Кавказький відділ адміністративна одиниця у складі Кубанської області Російської імперії та Кубано Чорноморської області

	Кавказький відділ
Дата створення / заснування	1876
Країна	Російська імперія
Столиця	(Кавказька (станиця))
Адміністративна одиниця	Південно-Східна область РРФСР; Кубано-Чорноморська область; Кубанська область

Кавказький відділ — адміністративна одиниця у складі Кубанської області Російської імперії та Кубано-Чорноморської області РРФСР, що існувала в 1876–1924 роках. Адміністративний центр — Станиця (Кавказька).

Координати: 45°27′ пн. ш. 40°41′ сх. д. / 45.450° пн. ш. 40.683° сх. д. / 45.450; 40.683

Географія

Відділ займав північно-східну частину Кубанської області та межував на сході з областю Війська Донського та Ставропольською губернією.

Сучасний стан

На території колишнього Кавказького відділу Кубанської області зараз розташовуються частини Брюховецького, (Виселківського), Кавказького, Коренівського, Новопокровського, Тбіліського, Тимашевського, Тихорєцького, районів Краснодарського краю.

Історія

Утворений в 1876 як Кавказький повіт у складі Кубанської області з центром в селі Армавір з частини територій (Баталпашинського), (Катеринодарського) і Майкопського повітів.
У 1888 році Кавказький повіт був перетворений на Кавказький відділ, з частини території було виділено із центром у селі Армавір. Центром Кавказького відділу формально призначено станицю , фактично була станиця (Кавказька).
1902 року станиця (Кавказька) офіційно стала центром відділу.
Після встановлення Радянської влади на Кубані у березні 1920 року Кавказький відділ увійшов до складу новоствореної Кубано-Чорноморської області.
2 червня 1924 року було ліквідовано Кубано-Чорноморська область і всі відділи, що входили до неї. На території Кавказького відділу були утворені 4 райони (Кропоткінський, Новопокровський, Петропавлівський, Тихорєцький) Південно-Східної області.

Адміністративний устрій

У 1913 року до складу відділу входило 2 волосних правління та 25 станиць:

Волосні правління :
- Ваннівське — селище ,
- Семенівське — селище Семенівське,
Станиці:

(Архангельська),
Батуринська,
(Березанська),
Брюховецька,
(Дмитрієвська),
(Дядьковська) ,
,
(Іркліївська),
(Кавказька),
(Казанська),

Коренівська,
Медведівська,
(Новодонецька),
,
(Новомалоросійська),
Новопокровська,
(Переясловська),
Платніровська,
,
(Старомишастовська),

Тернівська,
Тимашевська,
Тифліська,
(Тихорєцька),
(Успенська).

1914 року у відділі було

Станиці

(Виселки)
(Журавська)
(Новорождественська)
Пластуновська
(Теміжбекська)

Станом на 26 січня 1923 року до складу відділу входило заштатне місто Тихорєцьк та 21 волость:

(Архангельська),
(Березанська),
,
Гулькевичська,
,
(Кавказька),
(Казанська),
(Ловлинська),
(Новомалоросійська)
Новопокровська,
(Новорождественська),

,
,
Семенівська,
(Теміжбекська),
(Теміргоївська),
(Тенгінська),
Тернівська,
Тифліська,
(Успенська).

Населені пункти

Найбільші населені пункти (населення, кінець XIX століття):

х. Романівський (10 222)
ст-ця Новопокровська (9 136)
ст-ця Медведівська (8 888)
ст-ця (Кавказька) (8 293)
ст-ца Коренівська (7 348)
ст-ця Платніровська (7 275)
ст-ця (Казанська) (6 546)
ст-ца (Новомалоросійська) (6 298)
ст-ця (5 000)
ст-ца Брюховецька (4 575)
ст-ця (Архангельська) (4 546)
ст-ця (Новодонецька) (4 318)
ст-ця Тернівська (4 000)
ст-ця (Переясловська) (3 608)
ст-ця (3 426)
ст-ця (Березанська) (3 118)

Населення

Національний склад відділу в 1897 році:

Національність	Чисельність, осіб	Частка від усього населення, %
великороси	127 385	51,1
українці	114 037	45,8
німці	3 972	1,6
інші	3788	1,5
Разом:	249 182	100,00

Розподіл населення за статевою ознакою:

чоловіки — 126 540 (50,8 %)
жінки — 122 642 (49,2 %)

Посилання

Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніем мѣста ихъ нахожденія. — Кіевъ : Изд-во Т-ва Л. М. Фишъ, 1913. з джерела 16 червня 2017
(ЭСБЕ)
Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам Российской Империи. оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 листопада 2009.

Література

Основные административно-территориальные преобразования на Кубани (1793—1985 гг.) / Сост.: А. С. Азаренкова, И. Ю. Бондарь, Н.С. Вертышева. — Краснодар : Краснодарское кн. изд-во, 1986. — 394 с.

Веб-посилання

Кавказский отдел // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Карта Кавказского отдела

[1] Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніем мѣста ихъ нахожденія. — Кіевъ : Изд-во Т-ва Л. М. Фишъ, 1913. з джерела 16 червня 2017

[2] (ЭСБЕ)

[ДW-3] Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам Российской Империи. оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 листопада 2009.