 1876 vidznachiv sezonni zmini temnih oblastej na Marsi Chislenni sposterezhennya ciyeyi planeti vikonani Flammarionom v observatoriyi Zhyuvizi opisani nim u knizi Planeta Mars i umovi prozhivannya na nij u vidanni 1909 U cij knizi zibrani takozh vsi vidomi sposterezhennya planeti pochinayuchi z 1636 Krim astronomiyi Flammarion zajmavsya takozh vulkanologiyeyu problemami zemnoyi atmosferi klimatologiyeyu U 1867 1880 zdijsniv kilka pidjomiv na povitryanih kulyah dlya vivchennya atmosfernih yavish zokrema atmosfernoyi elektriki SpiritualizmKamil Flammarion zajmavsya spiritualizmom Jomu nalezhat taki knigi yak Nevidome pro paranormalni mozhlivosti ta yavishah lyudskoyi psihiki Smert i yiyi tayemnicya ta inshi Ce posluzhilo privodom dlya opori na jogo avtoritet suchasnih psevdonaukovih avtoriv Na deyaki roboti Flammariona namagayutsya spertisya novospecheni i nebezkorislivi vishuni i astrologi praktiki Stupin prichetnosti Flammariona do teosofskogo tovaristva O Blavatskoyi ocinyuvalasya riznimi avtorami diametralno protilezhnim chinom Vibrani praciNajgolovnishi tvori Flammariona La pluralite des mondes habites 1862 Les Mondes imaginaires et les mondes reels 1865 Les Merveilles celestes 1866 Histoire du ciel 1873 Astronomie populaire 1880 zdobula premiyu Francuzkoyi akademiyi Les Etoiles et les curiosites du ciel 1881 La planete Mars 1893 Universum gravyura Flammariona Parizh 1888 Kolir Viden 1998 Okremo stoyat jogo roboti Dieu dans la nature 1867 astronomichni romani Lumen 1872 Uranie 1889 Krim togo yim napisano 9 tomiv Etudes et lectures sur l Astronomie 1867 1880 L Atmosphere 1872 i velichezna kilkist menshih za rozmirom knig broshur i zhurnalnih statej Bilshist nazvanih velikih robit Flammariona vitrimali desyatki vidan rozijshlisya u sotnyah tisyachah primirnikiv perekladeni na vsi yevropejski movi i prinesli guchnu populyarnist avtoru Yak suto naukovi roboti Flammariona potribno zgadati jogo Catalogue des etoiles doubles et multiples en mouvement relatif certain 1878 Atlas celeste 1877 jogo vimiryuvannya podvijnih zirok i kilka zamitok u Comptes Rendus Najvazhlivishi naukovi dosyagnennya Flammariona pov yazani z sposterezhennyam podvijnih i kratnih zirok zokrema vin vidkriv vlasnij ruh nizki podvijnih zirok dovivshi gravitacijnij zv yazok mizh nimi Krim togo Flammarion bagato sil prisvyativ doslidzhennyu Marsa i napisav knigu Planeta Mars ta umovi prozhivannya na nij Krim astronomiyi Flammarion vivchav pitannya zemnoyi atmosferi klimatologiyi vulkanologiyi Im ya Flammariona prisvoyeno ob yektam na Misyaci ta Marsi Div takozh1021 Flammario asteroyid nazvanij na jogo chest Primitkiautori vari Enciclopedia Treccani Istituto dell Enciclopedia Italiana 1929 d Track Q731361d Track Q3803714d Track Q2818964 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Person Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 https actu fr insolite toussaint quelles sont les celebrites enterrees en essonne 46091418 html Camille Flammarion 1842 1925 ou la folle poesie des sciences France Culture fr 2 veresnya 2017 Procitovano 23 listopada 2023 A I Eremeeva GAISh Moskva 7 07 2003 rosijskoyu Astronet ru Arhiv originalu za 18 11 2009 Procitovano 25 chervnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka Sm Solovyov V S Sovremennaya zhrica Izidy IV Zhelihovskaya V P Radda Baj pravda o Blavatskoj DzherelaFlyamarion K Nebo pereklad Z Mirnoyi Lviv 1900 Kolchinskij I G Korsun A A Rodriges M R 1977 Flammarion Nikola Kamil Astronomy Biograficheskij spravochnik na sajte Astronet otv redaktor Bogorodskij A F vid 2 ge 416 s Kiev Naukova dumka ros