Кальцієтермія

Кальцієтермі́я — металотермічний спосіб відновлення металів з їхніх сполук, що полягає в обробці кальцієм. Вихідною сировиною зазвичай слугують оксиди або галогеніди металів:

${\displaystyle \mathrm {Cr_{2}O_{3}+3Ca\ {\xrightarrow {700-800^{o}C}}\ 2Cr+3CaO} }$

${\displaystyle \mathrm {V_{2}O_{5}+5Ca\ {\xrightarrow {950^{o}C}}\ 2V+5CaO} }$

${\displaystyle \mathrm {2CeF_{3}+3Ca\ {\xrightarrow {900^{o}C}}\ 2Ce+3CaF_{2}} }$

${\displaystyle \mathrm {2LaCl_{3}+3Ca\ {\xrightarrow {400^{o}C}}\ 2La+3CaCl_{2}} }$

По закінченню реакції з поверхні суміші відділяють кальцієвий шлак (оксид, флуорид чи хлорид), а відокремлюють надлишкову кількість легколеткого кальцію.

Метод застосовується для отримання, зокрема, лужних і рідкісноземельних металів, а також деяких тугоплавких: натрію, калію, рубідію, цезію, скандію, титану, ванадію, хрому, заліза, цирконію, гафнію, вольфраму, торію, неодиму, плутонію, самарію тощо. У деяких варіаціях металевий кальцій спочатку насичують воднем для отримання гідриду кальцію, що має кращі відновні властивості, — в такий спосіб ведеться відновлення оксидів урану, ніобію і танталу.

Див. також

• Алюмінотермія

Джерела

• Hibbins, Stephen G. Calcium and Calcium Alloys // Kirk-Othmer Encyclopedia of Chemical Technology. — 4th. — New York : John Wiley & Sons, 2004. — Vol. 4. — P. 402. — . — DOI:10.1002/0471238961.0301120308090202.a01. (англ.)
• Kilbourn, Barry T. Cerium and Cerium Compounds // Kirk-Othmer Encyclopedia of Chemical Technology. — 4th. — New York : John Wiley & Sons, 2004. — Vol. 5. — P. 368. — . — DOI:10.1002/0471238961.0305180911091202.a01. (англ.)
• Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / Под ред. В. И. Спицына. — М. : Мир, 1971. — Т. 1. — С. 201. (рос.)
• Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Под ред. Р. А. Лидина. — 3-е. — М. : Химия, 2000. — 480 с. — . (рос.)